Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №450/5686/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/5686/25

Провадження № 2/450/751/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Мельничук І. І.

секретаря судового засідання Дикої О. Ю.

за участю позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника позивачів Филипця Є. Ю.

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник – адвокат Филипець Євген Юрійович, до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: приватний нотаріус Якимів Леся Станіславівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

у провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник – адвокат Филипець Євген Юрійович, до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: приватний нотаріус Якимів Леся Станіславівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якому представник позивачів звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк тривалістю один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , додатковий строк тривалістю один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування заявленого позову покликаються на те, що позивачки є рідними доньками ОСОБА_5 , який проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_3 та 24.06.2024 року зник безвісти під час виконання бойового завдання. У квітні 2025 року після ідентифікації його трупа останній був похований, а позивачкам видано свідоцтво про його смерть із зазначенням дати смерті – ІНФОРМАЦІЯ_3 . З метою прийняття спадщини після смерті батька позивачки 16.10.2025 року звернулися до приватного нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, однак були повідомлені про пропуск встановленого законом шестимісячного строку та необхідність звернення до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Позивачки вважають, що пропустили зазначений строк з поважних причин, оскільки з моменту зникнення батька 24.06.2024 року до моменту ідентифікації його тіла у квітні 2025 року він вважався зниклим безвісти за особливих обставин, а підтвердження його загибелі було відсутнє. Відтак, на їх переконання, вони з об`єктивних, непереборних та незалежних від них причин не могли своєчасно звернутися із заявами про прийняття спадщини. Крім того, позивачки зазначають, що спадкоємцем тієї ж черги є відповідачка – їхня бабуся, мати померлого, яка на час відкриття спадщини проживала разом із ним, а тому відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину незалежно від пропуску шестимісячного строку. У зв`язку з наявністю спору щодо права на спадкування та відсутністю згоди відповідачки на прийняття спадщини позивачками, останні просять суд на підставі ч. 3 ст. 1272 ЦК України визначити їм додатковий строк, достатній для подання заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 . На підставі наведеного, просить позовні вимоги задоволити.

01.12.2025 року відкрито провадження у справі.

23.01.2026 року відповідачем ОСОБА_3 подано через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого остання вважає заявлені позивачами вимоги безпідставними та необґрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні. Зазначає, що відповідно до законодавства, чинного у період дії воєнного стану, у разі якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня її смерті, шестимісячний строк для прийняття спадщини обчислюється з дня державної реєстрації смерті. Оскільки смерть ОСОБА_5 зареєстровано 09.04.2025 року, строк для прийняття спадщини, на думку відповідачки, сплив 09.10.2025 року, тоді як із заявами про прийняття спадщини позивачки звернулися лише 16.10.2025 року. Відповідачка також заперечує доводи позивачок про необізнаність щодо смерті батька, зазначаючи, що ОСОБА_5 був похований 08.04.2025 року в смт Щирець Львівського району Львівської області, а позивачки особисто були присутні на його похованні. На переконання відповідачки, позивачки не навели та не підтвердили належними доказами обставин, які могли б бути визнані поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки сам факт тривалого перебування спадкодавця у статусі зниклого безвісти не перешкоджав їм звернутися до нотаріуса після державної реєстрації його смерті. Посилаючись на те, що перелік поважних причин пропуску строку не є вичерпним та такі причини оцінюються судом індивідуально, відповідачка вважає, що у даному випадку поважних причин пропуску встановленого законом строку позивачками не доведено, а тому підстави для визначення їм додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

04.02.2026 року представником позивачок – адвокатом Филипцем Є. Ю. подано на адресу суду відповідь на відзив, в якій, на противагу доводам відповідачки ОСОБА_3 , зазначає, що заперечення відповідачки є необґрунтованими, оскільки на їх підтвердження до відзиву не долучено жодних доказів, всупереч вимогам п. 5, 6 ч. 3 ст. 178 ЦПК України. Вказує, що позивачка ОСОБА_1 отримала свідоцтво про смерть батька лише 13.09.2025 року, а відтак до моменту отримання зазначеного документа позивачки були позбавлені об`єктивної можливості належним чином звернутися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини. Зазначає, що незабаром після отримання свідоцтва про смерть позивачки звернулися до приватного нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, у зв`язку з чим була заведена спадкова справа. Вважає, що долучені до позовної заяви докази підтверджують наведені позивачками обставини та є достатніми для визначення їм додаткового строку для подання заяв про прийняття спадщини після смерті їхнього батька ОСОБА_5 . У зв`язку з наведеним просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 квітня 2026 року постановлено клопотання представника позивачів та представника відповідача про витребування доказів, – задоволити; витребувати у приватного нотаріуса Якимів Лесі Станіславівни (81160, смт. Щирець, вул. Д. Галицького, буд. 5, Львівського району Львівської області) належним чином завірену копію спадкової справи № 89/2025, заведеної 09.10.2025 року після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

01.06.2026 року на адресу Пустомитівського районного суду Львівської області надійшли матеріали спадкової справи № 89/2025 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , заведеної приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Якимів Лесі Станіславівни.

17.07.2026 року справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 з`явилась, просила позовні вимоги задоволити, з підстав, викладених у позовній заяві, зазначила, що її батько ОСОБА_5 24.06.2024 року зник безвісти під час виконання бойового завдання, у зв`язку з чим протягом тривалого часу відомості про його загибель були відсутні. Пояснила, що лише у квітні 2025 року після ідентифікації тіла батька стало відомо про його загибель, а свідоцтво про смерть було отримано нею 13.09.2025 року. Вказала, що після отримання свідоцтва про смерть вона разом із сестрою звернулася до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, однак на той час встановлений законом строк для прийняття спадщини вже сплив. Зазначила, що пропуск строку був зумовлений об`єктивними обставинами, які полягали в необізнаності.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 з`явилась, просила позовні вимоги задоволити, з підстав, викладених у позовній заяві, зазначила, що її батько ОСОБА_5 24.06.2024 року зник безвісти під час виконання бойового завдання, у зв`язку з чим протягом тривалого часу відсутня була достовірна інформація про його загибель. Пояснила, що після ідентифікації тіла батька у квітні 2025 року його було поховано, актовий запис про смерть складено 09.04.2025 року, однак свідоцтво про смерть було отримано лише 13.09.2025 року. Вказала, що після отримання свідоцтва про смерть вона разом із сестрою звернулася до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, при цьому встановлений законом строк було пропущено лише на 5 днів. Зазначила, що такий незначний пропуск строку зумовлений об`єктивними обставинами, які від неї не залежали, оскільки вона не знала про встановлений законом строк, визначений у 6 місяців. У зв`язку з наведеним просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька.

Представник позивачів – адвокат Филипець Є. Ю. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Зазначив, що позивачки пропустили встановлений законом строк для прийняття спадщини лише на 5 днів. Пояснив, що після отримання свідоцтва про смерть вони разом не були обізнані з необхідністю особистого звернення до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, у зв`язку з чим не усвідомлювали необхідності вчинення відповідних дій саме до спливу встановленого шестимісячного строку. Після отримання свідоцтва про смерть позивачки звернулися за правовою допомогою до адвоката з метою оформлення спадщини, після чого вжили заходів для її прийняття та звернулися до нотаріуса із відповідними заявами, однак строк було пропущено лише на 5 днів. Вважав, що незначний строк пропуску, обставини смерті спадкодавця, тривале перебування останнього у статусі зниклого безвісти, свідчать про поважність причин пропуску строку та наявність підстав для визначення їм додаткового строку для прийняття спадщини..

Представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат Заяць І. І. в судове засідання з`явився, позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказав, що позивачкам було відомо про смерть батька, оскільки вони були особисто присутні на його похованні 08.04.2025 року, а тому мали можливість своєчасно звернутися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини. Зазначив, що смерть ОСОБА_5 була зареєстрована 09.04.2025 року, відтак шестимісячний строк для прийняття спадщини спливав 09.10.2025 року, тоді як позивачки звернулися до нотаріуса лише 16.10.2025 року. Вважав, що позивачками не доведено наявності об`єктивних та поважних причин пропуску встановленого законом строку, а незнання про необхідність особистого подання заяви нотаріусу не може бути визнано такою причиною.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала позицію свого представника, вказала, що позивачки були присутні на похованні батька, а тому знали про його смерть та мали можливість своєчасно звернутися до нотаріуса. Вважала, що зазначені ними причини пропуску строку не є поважними, оскільки після державної реєстрації смерті до закінчення шестимісячного строку вони мали достатньо часу для оформлення спадщини. Також зазначила, що після загибелі батька позивачки зверталися за правовою допомогою до адвоката у зв`язку з питаннями отримання належних їм виплат, а тому мали можливість одночасно отримати необхідну правову допомогу щодо оформлення спадщини. Просила у задоволенні позову відмовити.

Залучена до участі у справі, як третя особа приватний нотаріус Якимів Леся Станіславівна в судове засідання не з`явилася, однак в матеріалах справи є її заява про розгляд справи без її участі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Право на справедливий суд та доступ до правосуддя визначено також у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 04.XI.50).

Відповідно до ст. ст. 124, 129 Конституції України і ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 13.09.2025 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 51 року, у м. Вовчанськ, Чугуївського району, Харківської області, про що Щирецькою селищною радою Львівського району Львівської області 09.04.2025 року складено відповідний актовий запис за № 39.

Згідно витягу № 447 про осіб місце проживання яких зареєстровано або було зареєстровано в період з 13.06.1997 року по 01.07.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , виданого Щирецькою селищною радою Львівського району Львівської області за вих. № 447 від 01.07.2024 року, за вищевказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , із 04.01.2001 року – по теперішній час, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , із 11.04.1995 року – по теперішній час, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із 13.08.2021 – по теперішній час та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , із 24.06.1983 – по теперішній час.

Сповіщенням сім`ї № 296, виданого ЛРТЦК та СП за вих. № 3/5734 від 29.06.2024 року, ОСОБА_3 було сповіщено, що її син – старший солдат ОСОБА_5 , зник безвісти 24.06.2024 року під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України, в районі ведення бойових дій біля населеного пункту Вовчанськ, Харківської області.

Як вбачається із довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військової агресією російської федерації проти України, виданої ВЧ НОМЕР_3 ЗСУ МО України за вих. № 10793 від 06.06.2025 року, ОСОБА_1 , що загиблий старший солдат ОСОБА_5 дійсно брав (брала) безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в: районі н.п. Вовчанськ, Чугуївського р-ну, Харківської обл. Підстава: Витяг із наказу № 510/нод від 04.06.2025 про встановлення обставин загибелі під час безпосередньої участі у бойових діях 24.06.2024 року.

З наданих, на ухвалу суду про витребування доказів, копій матеріалів спадкової справи 89/2025 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , заведеної приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Якимів Лесі Станіславівни встановлено, що до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом 09.10.2025 року звернулася ОСОБА_3 , матір померлого ОСОБА_5 , факт родинних відносин підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 25.06.1976 року, ОСОБА_2 (факт родинних відносин підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 06.02.2006 року) та ОСОБА_1 (факт родинних відносин підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 26.07.2004 року ) звернулися до приватного нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, вищевказані заяви датовані 14.10.2025 роком, надійшли та зареєстровані нотаріусом за вх. № 249/02-14 та вх. № 248/02-14, 16.10.2025 року.

У спадковому реєстрі інформація щодо складених заповітів чи спадкових договорів відсутня.

Разом з тим, відповідно до листа від 20.10.2025 року за вих. № 252/02-14 «Про виклик спадкоємця», адресованого ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Якимів Л. С. повідомлено про отримання 16.10.2025 року її заяви про прийняття спадщини за законом щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , яка була надіслана на адресу нотаріуса 14.10.2025 року. Нотаріусом зазначено, що спадкову справу заведено, однак у зв`язку з ненотаріальним засвідченням справжності підпису на заяві ОСОБА_2 необхідно особисто прибути до нотаріуса або надіслати заяву, оформлену належним чином, зі справжністю підпису, засвідченою нотаріально.

Аналогічного змісту лист приватним нотаріусом Якимів Л. С. (за вих. № 253/02-14 від 20.10.2025 року) було скеровано ОСОБА_1 , у якому повідомлено про отримання 16.10.2025 року її заяви про прийняття спадщини за законом щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , надісланої на адресу нотаріуса 14.10.2025 року. Нотаріусом зазначено, що спадкову справу заведено, однак у зв`язку з відсутністю нотаріального засвідчення справжності підпису на заяві запропоновано ОСОБА_1 особисто прибути до нотаріуса або надіслати заяву, оформлену належним чином, зі справжністю підпису, засвідченою нотаріально.

