Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №308/10867/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10867/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Бедьо В.І., за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача Ткаченко Юлії Олегівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №45864988 від 22.01.2026 року у розмірі 12 560,00 грн, з яких: 4 000,00 грн – заборгованість за основною сумою боргу; 140,00 грн – заборгованість за процентами; 420,00 грн – заборгованість за комісією; 8 000,00 грн – заборгованість за пенею/неустойкою, а також судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.01.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №45864988, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти у сумі 2 000,00 грн строком на 14 днів, з 22.01.2026 року по 04.02.2026 року, із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,25 відсотка на день та комісією за надання кредиту у розмірі 10,5 відсотка від суми кредиту.

Кредитний договір було укладено в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 87027.

Позивач зазначає, що первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу грошові кошти шляхом їх перерахування на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , однак останній свої зобов`язання щодо своєчасного та повного повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів, передбачених договором, належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість.

25.02.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу №25/02/26, відповідно до якого ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі прав вимоги, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту №45864988 від 22.01.2026 року.

Відповідно до Реєстру прав вимог №8 від 20.05.2026 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила розгляд справи проводити за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення йому судової повістки, яка була надіслана рекомендованим поштовим відправленням № R067254654415 на адресу реєстрації громадянина. Проте поштове відправлення було повернуто з відміткою AT «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою», причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2026 року вказану справу передано на розгляд судді Бедьо В.І.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.08.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності у взаємному зв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 22.01.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №45864988, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у сумі 2 000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути отримані кошти, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі відповідно до умов договору.

Строк кредитування становив 14 днів, з 22.01.2026 року по 04.02.2026 року. Процентна ставка за користування кредитом становила 0,25 відсотка на день, а комісія за надання кредиту – 10,5 відсотка від суми кредиту. У разі порушення строків повернення кредиту договором передбачено нарахування пені у розмірі 4 відсотків на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа та підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 87027.

Перед укладенням кредитного договору відповідач за допомогою мережі Інтернет зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі первісного кредитора, пройшов ідентифікацію за посередництвом системи BankID НБУ, заповнив заявку на отримання кредиту із зазначенням своїх персональних даних та реквізитів банківської картки, ознайомився з умовами кредитування та підтвердив згоду з ними, після чого отримав одноразовий ідентифікатор та використав його для підписання кредитного договору.

Наведені обставини підтверджуються договором кредиту №45864988 від 22.01.2026 року, довідкою про ідентифікацію відповідача та іншими матеріалами справи.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав та перерахував відповідачу кредитні кошти у сумі 2 000,00 грн на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 .

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується електронною платіжною інструкцією №cc9d517a-2179-4b18-99ea-170bb58b481c від 22.01.2026 року, листом ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» №20/05/26-50445 від 20.05.2026 року та довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» №КД-000098715 від 04.06.2026 року.

Оцінка суду.

Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Специфіка спірних правовідносин свідчить про те, що для правильного вирішення спору необхідно встановити:

1. чи було укладено кредитний договір з відповідачем;

2.чи були надані відповідачу кредитні кошти;

3.чи перейшло до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» право вимоги за спірним кредитним договором;

4.чи наявні підстави для стягнення заборгованості та в якому розмірі.

Відповідаючи на вказані питання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладення договорів в електронній формі визначаються Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин повинен бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що договір кредиту №45864988 від 22.01.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений у належній письмовій електронній формі.

Такий висновок узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 09.09.2020 року у справі №732/670/19 та від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19.

Матеріалами справи підтверджується, що саме відповідач ініціював отримання кредиту, надав необхідні персональні та платіжні дані, пройшов процедуру ідентифікації за посередництвом системи BankID НБУ та підписав договір одноразовим ідентифікатором 87027.

Факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується доказами, наданими позивачем, які суд оцінює у сукупності з іншими матеріалами справи.

Доказів, які б спростовували факт укладення кредитного договору чи отримання кредитних коштів, відповідачем суду не надано.

Доказів належного виконання зобов`язань та повного погашення заборгованості за договором кредиту №45864988 від 22.01.2026 року відповідач також не надав.

Щодо переходу права вимоги суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

25.02.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу №25/02/26.

Відповідно до п. 2.1.3 договору факторингу перехід від клієнта до фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимоги, після чого фактор стає кредитором щодо боржників та набуває всіх прав в обсязі й на умовах, що існували на момент такого переходу.

Відповідно до Реєстру прав вимог №8 від 20.05.2026 року до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту №45864988 від 22.01.2026 року.

Факт фінансування за договором факторингу підтверджується платіжним дорученням про оплату за відступлення права грошової вимоги, долученим до матеріалів справи.

Таким чином, наявними у справі доказами підтверджено перехід права вимоги від первісного кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ».

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона – фактор – передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони – клієнта – за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи – боржника.

За змістом ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови одержання повідомлення про відступлення права грошової вимоги. Разом з тим неповідомлення боржника про зміну кредитора не припиняє його зобов`язання та не звільняє від обов`язку погасити заборгованість.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості ні первісному кредитору, ні новому кредитору.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З наданих позивачем розрахунків заборгованості та Реєстру прав вимог №8 від 20.05.2026 року вбачається, що загальна сума заборгованості відповідача за договором кредиту становить 12 560,00 грн, яка складається з: 4 000,00 грн – заборгованості за основною сумою боргу; 140,00 грн – заборгованості за процентами; 420,00 грн – заборгованості за комісією; 8 000,00 грн – заборгованості за пенею/неустойкою.

Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості первісного кредитора за період з 22.01.2026 року по 19.05.2026 року, розрахунком заборгованості позивача за період з 20.05.2026 року по 22.06.2026 року, Реєстром прав вимог №8 від 20.05.2026 року та іншими письмовими доказами, наявними у матеріалах справи.

Доказів на спростування наданих позивачем розрахунків відповідач суду не подав.

Разом з тим вимога позивача про стягнення з відповідача пені/неустойки у розмірі 8 000,00 грн задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки, штрафу, пені за таке прострочення.

Неустойка, штраф, пеня та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання, невиконання або часткове виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Договір кредиту №45864988 укладено 22.01.2026 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану. Заявлена позивачем пеня у розмірі 8 000,00 грн нарахована за прострочення виконання відповідачем зобов`язань за цим договором у період дії воєнного стану.

За таких обставин відповідач звільняється від обов`язку сплати пені/неустойки за прострочення виконання зобов`язань за договором кредиту, а нарахована пеня підлягає списанню кредитодавцем.

Отже, позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» у частині стягнення з ОСОБА_1 пені/неустойки у розмірі 8 000,00 грн задоволенню не підлягають.

Водночас положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не звільняють позичальника від обов`язку повернути основну суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитними коштами та передбачену договором комісію, яка не є відповідальністю за прострочення виконання зобов`язання.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів, неналежного виконання ним своїх договірних зобов`язань та належний перехід права вимоги до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ».

Отже, вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту №45864988 від 22.01.2026 року підлягають частковому задоволенню у розмірі 4 560,00 грн, з яких: 4 000,00 грн – заборгованість за основною сумою боргу; 140,00 грн – заборгованість за процентами; 420,00 грн – заборгованість за комісією.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500,00 грн суд зазначає наступне.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги №11-05/26/ФП від 11.05.2026 року; витяг з Акта №2-ФП від 12.06.2026 року про приймання-передачу наданої правничої допомоги; витяг з Акта приймання-передачі справ на надання правничої допомоги; платіжну інструкцію на підтвердження оплати правничої допомоги; копію ордера серії АХ №1363629 від 11.05.2026 року; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2099 від 03.04.2018 року.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи подає докази щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи за умови підтвердження їх розміру та обсягу наданих послуг відповідними доказами незалежно від того, чи вони вже фактично сплачені, чи лише підлягають сплаті.

Враховуючи характер та складність спору, обсяг виконаної представником роботи, ціну позову, надані докази та відсутність заперечень відповідача щодо неспівмірності заявлених витрат, суд доходить висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 500,00 грн підтверджений належними доказами.

Разом з тим позовні вимоги задоволено частково у розмірі 4 560,00 грн із заявлених 12 560,00 грн, що становить 36,31 відсотка від загального розміру позовних вимог.

Відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 359,87 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено на 36,31 відсотка, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 966,60 грн.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, підтверджених доказами, дослідженими судом, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 76-81, 133, 137, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 638, 1054, 1055, 1077, 1078, 1082 Цивільного кодексу України, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов представника позивача Ткаченко Юлії Олегівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, заборгованість за договором кредиту №45864988 від 22.01.2026 року у розмірі 4 560,00 (чотири тисячі п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, з яких: 4 000,00 (чотири тисячі) гривень 00 копійок – заборгованість за основною сумою боргу; 140,00 (сто сорок) гривень 00 копійок – заборгованість за процентами; 420,00 (чотириста двадцять) гривень 00 копійок – заборгованість за комісією, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 359 (дві тисячі триста п`ятдесят дев`ять) гривень 87 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, судовий збір у розмірі 966,60 (дев`ятсот шістдесят шість) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Бедьо В.І.