Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №498/1101/26 — Великомихайлівський районний суд Одеської області

Суд: Великомихайлівський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 11 серпня 2026 р.

Справа: №498/1101/26

Суддя: Чернецька Н. С.

Справа №498/1101/26

Провадження по справі№3/498/407/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року селище Велика Михайлівка

Суддя Великомихайлівського районного суду Одеської області Чернецька Н.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюю водієм, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Великомихайлівського районного суду Одеської області перебувають матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП.

За результатами автоматизованого розподілу судових справ зазначена справа було передана для розгляду судді Великомихайлівського районного суду Одеської області Чернецькій Н.С.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 711808 від 06.07.2026 року, «06.07.2026 року, о 05 год. 37 хв., с. Новоборисівка дорога Т-16-15 06.07.2026 05:37 автодорога т-16-15 сполученням Новоборисівка та Новопетрівка Роздільнянського району водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом КС2573 УРАЛ4320 д/з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння різкий запах алкоголю з порожнини рота. Тест на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу ДРАГЕР ARLJ173 на місці зупинки тест 1188 проба позитивна 1.09 промілей. Від проходження аналогічного тесту в лікарському закладі в БПЛ Великомихайлівка ОСОБА_1 відмовився, встановлено законом порядку на нагрудну боді-камеру 13, чим порушив п.2.9.а ПДР- керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП».

Даний адміністративний протокол складений 06.07.2026 року, інспектором Роздільнянського районного відділу поліції ГУ НП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Мельниченко Владиславом Васильовичем.

Відповідно до довідки від 06.07.2026 року вих. 240875-2026, Роздільнянський районний відділ поліції ГУ НП в Одеській області Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, інформує, що при перевірці по наявним базам Національної поліції України, громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія отримував НОМЕР_2 .

28 червня 2026 року через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження по адміністративній справі за ст.130 ч.1 КУпАП, за відсутністю складу та події правопорушення, свою вину ОСОБА_1 не визнає, вказав, що всупереч встановленому порядку фіксації, працівники поліції не забезпечили ведення безперервної відеозйомки та грубо порушили його права, оскільки не роз`яснили йому, ОСОБА_2 , його права згідно ст. 268 КУпАП, а також звертає увагу суду , що, склад правопорушення, що інкримінується йому ОСОБА_1 , зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також ОСОБА_2 вважає, що працівники поліції зупинили транспортний засіб безпідставно, з матеріалів справи не вбачається, що водій допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, тому всі складені відносно нього процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП. В той день ОСОБА_1 спиртних напоїв не вживав, і коли йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», на що він будучи абсолютно тверезий погодився. При цьому співробітники поліції провели тестовий забір повітря без поміщення до приладу «Драгер» мундштука, а тому фактично перевірка чистоти мундштука на відсутність у ньому алкоголю проведена не була. Співробітники поліції перед забором повітря не з`ясували обставини, які можуть впливати на результати огляду, оскільки він, ОСОБА_1 перед продуванням приладу «Драгер» палив електронну сигарету та вживав квас, що можливо обумовило позитивний результат тестування на такому приладі. Відповідно до Керівництва з експлуатації «Драгер Алкотест 6820» вбачається, що перед забором повітря в обстеженої особи, особа, яка проводить огляд за допомогою Drager Alcotest 6820, повинна провести тестовий забір повітря з навколишнього середовища, щоб переконатися, що в мундштуку та приладі Drager відсутній алкоголь. Натомість, співробітники поліції провели тестовий забір повітря без поміщення до приладу «Драгер» мундштука, тому фактично перевірка чистоти мундштука на відсутність у ньому алкоголю проведена не була, що ставить під сумнів достовірність результату огляду з використанням такого приладу, внаслідок чого результати приладу «Драгер 6820» не можуть бути допустимим доказом винуватості його, ОСОБА_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже, оскільки працівники поліції під час проведення огляду його, ОСОБА_2 , порушили вимоги Керівництва по використанню приладу «Драгер», то відповідно результати проведеного огляду в силу приписів ч. 5 ст. 266 КУпАП є недійсними, що у свою чергу вказує на відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Звертає увагу суду, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення, його ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом.

Також, ОСОБА_1 просить провести судове засідання, яке призначене на 12.08.2026 за його відсутності та просить задовольнити подане ним клопотання про закриття справи за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП, на підставі п.1ч.1ст.247КУпАП, посилаючись на обставини викладені у ньому.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення з наступних підстав.

За змістом вимог ст. 256, ч. 1 ст. 257 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлює такий склад адміністративного правопорушення: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9 а Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з цим, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 711808 від 06.07.2026 року, зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота, а не в стані алкогольного сп`яніння, як визначено ч. 1 ст. 130 КУпАП та в п. 2.9а ПДР.

Таким чином, склад правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 2.9а ПДР, а тому його відповідальність за діяння, зазначене в протоколі, на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП виключається.

У долучених відеозаписах не зафіксовано роз`яснення ОСОБА_1 поліцейськими прав та обов`язків, передбачених ст. 268 КУпАП, що є порушенням п. 2 р. ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС від 07.11.2015 № 1395.

Крім того, законом встановлений вичерпний перелік підстав для зупинки транспортних засобів, основний серед них - це порушення ПДР.

Пунктом 2 частини 1 статті 32 Закону України «Про національну поліцію» вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Перелік підстав для зупинки транспортного засобу наведений у статті 35 Закону України «Про національну поліцію». Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Так, пунктами 1, 3 частини 1 вказаної статті визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема у разі, якщо водій порушив ПДР України, тощо.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що поліцейський зобов`язаний проінформувати водія про конкретну причину зупинки транспортного засобу, з детальним описом підстав зупинки, визначеної у цій статті.

Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів, є неправомірними.

Поліцейський проінформував ОСОБА_1 про причину зупинки транспортного засобу, лише після складання протоколу та всіх процесуальних документів, для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП ОСОБА_1 , проте із матеріалів справи не вбачається що водій ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, в матеріалах справи наявна лише постанова серії ЕНА №7498135 від 06.07.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.1 КУпАП, яка була складена 06.07.2026 року о 06:28 годині, тобто через годину після зупинки транспортного засобу КС2573 УРАЛ4320 д/з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , відповідно до вище наведеного, суд приходить до висновку, що вимоги поліцейського про пред`явлення водієм ОСОБА_1 документів, є неправомірними.

Згідно правових висновків Верховного Суду, висловлених при розгляді справ на неправомірні дії поліцейського, поліцейські не мають права без задокументованих доказів вчинення водієм порушень ПДР України зупиняти автомобіль, перевіряти документи та, як наслідок, вимагати проходження перевірки на стан сп`яніння (постанова від 15.03.2019 справа 686/11314/17; від 23.10.2019 справа № 357/10134/17).

Як вбачається з оглянутого судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, даних про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 06.07.2026 та порушив правила дорожнього руху, за що був зупинений працівниками поліції, зазначений носій не містить.

Крім того, у відповідності до ч. 1ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп`яніння.

Аналогічна норма викладена в п. 1 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015№ 1395.

Всупереч викладеним нормам, адміністративний матеріал не містить відомостей щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.

Окрім того, системний аналіз приписів п. 9 ч. 1 ст.31та ст.40 Закону України «Про національну поліцію» щодо застування працівниками поліції таких превентивних заходів, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а також положень Інструкції № 1026, дає підстави для висновку про визначення чіткого переліку пристроїв, з допомогою яких поліції надано право проводити відеофіксацію.

Так, згідно вимог ст.40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до п.5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВСУ 18.12.2018 р. № 1026, включення портативного відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Розділом ІІІ цієї Інструкції передбачено, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.

Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

Згідно з наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 № 100, яким затверджено Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, передбачено:

а) необхідність відеофіксації: «використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції» (п. 1.3 Розділу І Інструкції);

б) випадки застосування такого превентивного заходу: нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно: при оформленні дорожньо-транспортної пригоди; при перевірці документів; при поверхневому огляді; при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї; при наданні допомоги особам; у випадках, коли усвідомлення особою факту відеофіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації. (п. 3.3 Розділу III Інструкції).

