Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №211/11353/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7042/26 Справа № 211/11353/25 Суддя у 1-й інстанції - Ніколенко Д. М. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.,

секретар судового засідання Лідовська А.А.,

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Акцінерне товариство «Українська залізниця»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Щербань Віктор Сергійович, на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 квітня 2026 року, яке ухвалено суддею Ніколенко Д.М. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, дата складення повного судового рішення 08 квітня 2026 року,

ВСТАНОВИВ

У вересні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Холод В.С., звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі АТ «Українська залізниця») про визнання незаконним та скасування наказу про припинення трудового договору (контракту).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебував на посаді начальника відокремленого структурного підрозділу «Вагонне депо Батуринська» регіональної філії «Придніпровська залізниця» (далі ВСП «ВД Батуринська» РФ «Придніпровська залізниця»). За наказом №80/ін від 21.05.2025 ВСП «ВД Батуринська» було об`єднано з виробничим підрозділом «Вагонне депо Мудрьона» (далі ВП «ВД Мудрьона»).

Наказом (розпорядженням) №516/ос від 21.08.2025 ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника депо ВП «ВД Мудрьона» філії «УЗ Вагон-сервіс» AT «Укрзалізниця».

Посилається, що ОСОБА_1 було незаконно переведено на іншу посаду. Позивач займав посаду начальника ВСП «ВД Батуринська» РФ «Придніпровська залізниця», а звільнили його з посади начальника депо ВП «ВД Мудрьона» філії «УЗ Вагон-сервіс» AT «Укрзалізниця». Наказу про переведення ОСОБА_1 належним чином не отримував, а підприємством не було дотримано процедури переведення як такої.

Зокрема, підприємством не було отримано згоди позивача на переведення, як того вимагає ч. 1 ст. 32 КЗпП України. Крім того, у зв`язку з переведенням на іншу роботу роботодавцем позивача не було дотримано вимог ч. 3 ст. 32 КЗпП України, а саме позивача взагалі ніхто не попереджав про зміну істотних умов праці, зокрема, в частині переведення його з однієї посади на другу. Відтак, переведення ОСОБА_1 як таке не відбувалось, оскільки ані наказу про переведення, ані попередження, ані пропозицій щодо іншої роботи від роботодавця не надходило. Таким чином, неможливо звільнити особу з тієї посади, на яку він не був прийнятий (зарахований) у встановленому трудовим законодавством порядку. А тому, оскаржуваний наказ є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, адже за ним позивач звільнений з посади, на яку взагалі не був прийнятий (зарахований). Зазначає, що відповідач порушив норми трудового законодавства України при звільненні позивача із займаної посади за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, що є підставою для скасування оскаржуваного наказу і поновлення позивача на роботі.

Посилаючись на викладене, просить визнати незаконним та скасувати наказ (розпорядження) №516/ос від 21.08.2025 року, виданий Філією «УЗ Вагон-Сервіс» АТ «Укрзалізниця», про припинення трудового договору (контракту), укладеного із ОСОБА_1 .

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Щербань В.С., посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 квітня 2026 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що підставою позову є лише неповідомлення працівника про зміну істотних умов праці при переведенні на іншу посаду. Однією з підстав позову є звільнення ОСОБА_1 з посади, на яку його офіційно не переводили взагалі. Посилається, що відповідач порушив норми трудового законодавства України при зільненні позивача із займаної посади за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, що є підставою для скасування оскаржуваного наказу і поновлення позивача на роботі.

Також позивач не пгоджується з висновком суду про те, що у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істтних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених ч. 3 ст. 32 та ст. 103 КЗпП України може бути здійснено як усно так і письмово. Правовідносини, що слалися між сторонами не підпадають під дію ч. 1 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», адже переведення позивача не було спричинено необхідністю відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умвам людей.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач АТ «Українська залізниця», посилаючись на необгрунтваність апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції просить залишити без змін. Зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують законність і обгрунтованість рішення суду першої інтсанції. Наведені апелянтом доводи щодо зміни істотних умов праці не спростовують факту добровільного припинення трудових відносин за угодою сторін та не свідчать про незаконність наказу №516/ос від 21.08.2025 року. Суд першої інстанції надав належну оцінку доводам позивача щодо зміни істотних умов праці та дійшов обгрунтованого висновку, що навіть за наявності відповідних організаційних змін трудові відносини між сторонами були припинені не у зв`язку з відмовою працівника від продовження роботи в нових умовах, а виключно на підставі його власноручної заяви про звільнення за угодою сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пляснення представника позивача адвоката Щербаня В.С., який просив задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, представника відповідача Часову А.Р., яка проти задоовлення апеляційної скарги заперечувала, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено письмовими доказами наявними в матеріалах справи, що позивач ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача на посаді начальника відокремленого структурного підрозділу «Вагонне депо Батуринська» філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця».

Відповідно до «Положення про філію «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця», затвердженого рішенням правління від 17.06.2024 № Ц-82/37, з метою приведення організаційної структурної схеми виробничого підрозділу «ВД Мудрьона» філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця» у відповідність та попередження дублювання функцій підрозділу та деяких керівників виробничого підрозділу заступником директора філії з виробництва філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця» Слободянюком Віталієм 21.05.2025 видано наказ № 80/ін «Про зміни до організаційної структурної схеми», яким об`єднано виробничі підрозділи «ВД Батуринська» та «ВД Мудрьона» (а.с. 42, 43 – копія наказу № 80/ін від 21.05.2025, а.с. 44 – копія схеми, а.с. 45-47 – копія витягу з протоколу № Ц-82/37 від 17.06.2024 з додатком).

Наказом № 308/ВЧДР Мудрео від 21.05.2025 «З особового складу» продовжено дію трудового договору у виробничому підрозділі «ВД Мудрьона» філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця» працівникам виробничого «ВД Мудрьона» філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця» (а.с. 13 – копія наказу).

На підставі заяви від 21.08.2025 позивача про звільнення за угодою сторін 25.08.2025 було винесено наказ № 516/ос від 21.08.2025 про припинення трудового договору (контракту) із ОСОБА_1 з посади начальника депо виробничого підрозділу «Вагонне депо Мудрьона» філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця» на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 48 – копія заяви, а.с. 49 – копія наказу).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції встановивши, що позивач до об`єднання виробничих підрозділів обіймав посаду начальника депо ВСП «ВД Батуринська», а звільнений був з посади начальника депо виробничого підрозділу «Вагонне депо Мудрьона», дійшов висновку, що в результаті об`єднання виробничих підрозділів «ВД Батуринська» та «ВД Мудрьона» змінилися не тільки назва виробничих підрозділів, але й істотні умови праці, зокрема, змінилося найменування посади позивача та інших працівників підприємства, які працювали у ВСП «ВД Батуринська». Разом з тим, суд, встановивши, що позивач знав про істотну зміну умов праці, ним була написана заява на зайняття посади начальника ВД «Мудрьона», що свідчить про обізнаність позивача, і в подальшому 25.08.2025 року позивачем була власноруч написана заява про звільнення з посади начальника депо ВП «ВД «Мудрьона» на підставі ст. 36 ч. 1 п. 1 КЗпП України, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання незаконним та скасування наказу про припинення трудового дговору.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає в повній мірі.

Відповідно частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Звертаючись до суду з позовом позивач ОСОБА_1 , посилався на те, що його було незаконно переведено на іншу посаду, оскільки він займав посаду начальника ВСП «ВД Батуринська» РФ «Придніпровська залізниця», а звільнили його з посади начальника депо ВП «ВД Мудрьона» філії «УЗ Вагон-сервіс» AT «Укрзалізниця». Наказу про його переведення на іншу посаду не отримував, вважає, що підприємством не було дотримано процедури переведення як такої. Зокрема, підприємством не було отримано його згоди на переведення, як того вимагає ч.1 ст. 32 КЗпП України. Крім того, у зв`язку з його переведенням на іншу роботу роботодавцем не було дотримання вимог ч. 3 ст. 32 КЗпП України, а саме позивача взагалі ніхто не попереджав про зміну істотних умов праці, зокрема, в частині переведення його з однієї посади на другу.

Відповідач, у свою чергу, посилаючись на ч. 2 ст. 32 КЗпП України, наполягає на тому, що жодних істотних змін для ОСОБА_1 не відбулося, оскільки зміни, які відбувались на підприємстві, стосувалися виключно зміни назви структурного підрозділу без змін функціональних обов`язків, умов праці, заробітної плати чи підпорядкуванню працівника. Доводи відповідача підтверджені належними доказами (а.с. 42, 43 – копія наказу №80/ін від 21.05.2025, а.с. 44 – копія схеми, а.с. 45-47 – копія витягу з протоколу № Ц-82/37 від 17.06.2024 з додатком).

Згідно ч. 1 ст. 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно ч. 2 ст. 32 КЗпП України не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або обладнанні у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Роботодавець не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров`я.

Згідно ч. 3 ст. 32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці {У період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються згідно із Законом № 2136-IX від 15.03.2022}.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу (ч. 4 ст. 32 КЗпП України).

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з обгрунтованими висновками суду першої інстанції, щодо того, що в результаті об`єднання виробничих підрозділів «ВД Батуринська» та «ВД Мудрьона» змінилися не тільки назва виробничих підрозділів, але й істотні умови праці, а саме змінилося найменування посади позивача та інших працівників підприємства, які працювали у ВСП «ВД Батуринська». Суд встановив, що позивач до об`єднання виробничих підрозділів обіймав посаду начальника депо ВСП «ВД Батуринська», а звільнений був з посади начальника депо виробничого підрозділу «Вагонне депо Мудрьона».

Відповідно ч. 2 ст. 3 Закону України № 2136-IX від 15.03.2022 у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених ч. 3 ст. 32 та ст. 103 КЗпП України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

Під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що позивач ОСОБА_1 достовірно знав, що в результаті об`єднання виробничих підрозділів «ВД Батуринська» та «ВД Мудрьона» мав залишитися лише один керівник, що свідчить про його обізнаність про зміну істотних умов праці. Також ним була написана заява на зайняття посади начальника ВД «Мудрьона», що свідчить про обізнаність позивача про зайняту посаду.

Крім того, у подальшому, 25.08.2025 позивачем власноручно, без примусу було написано заяву про звільнення за посади начальника депо ВП «ВД Мудрьона» на підставі ст. 36 ч. 1 п. 1 КЗпП України, тобто за угодою сторін, а не за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці).

З огляду на дослідженні судом докази, встановлені обставини справи, надані пояснення сторін у справі, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого іисновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Доводи, викладені в апеляційні скарзі позивача, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський судз правлюдини вказавщо пункт1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Щербань Віктор Сергійович, залишити без задоволення.

Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повне судове рішення складено 27 серпня 2026 року.

Головуючий:

Судді: