Вирок від 26 серпня 2026 р. у справі №496/3779/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3779/26

Провадження № 1-кп/496/611/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162250000964 від 28.11.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Маяки Біляївського району Одеської області, громадянина України, українця за національністю, маючого середню освіту, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не маючого судимостей,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 382 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27.11.2025 року приблизно о 23 год. 45 хв., більш точний час не встановлено, перебуваючи за адресою: Одеська область, Одеський район, село Маяки, вулиця Преображенська, поблизу будинку №43, будучі достовірно обізнаний про наявність судових рішень про позбавлення права керування, що підтверджується притягненням його до адміністративної відповідальності, незважаючи на встановлену судом заборону на керування транспортним засобом, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання юридичних наслідків, діючи всупереч вимог чинного законодавства та ігноруючи судові рішення, що набрали законної сили, керував автомобілем «Renault Magnum» р.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений інспекторами ВРПП ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області з метою перевірки документів та технічного стану автомобіля.

Незважаючи на документування вказаного факту, 20.02.2026 року приблизно о 05 год. 59 хв., перебуваючи за адресою: Одеська область, Одеський район, село Маяки, вулиця Івана Франка, поблизу будинку №38, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучі достовірно обізнаний про наявність судових рішень про позбавлення права керування, що підтверджується притягненням його до адміністративної відповідальності, керував автомобілем «ВАЗ 2101», р.н.з. НОМЕР_2 , та був зупинений інспекторами ВРПП ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області з метою перевірки документів та технічного стану автомобіля.

Під час перевірки за наявними базами МВС встановлено, що ОСОБА_4 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1, ст. 130 КУпАП, а саме:

відповідно до постанови Біляївського районного суду від 27.05.2025 року у справі №496/1540/25, провадження за №3/496/1216/25, яка набрала законної сили 06.06.2025 року, визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу;

відповідно до постанови Біляївського районного суду від 24.06.2025 року у справі №496/2228/25 провадження за №3/496/1573/25, яка набрала законної сили 04.07.2025 року, визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу;

відповідно до постанови Біляївського районного суду від 17.07.2025 року у справі №496/2534/25 провадження за №3/496/1742/25, яка набрала законної сили 29.07.2025 року, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років;

відповідно до постанови Біляївського районного суду від 29.09.2025 року у справі №496/4950/25 провадження за №3/496/2832/25, яка набрала законної сили 08.10.2025 року, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) років без оплатного вилучення транспортного засобу;

відповідно до постанови Біляївського районного суду від 31.10.2025 року у справі №496/5769/25 провадження за №3/496/3161/25, яка набрала законної сили 11.11.2025 року, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років;

відповідно до постанови Біляївського районного суду від 18.12.2025 року у справі №496/2533/25 провадження за №3/496/1741/25, яка набрала законної сили 30.12.2025 року, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Так, ОСОБА_4 своїми діями умисно не виконав постанову суду, чим підірвав авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 382 КК України - умисне невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Обвинувачений ОСОБА_4 , який від послуг захисника відмовився, свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. Зазначив, що більше не повторить вчинення правопорушень, влаштувався на роботу та готовий сплачувати наявні штрафи.

У зв`язку з повним визнанням обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз`яснивши учасникам судового провадження наслідки застосування даної статті КПК України.

Прокурор у судовому засіданні не заперечувала проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України та просила призначити покарання у виді штрафу.

Суд вважає недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежується допитом обвинуваченого в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України та дослідженням доказів на обґрунтування кваліфікації дій обвинуваченого, характеризуючих матеріалів. При цьому, суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано вірно.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст.ст. 65, 66 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, які пом`якшують покарання та обтяжують покарання, а також вимоги ч.2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Так, суд враховує характер та ступінь тяжкості злочину, який відноситься до нетяжкого злочину. Крім того, суд бере до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який відповідно до ст. 89 КК України судимостей не має, неодружений, неофіційно працевлаштований і позитивно характеризується за місцем мешкання, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, характеристику його особи, щире каяття у вчиненому, з врахуванням ставлення обвинуваченого до вчиненого діяння та його наслідків, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства і вважає можливим призначити йому покарання в мінімальних межах санкції ч.1 ст. 382 КК України у виді штрафу. Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирається.

Заходи забезпечення кримінального провадження, судові витрати та речові докази у справі - відсутні.

Керуючись ст.ст. 100, 174, 349, 370, 373, 374, 615 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 382 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_1