При цьому зазначається, що «після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записано безперервно» (п. 3.5 Розділу III Інструкції).

Якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.

Зазначене кореспондує із позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 по справі № 216/5226/16-а.

Тобто, з вище наведеного слідує, що відеореєстратор поліцейського повинен бути ввімкнений від самого початку контакту з особою до закінчення складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно цієї особи.

В даному випадку, у матеріалах справи відсутній оригінал відеозапису з нагрудної камери, а лише міститься DVD диск, що є копією відеозапису, тобто відсутнє джерело походження відеозапису. Таким чином, відеозапис, долучений поліцейським до матеріалів справи на диску DVD не може бути взятий до уваги як належний доказ. Не долучені до справи працівниками поліції свідоцтва, що стосується технічного приладу "відеокамери", не дають можливості встановити той факт, що відеозапис на камеру у відношенні ОСОБА_1 було проведено спеціальним технічним засобом, який входить до вичерпного переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах поліції для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. Ці обставини в свою чергу позбавляють можливості перевірити та зробити висновок про те, чи були поліцейським, під час складання даного протоколу, дотримані вимоги законодавства щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, та чи не було порушено прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час його складання.

Відсутність безперервного відеозапису ставить під сумнів законність проведення поліцейськими вказаних дій та позбавляє можливості об`єктивно перевірити обставини пов`язані із виявленням та фіксацією адміністративного правопорушення. Таким чином, працівники поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, порушили вимоги ст. 266 КУпАП, Закону України «Про національну поліцію» та Інструкції № 1026.

Також, Верховний суд у своїй постанові від 18.07.2019 у справі № 216/5226/16-а вказав, що доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність учинюваних процесуальних дій (винесення постанови, складання протоколу).

До матеріалів справи додано диск з відеозаписом, в якому міститься сім окремих відео файлів, проте в протоколі не зазначено, на що фіксувалось правопорушення якими технічними засобами.

Отже відеозапис, який наданий як доказ, має ознаки переривання, а саме відсутня основна вимога до фіксування правопорушення - безперервність відео фіксації, натомість наявна вибірковість відео файлів, що прямо заборонено Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка зареєстрована за № 28/32999 в Міністерстві юстиції України від 11 січня 2019 року.

В порушення вимог даної Інструкції, працівниками поліції додано до протоколу про адміністративне правопорушення у якості доказу диск, що містить у собі кілька самостійних окремих відеозаписів, які у своїй сукупності перериваються а тому в даному випадку їх неможливо зв`язати у єдине ціле. Ці відеозаписи відрізняються за своїм типом та у свою чергу були створені на різних записуючих пристроях. Зміст цих відео не містить жодних відомостей про особу, що здійснює відеозаписування, під час перегляду відеозаписів неможливо встановити хронологію та суть подій, що мали місце 06.07.2026 року, о 05 год. 37 хв., с. Новоборисівка дорога Т-16-15 06.07.2026 05:37 автодорога т-16-15 сполученням Новоборисівка та Новопетрівка Роздільнянського району , а також те, що відбувалося у ті проміжки часу, коли відеореєстратор поліцейського був вимкнений та не працював.

З вищезазначеного вбачається, що фрагменти відеозапису: (0002022_00020220280310133512_0023 МР4; 0002022_00020220280310134012_0024 МР4) взагалі датовані 10.03.2028 рік 13:35 година, на яких містяться відеофіксація складання матеріалів та притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.126 ч. 1 КУпАП, хоча сама постанова серії ЕНА №7498135 винесена 06.07.2026 року о 06:28 годині.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння описано у ст.266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я Українивід 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція), зокрема, п.2.5 передбачає, що перед проведенням огляду на стан сп`яніння уповноважена особа Державтоінспекції МВС, патрульної служби МВС інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про його повірку.

Відповідно до Європейського стандарту ЕN 15964:2011, який у свою чергу наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 1494 від 30.12.2014 прийнято як національний стандарт за позначенням ДСТУ ЕN 15964:2014 «Пристрої неодноразового використання для контролю видихуваного повітря. Вимоги та методи випробувань» Вимоги та методи випробувань» (ЕN 15964:2011, IDT), всі види газоаналізаторів для контролю вмісту алкоголю у і видихуваному повітрі ® (виробництво Drager Safety АG&Со. KGaA, Німеччина) в Україні використовуються з 1 січня 2016 року виключно за правилами вказаного стандарту.

Відповідно до цього ДСТУ ЕN 15964:2014 пристрої для тестування алкоголю у видихуваному повітрі використовують мундштуки для відбору проб дихання.

Пунктом 3.11 Стандарту визначено, що мундштук - це гігієнічно запакована частина, призначена для одноразового використання, яку приєднують до приладу для виявляння алкоголю у видихуваному повітрі й через яку особа, що її перевіряють, подає пробу видихуваного повітря.

При експлуатації найбільш популярних газоаналізаторів «Drager» повинні використовуватись виключно оригінальні мундштуки Drager®Alcotest®MouthpecesStandart, що мають відповідний сертифікат якості та офіційно легально постачаються від виробника через уповноваженого преставника.

Інструкцією по експлуатації до «Аналізатора парів етанолу в повітрі, що видихається, «ALKOTEST» передбачено порядок встановлення мундштука. Так, в інструкції вказано про необхідність відкрити упаковку (з гігієнічних міркувань не знімати упаковку з ділянки, що контактує з ротом, поки мундштук не встановлено в прилад); прикласти мундштук діагонально (рифленим маркуванням вгору) і втиснути в тримач, при встановленні мундштука буде чутно виразне клацання, встановлений мундштук може підсвічуватися в увімкненому стані приладу, після чого необхідно повністю зняти упаковку.

При цьому, в розділі Умови проведення вимірювань Інструкції по експлуатації, який передбачає порядок роботи аналізатора «ALKOTEST» прямо передбачено необхідність використання саме нового мундштука для кожної особи.

Відповідно до технічних характеристик та керівництва з експлуатації газоаналізатора «Драгер 6810», для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі визначений спеціальний порядок: відбір проби активується автоматично після досягнення мінімального об`єму видихуваного повітря й мінімальної тривалості видиху. З метою підготовки, вставляється новий мундштук у фіксатор, прилад вмикається, через 2 секунди на дисплей виводиться інформація користувача або «Ждіть». Приблизно через 6 секунд на дисплей виводиться повідомлення «Готов» і подається короткий звуковий сигнал. Одночасно виводиться номер поточного виміру. Блимає зелений індикатор. Прилад готовий до вимірювання.

Отже, щоб налаштувати прилад на роботу, необхідно вставити мундштук, провести контрольний забір повітря, а потім прилад з трубкою передати водію для продування.

Проте на відеозаписі поліцейський тримаючи в руках прилад, вставив трубку та відразу у його руках ОСОБА_1 був здійснений продув без дотримання вказаного вище порядку.

В порушення наведених вимог інструкції по експлуатації аналізатора Драгер «ALKOTEST», працівником поліції, перед проходженням ОСОБА_1 тесту, повністю була знята упаковка і новий одноразовий мундштук був встановлений на прилад Драгер «ALKOTEST».

Виходячи із вищевикладеного, судом встановлено, що в даному випадку було порушено порядок проходження огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, тому наявний у справі результат із приладу «Драгер ALKOTEST 6820», є неналежним та недопустимим доказом.

Згідно вимог, викладених в п.22 Розділу III Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за діяння, яке на момент його вчинення не є правопорушенням.

Виходячи з цього, оскільки склад зазначеного в протоколі та, відповідно, інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, не відповідає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто правопорушенням не являється, дана особа не може бути піддана адміністративному стягненню на підставі зазначеної норми.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи із вищезазначеного, суддя, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з вимог статті 40-1 КУпАП, з урахуванням застосування судом статті 247 КУпАП та з огляду на звільнення особи від адміністративної відповідальності, судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.9-11, 33, 40-1, 130, 221, 245, 247, 252, 268, 280-285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюю водієм, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Великомихайлівський районний суд Одеської області.

Суддя Н.С.Чернецька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua