Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №607/17522/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.08.2026 Справа №607/17522/26 Провадження №2-а/607/468/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участі секретаря судового засідання Ходань С. І.,

представника позивача, адвоката Никитюка Р. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7653056 від 02 серпня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2026 року позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Никитюк Р. І., звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі – ГУНП в Тернопільській області) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7653056 від 02 серпня 2026 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 02 серпня 2026 року відносно нього поліцейським відділення поліції № 1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Бей С. С. винесено постанову серії ЕНА № 7653056 про накладення адміністративного стягнення. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно з оскаржуваною постановою, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало непред`явлення на вимогу працівника поліції реєстраційного документа на транспортний засіб, що, на думку поліцейського, становить порушення пункту 2.1 «б» Правил дорожнього руху України.

З оскаржуваною постановою серії ЕНА № 7653056 від 02 серпня 2026 року ОСОБА_1 не погодився, оскільки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. не вчиняв і вважає, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності.

Сам факт перебування особи біля транспортного засобу, поруч із ним, у місці його знаходження або на місці події, не свідчить про набуття такою особою статусу водія та не є самостійним доказом здійснення нею керування транспортним засобом. У даному випадку факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не підтверджений належними, допустимими та достатніми доказами.

За відсутності належних та допустимих доказів факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , а також доказів існування передбачених законом обставин, які стали підставою для застосування щодо нього відповідного поліцейського заходу та пред`явлення вимоги про надання реєстраційного документа, сам факт невиконання такої вимоги не може самостійно утворювати склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, інакше сама вимога працівника поліції, законність та фактичні передумови якої не підтверджені доказами, ставала б достатньою підставою для виникнення адміністративної відповідальності особи, що суперечить принципу законності, закріпленому статтею 7 КУпАП.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 не доведено наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Ухвалою судді від 17 серпня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі №607/17522/26; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

25 серпня 2026 року судом зареєстровано відзив на позову заяву, в якому представник ГУНП в Тернопільській області просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на те, що інспектором СПД № 1 (смт. Козова) ВП № 1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Бей С. С. винесено постанову серії ЕНА №7653056 від 02 серпня 2026 року о 00:55:49 год. на позивача ОСОБА_1 у зв`язку із тим, що він керував в с-щі Козова по вул. Польова транспортним засобом KIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не мав при собі реєстраційного документа на ТЗ, чим порушив вимоги п. 2.1.б ПДР України – керування ТЗ особою, без реєстраційних документів на ТЗ, чим порушив норми ч. 1 ст. 126 КУпАП.

До відзиву долучено відеозапис події, який безпосередньо стосується позивача і вчиненого ним правопорушення. На відео з реєстратора поліцейського автомобіля, починаючи з 0:00:21 сек, зафіксовано, що саме гр. ОСОБА_1 виходить з водійського сидіння автомобіля, відповідно, факт керування ТЗ саме ним поліцейськими було встановлено. Також варто зауважити, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом KIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Позивач, керуючи цим транспортним засобом, порушив комендантську годину, а працівники поліції, мали право перевіряти його документи, в тому числі і реєстраційний документ на транспортний засіб.

Постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є обґрунтованою, законною, та не підлягає скасуванню.

25 серпня 2026 року судом зареєстровано відповідь на відзив, у якому представник позивача – адвокат Никитюк Р. І. звертає увагу, що на відеозаписі не зафіксовано факт руху автомобіля, але тільки перебування транспортного засобу з увімкненими світловими приладами. Також звертає увагу суду, що саме 02 серпня 2026 року о 00 год. 43 хв. 25 сек., ОСОБА_1 не вчиняв будь-якого правопорушення, оскільки саме у цей момент автомобіль був нерухомий. Стверджує, що сам факт перебування позивача у автомобілі є не тотожним керуванню автомобілем і як наслідок не є підставою для притягнення його до відповідальності. Вважає, що оскільки відсутня фіксація вчинення саме ОСОБА_1 правопорушення, в нього не виникло обов`язку надання реєстраційних документів на транспортний засіб, а тому просить скасувати оспорювану постанову.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Никитюк Р. І. в судовому засіданні позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на його довірителя серії ЕНА № 7653056 від 02 серпня 2026 року.

Представник відповідача ГУНП в Тернопільській області у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив розглядати справу без його участі у зв`язку із зайнятістю по службі.

Заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7653056 від 02 серпня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП за те, що він 02 серпня 2026 року близько 00 год. 43 хв. 25 сек. в с-ще Козова по вул. Польова, керував транспортним засобом KIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не мав при собі реєстраційний документ на ТЗ, чим порушив вимоги п. 2.1.б ПДР України – керування ТЗ особою, без реєстраційних документів на ТЗ, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 126 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив постанову до суду та просить її скасувати.

Частиною 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі –КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частиною другою ст. 279 КУпАП передбачено, що посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з підпунктом б) пункту 2.3 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

За змістом спірної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимоги ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Частиною першою ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно–правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Згідно вимог п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб;

в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигналів - дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС;

г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил;

ґ) поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно п. 2.4 а) ПДР України, на вимогу поліцейського водій зобов`язаний пред`явити документи, перелічені у п. 2.1 цих Правил.

За правилами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь–які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото– і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото– і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об`єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення. Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь–які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ

За змістом ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується – повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача – суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв`язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб`єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов`язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Сторона позивача, як на основну підставу задоволення позовних вимог, покликається на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, цей факт не підтверджений належними та допустимими доказами. Відтак підстав для пред`явлення поліцейським вимоги до позивача про надання реєстраційного документа на автомобіль не було, а сам факт невиконання такої вимоги особою, яка не є водієм не може самостійно утворювати склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Водночас пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Згідно зі статтею 31 Закону № 580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень (пункт 1 частини першої).

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель (абзац сьомий частини першої статті 40 Закону № 580-VIII).

Застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів визначає Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/32999 (далі - Інструкція).

У розумінні Інструкції технічними приладами та технічними засобами є безпілотний літальний апарат, відеореєстратор, портативний відеореєстратор, стаціонарна система технічних приладів і технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Оглядом відео з диску, наданого суду стороною позивача та представником відповідача, вбачається, що на вузькій дорозі відбувається рух двох транспортних засобів, одним з яких є KIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у відрізок часу з 00:43:10 год. по 00:43:30 год., що відповідає часу в оскаржуваній постанові. Під час руху в автомобілів увімкнені фари, габаритні ліхтарі та вмикаються сигнали гальмування. Після зупинки автомобіля відкривається передня ліва дверка та з місця водія виходить ОСОБА_1 . В ході перевірки документів водій ОСОБА_1 сам повідомив працівникам поліції, що він лише вирішив розвернути автомобіль, проте розумів, що в його стані, цього не варто було робити. Щодо документів на транспортний засіб, ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що вони залишилися у його матері. В подальшому працівниками поліції було роз`яснено водієві його права та запропоновано скористатися послугами адвоката, а після вчинення цих дій - складено оскаржувану постанову.

Даним відеозаписом спростовується доводи представника позивача – адвоката Никитюка Р. І., що ОСОБА_1 не керував автомобілем, адже з відеозапису вбачається рух транспортного засоба та його зупинка, зафіксовано особу водія транспортного засобу KIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який стверджує, що вирішив лише розвернути автомобіль. ОСОБА_1 та треті особи, які перебували під час складення оскаржуваної постанови, не повідомляють інспекторів, що автомобілем керував інший водій.

Отже, за таких обставин, доводи позивача суд вважає спростованими.

Наданий суду відеозапис є достатнім, належним та допустимим доказом того, що водій ОСОБА_1 у час та дату, яка вказана у спірній постанові керував транспортним засобом та не пред`явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Щодо неточносей відомостей в постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності, то Верховним Судом у постановах від 28 листопада 2018 року, справа №537/1214/17, та від 24 грудня 2019 року, справа № 459/1801/17, було висловлено правову позицію про те, що такі неточності не спростовують факту вчинення адміністративного правопорушення, а є опискою.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Надаючи оцінку доказам, наданим сторонами у їх сукупності, судом встановлено, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Інспектор патрульної поліції мав законні підстави для зупинки транспортного засобу, пред`явив законну та обґрунтовану вимогу щодо надання документів, передбачених законодавством, ним дотримана процедура та порядок складання постанови.

Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7653056 від 02 серпня 2026 року обґрунтована, винесена на підставі та в межах повноважень наданих уповноваженій посадовій особі поліції, за наявністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а отже є законною.

За наведених вище обставин, суд доходить до переконання, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7653056 від 02 серпня 2026 року, слід відмовити.

Згідно із ч. 1 ст. 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат.

На підставі ст.ст. 9, 36, 126, 245, 247, 251, 258, 268, 279, 280, 288, 289 КУпАП, та керуючись ст.ст. 5, 9, 19, 20, 70, 72–77, 122, 242, 244–246, 257, 271, 286 КАС України, ст.ст. 62, 63 Конституції України, Правилами дорожнього руху України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7653056 від 02 серпня 2026 року – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, код ЄДРПОУ: 40108720, адреса місцезнаходження: вул. Валова, буд. 11, м. Тернопіль, 46001.

Повний текст рішення суду складено 28 серпня 2026 року.

Головуючий суддя О.Герчаківська