Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №521/588/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/6973/26

Справа № 521/588/26

Головуючий у першій інстанції Тополева Ю.В.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Назарової М.В., Карташова О.Ю.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Акціонерне товариство «Одесагаз»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,

на ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 13 травня 2026 року,

за заявою ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про захист прав споживачів,

в с т а н о в и в:

В січні 2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Одесагаз» про захист прав споживачів.

08 травня ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення доказів, в якій позивач, уточнивши заяву, просив суд забезпечити позов доказами шляхом зобов`язання АТ «Одесагаз» надати до суду показники лічильника газу по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 за періоди: з першої газової доби жовтня 2018 календарного року до першої газової доби жовтня 2019 календарного року; з першої газової доби жовтня 2019 календарного року до першої газової доби жовтня 2020 календарного року; з першої газової доби жовтня 2020 календарного року до першої газової доби жовтня 2021 календарного року; з першої газової доби жовтня 2021 календарного року до першої газової доби жовтня 2022 календарного року; з першої газової доби жовтня 2022 календарного року до першої газової доби жовтня 2023 календарного року; з першої газової доби жовтня 2023 календарного року до першої газової доби жовтня 2024 календарного року; з першої газової доби жовтня 2024 календарного року до першої газової доби жовтня 2025 календарного року.

Хаджибейський районний суд міста Одеси ухвалою від 13 травня 2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про захист прав споживачів відмовив.

Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивач наголошував на тому, що об`єм розподіленого та поставленого газу визначається за даними лічильника газу, проте показники лічильника газу в матеріалах справи відсутні. Разом із відзивом на позовну заяву представником відповідача було надано Акт звіряння фактично використаних об`єктом споживання об`ємів природного газу, який включає показники лічильника. 13 травня 2026 року представником АТ «Одесагаз» надано Акт звіряння фактично використаних об`єктом споживання об`ємів природного газу, який включає показники лічильника за більший період, а саме, з січня 2020 року по квітень 2026 року. Із вказаного акту вбачається, що за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 , знімались показники лічильника 24 червня 2020 року (показник 7605,00); 28 вересня 2020 року (показник 7629,00); 06 листопада 2020 року (показник 8000,00); 02 грудня 2020 року (показник 8129,00); 01 квітня 2021 року (показник 10389,00); 04 травня 2021 року (показник 469,00); 30 вересня 2021 року (показник 469,00); 19 лютого 2022 року (показник 2207,00); 25 жовтня 2022 року (показник 3325,00); 29 вересня 2023 року (показник 5674,00); 13 лютого 2024 року (показник 5723,00); 27 грудня 2024 року (показник 5838,00); 26 червня 2025 року (показник 5942,00); 14 жовтня 2025 року (показник 5984,00); 16 січня 2026 року (показник 6216,00); 16 лютого 2026 року (показник 6216,00). При цьому, в судовому засіданні ОСОБА_1 визнав ту обставину, що ним не передавались самостійно показники газового лічильника до АТ «Одесагаз» задля нарахувань щодо обсягів спожитого газу. При таких обставинах, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача, оскільки в матеріалах справи наявна інформація, яку просить витребувати позивач у заяві про забезпечення доказів. Інформація про витребування показників лічильника за період 2018-2019 років до предмету доказування не відносяться, так як розрахунок суми заборгованості за послуги розподілу природного газу, на підставі якого позивачу було надано рахунок за розподіл природного газу для споживача, який ОСОБА_1 просить визнати протиправним, здійснено за період з січня 2020 року по лютий 2026 року.

Не погодившись із висновками суду, викладеними в ухвалі Хаджибейського районного суду міста Одеси від 13 травня 2026, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить ухвалу суду скасувати та постановити ухвалу про «забезпечення позову по справі №521/588/26 шляхом зобов`язання відповідача надати показники лічильника газу по особовому рахунку № НОМЕР_1 , що наданий будинку ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 у періоди: 01.10.2018 – 31.09.2019, 01.10.2019 – 31.09.2020, 01.10.2020 – 31.09.2021, 01.10.2021 – 31.09.2022, 01.10.2022 – 31.09.2023, 01.10.2023 – 31.09.2024, 01.10.2024 – 31.09.2025, або надати емпіричні показники лічильника газу станом на перше жовтня за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що відмова у витребовуванні показників лічильника за «газовий рік» з 2018 по 2026 роки позбавляє його можливості довести протиправність дій АТ «Одесагаз» при відключенні будинку ОСОБА_1 від газопостачання. Наразі встановлення достовірності боргу ОСОБА_1 за послугу з розподілу газу у 2020-2026 роках є неможливим, оскільки немає фактичних показників лічильника газу з першого жовтня 2018 по перше жовтня 2025 року. Фактичні показники лічильника станом на перше жовтня за 2018-2025 роки також відсутні.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18 травня 2026 року відкрито апеляційне провадження та Акціонерному товариству «Одесагаз» роз`яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі.

Копія ухвали про відкриття провадження від 18 травня 2026 року отримана ОСОБА_1 22.06.2026, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Копія апеляційної скарги та копія ухвали про відкриття провадження від 18 травня 2026 року отримані Акціонерним товариством «Одесагаз» 18.05.2026 та 23.05.2026 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27.05.2026 року справу призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.

Учасники процесу про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

ОСОБА_1 судову повістку-повідомлення отримав27.07.2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Акціонерне товариство «Одесагаз» судову повістку-повідомлення отримало 18.07.2026 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач наголошував на тому, що об`єм розподіленого та поставленого газу визначається за даними лічильника газу, проте показники лічильника газу в матеріалах справи відсутні. Разом із відзивом на позовну заяву представником відповідача було надано Акт звіряння фактично використаних об`єктом споживання об`ємів природного газу, який включає показники лічильника. 13 травня 2026 року представником АТ «Одесагаз» надано Акт звіряння фактично використаних об`єктом споживання об`ємів природного газу, який включає показники лічильника за більший період, а саме, з січня 2020 року по квітень 2026 року. Із вказаного акту вбачається, що за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 , знімались показники лічильника 24 червня 2020 року (показник 7605,00); 28 вересня 2020 року (показник 7629,00); 06 листопада 2020 року (показник 8000,00); 02 грудня 2020 року (показник 8129,00); 01 квітня 2021 року (показник 10389,00); 04 травня 2021 року (показник 469,00); 30 вересня 2021 року (показник 469,00); 19 лютого 2022 року (показник 2207,00); 25 жовтня 2022 року (показник 3325,00); 29 вересня 2023 року (показник 5674,00); 13 лютого 2024 року (показник 5723,00); 27 грудня 2024 року (показник 5838,00); 26 червня 2025 року (показник 5942,00); 14 жовтня 2025 року (показник 5984,00); 16 січня 2026 року (показник 6216,00); 16 лютого 2026 року (показник 6216,00). При цьому, в судовому засіданні ОСОБА_1 визнав ту обставину, що ним не передавались самостійно показники газового лічильника до АТ «Одесагаз» задля нарахувань щодо обсягів спожитого газу. При таких обставинах, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача, оскільки в матеріалах справи наявна інформація, яку просить витребувати позивач у заяві про забезпечення доказів. Інформація про витребування показників лічильника за період 2018-2019 років до предмету доказування не відносяться, так як розрахунок суми заборгованості за послуги розподілу природного газу, на підставі якого позивачу було надано рахунок за розподіл природного газу для споживача, який ОСОБА_1 просить визнати протиправним, здійснено за період з січня 2020 року по лютий 2026 року.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Згідно приписів частин 1-2 статті 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Відповідно до вимог п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів, серед іншого, повинні бути вказані докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, а також обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів.

Отже, забезпечення доказів – це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.

Забезпечення доказів – це оперативне закріплення у встановленому цивільним процесуальним законом порядку відомостей про факти, яке вчиняється суддею з метою використання їх як доказів при розгляді та вирішенні цивільних справ у суді. Забезпечення доказів у жодному випадку не можна ототожнювати із їх дослідженням або оцінкою. Єдина мета забезпечення доказів це їх фіксація для забезпечення можливості їх дослідження та оцінки при подальшому розгляді справи.

Розглядаючи заяву про забезпечення доказів, суд має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкодженні, витратити свою доказову цінність тощо).

Системний аналіз норм статей 116 та 117 ЦПК України дає підстави вважати, що необхідність забезпечення доказів виникає, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто забезпечення доказів це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 901/845/18.

При вирішенні питання про забезпечення доказів суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв`язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Поряд з цим, під час розгляду заяви про забезпечення доказів шляхом їх витребування мають бути наявні підстави вважати, що відповідні документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи з метою дієвості такого заходу, оскільки ухвала про забезпечення доказів шляхом їх витребування є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень (ч. 11 ст. 118 ЦПК України).

Надавши оцінку змісту заяви про забезпечення доказів з урахуванням викладених у ній обставин та доводів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відомості, про забезпечення яких просив позивач ОСОБА_1 , зокрема показники лічильника газу, уже наявні у матеріалах цивільної справи та відображені у складеному Акціонерним товариством «Одесагаз» акті звіряння фактично використаних об`єктом споживача ОСОБА_1 об`ємів природного газу (графа «показники лічильника, м3»).

Колегія суддів приходить до висновку, що викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що відсутність доказів, про забезпечення яких просить позивач, перешкоджає ОСОБА_1 у доведенні його позовних вимог, та відповідно поновленню його порушених прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, підлягають відхиленню, адже вони не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції та на законність судового рішення не впливають.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки вона постановлена з дотриманням вимог закону.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 13 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді М.В. Назарова

О.Ю Карташов