Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №212/13573/25 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:

Дата: 26 серпня 2026 р.

Справа: №212/13573/25

Суддя: Бондар Я. М.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6647/26 Справа № 212/13573/25 Суддя у 1-й інстанції - Дехта Р.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді – Бондар Я.М.,

суддів – Акуленка В.В., Остапенко В.О.

секретар судового засідання Лідовська А.А.,

учасники справи:

заявник – ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІКСІ КЛІНІКА»,

Військова частина НОМЕР_1 ,

Міністерство оборони України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 24 грудня 2025 року, ухвалене суддею Дехтою Р.В. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, дата складення повного судового рішення 25 грудня 2025 року,

ВСТАНОВИВ

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Гузєв І.Г., звернулася до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлою.

Вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено шлюб. Після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».

Згідно наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.02.2022 №2 «Про призов резервістів на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період» солдат запасу ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем за мобілізацією, призваним у період воєнного стану, зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення, та призначений на посаду номер обслуги зенітно-артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу роти вогневої підтримки. З 24 лютого 2022 року даний військовослужбовець приступив до виконання службових обов`язків, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №40 від 24.02.2022 року.

Вже 26.10.2024 року військовослужбовець роти вогневої підтримки молодший сержант ОСОБА_4 , разом з іншим військовослужбовцем близько 06:30 року висунулися до н.п. Новоукраїнка Донецької області з метою посилення розрахунку ПТРК «Джавелін» на штатному автомобілі Mitsubishi L-200 (військовий номер НОМЕР_2 ) та під час переміщення за маршрутом н.п. Шахтарське - н.п. Новоукраїнка Донецької області потрапили під артилерійський обстріл противника, внаслідок чого дані військовослужбовець ОСОБА_4 разом з іншим військовослужбовцем імовірно загинули, що підтверджується рапортом та письмовим поясненням командира роти вогневої підтримки капітана ОСОБА_7 , письмовим поясненням заступника командира роти вогневої підтримки капітана ОСОБА_8 , витягом із довідки доповіді №74/2575ДСК від 26.10.2024, витягом з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 (р/з 29т від 01.09.2024) та витягом з журналу ведення бойових дій роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 (інв.№42ДСК від 07 червня 2024 року).

У зв`язку з веденням активних бойових дій, постійними обстрілами з боку російсько – окупаційних військ та окупацією вищезгаданого населеного пункту дістати тіла загиблих військовослужбовців неможливо.

Із пояснень військовослужбовців встановлено, що 26.10.2024 року відповідно до бойового розпорядження № 409 від 25.10.2024 року молодший сержант ОСОБА_4 інший військовослужбовець з метою посилення розрахунку ПТРК «Джавелін», зі штатною зброєю та зі штатними ТР, близько 06:30 висунулися до н.п. Новоукраїнка Донецької обл.

Близько 08:00 виявлено, що молодший сержант ОСОБА_4 інший військовослужбовець до місця розташування розрахунку ПТРК «Джавелін» в н.п. Новоукраїнка Донецької області не прибули. Керівництвом поставлена задача сформувати пошукову групу та висунутись на пошуки вищезазначених військовослужбовців.

В результаті пошукових робіт сформованої пошукової групи близько 21:00 за допомогою БпЛА, на ділянці дороги між п.п. Шахтарське та н.п. Новоукраїнка Донецької області було знайдено місце зі знищеним автомобілем Mitsubishi L-200 номерний знак НОМЕР_3 , внаслідок прямого влучання артилерійського снаряду противника, на якому пересувались молодший сержант ОСОБА_4 інший військовослужбовець. Поряд були тіла схожі за зовнішніми ознаками на молодшого сержанта ОСОБА_4 іншого військовослужбовця, які не подавали ознак життя. Дістати тіла та уціліле майно було неможливо у зв`язку з тим, що на момент виявлення місця події ця територія вже знаходилася під контролем противника.

27.10.2024 року близько 07:00 за допомогою БЛА DJ Mavic 3 була здійснена повітряна розвідка місця загибелі військовослужбовців. В результаті чого підтвердився факт імовірної загибелі молодшого сержанта ОСОБА_4 та іншого військовослужбовця та знищення військового майна (фото додаються).

Таким чином військовослужбовець ОСОБА_4 зник безвісти за обставин, що загрожували йому смертю та, які дають підстави припустити його загибель у зв`язку з воєнними діями.

За фактом безвісті зникнення військовослужбовця ОСОБА_4 та іншого військовослужбовця наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.10.2024 №321 призначено службове розслідування, яке завершено 05.12.2024 року.

Службовим розслідуванням в повному обсязі підтверджені вищевикладені обставини зникнення безвісті (імовірної загибелі) військовослужбовця ОСОБА_4 . Крім того, встановлено, що в діях останнього відсутні ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 429 КК України «Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю» та ст. 430 КК України «Добровільна здача в полон». Будь-яких інших неправомірних дій з боку військовослужбовця ОСОБА_4 не встановлено.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.12.2024 №344 «Про результати службового розслідування» військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_4 , вважати таким, що зник безвісти 26.10.2024 під час виконання бойового завдання на території Донецької області, пов`язаного з захистом територіальної цілісності та незалежності України, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

29.10.2024 року за фактом зникнення безвісті військовослужбовця ОСОБА_4 , який перебував в зоні проведення бойових дій розпочато кримінальне провадження №12024041720001307 з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 115 КК України, досудове розслідування якого здійснює відділення поліції №1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області. У межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_1 залучено в якості потерпілої. Наразі орган досудового слідства не володіє жодною інформацією щодо місцезнаходження та долі військовослужбовця ОСОБА_4 .

Відповідно до виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора інформації підтвердження про перебування у полоні від держави - агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста чи інших відкритих джерел відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – відсутня.

Враховуючи викладене, заявник просить суд оголосити померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ), уродженця міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, Україна, громадянин Україна, що був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , командира протитанкового відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_5 , який зник безвісті за обставин безпосередньої участі у бойових діях пі час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Вважати датою смерті ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцем смерті – населений пункт Новоукраїнка, Донецька область,Україна.

Внести відомості про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 24 грудня 2026 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Товариство з обмеженою відповідальністю «ІКСІ КЛІНІКА», Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою, задоволено.

Оголошено померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ), уродженця міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, Україна, громадянин Україна, що був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , командира протитанкового відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_5 , який зник безвісті за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , від імені та в інтересах яких діє адвокат Прохоров О.О., посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 24 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що скаржники є батьками ОСОБА_4 , якого було оголошено померлим. Вважають, що в оскаржуваному рішенні суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, оскільки в разі задоволення вимог потягне за собою юридичні наслідки для скаржників, в тому числі спадщини, та необхідність приймати участь у спадкових процедурах, незважаючи на незгоду з фактом оголошення їхнього сина померлим.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, за відсутності достовірних даних скаржники заперечують проти оголошення ОСОБА_4 померлим, оскільки це припиняє його статус як зниклої особи та офіційний розшук, подальші пошукові заходи, що створює незворотні правові та психологічні наслідки. Кримінальне провадження щодо його розшуку на даний час не закрито, розшукові заходи ще проводяться. У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт можливої смерті ОСОБА_4 . Також з рішення суду неможливо встановити, з якою саме метою заявник звернулась до суду для оголошення померлим свого чоловіка ОСОБА_4 .

На думку апелянтів, суд першої інстанції неправильно застосував висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 та не врахував, що відлік строку, визначеного ч. 2 ст. 46 ЦК України, для оголошення фізичної особи померлою має відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи. Разом з тим, суд першої інстанції не надав оцінки тому, чи закінчилися бойові дії на вказаній території згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених наказом Міністерства розвитку громад на території України від 28.02.2025 року №376, який діяв на час винесення судом оскаржуваного рішення. При вирішенні справи суд помилково послався на положення Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, який втратив чинність 28 лютого 2025 року.

В той же час згідно з Переліком № 376, в редакції, чинній на дату вирішення справи по суті, в ньому містилися відомості про вісім населених пунктів з назвою ОСОБА_9 , розташованих на території Донецької області. Проте, судом не надано оцінку, до якого з наведених населених пунктів відноситься територія зникнення ОСОБА_4 , чи ведуться на вказаній території активні бойові дії, чи закінчилися на вказаній території активні бойові дії, чи минуло більше шести місяців з моменту закінчення бойових дій. Разом з тим, в матеріалах службового розслідування поряд з н.п. Новоукраїнка також згадується с. Шахтарське, які спільно вказані в Переліку, затвердженому наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, як території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні реєстри, та на яких з 16.02.2024 року ведуться активні бойові дії та які не закінчилися на час вирішення справи по суті.

Також вважають, що обставини справи не дають підстав для висновку про можливість оголошення ОСОБА_4 померлим до спливу строків вказаних у ч. 2 ст. 46 ЦК України.

У відзиві на апеляційну скаргу заявник ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Гузєв І.Г., посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, зазначає, що рішенням суду першої інстанції було вирішено виключно питання про оголошення фізичної особи померлою, визначення дати та місця її смерті, а також внесення відповідних відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану. Рішення не містить висновків про права батьків на спадщину, не визначає обсяг їхніх спадкових прав, не вирішує спір щодо біологічного матеріалу, не покладає на них будь-яких обов`язків і не позбавляє їх будь-яких прав. У зв`язку з цим, вважає, що за наслідками розгляду питання про наявність у апелянтів права на апеляційне оскарження, апеляційний суд вправі застосувати п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України та закрити апеляційне провадження, якщо дійде висновку, що рішення суду першої інстанції не вирішувало питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки.

У разі розгляду апеляційної скарги по суті, просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 24 грудня 2025 року залишити без змін, посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим на підставі належних і достатніх доказів та відповідно до статті 46 ЦК України.

Представником заявника ОСОБА_1 адвокатом Гузєвим І.Г. до апеляційного суду подано заяву, в якій він просить провести апеляційний розгляд справи за його відсутності та відсутності заявника, апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю доповідача, скаржників ОСОБА_2 , ОСОБА_10 та їх представника адвоката Прохорова О.О., які коже окремо наполягали на задоволенні апеляційної скарги з викладених у ній підстав та просили її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, заявлених вимог, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , від імені та в інтересах яких діє адвокат Прохоров О.О., не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомленням від 28.10.2024 року за №12229 повідомив ОСОБА_1 , що її чоловік ОСОБА_4 , що призваний на військову службу 24.02.2022 року, зник безвісті піж час дії воєнного стану 26 жовтня 2024 року в районні населеного пункту Новоукраїнка Донецької області.

Згідно Акту службового розслідування від 05 рудня 2025 року, який адресований Командиру військової частини НОМЕР_1 та складений військовослужбовцями Військової частини НОМЕР_1 , в розділі опис обставин, вказано, що враховуючи дані обставини було проведено пошукові заходи за допомогою БпЛА, які тривали до 21.00, в результаті пошуку було виявлено знищений автомобіль та понівеченні тіла двох військовослужбовців. Вважає, що, ймовірно, автомобіль було знищено в наслідок влучання артилерійського снаряду, а молодший сержант ОСОБА_4 та старший солдат ОСОБА_11 загинули на місці, дістати тіла та уціліле майно неможливо у зв`язку з тим, що на момент проведення евакуації територія була захоплена та контролювалась противником.

Ухвалюючи рішення про задоволення вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції встановивши, що надані докази у своїй сукупності достовірно не свідчать про смерть ОСОБА_4 , а лише дають підстави для обґрунтованого припущення смерті за обставин, що підтверджені цими доказами, які можуть свідчити про смерть останнього, виходячи зі змісту положень статей 43, 46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України, дійшов висновку, що за наявності припущень про факт смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у тому числі, у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, є всі підстави задоволення заяви ОСОБА_1 про оголошення судом ОСОБА_4 померлим (частина друга статті 46 ЦК України), у певний час, враховуючи, що події відбулися 26 жовтня 2024 року та ОСОБА_4 не повернувся із виконання бойового завдання, розпорядження.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 та виходить з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є чоловіком заявниці ОСОБА_1 .

Вже 26.10.2024 року військовослужбовець роти вогневої підтримки молодший сержант ОСОБА_4 , разом з іншим військовослужбовцем близько 06:30 року висунулися до н.п. Новоукраїнка Донецької області з метою посилення розрахунку ПТРК «Джавелін» на штатному автомобілі Mitsubishi L-200 (військовий номер НОМЕР_2 ) та під час переміщення за маршрутом н.п. Шахтарське - н.п. Новоукраїнка Донецької області потрапили під - артилерійський обстріл противника, внаслідок чого дані військовослужбовець ОСОБА_4 разом з іншим військовослужбовцем імовірно загинули, що підтверджується рапортом та письмовим поясненням командира роти вогневої підтримки капітана ОСОБА_7 , письмовим поясненням заступника командира роти вогневої підтримки капітана ОСОБА_8 , витягом із довідки доповіді №74/2575ДСК від 26.10.2024, витягом з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 (р/з 29т від 01.09.2024) та витягом з журналу ведення бойових дій роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 (інв.№42ДСК від 07 червня 2024 року).

У зв`язку з веденням активних бойових дій, постійними обстрілами з боку російсько – окупованих військ та окупацією вищезгаданого населеного пункту дістати тіла загиблих військовослужбовців неможливо.

Близько 08:00 виявлено, що молодший сержант ОСОБА_4 інший військовослужбовець до місця розташування розрахунку ПТРК «Джавелін» в н.п. Новоукраїнка Донецької обл. не прибули. Керівництвом поставлена задача сформувати пошукову групу та висунутись на пошуки вищезазначених військовослужбовців.

В результаті пошукових робіт сформованої пошукової групи близько 21:00 за допомогою БиЛА, на ділянці дороги між п.п. Шахтарське та н.п. Новоукраїнка Донецької обл. було знайдено місце зі знищеним автомобілем Mitsubishi L-200 номерний знак НОМЕР_3 , в наслідок прямого влучання артилерійського снаряду противника, на якому пересувались молодший сержант ОСОБА_4 інший військовослужбовець. Поряд були тіла схожі за зовнішніми ознаками на молодшого сержанта ОСОБА_4 іншого військовослужбовця, які не подавали ознак життя. Дістати тіла та уціліле майно було неможливо у зв`язку з тим, що на момент виявлення місця події ця територія вже знаходилися під контролем противника.

За фактом безвісті зникнення військовослужбовця ОСОБА_4 та іншого військовослужбовця наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.10.2024 №321 – призначено службове розслідування, яке завершено 05.12.2024.

Службовим розслідуванням в повному обсязі підтверджені вищевикладені обставини зникнення безвісті (імовірної загибелі) військовослужбовця ОСОБА_4 . Крім того встановлено, що в діях останнього відсутні ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 429 КК України «Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю» та ст. 430 КК України «Добровільна здача в полон». Будь-яких інших неправомірних дій з боку військовослужбовця ОСОБА_4 не встановлено.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.12.2024 №344 «Про результати службового розслідування» військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_4 , вважати таким що зник безвісти 26.10.2024 під час виконання бойового завдання на території Донецької області, пов`язаного з захистом територіальної цілісності та незалежності України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

29.10.2024 за фактом зникнення безвісті військовослужбовця ОСОБА_4 , який перебував в зоні проведення бойових дій розпочато кримінальне провадження № 12024041720001307 з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 115 КК України досудове розслідування якого здійснює відділення поліції №1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області. У межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_1 , залучено в якості потерпілої. Наразі орган досудового слідства не володіє жодною інформацією щодо місцезнаходження та долі військовослужбовця ОСОБА_4 .

Наведене підтверджується матеріалами справи.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 ЦК України.

Згідно ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Відповідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Частиною першою статті 46 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Смерть - це припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.

Оголошення громадянина померлим має на меті усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 вирішувала виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові також зазначила, що для з`ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців, використовує телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права. Телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норм права зосереджується на цілі та призначенні законодавчого припису, враховуючи права й законні інтереси суб`єктів і суспільні інтереси.

Мета досліджуваної правової норми полягає у забезпеченні балансу між правовою визначеністю та захистом прав зниклої особи. З одного боку, закон хоче запобігти поспішному оголошенню особи померлою, оскільки це може спричинити значні правові наслідки, як-от відкриття спадщини. З іншого - потреба у відновленні правової визначеності стає особливо актуальною у випадках зникнення в умовах активних бойових дій, коли значно зростає ризик загибелі.

Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені у частині другій статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв`язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції.

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставин, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Отже, визначені статтею 46 ЦК України строки спрямовані суто на те, щоб запобігти ситуації, в якій передчасно буде визнано померлою особу, яка зникла в умовах невизначеності на територіях, де тривають активні бойові дії.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 містяться також інші висновки, а саме:

«Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.

У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв`язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності».

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, в редакції станом на час розгляду справи судом, територія с. Новоукраїнка Великоновосілківської селищної територіальної громади Волноваського району відносилась до: територій активних бойових дій з 24 лютого 2022 року по 02 червня 2023 року; територій можливих бойових дій з 21 червня 2023 року по 25 червня 2025 року; територій активних бойових дій з 26 червня 2025 року по теперішній час. Отже територіальна громада Волноваського району Донецької області , до складу якої входить с. Новоукраїнка, в районі якого під час виконання бойового завдання зник безвісти ОСОБА_4 з 26 червня 2025 року віднесена до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси та на даний час відсутні дані про припинення таких бойових дій.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 містяться також інші висновки, а саме:

«Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.

Згідно Акту службового розслідування від 05 рудня 2025 року, який адресований Командиру військової частини НОМЕР_1 та складений військовослужбовцями Військової частини НОМЕР_1 , в розділі опис обставин, вказано, що з рапорту командира роти вогневої підтримки капітана ОСОБА_7 від 26.10.2024 року стало відомом, що 26.10.2024 року відповідно до його бойового розпорядження №490 від 25.10.2024 року молодший сержант ОСОБА_4 та старший солдат ОСОБА_11 , з метою посилення розрахунку ПТРК «Джавелін», … близько 06.30 26.10.2024 року висунулися до н.п. Новоукраїнка Донецької області на штатному автомобілі Mitsubisi L-200 (військовий номер НОМЕР_6 ). Близько 09.00 вищезазначені військовослужбовці до місця розташування розрахунку ПТРК «Джавелін» в н.п. Новоукраїнка Донецької області не прибули, на зв`язок не вийшли. Станом на 14.00 26.10.2024 року дані військовослужбовці на зв`язок не ви шли та місце знаходження їх невідомо. Враховуючи дані обставини було проведено пошукові заходи за допомогою БпЛА, які тривали до 21.00, в результаті пошуку було виявлено знищений автомобіль та понівечені тіла двох військовослужбовців. Вважає, що, ймовірно, автомобіль було знищено внаслідок влучання артилерійського снаряду, а молодший сердант ОСОБА_4 та старший солдат ОСОБА_11 загинули на місці, дістати тіла уціліле майно неможливо у зв`язку з тим, що на момент проведення евакуації територія була захоплена та контролювалася противником».

Отже за встановлених обставини, враховуючи, що подія, обставини якої дають підстави для обґрунтованого припущення смерті ОСОБА_4 , сталася на територіях, які, згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376,на час настання вказаної події, формально не є зоною активних бойових дій, але має прямий зв`язок з воєнними діями, збройним конфліктом, колегія суддів, враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №755/11021/22 (п. 100), колегія суддів приходить до висновку, що суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події (26.10.2024 року).

З моменту події 26.10.2024 дня вірогідної смерті ОСОБА_4 на момент подачі заяви до суду пройшло більше шести місяців.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши встановлені в цій справі обставини, враховуючи мету звернення заявниці з цією заявою, яка полягає в реалізації права на здійснення державної реєстрації смерті її чоловіка, від якої залежить вирішення соціально-побутових питань, зокрема, отримання пільг як члену родини загиблого та вчинення інших дій, пов`язаних із оформленням встановлених законодавством пільг та гарантій соціального захисту, колегія суддів дійшла висновку, що наявні у цій справі докази та встановлені обставини дають підстави вважати з достатньою вірогідністю загибель військовослужбовця ОСОБА_4 під час ведення бойових поблизу с. Новоукраїнка Донеьцої області ІНФОРМАЦІЯ_4 , а відлік шестимісячного строку для оголошення ОСОБА_4 померлим необхідно проводити від дня настання події, яка спричинила його загибель, а саме з 26.10.2024 року, оскільки ця подія є наслідком воєнних дій.

Крім того, колегія суддів зауважує, що законом встановлений правовий запобіжник порушення будь-яких прав особи, оголошеної судом померлою, оскільки відповідно до ст. 48 ЦК України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про те, що вимоги заяви підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При цьому колегія суддів не приймає доводи представника заявниці у відзиві на апеляційну скаргу щодо того, що оскаржуване рішення ніяким чином не вирішувало питання про права, свободи, інтереси чи обов`язки апелянтів, які є батьками зниклого безвісти ОСОБА_4 , оскільки рішення суду безпосередньо впливає на майнові та немайнові права апелянтів (право на спадщину, соціальні виплати, пенсію у зв`язку з втратою годувальника тощо). Тому підстави для закриття апеляційного провадження визначені п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України відсутні.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , від імені та в інтересах яких діє адвокат Прохоров Олександр Олександрович, залишити без задоволенняи.

Рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 24 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 серпня 2026 року.

Головуючий:

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua