Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №496/5101/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/5101/26

Провадження № 3/496/1891/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Пасечник М.Л., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу серія ВАД № 7600695 від 16.06.2026 року гр. ОСОБА_1 16.06.2026 року о 09:00 год. в АДРЕСА_1 , висловлювалась нецензурною лайкою на адресу громадянки ОСОБА_2 , чим порушувала громадський порядок, за що передбачена відповідальність ст. 173 КУпАП.

Під час розгляду наданих матеріалів в суді ОСОБА_1 за вищезазначеним адміністративним правопорушенням свою вину не визнала, пояснила, що хуліганських дії не вчиняла. Зазначила, що у них з сусідами виник конфлікт, через що відбулась сварка. Також надала в якості доказу диск з відеозаписами на якому зафіксовані події того дня.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що провадження по справі слід закрити з наступних підстав.

Суду було надано та досліджено наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 7600695 від 16.06.2026 року; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 16.06.2026 року, за яким було прийнято усну заяву від ОСОБА_3 , в якому крім іншого, зазначено, що вона просить прийняти міри до її сусідів ромської національності, які мешкають в буд. АДРЕСА_1 , котрі систематично вживають алкогольні напої, гучно слухають музику по ночам, а 16.06.2026 року о 09:00 год вона зробила їм зауваження на що останні відреагували агресивно та почала її ображати та висловлювалась нецензурною лайкою; письмові пояснення від 16.06.2026 року ОСОБА_1 в яких, крім іншого, зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 , проживає тривалий час. 16.06.2026 року біля 09:00 год у неї з сусідкою ОСОБА_2 стався конфлікт, далі вийшов син ОСОБА_4 та почав її ображати нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою через те, що у них, на його думку гучно грала музика. Далі вони пішли до магазину, а сусідка викликала поліцію; письмові пояснення від 16.06.2026 року ОСОБА_5 в яких, крім іншого, зазначено, що 16.06.2026 року о 09:00 год його мати ОСОБА_2 пішла до сусідів ромів, які мешкають в буд. АДРЕСА_1 , для того щоб зробити їм зауваження, де її образила гр. ОСОБА_6 . Його це розізлило і він пішов до них, де почав висловлюватись на її адресу нецензурною лайкою. Після даної сварки мати викликала поліцію.; письмові пояснення від 16.06.2026 року ОСОБА_3 в яких, крім іншого, зазначено, що за адресою: АДРЕСА_2 , проживає тривалий час. Хоче пояснити, що в АДРЕСА_1 , проживають особи ромської національності, які постійно вночі гучно себе поводять, слухають музику, влаштовують сварки. 16.06.2026 року біля 09:00 год вона знаходилась на вулиці біля свого будинку та вийшла гр. ОСОБА_7 і відразу вчинила сварку в ході якої виражалась в її адресу нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, після чого вона викликала поліцію.; диск із відеозаписом на якому міститься 4 відеофайли на яких зафіксовані події, які відбуваються біля подвір`я по вул. Тарасенко, 10.

Відповідно до п.22 ч.1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них. Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Згідно з ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За ч.2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадського порядку, а не відносини між громадянами з приводу побутових чи інших конфліктів.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення»).

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі як прямого, так і непрямого умислу, та полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. За відсутності такого мотиву, не може бути дрібного хуліганства. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Таким чином, для юридичної оцінки діяння за ст. 173 КУпАП обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у вигляді порушення громадського порядку та спокою громадян та суб`єктивної сторони, зокрема мотиву явної неповаги до суспільства.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство», при розгляді справ зазначеної категорії суди, не повинні перебирати на себе функцію обвинувачення чи функцію захисту, та суду необхідно встановлювати всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з`ясовувати, чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.

Тобто не будь-який конфлікт між громадянами є таким, що містить склад хуліганства.

Дії під час сварки або конфлікту утворюють дрібне хуліганство лише за умови наявності хуліганського мотиву, тобто внутрішнього спонукання особи порушити не тільки громадський порядок, але й проявити неповагу до суспільства чи окремої особи без вагомих на те причин.

Однак, відповідно до наданих матеріалів, між сусідами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 існує конфлікт, та вони взаємно 16.06.2026 року почали ображати один одного, до чого долучилися їх рідні.

Тобто фактично сусіди, на території своїх домоволодінь, які не є громадським місцем, влаштували сварку та конфлікт, та достатніх доказів щодо наявності в діях ОСОБА_1 хуліганського мотиву матеріали справи не містять, мети ОСОБА_1 протиставити себе суспільству та порушити саме громадський порядок, а не лише вчинити дії щодо сторін конфлікту, судом не встановлено.

З огляду на письмові пояснення сторін конфлікту, які зазначають про вчинення ідентичних образ одна одній не в громадському місці, суд не вважає доведеним належними та допустимими доказами в своїй сукупності наявності в ОСОБА_1 умислу проявити явну зневагу до суспільства, тобто порушити саме громадських порядок та спокій інших громадян, а не лише вчинити дії щодо ОСОБА_3 на підставі взаємного попереднього конфлікту.

Згідно до ч.2 ст. 251 КПК України обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права в Україні, кожному гарантовано право на справедливий суд, тобто кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

Так, в рішенні ЄСПЛ в справі «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) зазначено, що правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не доведено належними і допустимими доказами, поза розумним сумнівом, наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме: умислу на порушення громадського порядку та спокою інших громадян, а не лише вчинити дії щодо іншої сторони конфлікту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 173, 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в адміністративній справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, закрити в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя М.Л. Пасечник