24.11.2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано нотаріусу заяви про призупинення видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку із виникненням спору і їх зверненням до суду для поновлення строку для прийняття спадщини.

Згідно з повідомленням від 24.11.2025 року за вих. № 284/02-14, адресованим ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Якимів Л. С. повідомлено про відкладення вчинення нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті її сина ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. 42 Закону України «Про нотаріат». При цьому нотаріусом роз`яснено право ОСОБА_3 звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування.

Розглядаючи справу, суд визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Спірні правовідносини виникли з приводу спадкування, які регулюються положеннями Книги шостої «Спадкове право» Цивільного кодексу України.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно з частиною 1статті 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до частини першої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

У ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини.

Строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно до статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

Відповідач ОСОБА_3 , як спадкоємиця першої черги після смерті ОСОБА_5 , яка була зареєстрована та проживала з останнім за однією адресою, прийняла спадщину.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у встановлений законом строк не звернулася до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі справа № 686/5757/23(провадження № 14-50цс24) у висвітлено таку правову позицію: «Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19) та інших. З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо. Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 та багатьох інших. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду (див. п. 49-57).

Правозастосовча практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є незмінною та усталеною.

Отже, судом можуть бути визнані поважними причинами тільки ті, які свідчать, що у спадкоємця були реальні перешкоди для подання такої заяви.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 24.06.2024 року зник безвісти під час виконання бойового завдання, а у квітні 2025 року після ідентифікації його тіла був похований. Позивачки були присутні на похованні батька ІНФОРМАЦІЯ_8 , а 09.04.2025 року його смерть було зареєстровано державним органом. Відтак, у судовому засіданні було встановлено, що з цього часу позивачкам достовірно було відомо про смерть батька та вони мали можливість вчинити необхідні дії для прийняття спадщини.

Суд також враховує, що позивачки датували заяви про прийняття спадщини 14.10.2025 року, які були отримані та зареєстровані приватним нотаріусом 16.10.2025 року, тобто після закінчення шестимісячного строку, який сплив 09.10.2025 року. Водночас те, що строк було пропущено лише на п`ять днів, саме по собі не є підставою для визначення додаткового строку, оскільки визначальним є наявність поважних причин його пропуску, а не лише його тривалість. Наявність у позивачок певного суб`єктивного нерозуміння порядку прийняття спадщини не є тотожною об`єктивній неможливості вчинити відповідну дію.

Отже, судом не встановлено об`єктивних, непереборних та істотних обставин, які перешкоджали позивачкам після встановлення факту смерті батька своєчасно звернутися із заявами про прийняття спадщини. Перебування ОСОБА_5 у статусі зниклого безвісти могло перешкоджати оформленню спадкових прав до встановлення його загибелі, однак після ідентифікації тіла, поховання та державної реєстрації смерті така обставина перестала існувати.

Доказів наявності об`єктивних, непереборних перешкод для звернення до нотаріуса у встановлений законом шестимісячний строк після смерті батька, із заявою про прийняття спадщини стороною позивачів - не надано.

Відповідачка ОСОБА_3 , згоди на подання позивачами заяви про прийняття спадщини до нотаріуса не надає, заперечує проти визначення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 додаткового строку на прийняття спадщини.

У п. 58 постанови Великої Палати Верховного Суду, від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) виснувано: «суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою».

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд зазначає, що згідно з процесуальним законом обов`язок доказування підстав позову (обставин) покладається на сторону, яка покликається на них як на підставу своїх вимог та заперечень, а їх недоведеність є підставою для відмови у позові.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, керуючись положеннями наведеного чинного законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність вимог позивачів, оскільки вони не надали суду належних та допустимих доказів відсутності можливості подати заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що органом місцевого самоврядування 09.04.2025 року складено відповідний актовий запис, зокрема доказів того, що неподання до нотаріальної контори такої заяви у цей період було пов`язано з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для них, що є наслідком відмови у задоволені заявлених позовних вимог.

Розподіл судових витрат:

відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи результат вирішення спору (відмову у позові), відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст.1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265. 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник – адвокат Филипець Євген Юрійович, до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: приватний нотаріус Якимів Леся Станіславівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено 28.08.2026 року.

Суддя: І. І. Мельничук