Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №592/12842/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/12842/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Онайко Р. А.

Номер провадження 33/816/672/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 122-4 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Архипенка О.І. на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 жовтня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 3 400 грн.

Постановлено стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн 60 коп.

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн, за те, що 01 серпня 2025 року о 21:15 у м. Суми по вул. Роменська, 90 водій автомобіля КІА д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснив наїзд на металевий паркан, після чого місце пригоди покинув. В ході розшукових заходів був розшуканий, що зафіксовано на відеореєстратор персональний нагрудний Motorola solution VB 400-470826, чим порушив п.2.10 а ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Архипенко О.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 жовтня 2025 року, справу закрити у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що фактичні обставини викладені у постанові не відповідають дійсним обставинам справа, а матеріали справи не дають підстав для висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Сторона захисту зазначає, що матеріали даної справи не містять доказів, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, ні доказів того, що він вчинив наїзд на перешкоду, а саме на металевий паркан, тому підстави для притягнення останнього до адміністративної відповідальності взагалі відсутні. Як вбачається з відеозапису ОСОБА_1 стояв на місці та не рухався, за кермом автомобіля не перебував, а сидів на пасажирському сидінні позаду, тому не зрозуміло з яких підстав поліцейськими при складанні протоколу та судом першої інстанції було зроблено висновки, що останній керував транспортним засобом та здійснив наїзд на металевий паркан.

Окрім цього, апелянт наголошує, що до протоколу серії ЕПР1 №409573 від 01 серпня 2025 року поліцейськими не долучено пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтверджують ніби то вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, і в матеріалах справи не міститься відеозаписів, на яких зафіксовано факт відбирання таких пояснень (в графі 9 протоколів зазначено, що свідки не залучалися). Посилання суду першої інстанції на той факт, що на відеозаписі якісь люди розповідали поліцейським, що вони нібито щось бачили, взагалі не має будь якого значення для даної справи, адже вказані особи взагалі не були встановлені в передбаченому законом порядку, письмові пояснення у них не відбирались.

У судове засідання призначене на 11 год. 00 хв. 28 серпня 2026 року, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був повідомлений у передбачений законом спосіб, а саме шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України». Клопотань про відкладення судового розгляду, не надходило.

При вирішенні питання щодо можливості здійснення апеляційного розгляду за відсутності останнього, апеляційний суд враховує наступне.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України").

У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи, їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.

Враховуючи вищезазначене, а також ті обставини, що особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 знаючи, що в апеляційному суді на розгляді перебуває подана захисником апеляційна скарга, в судове засіданні не з`явився, апеляційний суд дійшов висновку, що апелянт не бажає приймати участь в апеляційному перегляді даної справи.

Враховуючи вище зазначене та принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою її розгляду у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення апеляційного розгляду та вважає за можливе здійснити розгляд поданої захисником особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокатом Архипенком О. І. апеляційної скарги на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 жовтня 2025 року, у відсутність апелянта та особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, і в даному випадку права останнього на доступ до правосуддя, не є порушеним.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, в тому числі, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. За змістом ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Таким чином, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є доведення об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони правопорушення.

Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вказаних вимог дотримався.

Як убачається з оскаржуваної постанови, суд першої інстанції в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду докази, зокрема, на:

-протокол про адміністративні правопорушення серія ЕПР1 №409573 від 01 серпня 2025 року;

-копію протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 409565 від 01 серпня 2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП;

- копію протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 409590 від 01 серпня 2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.139 КУпАП;

-копію протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 409565 від 01серпня 2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП;

-копію протоколу про адміністративне затримання АП319 №001925 від 01 серпня 2025 року;

-схему місця ДТП від 01 серпня 2025 року;

-письмові пояснення ОСОБА_2 від 01 серпня 2025 року;

-письмові пояснення ОСОБА_3 від 01 серпня 2025 року;

-акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 01 серпня 2025 року;

-фотокопії з місця ДТП;

-рапорт інспектора взводу №1 роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Лаврик В. В. від 02 серпня 2025 року відповідно до якого остання доповідає про встановлення у водія ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння та скоєння ДТП;

Вказані докази, суд першої інстанції вірно визнав належними та допустимими та такими, що в сукупності та взаємозв`язку доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, з цим висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.

Відповідно до п.2.10 а ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди, водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Щодо тверджень апелянта про те, що фактичні обставини викладені у постанові не відповідають дійсним обставинам справа, а матеріали справи не дають підстав для висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, то апеляційний суд відхиляє дані доводи, оскільки зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП. Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду даних матеріалів судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає. Таким чином, з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана належна правова оцінка, суддя вірно встановив в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а доказів на спростування таких висновків під час апеляційного розгляду здобуто не було. Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої інстанції повно, всебічно, об`єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено. Досліджені апеляційним судом докази у сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснив наїзд на металевий паркан, після чого місце пригоди покинув, чим порушив вимоги п.2.10 а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Посилання захисника про те, що матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, ні доказів того, що він вчинив наїзд на перешкоду, тому підстави для притягнення останнього до адміністративної відповідальності взагалі відсутні. Апеляційний суд вважає необґрунтованими та розцінює їх як правомірну лінію захисту, спрямовану на уникнення притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки наведені обставини у своїй сукупності узгоджуються між собою та підтверджують факт скоєння ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди, а саме здійснив наїзд на металевий паркан, після чого місце пригоди покинув, встановлених судом першої інстанції. Відсутність на відеозаписі безпосереднього моменту руху автомобіля або самого моменту його зупинки не є підставою для визнання відеозапису недопустимим доказом і не спростовує факту керування транспортним засобом, оскільки цей факт підтверджується іншими доказами у справі в їх сукупності. Закон не вимагає, щоб факт керування транспортним засобом у кожному випадку підтверджувався виключно відеозаписом моменту руху транспортного засобу.

Інші доводи апеляційної скарги є формальними та не спростовують висновків суду першої інстанції, який повно, всебічно та об`єктивно дослідив матеріали справи й обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а під час апеляційного перегляду обставин, за яких дана справа підлягала б закриттю, про що просить захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Архипенко О.І. встановлено не було. Невизнання своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, апеляційним судом розцінюється як лінія захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Таким чином, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки не виникає сумніву щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, так як правопорушення повністю знайшло своє підтвердження наявними в матеріалах справи доказами.

При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст.279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.

Таким чином, апеляційну скаргу залишити слід без задоволення, а постанову судді першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Архипенка О.І. на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.