Вирок від 27 серпня 2026 р. у справі №496/5008/25 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/5008/25

Провадження № 1-кп/496/93/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участю:

секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

представників поліції – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представників органу опіки та піклування – ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника – ОСОБА_8 ,

законного представника обвинуваченого – ОСОБА_9

обвинуваченого - ОСОБА_10 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка Одеської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Троїцьке, Одеського району, Одеської області, громадянина України, який має неповну середню освіту, навчається в Яськівському ліцеї, неодруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_10 обґрунтовано обвинувачується в тому, що 02.07.2025, приблизно о 22 годині 00 хвилин, більш точного часу не встановлено, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, розуміючи протиправність своїх дій, в умовах воєнного стану введеного Указом Президента України №64/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» від 24.02.2022 на території всієї України, який продовжено на підставі указів Президента України 14.03.2022 №133/2022, 18.04.2022 №259/2022, 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 р. №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 №451/2023, від 06.11.2023 року №734/2023, від 05.02.2024 року №49/2024, від 06.05.2024 року №271/2024, від 23.07.2024 року №469/2024, від 28.10.2024 року №740/2024, від 14.01.2025 року №26/2025, від 15.04.2025 №235/2025, переконавшись в тому, що його дії залишаються непоміченими для сторонніх осіб, достовірно знаючи, що по вищевказаній адресі ніхто не проживає, переліз через паркан на подвір`я житлового будинку, пройшов до вхідних дверей будинку, відчинив їх та, проникнувши до будинку, заволодів наступними речами: бензопила помаранчевого кольору вартістю 2835 гривень 57 копійок, скринька з інструментами синього кольору вартістю 2110 грн. 35 копійок, шліфувальна машинка темно-зеленого кольору вартістю 1973 грн. 55 копійок, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення, тим самим отримавши можливість розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд. Своїми діями, неповнолітній ОСОБА_10 спричинив потерпілій ОСОБА_11 матеріальний збиток на суму 6919,47 (шість тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять гривень, сорок сім копійок).

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_10 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового розслідування. У вчиненому щиро розкаявся, не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Пояснив, що висновки зробив більше такого не допустить.

Потерпіла до судового засідання не з`явилася, але надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Враховуючи те, що учасники процесу не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз`яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.

Дії обвинуваченого ОСОБА_10 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану.

Приймаючи рішення про порядок відбування обвинуваченим ОСОБА_10 призначеного покарання, суд враховує те, що при вирішенні питання про призначення покарання щодо неповнолітнього, суд, відповідно до ст.65-67,103 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, наслідки кримінального правопорушення, умови життя та виховання неповнолітнього, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості неповнолітнього.

При постановленні вироку щодо неповнолітньої особи суд повинен суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості покарання та ухвалювати рішення керуючись принципом найкращих інтересів дитини , встановлених у ст.3 Конвенції ООН про права дитини.

Також відповідно до п.17.1, п.19.1 Мінімальних стандартних правил ООН («Пекінські правила»), прийняті ООН 29.11.1985 року заходи впливу повинні бути завжди співрозмірні не тільки обставинам і тяжкості правопорушення, але із становищем та потребам неповнолітнього, а також з потребами суспільства, а направлення неповнолітнього в будь-яку виправну установу повинно бути крайнім заходом та застосовуватися протягом мінімального необхідного терміну.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_10 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого та враховує ті обставини, що ОСОБА_10 кримінальне правопорушення вчинив вперше та у неповнолітньому віці, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря психіатра не перебуває , виховується в багатодітній родині, за місцем проживання характеризується посередньо та перебував на обліку як дитина яка перебуває в складних життєвих обставинах.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_10 - вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, активне сприяння в розкритті злочину та щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_10 , судом не встановлено.

За приписами ч.1 ст.368 КПК України ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Суд вважає, що згідно з вимогами діючого кримінального процесуального законодавства, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінального правопорушення, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному кримінальному правопорушенні, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушення повинен знайти своє відображення у мотивованих висновках суду при ухваленні вироку.

При цьому, щире каяття - це певний психічний стан особи винуватого, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї винуватості, розкриттям всіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної злочином шкоди, тобто визнання винуватості є складовою частиною щирого каяття особи. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставин вчиненого злочину, що значно ускладнює розкриття злочину, визнає свою вину лише частково для того щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.

За змістом ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Стаття 69 КК України підлягає виваженому застосуванню у тих випадках, коли для реалізації мети покарання установлені в певній санкції його вид і розмір є занадто суровим (несправедливим), а особа потребує поблажливого ставлення. Через це суд має право скорегувати покарання відповідно до індивідуальних особливостей конкретного кримінального провадження.

Відповідно до ст. 101 КК України пробаційний нагляд застосовується до неповнолітніх відповідно до положень ст. 59-1 цього Кодексу. Строк пробаційного нагляду щодо неповнолітніх встановлюється від одного до двох років.

З огляду на неповнолітній вік ОСОБА_10 , встановлені судом обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що його обтяжують, дані про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а також висновок досудової доповіді про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, суд вважає, що призначення ОСОБА_10 пробаційного нагляду строком на один рік, тобто у мінімальній межі, встановленій ст. 101 КК України для неповнолітніх, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що вчинене ОСОБА_10 кримінальне правопорушення є тяжким злочином, разом з тим враховуючи сукупність встановлених судом обставин, що пом`якшують покарання, а саме вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, які у своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також дані про особу обвинуваченого, який кримінальне правопорушення вчинив вперше, суд із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України вважає можливим перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити ОСОБА_10 покарання у виді пробаційного нагляду.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги обставини вчиненого кримінального правопорушення, та те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню ОСОБА_10 інших кримінальних правопорушень, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, та відсутність претензій з боку потерпілої, а також враховуючи позицію прокурора та висновок досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації про те, що виправлення неповнолітнього ОСОБА_10 без позбавлення або обмеження волі на певний строк є можливим та не становитиме високої небезпеки для суспільства.У разі прийняття судом рішення про звільнення ОСОБА_10 від відбування покарання з випробуванням орган пробації вважає доцільним покладення на нього обов`язків відповідно до ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації, а також відвідувати секції або гуртки із залученням до інших просоціальних видів діяльності. З метою мінімізації ризику повторного правопорушення рекомендовано проходження пробаційної програми «Зміна прокримінального мислення», а також проведення соціально-виховних заходів, спрямованих на формування навичок просоціальної поведінки, організацію дозвілля та дотримання соціальних норм поведінки.

Суд переконаний в тому, що визначена міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень (злочинів, кримінальних проступків).

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_10 та відповідатиме її меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не обирався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд вирішує питання про стягнення на користь держави документально підтверджених витрат на залучення експерта.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні становлять 4457 грн та документально підтверджені матеріалами кримінального провадження, а саме довідкою про витрати на проведення судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.6 «Дактилоскопічні дослідження».

Враховуючи неповнолітній вік ОСОБА_10 , відсутність у нього постійного самостійного заробітку та майна, достатнього для сплати процесуальних витрат, а також те, що ОСОБА_9 є його матір`ю та законним представником у цьому кримінальному провадженні, суд вважає за необхідне покласти зазначені процесуальні витрати на законного представника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_9 .

Речові докази підлягають поверненню за належністю потерпілій.

Цивільний позов по справі заявлений не був.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Враховуючи, що арештоване майно не підлягає конфіскації за вироком, суд вважає за можливе накладений арешт скасувати. Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту накладеного ухвалами суду - підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 349, 366 - 371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

Згідно ч. 2 ст. 591 КК України покласти на ОСОБА_10 обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 1 ст. 492 КВК України, строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_10 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 591 КК України покласти на ОСОБА_10 обов`язок: виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Речові докази: шліфувальну машинку в темно-зеленому корпусі з ознаками горіння, без обертального диску; ящик з інструментами в корпусі синього кольору в якому наявна трищітка великого та середнього розміру, а також 31-на деталь до даних трищіток; бензопилу в оранжевому корпусі з надписом «Eurotec» та шиною сірого кольору з надписом «Stihl» - повернути власнику ОСОБА_11 ; фрагмент долоні руки, 1 візерунок пальця руки – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 08.07.2025 року у справі № 496/4079/25 (провадження №1-кс/496/1204/25) – скасувати.

Стягнути із законного представника неповнолітнього ОСОБА_10 - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 4457 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) гривень.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_1