Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №466/3506/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Суд: Шевченківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 27 серпня 2026 р.

Справа: №466/3506/26

Суддя: Зима І. Є.

Справа № 466/3506/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Зими І.Є.

секретаря судового засідання Васичник М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача за первісним позовом, адвоката Артюшкової Олександри Олександрівни, про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 26.06.2026 року у цивільній справі № 466/3506/26 первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено, шлюб між сторонами розірвано.

07.07.2026 року, до суду звернулась представник первісного позивача, адвокат Артюшкова О.О. , про ухвалення додаткового рішення у справі. Представник просить стягнути з відповідача за первісним позовом, Польової Г.В., на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.

Зазначає, що 16.04.2026 року між адвокатом Артюшковою О.О. та ОСОБА_1 укладено договір № 60/26 про надання правничої допомоги. На підтвердження понесених витрат до заяви долучено копію договору про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2026 та платіжні документи. Згідно з актом приймання-передачі адвокатом надано правничу допомогу, яка включала, зокрема, отримання повторного свідоцтва про шлюб, складання позовної заяви, представництво інтересів у суді та участь у судових засіданнях. Вартість наданих послуг визначена сторонами у розмірі 6 000 грн. Представник просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідачки на користь позивача 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Представник позивача просила розгляд заяви здійснювати без участі сторін.

07.07.2026 року, на адресу суду надійшли письмові заперечення відповідачки ОСОБА_2 на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі. В обґрунтування заперечень зазначила, що за результатами розгляду справи було задоволено не лише вимоги позивача, а й її позовні вимоги, а тому, на її думку, відсутні підстави для покладення на неї у повному обсязі понесених іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу. Відтак, просила суд відмовити в задоволенні заяви в поновному обсязі.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Згідно з ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та подані представником позивача докази, суд вважає, що заява підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

За правилами п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Отже, при визначенні суми витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з іншої сторони, суд повинен виходити не лише з факту укладення договору про надання правничої допомоги та визначеного сторонами розміру гонорару, а й оцінити реальність, необхідність, розумність та співмірність таких витрат, а також результат розгляду справи.

Як вбачається з наданих суду доказів, між адвокатом та клієнтом дійсно існували договірні відносини щодо надання професійної правничої допомоги, а адвокатом вчинялися дії, пов`язані з підготовкою та розглядом цієї справи.

До заяви, зокрема, долучено акт приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2026, відповідно до якого адвокатом надавалися послуги зі звернення до органу ДРАЦС, отримання документів, складання позовної заяви, представництва інтересів у суді та участі в судових засіданнях. Матеріали також містять платіжні документи, що підтверджують здійснення платежів на користь адвоката.

Таким чином, суд вважає доведеним сам факт надання професійної правничої допомоги у зв`язку із розглядом даної справи та понесення відповідних витрат.

Разом із тим наявність документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу не означає безумовного покладення всієї заявленої суми на іншу сторону. Вирішуючи питання про їх розподіл, суд повинен оцінити заявлений до стягнення розмір витрат з урахуванням критеріїв, встановлених статтями 137, 141 ЦПК України, а також конкретних обставин справи та результатів її розгляду.

Суд враховує заперечення відповідачки щодо покладення на неї всієї суми витрат на професійну правничу допомогу, зокрема її посилання на те, що за результатами вирішення спору судом були задоволені також заявлені нею позовні вимоги. Наведена обставина, на переконання суду, має значення при визначенні справедливого та пропорційного розподілу судових витрат між сторонами.

Водночас доводи відповідачки про необхідність повної відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу суд вважає необґрунтованими.

Сам по собі факт задоволення вимог відповідачки не спростовує факту надання позивачу професійної правничої допомоги, понесення ним відповідних витрат та їх зв`язку із розглядом даної цивільної справи, а тому не є достатньою підставою для повної відмови у їх відшкодуванні. Така обставина повинна враховуватися саме при визначенні розміру витрат, що підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, відповідно до яких при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, тобто встановлення їх дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Важливими є також висновки Верховного Суду у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19, відповідно до яких суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, усі понесені нею витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що визначений стороною та її адвокатом розмір гонорару є завищеним щодо іншої сторони спору з огляду на складність справи, витрачений адвокатом час та обсяг наданих послуг.

Оцінивши подані представником позивача докази у їх сукупності, характер та складність спору, обсяг виконаної адвокатом роботи, а також принципи розумності, справедливості та пропорційності, суд доходить висновку, що заявлений до компенсації розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 000 грн є завищеним та не повною мірою відповідає критеріям розумності і співмірності.

На переконання суду, справедливим, обґрунтованим та співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу, який відповідає характеру спору, обсягу виконаної представником позивача роботи, витраченому часу, а також принципам розумності, справедливості та пропорційності, є 2 000 грн.

Саме зазначена сума забезпечує баланс між правом позивача на відшкодування понесених ним витрат на професійну правничу допомогу та необхідністю не допустити покладення на відповідача надмірного фінансового тягаря, який не відповідає складності справи та обсягу фактично наданої правничої допомоги.

За таких обставин суд приходить до висновку про зменшення заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу з 6 000 грн до 2 000 грн, що за обставин цієї справи буде справедливим та співмірним відшкодуванням таких витрат.

Керуючись ст. ст. 133,137,141, 247, ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

ухвалити додаткове рішення.

Заяву представника позивача, адвоката адвоката Артюшкової Олександри Олександрівни, про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 2 000 грн (дві тисячі гривень) витрат на професійну правничу допомогу. В решті вимог відмовити.

Дане рішення є невід`ємною частиною рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 26.06.2026 року.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Суддя І. Є. Зима

Оригінал: reyestr.court.gov.ua