Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №522/8570/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 23-з/813/98/26

Номер справи місцевого суду: 522/8570/26

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

28.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в особі судді Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання Чередник К.А.,

розглянувши заяву захисника ОСОБА_1 адвоката Рудницької Алли Вікторівни, про відвід судді Одеського апеляційного суду Драгомерецького Миколи Миколайовича від розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 08 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Одеського апеляційного суду знаходиться апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 08 липня 2026 року.

25.08.2026 року в судовому засіданні Одеського апеляційного суду, захисник ОСОБА_1 адвокат Рудницька Алла Вікторівна заявила відвід судді Драгомерецькому М.М. від розгляду справи

Заявлений в судовому засіданні відвід мотивований тим, що суддя відмовив у задоволенні клопотанні про витребування доказів, з підстав відсутності можливості на етапі апеляційного розгляду досліджувати нові докази, проте суд апеляційної інстанції може досліджувати нові докази, які раніше не заявлялися, суд першої інстанції не надав їм оцінку, та оскільки вони впливають на розгляд справи і без відповідно отриманих даних розгляд справи неможливий.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 25.08.2026 року заяву захисника ОСОБА_1 адвоката Рудницької Алли Вікторівни, про відвід судді Одеського апеляційного суду Драгомерецького Миколи Миколайовича передано на розгляд судді Таварткіладзе О.М.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи на 28.08.2026 року на 10-30 год. ОСОБА_1 та його адвокат Рудницька Алла Вікторівна в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися, про причини своєї неявки суду не повідомили, клопотань або заяв про відкладення розгляду справи або слухання справи за її відсутності до суду не подавали.

Згідно ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

За таких підстав апеляційний суд не вбачає поважних причин для відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вивчивши доводи заяви про відвід судді Драгомерецького Миколи Миколайовича, апеляційний суд приходить до такого висновку.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає та не регулює порядок вирішення питання про відвід судді, як це передбачено відповідними процесуальними процедурами у справах інших юрисдикцій.

Між тим, згідно статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст.6 ч.1 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов`язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

Відповідно до п.3.4 Рішення КСУ №10-рп/2011 від 11.10.2011 року, з аналізу положень міжнародних актів не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У цьому ж рішенні КСУ поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому з метою додержання принципу законності в необхідних випадках слід застосовувати принцип аналогії закону найбільш близького до адміністративно-деліктної галузі права кримінального процесуального законодавства.

З урахуванням вимог ст. 129 Конституції України, ч.1 ст.6, ч.1 ст.7, ст. 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо гарантування доступу до правосуддя з метою забезпечення захисту прав, свобод та інтересів осіб незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону, необхідно керуватись принципом верховенства права та загальними засадами судочинства з урахуванням практики ЄСПЛ, яка відносить справи про адміністративне правопорушення до «кримінального провадження», а тому наявні правові підстави для розгляду заявленого відводу.

З метою додержання принципу законності, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права та керуватися при вирішенні питання про відвід судді ст. 75 КПК України, якою визначено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді справи.

Також, апеляційний суд при розгляді заяви про відвід зважає на те, що хоча за змістом ст.7КУпАП вирішення питань притягнення особи до адміністративної відповідальності за аналогією закону не передбачене, тобто унеможливлює застосування за аналогією норм матеріального права, які встановлюють протиправність суспільної поведінки, проте немає жодних обмежень на застосування аналогії норм процесуального характеру.

Таким чином, виходячи із загальних конституційних засад правосуддя, статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, у даному випадку слід застосовувати за аналогією положення КПК України, які визначають порядок розгляду заяв про самовідвід.

Статтями 75 та 76 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді кримінального провадження. Статтею 75 ч. 1 п. 4 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до вимог ст. 80 ч. 1, 2 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж обставинами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Згідно положень ст.81 ч.1 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений в порядку, встановленому ст.35 ч.3 КПК України.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суди керуються джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Проаналізувавши доводи, що наведені захисником Рудницькою А.В. в обґрунтування заяви про відвід судді Драгомерецького М.М., вважаю, що ця заява не містить будь-яких об`єктивних доказів та доводів, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності судді, зокрема таких, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цією суддею як з погляду "суб`єктивного критерію", так і з погляду "об`єктивного критерію".

В обґрунтування заявленого відводу судді Драгомерецькому М.М. у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 захисник Рудницька А.В. зазначила, що суддя апеляційного суду безпідставно відмовив у клопотанні про витребування доказів, які на її погляд, є важливими для розгляду даної справи, що є підставою стверджувати про його упередженість у даній справі.

Тобто, захисник Рудницька А.В. порушує питання, що через призму суб`єктивного критерію, через що суддя Драгомерецький М.М. не може постановити законне та справедливе рішення.

В той же час, необхідно зазначити про те, що зміст та форма провадження у справах про адміністративні правопорушення повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: рівність перед законом і судом та повага до людської гідності. Не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками. Під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи.

Як вбачається із заяви захисника Рудницької А.В. про відвід судді та наданих нею пояснень, будь-якого упередженого ставлення до неї через призму суб`єктивного критерію, не встановлено. Разом з тим, відмова у задоволенні ряду клопотань сторони захисту жодним чином не свідчить про порушення принципу рівності та упередженості судді Драгомерецького М.М.

Апеляційний суд зауважує, що сама по собі незгода учасника справи з процесуальним рішенням судді, не може бути підставою для відводу судді.

Жодних доказів, які містили б достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддею, заява захисту про відвід не містить та в ході перевірки доводів заяви про відвід судом не встановлено. Отже, відсутні обставини, що можуть викликати сумніви у неупередженості судді Драгомерецького М.М.

Крім того, заявляючи клопотання про витребування доказів та виклик свідків, захисник не надала доказів неможливості або утруднення отримання вказаних доказів від органів поліції шляхом направлення адвокатського запиту, а також відібрання пояснень від свідка особисто адвокатом.

За таких підстав, проаналізувавши аргументи, якими захисник обґрунтовує заявлений відвід судді Драгомерецькому М.М. у цій справі, вважаю, що доводи про її необ`єктивність та/або упередженість є безпідставними, адже в заяві не наведено, а судом не встановлено фактів прояву упередженості головуючої судді у даній справі. Не встановлено й інших підстав, передбачених статтями 75, 76 КПК України, які б унеможливлювали участь у розгляді цієї справи головуючого судді Драгомерецького М.М. та викликали б необхідність у його відводі.

З урахуванням викладеного заява захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності Рудницької А.В. про відвід судді Драгомерецького М.М. задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 285, 294 КУпАП, статтями 75, 80-81 КПК України, апеляційний суд –

П О С Т А Н О В И В:

Заяву захисника ОСОБА_1 адвоката Рудницької Алли Вікторівни, про відвід судді Одеського апеляційного суду Драгомерецького Миколи Миколайовича – залишити без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе