Суд: Тячівський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 23 серпня 2026 р.
Справа: №307/2353/26
Суддя: Сас Л. Р.
Справа № 307/2353/26
Провадження № 2/307/1119/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 серпня 2026 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області
у складі головуючої судді Сас Л.Р.,
секретар судового засідання Семко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України (за відсутності учасників справи та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 11 червня 2026 року пред`явила до ОСОБА_2 позов про розірвання шлюбу, зареєстрованого 19 січня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що 19 січня 2024 року вони з відповідачем зареєстрували шлюб, під час перебування у якому у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 .
Після народження дочки відповідач змінив ставлення як до неї, так і загалом до сім`ї.
Відповідач почав зловживати алкогольними напоями, поводився агресивно, принижував, ображав та знецінював її.
Атмосфера, яку відповідач створював в сім`ї негативно впливає на виховання їхньої дочки, через що ОСОБА_3 стала тривожною, боїться залишатися сама та втратила почуття базової безпеки.
Раніше вони з відповідачем вже припиняли спільне проживання і коли ОСОБА_2 в черговий раз вчинив сварку, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вона зрозуміла, що у неї з чоловіком немає нічого спільного та прийняла рішення подати позов до суду про розірвання шлюбу.
Подальше спільне проживання шкодить її інтересам та негативно впливає на виховання дитини. Сенсу надалі підтримувати сімейні відносини з відповідачем не має, оскільки на ґрунті сімейно – побутових проблем та діаметрально протилежних поглядів на сімейне життя – втрачено почуття любові та поваги один до одного.
Враховуючи викладене, позивачка наполягає на розірванні шлюбу та просить не надавати строк на примирення.
Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 24 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 24 серпня 2026 року.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Плиска Ю.С. у судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності та підтримання позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про судове засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення йому поштового відправлення, у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзиву не подав, у зв`язку з чим суд на підставі п. 1) ч. 3 ст. 223 ЦПК України постановив ухвалу про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За наведеного суд постановив судовий розгляд справи здійснювати за відсутності всіх учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд дійшов висновку про задоволення позову про розірвання шлюбу, виходячи з таких підстав.
Із копії паспортів, свідоцтв про шлюб та народження видно, що сторони зареєстрували шлюб 19 січня 2024 року, під час перебування у якому у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 , яка на даний час - малолітня(а. с. 4, 6, 8).
Із заяви по суті справи видно, що сторони припинили подружні відносини, разом не проживають та спільного господарства не ведуть (а. с. 2 - 3).
Згідно ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Ураховуючи наведене, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, і тому право позивачки, передбачене ч. 3 ст. 56 СК України, на припинення шлюбних відносин підлягає захисту шляхом задоволення позову про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку із задоволенням позову, необхідно із відповідача у користь позивачки стягнути судові витрати в сумі 1 331,20 грн., пов`язані зі сплатою судового збору, що підтверджені квитанцією (а. с. 1).
Що стосується витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.
Відповідно дост.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На виконання вказаних вимог закону представником позивача надано ордер серії АО № 1238952, детальний розрахунок та опис робіт, згідно якого адвокат Плиска Ю.С. надала ОСОБА_1 наступну правову допомогу: підготовчі дії, (надання консультації, визначення правових норм, що підлягають застосуванню, аналіз та вивчення судової практики, визначення підсудності, визначення розміру судових витрат) - 1000 гривень (тривалість робіт складала 1 година, вартість за годину становить 1000 гривень) та написання позовної заяви, копіювання, завірення, підготовка справи до подання до суду - 4000 гривень (тривалість робіт - 2 годин, вартість за годину - 2000 гривень); а всього – 5 000,00 грн. (а. с. 12, 21).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.
Верховний Суд у постанові від 25 липня 2023 року у справі №340/4492/22 прийшов до висновку, що наявність або відсутність заперечень процесуального опонента проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для розв`язання питання про співмірність судових витрат на правову допомогу, заявлених до відшкодування. Водночас, це не впливає на обов`язок перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим критеріям.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, відповідно до статті 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
З урахуванням встановлених обставин, на думку суду, у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн., не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову у розумінні приписів частини 4 пункту 4 статті 137 ЦПК України та є не співмірним з огляду на те, що предмет спору в цій справі не є складним, та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними, розгляд справи відбувся у спрощеному провадженні, та представником позивачки було подано клопотання про розгляд справи без її участі, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 19 січня 2024 року виконавчим комітетом Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області (актовий запис № 3).
Стягнути із ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1 331(одну тисячу триста тридцять одну) грн. 20 коп., пов`язані зі сплатою судового збору.
Стягнутиіз ОСОБА_2 у користьОСОБА_1 судові витрати у сумі 3 000 (три тисячі) грн. на оплату професійної правничої допомоги.
Відмовити в іншій частині позову про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 .
Представник позивачки: ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 27 серпня 2026 року.
Суддя Л.Р.Сас
Оригінал: reyestr.court.gov.ua