Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №715/3791/25 — Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/3791/25

Провадження № 2/715/70/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року селище Глибока

Глибоцький районний суд Черновецької області

в складi: головуючого судді Цуренка В.А.

секретар судового засідання Оршевська С.М.

за участю представника позивача Колчанова Р.В.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в провадженні Садгірського районного суду м. Чернівці перебувала справа № 726/684/25 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресом: АДРЕСА_1 , в справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, по факту ДТП, яка мала місце: 10 вересня 2024 року біля 11 год. 50 хв. в м. Чернівці по вул. Лук`яновича, 116, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Т-5» держ. номер НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen Amarok» держ. номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 .

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди позивач ОСОБА_3 , отримав легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров`я, також було пошкоджено його транспортний засіб марки «Volkswagen Amarok» держ. номер НОМЕР_2 .

Постановою Садгірського районного суду м. Чернівці від 11 березня 2025 року ОСОБА_1 було визнано винуватим у даній дорожньо-транспортній пригоді. Дана постанова набрала законної сили 21.03.2025 року.

Отже, в даній дорожньо-транспортній пригоді наявна вина водія автомобіля «Volkswagen Т-5» держ. номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 за порушення вимог ПДР України, а тому в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в результаті якого позивачу ОСОБА_3 було завдано значної майнової та моральної шкоди, а тому сторона позивача вважає, що саме ОСОБА_1 , зобов`язаний нести цивільно-правову відповідальність за завдання вказаної шкоди.

В результаті вчинення водієм ОСОБА_1 , даної дорожньо-транспортної пригоди позивачу ОСОБА_3 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 783д від 08.11.2024 року було заподіяно тілесне ушкодження у вигляді - струсу головного мозку, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розгляду здоров`я.

Відповідно до інформації сайту “ТАВЕЕТКІ.ІІА” вартість придбаних позивачем ОСОБА_3 , під час лікування ліків складає - 1812 гривень 79 копійок.

В результаті вчинення водієм ОСОБА_1 , даної дорожньо-транспортної пригоди позивачу ОСОБА_3 , також було завдано збитків, які полягають в тому, що даною дорожньо-транспортною пригодою було пошкоджено його транспортний засіб - автомобіль «Volkswagen Amarok» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Для встановлення суми завданої майнової шкоди, 29 жовтня 2024 року позивач ОСОБА_3 , звернувся в Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпати Автоцентр».

Відповідно до розрахунку поточного ремонту № Х0МВ0019383 від 29.10.2024 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Volkswagen Amarok» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 складає - 1 596 446 (один мільйон п`ятсот дев`яносто шість тисяч чотириста сорок шість) гривень.

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 , на момент ДТП, а саме на 10 вересня 2024 року, була застрахована ПАТ НАСК ОРАНТА» полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності серії №АТ/5607657.

Спочатку позивач ОСОБА_3 здійснив досудове врегулювання спору шляхом звернення до ПАТ «НАСК ОРАНТА» із заявою про страхову виплату.

18 серпня 2025 року позивачу ОСОБА_3 , на його особистий рахунок в «ОЩАДБАНК» відповідно до страхового полюса №АТ/56076557 надійшли грошові кошти в розмірі - 140 000 (сто сорок тисяч) гривень, в якості відшкодування шкоди, заподіяної майну позивача.

Проте, вищевказаних коштів, які були відшкодовані ПАТ «НАСК ОРАНТА» позивачу ОСОБА_3 , не вистачає на погашення навіть половини вартості матеріального збитку.

Відповідно до вимог ст. 1194 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), тобто відповідачем ОСОБА_1 , повинна бути сплачена сума у розмірі - 1 596 446 відняти суму виплачену страховою компанією - 140 000, то виходить - 1 376 446 (один мільйон триста сімдесят шість тисяч чотириста сорок шість) гривень.

Отже, враховуючи те, що позивачем ОСОБА_3 , не вдалось врегулювати вищевказаний спір досудовим врегулюванням з відповідачем ОСОБА_1 , він, використовуючи своє право, надане Конституцією України, змушений обрати спосіб захисту, який не заборонений законом, а саме судовий захист своїх прав, і тому звертається до суду із даною позовною заявою про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, в результаті вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди та вчиненого ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, позивачу ОСОБА_3 , було завдано також значної моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із отриманням тілесних ушкоджень та пошкодженням майна - транспортного засобу марки «Volkswagen Amarok» 2019 року виготовлення, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Його стан самопочуття погіршувався через отримання тілесних ушкоджень та пошкодження його транспортного засобу, у неможливості його використовувати у повсякденному житті, також порушились життєві зв`язки позивача через неможливість повноцінно займатись своїми справами, порушився його звичайний життєвий ритм. Це все спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого останній почав до всього нервово відноситися, почастішали сварки в сім`ї та погіршилось здоров`я, погіршився сон, переживає постійні стреси, душевні хвилювання та моральні страждання.

Крім того, позивач постійно перебуває у страху за своє здоров`я, боїться ще раз стати учасником ДТП, як в якості пішохода, так і в якості водія чи пасажира, що унеможливлює його повноцінне життя та впливає на його психологічне здоров`я. Це все є причиною постійного пригніченого стану у нього, внаслідок чого він почав до всього нервово відноситися, почастішали сварки в сім`ї.

Відшкодування перенесених ним за цей період моральних, фізичних, психологічних і душевних переживань і страждань, непомірно великих витрат немайнового характеру внаслідок психологічного впливу неправомірних дій відповідача, він вбачає у матеріальному еквіваленті розміру заподіяної йому моральної шкоди.

Розмір моральної шкоди оцінений в тому числі і з урахуванням поведінки відповідача ОСОБА_1 , який на протязі всього часу з моменту дорожньо-транспортної пригоди до цього часу добровільного жодного разу не звернувся до позивача, не запропонував своєї допомоги, не відшкодував завдані йому збитки, не вибачився перед ним, а також не поцікавився, яким чином відбувається його життя без транспортного засобу, які проблеми він повинен долати, щоб хоча б якимось чином пересуватись тощо.

Позивач ОСОБА_3 , дуже багато часу витратив на те, щоб переконати відповідача ОСОБА_1 , повернути в добровільному порядку значну суму грошових коштів, необхідну для того, щоб відновити порушене своє право, однак відповідач відмовляється добровільно відшкодовувати завдані ним збитки та моральну шкоду.

Все вищевказане спричиняє позивачу душевних страждань та моральних переживань, змушує його нервуватись, переживати стреси, зривати злість на близьких та оточуючих його людей. Свої душевні страждання вже тривають досить довгий період часу більше одного року, як він не може добитись справедливості та відновити свої порушені відповідачем ОСОБА_1 , права та інтереси.

Враховуючи вищезазначене, розмір заподіяної моральної шкоди, завданої позивачу ОСОБА_3 , відповідачем ОСОБА_1 , внаслідок скоєння ним адміністративного правопорушення, позивач оцінює в розмірі - 100 000 (сто тисяч) гривень, сума яких необхідна для того, щоб хоч якимось чином загоїти отримані душевні страждання та моральні переживання, які він отримав, відновити свій психічний та психологічний стан.

Тому просить суд:

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 жит. АДРЕСА_2 - майнову шкоду за пошкодження транспортного засобу автомобіля марки «Volkswagen Amarok» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в розмірі - 1 378 258 (один мільйон триста сімдесят вісім тисяч двісті п`ятдесят вісім) гривень 79 копійок.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 жит. АДРЕСА_2 моральну шкоду в розмірі - 100 000 (сто тисяч) гривень.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 жит. АДРЕСА_2 - витрати на правничу допомогу в розмірі - 12 000 (дванадцять тисяч) гривень, франшизу - 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

Представник позивача Колчанов Руслан Вікторович в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на обставини, які викладені у позові.

Відповідач – ОСОБА_1 та представник відповідача, адвокат Чубей Олександр Дмитрович в судовому засіданні заперечували проти обставин викладених в позові, посилаючись на те, що розмір майнової шкоди заявлений позивачем, не відповідає дійсності, а розмір моральної шкоди необґрунтований і не підтверджений належними доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в позов слід задовольнити частково, виходячи із наступного.

Частиною другою статті 22 ЦК збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

У статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно із статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

У статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

За змістом зазначеної норми закону обов`язок відшкодування шкоди у особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, виникає у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди.

Ліміт відповідальності страховика визначається умовами договору страхування цивільно-правової відповідальності укладеного з власником (володільцем) транспортного засобу.

Судом встановлено, що в провадженні Садгірського районного суду м. Чернівці перебувала справа № 726/684/25 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресом: АДРЕСА_1 , в справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, по факту ДТП, яка мала місце: 10 вересня 2024 року біля 11 год. 50 хв. в м. Чернівці по вул. Лук`яновича, 116, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Т-5» держ. номер НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen Amarok» держ. номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 .

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди позивач ОСОБА_3 отримав легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров`я, також було пошкоджено його транспортний засіб марки «Volkswagen Amarok» держ. номер НОМЕР_2 .

Постановою Садгірського районного суду м. Чернівці від 11 березня 2025 року ОСОБА_1 було визнано винуватим у даній дорожньо-транспортній пригоді. Дана постанова набрала законної сили 21.03.2025 року.

Отже, в даній дорожньо-транспортній пригоді наявна вина водія автомобіля «Volkswagen Т-5» держ. номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 у порушенні вимог ПДР України, та у його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в результаті якого позивачу ОСОБА_3 було завдано значної майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 10 вересня 2024 року, а також вина ОСОБА_1 у цій дорожньо-транспортній пригоді, визначені судовими рішеннями, тому в силу приписів ч. 6 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню в ході розгляду даної цивільної справи.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, детально регламентовано ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (із відповідними змінами).

Згідно з вимогами цієї статті транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

Отже, відповідно до п.30.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Судом встановлено, що згідно висновку експерта №СЕ-19/126-24/10548-АВ від 06.11.2024 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Amarok», номер шасі (рами) НОМЕР_3 , 2019 року виготовлення, номерний знак НОМЕР_2 , станом на 10.09.2024 року становить 500196,39 грн.

Враховуючи обставини справи, суд вважає, що висновок експерта №СЕ-19/126-24/10548-АВ від 06 листопада 2024 року є належним доказом.

Отже, судом встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Amarok», номер шасі (рами) НОМЕР_3 , 2019 року виготовлення, номерний знак НОМЕР_2 , станом на 10.09.2024 року становить 500196,39 грн.

Також судом встановлено, що від 19 червня 2024 року ОСОБА_3 була здійснена виплата страхового відшкодування за полісом АТ-5607657 від 19.06.2024 року в розмірі ліміту 140 000,00 грн., що підтверджується відповідним платіжним документом (а.с.20).

Тому з врахуванням вище зазначеного з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 360 196,39 грн, розміру майнової шкоди, а також 2500,00 грн. розміру франшизи.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про необхідність зменшення вказаної суми, оскільки вони не знайшли свого обґрунтування при розгляді справи і не підтвердженні належними і допустимими доказами, що були предметом дослідження у суді.

Вирішуючи позовні вимог ОСОБА_3 в частині стягнення моральної шкоди із ОСОБА_1 , суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

В пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року зазначено, що моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.02.1995р. № 4, який зазначає, що «розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних обвинуваченим моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації …».

Згідно із положеннями п.2 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Встановлено, що в наслідок ДТП, що спричинено з вини відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_1 зазнав моральних страждань.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує вимоги розумності, виваженості, співмірності (пропорційності) та справедливості, встановлені судом обставини, глибину та тривалість моральних страждань, які позивач зазнав внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, характер та тривалість його немайнових втрат, що обставини погіршили нормальні життєві зв`язки, враховується виречений позивачем час та зусилля, необхідні для відновлення душевного спокою та попереднього життєвого стану, а також суд враховує грубу необережність позивача і порушення ним ПДР, які хоча і не перебувають у причинному зв`язку з ДТП, проте мали місце з його боку.

Враховуючи вищенаведене, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, розмір моральної шкоди слід визначити в розмірі 5 000,00 грн.

Позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відноситься до витрат пов`язаних з розглядом справи.

На підтвердження понесених витрат позивача на правову допомогу його представник надав суду докази про сплату судових витрат.

Відповідно до ч. 4, 5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу підлягає стягненню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України).

З огляду на те, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 940,40 грн. (із розрахунку 12000,00*24,67:100 = 2 940,40).

Виходячи із наведеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 23, 76-81, 141, 259, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь позивача ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 мешканця АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 майнову шкоду в розмірі – 360 196 (триста шістдесят тисяч сто дев`яносто шість) гривень, 39 копійок та франшизу в розмірі - 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень, а всього 362 696 (триста шістдесят дві тисячі шістсот дев`яносто шість) гривень, 39 копійок.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь позивача ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 мешканця АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 моральну шкоду в розмірі - 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь позивача ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 мешканця АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 витрати на правничу допомогу в розмірі – 2940 (дві тисячі дев`ятсот сорок) гривень, 40 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Повний текст судового рішення виготовлено 28 серпня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: