Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №507/1584/26 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/1584/26

Провадження № 2/507/892/2026

Номер рядка звіту 40

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2026 р. селище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді - Дюдюна О.В.

при секретарі судового засідання - Демовської Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування вимог, позивач зазначає, що 20.02.2026 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 583117001 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до якого ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 5 000 грн., на засадах строковості, поворотності та сплати процентів. Отримавши кредит, відповідач взяті по договору зобов`язання не виконала, що призвело до утворення заборгованості, тому позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь борг в сумі 14 150 грн. та сплачений судовий збір у сумі 2662 грн. 40 коп.

Представник позивача надав до суду заяву про підтримання позовних вимог, про розгляд справи у його відсутність, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 - про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, за зареєстрованим місцем проживання відповідно до ст.128 ЦПК України.

Відповідно до поштової довідки відповідач отримала судову повістку особисто, що підтверджується її підписом в ній. Також повідомлена направленням повідомлення у додаток "Вайбер" та електронного листа на її електронну адресу, що підтверджується довіками.

З огляду на вказане, відповідач вважається такою, що повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином.

Відповідач в судове засідання на розгляд справи не з`явилася, причини неявки не повідомила, заяву до суду про розгляд справи без її участі не надала. У встановлений ухвалою суду строк відзив відповідно до вимог ст.178 Цивільного процесуального кодексу України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надіслано, зустрічний позов не пред`явлено.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 06 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.(а.с.17).

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, а тому судом ухвалено про розгляд справи у відсутність сторін.

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив здійснювати заочний розгляд цієї цивільної справи за правилами гл. 11 розділу ІІІ ЦПК України на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

20.02.2026 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 583117001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором UA-1316 у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позивач направив відповідачу оферту щодо укладення вказаного договору, яку ОСОБА_1 20.02.2026 року акцептувала на умовах, визначених офертою, шляхом введення та відправлення через телекомунікаційну систему одноразового ідентифікатора UA-1316, направленого на номер телефону НОМЕР_1 , зазначений відповідачем в анкеті в особистому кабінеті.

Відповідно до п. 2.1 Договору кредиту ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 5 000 грн., а позичальник зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти та комісію. Строк кредитування становить 16 тижнів, строк дії договору - до 12.06.2026 року. Стандартна фіксована процентна ставка становить 1 % на день, денна процентна ставка - 0,91 %, комісія за видачу кредиту - 1 000 грн.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання виконало та надало відповідачу кредит у сумі 5 000 грн. шляхом перерахування коштів на банківську картку № НОМЕР_2 , зазначену відповідачем під час заповнення анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про перерахування коштів ( платіжним дорученням).

Згідно розрахунку позивача станом на 09.07.2026 року у відповідача утворилася заборгованість за Договором № 583117001 у розмірі 14 150 грн., яка складається із: 5 000 грн. суми прострочених платежів по тілу кредиту, 5 650 грн. суми прострочених платежів по процентах, 2 500 грн. заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України та 1 000 грн. суми прострочених платежів за комісією.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»(далі - Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов`язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Згідно з положеннями статті 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частин другої, третьої статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 20.02.2026 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання кредиту № 583117001 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, зокрема щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, сплати комісії, а також прав, обов`язків і відповідальності сторін.

Позичальник прийняла пропозицію про укладення договору шляхом введення одноразового ідентифікатора UA-1316, надісланого на номер мобільного телефону НОМЕР_1 . На виконання умов кредитного договору ТОВ «Бізнес Позика» перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 5 000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується матеріалами справи.

Аналізуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт отримання позичальником кредитних коштів у розмірі 5 000 грн. та правові підстави для нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 5 650 грн.

За змістом частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялися та які не є самостійною послугою для споживача.

Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність фінансової установи з надання споживачу грошових коштів на умовах договору. Водночас надання кредиту є безпосереднім обов`язком кредитодавця за кредитним договором відповідно до статті 1054 ЦК України, тому виконання такого обов`язку не може обумовлюватися додатковою оплатою з боку позичальника у вигляді окремої комісії за надання кредиту.

Надання фінансового інструменту, перерахування кредитних коштів, супроводження кредитного договору та моніторинг заборгованості є діями, які кредитодавець здійснює в межах виконання власних договірних обов`язків та у власних інтересах, а тому такі дії не можуть розглядатися як окремі послуги, що підлягають оплаті позичальником.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.12.2019 року у справі № 524/5152/15.

Судом встановлено, що згідно з п. 2.5 Договору про надання кредиту № 583117001 від 20.02.2026 року позивачем нараховано комісію за видачу кредиту в розмірі 1 000 грн.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що умова договору щодо сплати комісії за видачу кредиту в розмірі 1 000 грн. є нікчемною, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за комісією в сумі 1 000 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Нараховані з 24 лютого 2022 року платежі за прострочення виконання таких зобов`язань підлягають списанню кредитодавцем.

Судом встановлено, що позивачем нараховано відповідачу за договором про надання кредиту № 583117001 від 20.02.2026 року заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 2 500 грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 2 500 грн. задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором про надання кредиту № 583117001 від 20.02.2026 року у розмірі 10 650 грн., з яких сума прострочених платежів по тілу кредиту - 5 000 грн. та сума прострочених платежів по процентах - 5 650 грн. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення комісії у сумі 1 000 грн. та заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у сумі 2 500 грн. слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2662 грн. 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №21235.

Позовні вимоги задоволені частково в сумі 10 650 грн., а тому на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 003,85 грн. (2662 грн. 40 коп. * 10 650 грн. / 14 150 грн.).

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.

На підставі викладеного , керуючись ст.133, 141, 258-259, 265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором про надання кредиту № 583117001 від 20.02.2026 року в сумі 10 650 грн., та суму сплаченого судового збору в розмірі 2 003,85 грн.

В іншій частині в задоволені позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Любашівським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання)без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 41084239);

Відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: О.В. Дюдюн