Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №334/3177/24 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 334/3177/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №334/3177/24 Головуючий в 1 інст.Філіпова І.М.

Провадження №33/807/1087/26 Доповідач в 2 інст.Коломаренко К.А.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Коломаренко К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Дерев`янко Ірини Олександрівни на постанову Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 16 травня 2024 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП,

за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 (особисто); представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – адвоката Дерев`янко Ірини Олександрівни (в режимі відеоконференції)

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Постановою Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 16.05.2024 року у справі №334/3177/24 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік; стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що водій ОСОБА_1 06.04.2024 року о 17 год. 18 хв. В місті Запоріжжя по вул.. Петра Сагайдачного, буд. 7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №3480 від 06.04.2024 року. Транспортний засіб припарковано без порушень ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху.

Обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на думку суду першої інстанції, підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення від серії ААД № 887263 від 06.04.2024 року, рапортом поліцейського взводу 2 роти 1 батальйону 4 УПП в Запорізькій області ДПП капрала поліції Д. Медведь, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у КНП «ОКЗзНПД» ЗОР, довідкою з бази даних підсистеми «Адмінпрактика», висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №3480, складеного 06.04.2024 року о 18-15 годині, згідно якого громадянин ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №887263 від 06.04.2024 року, який в повній мірі узгоджується з іншими доказами у справі та повністю відображає обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, апелянт вказує, що працівниками поліції не було зафіксовано, що ОСОБА_1 керував автомобілем на момент зустрічі з працівниками патрульної поліції, а тому судом першої інстанції неправильно оцінено докази по справі, які були надані працівниками поліції. ОСОБА_1 на момент складання протоколу був діючим військовослужбовцем, проте в порушення законодавства під час оформлення даного адміністративного правопорушення військова служба правопорядку була відсутня. Також вважає, що судом першої інстанції було порушено його право на захист, оскільки суд позбавив ОСОБА_1 захищатися щодо пред`явленого обвинувачення у справі про адміністративне правопорушення. Вважає, що винуватість водія у порушенні п. 2.9 а Правил дорожнього руху є недоведеною поза розумним сумнівом.

Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає постанову незаконною та просить її скасувати.

Одночасно із апеляційною скаргою захисник подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивувала тим, що ОСОБА_1 не мав можливості з`явитися в судові засідання, а також не мав можливості направляти листи до суду, не отримував постанову поштовим зв`язком, у зв`язку з проходженням військової служби в період з 22.03.2022 року по 07.08.2024 року. Про існування постанови та її зміст ОСОБА_1 дізнався у 2026 році під час накладення арешту на його рахунки. Копія постанови була отримана ним особисто 21.07.2026 року у канцелярії суду, після чого він реалізував своє право на її апеляційне оскарження. Посилаючись на те, що розгляд справи відбувся за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а копію постанови суду у строки, передбачені ст.294 КУпАП, ОСОБА_1 вручено не було, просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити цей строк.

Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження

Заявлене захисником – адвокатом Дерев`янко І.О. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 у розгляді справи участі не брав, згідно з матеріалами справи копію постанови суду не отримував, поштовий конверт повернувся до суду без вручення із відміткою «за закінченням терміну зберігання». Доводи захисника-адвоката Дерев`янко І.О. про те, що про наявність оскаржуваної постанови ОСОБА_1 стало відомо лише у липні 2026 року, матеріалами справи не спростовано. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що вперше ОСОБА_1 отримав копію даної постанови 21.07.2026 року особисто на руки в приміщенні суду. 29 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, у зв`язку з чим ОСОБА_2 призначено адвокатом Домнікова О.В. для надання безоплатної вторинної правничої допомоги у вигляді захисту у справі №334/3177/24, про що видано Доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 29.07.2026 року №3-08-2026-002362ЦАС. Вперше апеляційну скаргу захисником - адвокатом Дерев`янко І.О. подано 03.08.2026 року. Постановою Запорізького апеляційного суду від 05 серпня 2026 року апеляційну скаргу адвоката Дерев`янко І.О. було повернуто особі, що її подала, у зв`язку з тим, що подана апеляційна скарга не підписана апелянтом. Вдруге з апеляційною скаргою захисник - адвокат Дерев`янко І.О. звернулася вже 10 серпня 2026 року, в якій, окрім вимог щодо скасування вищевказаної постанови суду, просить поновити строк на апеляційне оскарження, а отже зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не вбачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.

Позиції учасників апеляційного провадження.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, оскільки він транспортним засобом не керував, а просто перебував біля автомобіля. Зазначав, що взагалі не має права керування транспортними засобами. В судові засідання до суду першої інстанції він не міг з`явитись, оскільки приймав безпосередню участь в бойових діях на сході України та не міг покинути позицію. Вважає, що суд першої інстанції, як і поліцейські, не розібрались в тому, що сталось, та безпідставно його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Адвокат Дерев`янко І.О. в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала, зазначивши, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, оскільки ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а лише перебував біля нього. Крім того, ОСОБА_1 права керування транспортними засобами не має, а отже його мали б притягнути до відповідальності за ст. 126 КУпАП. Крім того, зазначила, що ОСОБА_1 на день складання адміністративних матеріалів був військовослужбовцем, проте поліція не повідомила військову частину та ВСП.

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, переглядаючи оскаржувану постанову суду в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, переглядаючи оскаржувану постанову в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно зі ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпеченню права на свободу та особисту недоторканність, презумпції невинуватості та забезпеченню доведеності вини, змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.9.а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Процедура проведення поліцейським огляду водія на стан алкогольного сп`яніння відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року. Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 06.04.2024 року о 17 год. 18 хв. В м. Запоріжжі по вул.. Петра Сагайдачного, буд. 7, керував транспортним засобом «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху.

Внаслідок зазначених подій поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 887263 від 06.04.2024 року.

Висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №887263 від 06.04.2024 року, з якого убачається, що водій ОСОБА_1 06.04.2024 року о 17 год. 18 хв. В місті Запоріжжя по вул.. Петра Сагайдачного, буд. 7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №3480 від 06.04.2024 року. Транспортний засіб припарковано без порушень ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.04.2024 року;

- у висновку КНП «ОКЗзНПД» ЗОР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №3480 від 06.04.2024 року, яким встановлено факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння;

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Зазначені докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №4 УПП в Запорізькій області ДПП капрала поліції Медведь Д., згідно з яким, останній доповідає, що 06.04.2024 року ніс службу по охороні громадського порядку на ПА-103 у складі екіпажу ст. сержант ОСОБА_3 та ст.. лейтенант ОСОБА_4 .. Під час патрулювання о 17:18 год. за адресою: м. Запоріжжя, по вул. Петра Сагайдачного, біля буд.7, зупинили транспортний засіб «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, навідника, старшого солдата військової частини НОМЕР_2 . Під час спілкування у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість та ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів та виражене тремтіння пальців рук. Було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що останній відповів згодою. Під час слідування до медичного закладу гр.. ОСОБА_1 повідомив, що напередодні вживав алкогольні напої. В медичному закладі громадянин ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, висновок №3480 позитивний – 0,44 проміле (перебуває в стані алкогольного сп`яніння). Також було встановлено, що даний громадянин не мав права керування транспортними засобами та посвідчення водія ніколи не отримував, у зв`язку з чим на гр. ОСОБА_1 було складено протокол серії ААД №887263 за ч.1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову серії ЕНА №1842529. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР. Про повторність попереджено. Подія фіксувалась на боді-камери №475290, №470248, №474961.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Згідно матеріалів справи, в судових засіданнях суду першої інстанції ОСОБА_1 участі не брав, про день та час судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать конверти, які повернулись на адресу суду 29.04.2024 року та 10.05.2024 року з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою». Матеріали справи не містять клопотань ОСОБА_1 про відкладення судового засідання для звернення за правовою/правничою допомогою, про ознайомлення з матеріалами справи, про розгляд справи за його участі/за участі його захисника та будь-яких інших клопотань ОСОБА_1 , спрямованих на захист своїх прав.

В свою чергу, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено обов`язкового скасування прийнятої в справі постанови через розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що, на думку захисника, призвело до порушення права особи на захист.

Сам по собі факт розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не свідчить про порушення права особи на захист. Вирішальним є те, чи було особі забезпечено реальну можливість користуватися правовою допомогою та належним чином підготуватись до захисту своїх інтересів.

Таким чином, доводи захисника щодо порушення судом першої інстанції права ОСОБА_1 на захист не знайшли свого підтвердження в ході перегляду постанови апеляційним судом.

Твердження захисника Дерев`янко І.О. про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом повністю спростовані відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля поліції та з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано рух транспортного засобу «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_1 , та його зупинку (час запису: 00:00:00 – 00:01:04). При цьому, запис є безперервним, на записі чітко видно слідування транспортного засобу «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_1 , його зупинку, наближення до транспортного засобу співробітника поліції та початок спілкування з водієм. На водійському сидінні автомобіля перебуває чоловік, особу якого було в подальшому встановлено як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, в ході спілкування з працівниками поліції, ОСОБА_1 жодним чином не заперечував факт керування ним транспортним засобом.

Апеляційний суд ставиться критично до доводів апелянта про те, що огляд на стан алкогольного сп`яніння мав бути проведений за участі представників військової служби правопорядку, з огляду на те, що правопорушник є військовослужбовцем, з огляду на таке.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Так, аналізуючи зміст п.39 ч.1 ст.255 КУпАП, апеляційний суд підкреслює, що вказані у даній нормі права уповноважені посадові особи не наділені повноваженнями складати протокол про передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення, вчинення якого, з-поміж іншого, інкримінується ОСОБА_1 в рамках даного провадження.

При цьому уповноважені посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України мають право складати протоколи про передбачені ст.44, ч.ч.2, 3 ст.123, ст.ст.172-10 – 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7 адміністративні правопорушення. Даний перелік є вичерпним, тобто розширенню та доповненню він не підлягає.

Апеляційний суд враховує, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.255 КУпАП уповноважені особи органів Національної поліції, до компетенції яких віднесено оформлення протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема за ст.130 КУпАП, не вправі складати даний процесуальний документ без дотримання встановленої положеннями ст.266 КУпАП процедури.

Крім того, згідно із ч.1 ст.15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Інкриміноване ОСОБА_1 передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення віднесено до категорії правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відтак, в рамках справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 положення, якими регламентовано адміністративну відповідальність, застосовуються до нього на загальних підставах.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що дія положень ст.266 КУпАП за колом осіб поширюється на всіх водіїв транспортних засобів, незалежно від їх роду діяльності та без урахування наявності/відсутності факту проходження військової служби.

Чинне законодавство не містить норми щодо обов`язкової участі представників військової служби правопорядку при складанні адміністративних матеріалів стосовно військовослужбовців за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені з порушеннями, в матеріалах справи немає.

Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

поновити захиснику - адвокату Дерев`янко Ірині Олександрівні строк на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 16.05.2024 року.

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Дерев`янко Ірини Олександрівни залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2024 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУПАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду К.А. Коломаренко