Суд: Біляївський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 27 липня 2026 р.
Справа: №496/633/26
Суддя: Портна О. П.
Справа № 496/633/26
Провадження № 2/496/2087/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої – судді Портної О.П.,
за участю:
секретаря – Сурженка В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом: Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: індекс 04070, Київська область, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, до
відповідачки: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
вимоги позивача: про стягнення заборгованості,
представник позивача – повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з`явився, але в прохальній частині позовної заяви, зокрема, просив справу розглядати без його участі,
відповідачка – повідомлена належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з`явилася, про поважність причин своєї неявки суд не повідомила, -
В С Т А Н О В И В:
І. Виклад позиції позивача та відповідачки.
1. 16.01.2026 року Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (далі – позивач та/або АТ «ПУМБ»), в особі представника, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідачка та/або позичальниця) з вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 40628,33 гривень та судових витрат у розмірі 2662,40 гривні.
2. Свої вимоги мотивує тим, що 22.02.2019 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 2001253659401 відповідно до умов якого видано кредитну картку з кредитним лімітом в розмірі 14000,00 гривень, який пізніше було збільшено до 23900,00 гривень. Позичальниця належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів, у зв`язку з чим станом на 09.04.2025 року утворилася заборгованість у розмірі 40628,33 гривень, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 22474,20 гривні та заборгованості за процентами у розмірі 18154,13 гривні. Позивач направив письмову вимогу (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив в анкеті на отримання кредиту, однак, у наданий строк, заборгованість відповідачем погашена не була. У зв`язку з викладеним представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом.
3. Відповідачка відзив на позов не надала.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. Представник позивача в судове засідання не з`явився, але в позовній заяві, зокрема, просив справу розглянути у його відсутність, не заперечував проти заочного розгляду справи. (зворотній а.с. 3)
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
5. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2026 року цивільна справа № 496/633/26 була передана в провадження головуючій судді Портній О.П. (а.с. 7)
6. Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
7. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 30.01.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Окрім того, відповідачці було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 11-12)
8. Відповідачка, в установлені ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки, не подала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
9. Оскільки відповідачка була належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, відповідно до ст. 128 ЦПК України – шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення з повідомленням про вручення, одне з яких повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутні» (а.с. 15) та розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Біляївського районного суду Одеської області в мережі Інтернет (а.с. 17), в судове засідання не з`явилася, про поважність причин своєї неявки суд не повідомила, а представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.
10. Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
11. Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 13.05.2024 року у справі № 755/4829/23, останній зазначив, що суд зробив правильний висновок, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «адресат відмовився» та «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).
12. Верховний Суд у своїй Постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
13. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом обставини та зміст спірних правовідносин.
14. Судом встановлено, що 22.02.2019 року між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2001253659401 шляхом підписання заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, на підставі якого відповідачці було встановлено кредитний ліміт у розмірі 9000,00 гривень на кредитну картку миттєвого випуску № НОМЕР_2 . (а.с. 20-22).
15. Підписанням заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб відповідач погодився з умовами кредитування, порядком користування кредитними коштами, розміром процентної ставки, а також зобов`язався своєчасно повертати отримані кредитні кошти та сплачувати проценти за користування ними.
16. 22.02.2019 року відповідачка була ознайомлена із Паспортом споживчого кредиту, який містить інформацію щодо умов кредитування, розміру процентної ставки, порядку користування кредитом та орієнтовної вартості кредиту для споживача, які зберігають чинність та є актуальними до 22.02.2019 року. (ЕС)
17. З довідки про встановлення та зміну кредитного ліміту вбачається, що банком відповідачці було встановлено кредитний ліміт за платіжною карткою: 22.02.2019 року у розмірі 9000,00 гривень (встановлення кредитного ліміту); 19.06.2019 року у розмірі 14000,00 гривень (збільшення кредитного ліміту); 17.10.2019 року у розмірі 15900,00 гривень (збільшення кредитного ліміту); 11.09.2020 року у розмірі 19900,00 гривень (збільшення кредитного ліміту); 16.10.2020 року у розмірі 23900,00 гривень (збільшення кредитного ліміту); 27.02.2022 року у розмірі 21701,00 гривня (зменшення кредитного ліміту); 03.03.2022 року у розмірі 23900,00 гривень (збільшення кредитного ліміту). (ЕС)
18. Відповідно до виписки по рахунку, за період з 22.02.2019 року по 09.04.2025 року, судом встановлено, що відповідачка користувалася кредитними коштами, здійснювала операції за рахунком та частково виконувала зобов`язання за кредитним договором, що свідчить про фактичне отримання та використання ним кредиту. (ЕС)
19. З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 09.04.2025 року (включно) заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 40628,33 гривень, з яких: 22474,20 гривень – заборгованість за кредитом, 18154,13 гривні – заборгованість за процентами. (ЕС)
20. Судом також встановлено, що 10.04.2025 року позивач направляв відповідачці письмову вимогу про необхідність погашення простроченої заборгованості, однак остання свої зобов`язання належним чином не виконала, заборгованість не погасила. (ЕС).
V. Оцінка Суду.
21. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
22. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України (далі - ЦК України), згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
23. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а ч. 2 вказаної статті передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
24. Згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
25. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
26. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а в ст. 530 ЦК України вказується, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно полягає виконанню у цей строк (термін).
27. Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.
28. У ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
29. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.
30. З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором № 2001253659401 від 22.02.2019 року виконав у повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти шляхом встановлення кредитного ліміту у розмірі, визначеному умовами договору. Водночас відповідачка взяті на себе договірні зобов`язання належним чином не виконала, у встановлені договором строки кредитні кошти та проценти за користування ними не повернула, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.
31. Після укладення кредитного договору між сторонами виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у позивача виник обов`язок надати відповідачу кредитні кошти на умовах договору, а у відповідача — обов`язок своєчасно повернути отримані кредитні кошти, сплачувати проценти за користування кредитом та виконувати інші умови договору.
32. Судом встановлено, що станом на 09.04.2025 року заборгованість відповідачки за кредитним договором № 2001253659401 від 22.02.2019 року становить 40628,33 гривень, з яких: 22474,20 гривні — заборгованість за кредитом та 18154,13 гривні — заборгованість за процентами.
33. Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
34. У ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. У даному випадку, договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (ч. 1 ст. 11 Закону України від 12.05.1991 року № 1024-ХІІ «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII). Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
35. Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11.07.2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 36 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
36. З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
37. На підставі вищенаведеного і враховуючи, що існування заборгованості за тілом кредиту та відсотками відповідачкою не спростовано та заборгованість повністю не погашена, суд вважає, що позовні вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
38. Також, відповідно до ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
39. Частинам 10, 11 ст. 265 ЦПК України кореспондують норми ч.ч. 11, 12 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», які конкретизують порядок виконавчих дій виконавця щодо нарахування пені, відсотків до моменту виконання рішення суду за алгоритмом (формулою), визначеним у рішенні суду. Зокрема врегульовано, що якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі; до закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
40. Правила ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України встановили виняток із зазначеного загального правила, надавши суду повноваження за результатами з`ясування характеру та правової природи матеріальних відносин між сторонами у справах про стягнення боргу, на який нараховують відсотки або пеню, продовжити нарахування відсотків або пені на період після ухвалення такого судового рішення. Правова мета приписів ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України передовсім полягає у наданні суду повноважень поширити дію постановленого ним рішення і продовжити нарахування пені або відсотків на майбутнє поза часовими межами, в яких суд розглянув і вирішив спір по суті заявлених позовних вимог про стягнення відповідних пені або відсотків, що має на меті позбавити кредитора потреби звертатися до суду з позовом про стягнення пені або відсотків за наступні періоди невиконання зобов`язання після того, як було ухвалено судове рішення. Формулювання вказаних норми процесуального права визначають право, а не обов`язок суду зазначити в рішенні про таке нарахування, відповідно суд на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, як-от: майнового стану відповідача, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності, вирішує питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великою Палати Верховного Суду від 05.06.2024 року у справі № 910/14524/22.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
41. Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні. Зокрема, згідно платіжної інструкції № 000541650/00000001443 від 14.01.2026 року (зворотній а.с. 4) позивачем було сплачено 2662,40 гривні судового збору, який підлягає стягненню з відповідачки.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 536, 549, 611, 625, 634, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 12, 13, 76, 79, 80, 81, 89, 128, 141, 247, 259, 263-265, 279-282, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 61 Конституції України, суд –
У Х В А Л И В:
1. Позов Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості – задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: індекс 04070, Київська область, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, заборгованість за Кредитним договором № 2001253659401 від 22 лютого 2019 року у загальному розмірі 40628,33 гривень та судовий збір у розмірі 2662,40 гривні, а всього 43290,73 гривень.
3. Відповідно до ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, після припинення або скасування в Україні воєнного, надзвичайного стану та спливу тридцятиденного строку з дня його припинення (скасування), нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України за формулою: розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків; розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3 % річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», код ЄДРПОУ 14282829.
4. Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.
5. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
7. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
8. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
9. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи
10. Повний текст рішення складено 28.07.2026 року.
Суддя О.П. Портна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua