Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №314/4210/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 314/4210/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №314/4210/26 Головуючий в 1 інст. Мануйлова Н.Ю.

Провадження №33/807/1071/26 Доповідач у 2 інст. Кононенко Т.О.

ПОСТАНОВА

іменем України

28 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Кононенко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 03 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

установив:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , місце служби та посада: в/ч НОМЕР_1 , кулеметник 3-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону, РНОКПП НОМЕР_2 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень 00 копійок.

Судом першої інстанції встановлено, що сержант ОСОБА_1 29.07.2026 о 19:30 год, будучи службовою особою, проходячи військову службу на посаді кулеметника 3-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 9-ї механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , виконував обов`язки військової служби за призначенням в умовах воєнного стану з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, на думку суду першої інстанції, підтверджуються: протоколом про військове адміністративне правопорушення № 435 від 30.07.2026, актом відмови від проходження медичного обстеження в лікувальних закладах МОЗ на предмет перебування в стані алкогольного сп`яніння від 29.07.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заявою ОСОБА_1 .

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, подав апеляційну скаргу, яка містить прохання скасувати постанову суду першої інстанції, провадження закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, апелянт вказує, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою.

Стверджує, що суд ухвалив рішення, посилаючись, зокрема, на заяву про нібито повне визнання ним вини та згоду на розгляд справи за його відсутності, яку він фактично не писав і не підписував.

Заперечує справжність своїх підписів у протоколі, акті про відмову та зазначеній заяві, вважаючи, що вони могли бути виконані іншою особою.

Зазначає, що не був належним чином повідомлений про розгляд справи судом, а командування військової частини, на його думку, приховало від нього факт направлення матеріалів до суду та надало документи, достовірність яких він заперечує. Він був позбавлений можливості особисто надати суду свої пояснення, докази та заперечення.

Повідомляє, що він категорично не визнає своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та стверджує, що матеріали справи не містять належних і об`єктивних доказів його перебування у стані сп`яніння, а також доказів дотримання встановленої законом процедури пропозиції пройти відповідний огляд. Звертає увагу на відсутність або ненадання відеофіксації події.

Позиції учасників апеляційного провадження

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Зокрема, о 15:10:55 11 серпня 2026 року ОСОБА_1 було доставлено в «Електронному суді» повістку про виклик до суду у цій справі.

Також у матеріалах справи міститься довідка про доставлення повістки останньому на його номер телефону за допомогою SMS-повідомлення.

Окрім того, до початку розгляду справи секретарем судового засідання було здійснено декілька телефонних викликів ОСОБА_1 , проте він не відповідав на телефонні дзвінки.

Клопотань про відкладення розгляду провадження ОСОБА_1 на адресу апеляційного суду не надсилав.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду апеляційної скарги, з урахуванням положень ч. 6 ст. 294 КУпАП, якими передбачено, що неявка у судове засідання осіб, які беруть участь у провадженні, не є перешкодою для розгляду справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 .

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції

Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в апеляційній скарзі, переглядаючи оскаржувану постанову в межах поданої апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно із ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону під час розгляду цієї справи виконані судом першої інстанції.

Вирішуючи питання за доводами апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції констатує, що висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, а отже, є обґрунтованими.

Частиною 1 ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Відповідно до п.п. 3, 4 ст. 1, ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період — період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який надалі продовжувався указами Президента України та триває досі. Таким чином, на цей час в Україні діє особливий період.

Як установлено апеляційним судом, о 19:30 29 липня 2026 року сержант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, проходячи військову службу на посаді кулеметника 3-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , в умовах особливого періоду (який настає з моменту введення воєнного стану відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України»), всупереч вимогам статей 11, 13, 16, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1–4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, перебував на території тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння. Останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Факт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та винуватість ОСОБА_1 у його вчиненні за обставин, які викладені у протоколі про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП від 30 липня 2026 року серії № 435, підтверджується:

— актом № 215 відмови від проходження медичного обстеження в лікувальних закладах МОЗ на предмет перебування в стані алкогольного сп`яніння від 29 липня 2026 року. Відповідно до змісту цього акта, 29 липня 2026 року заступником командира з психологічної підтримки персоналу 9МР 3МБ в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 було запропоновано ОСОБА_1 добровільно пройти медичне обстеження на предмет підтвердження чи спростування факту його перебування у нетверезому стані, від чого останній відмовився у присутності заступника командира з психологічної підтримки персоналу, командира роти та заступника командира роти 9 МР 3МБ в/ч НОМЕР_1 (а.с. 6);

— поясненнями свідка ОСОБА_2 від 30 липня 2026 року, який зазначив, що в АДРЕСА_2 , де дислокується підрозділ військової частини НОМЕР_1 , було виявлено з ознаками сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, невиразна мова, невпевнена хода) кулеметника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який від проходження тесту в медичних закладах на стан алкогольного сп`яніння відмовився (а.с. 7);

— поясненнями свідка ОСОБА_3 , який давав пояснення, аналогічні до пояснень свідка ОСОБА_2 (а.с. 8);

— службовою характеристикою, копією військового квитка ОСОБА_1 , довідкою з військової частини, з яких вбачається, що останній дійсно проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді кулеметника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону (а.с. 9-13).

Разом із цим у графі протоколу «пояснення військовослужбовця, який (яка) притягується до адміністративної відповідальності» зазначено: «Зі змістом протоколу ознайомлений, свою вину у вчиненні вказаного правопорушення визнаю повністю. Дійсно, 29.07.2026 о 19:30 перебував у стані алкогольного сп`яніння під час виконання службових обов`язків на території тимчасового розміщення підрозділу військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасового розташування підрозділу, в умовах особливого періоду, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП», що він засвідчив власним підписом.

Апеляційний суд зауважує, що після дослідження протоколу про адміністративне правопорушення та наданих до нього документів у сукупності не виявлено жодних об`єктивних даних, які б свідчили про підроблення зазначених документів. У зв`язку з викладеним твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про можливе виконання підписів у протоколі та заяві іншою особою має характер припущення та не підтверджене жодними належними й допустимими доказами.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, зокрема того, що ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, проходячи військову службу на посаді кулеметника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , в умовах особливого періоду виконував обов`язки військової служби за призначенням, перебував на території тимчасового розташування військової частини з ознаками алкогольного сп`яніння, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Щодо тверджень ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи судом, а командування військової частини приховало від нього факт направлення матеріалів до суду та надало документи, у зв`язку з чим останній був позбавлений можливості особисто надати суду свої пояснення, докази та заперечення, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання стосовно нього протоколу 30 липня 2026 року за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, другий примірник протоколу отримав, зі своїми процесуальними правами ознайомлений.

Таким чином, ОСОБА_1 , знаючи, що стосовно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, мав можливість цікавитися ходом та станом його розгляду, реалізовувати свої процесуальні права та належним чином виконувати процесуальні обов`язки, проте жодних дій для з`ясування стану розгляду справи не вчиняв.

Враховуючи положення, передбачені ст. 268 КУпАП, та беручи до уваги те, що ст. 277 КУпАП передбачений строк розгляду справи про військове адміністративне правопорушення, який становить одну добу з дня одержання відповідного протоколу та інших матеріалів, а також обізнаність ОСОБА_1 про наявність щодо нього протоколу, суддя апеляційного суду не вбачає порушень процесуального закону з приводу розгляду справи за його відсутності.

Окрім того, при апеляційному розгляді ОСОБА_1 мав можливість реалізувати всі свої процесуальні права. Проте останній, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, у судове засідання не з`явився.

Доводи апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про нездійснення відеофіксації під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння є безпідставними.

Виходячи з вимог ч. 6 ст. 266-1 КУпАП, уповноважена посадова особа у разі неможливості застосування спеціального технічного засобу відеозапису може проводити огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп`яніння у присутності двох свідків.

З матеріалів справи, зокрема з протоколу про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП від 30 липня 2026 року серії № 435, вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного обстеження в закладах охорони здоров`я на предмет перебування в стані алкогольного сп`яніння у присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.4-5).

Наведені в апеляційній скарзі твердження фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів та висновками суду першої інстанції, однак не містять належного обґрунтування незаконності чи необґрунтованості оскаржуваної постанови.

Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення. Накладене стягнення відповідає санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів у суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ухвалив:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 03 серпня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Т.О. Кононенко