Вирок від 26 серпня 2026 р. у справі №344/16425/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16425/26

Провадження № 1-кп/344/1334/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м.Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового розгляду обвинувальний акт та додані до нього матеріали про обвинувачення:

ОСОБА_2 — ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Раковець Богородчанського району Івано-Франківської області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньою освітою, непрацюючої, одруженої, маючої на утриманні малолітню дитину, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , раніше судимої:

- 28.10.2024 року вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області за ч.1 ст.309 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень;

- 28.05.2026 року ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області замінено несплачену суму штрафу в розмірі 7 650,00 грн., згідно вироку Івано-Франківського міського суду від 28.10.2024 року, на покарання у виді 240 (двісті сорок) годин громадських робіт;

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 вчинила ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, за наступних обставин.

Так, вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.10.2024 року ОСОБА_2 засуджено за ч.1 ст.309 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

28.05.2026 року ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області несплачену ОСОБА_2 суму штрафу в розмірі 7 650,00 грн. замінено на покарання у виді 240 (двісті сорок) годин громадських робіт.

З 10.06.2026 року засуджена ОСОБА_2 перебуває на обліку в Івано-Франківському РВ філії ДУ “Центр пробації” в Івано-Франківській області. Того ж дня на адресу, вказану у судовому рішенні, засудженій ОСОБА_2 було надіслано виклик до уповноваженого органу з питань пробації.

11.06.2026 року ОСОБА_2 прибула до Івано-Франківського РВ філії ДУ “Центр пробації” в Івано-Франківській області, де її ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, роз`яснено обов`язки відповідно до ч.1 ст.37 КВК України, попереджено про наслідки ухилення від відбування вказаного виду покарання, передбачені ч.1 ст.40 КВК України, в тому числі про передбачену законом кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт та поставлена на облік, про що відібрано підписку. 11.06.2026 року засудженій було видано направлення до КП “Міська ритуальна служба” для відбування покарання у виді громадських робіт, до якого вона мала приступити 12.06.2026 року. У вказаному направленні ОСОБА_2 власноруч підписалася, таким чином, зобов`язалася відпрацювати 240 годин громадських робіт у повному обсязі.

КП “Міська ритуальна служба” на підставі направлення Івано-Франківського РВ філії ДУ “Центр пробації” в Івано-Франківській області 11.06.2026 року видано наказ №76/к/тр “Про прийняття на громадські роботи ОСОБА_3 ” та складено графік виходу на роботу засудженої до громадських робіт ОСОБА_2 в період з 12.06.2026 по 30.06.2026, з якими ознайомлено ОСОБА_2 .

Засуджена ОСОБА_2 згідно графіку виконувала роботу 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20 червня 2026 року та відпрацювала 32 години. Однак, ОСОБА_2 на відбування покарання у виді громадських робіт у період 22.06.2026-27.06.2026 та у період 29.06.2026-30.06.2026 не з`являлась.

01.07.2026 року КП “Міська ритуальна служба” складено табель виходу на роботу засудженої, а також інформацію про кількість відпрацьованих годин ОСОБА_2 , в яких зазначено, що станом на 01.07.2026 року остання відпрацювала 32 години із визначених до відпрацювання у червні 2026 року 64 годин.

01.07.2026 року на адресу, вказаній у судовому рішенні, засудженій ОСОБА_2 було надіслано виклик до уповноваженого органу з питань пробації на 10.07.2026. Засуджена ОСОБА_2 за викликом не прибула.

В подальшому КП “Міська ритуальна служба” було складено графік виходу на роботу засудженої до громадських робіт на липень 2026 року, згідно якого ОСОБА_2 визначено для відпрацювання 108 годин громадських робіт.

07.07.2026 року та 13.07.2026 року до органу пробації надійшли повідомлення з КП “Міська ритуальна служба” про те, що ОСОБА_2 з 01.07.2026 року по 04.07.2026 року та у період з 06.07.2026 року по 11.07.2026 року на відпрацювання громадських робіт не з`являлась.

14.07.2026 року засуджена ОСОБА_2 з`явилась до уповноваженого огану з питань пробації та надала пояснення, в якому вказала, що з 22.06.2026 року припинила виходити на виконання громадських робіт з причини захворювання сина. Вказала, що за медичною допомогою зверталась до дільничного лікаря. Підтверджуючих документів по даному факту не надала. Також ОСОБА_2 в своєму поясненні зазначила, що на даний час виконувати громадські роботи не може. Цього ж дня засуджену ОСОБА_2 було попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання, про що остання власноручно підписалася.

Згідно відповідей, отриманих на запити з медичних установ м.Івано-Франківська, засуджена ОСОБА_2 у період, визначений для виконання громадських робіт, за наданням медичної допомоги для себе або для своєї дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Не зверталась, окрім звернення 04.07.2026 року до КНП “ІФ ОДКЛ ІФ ОР” за наданням медичної допомоги її сину ОСОБА_4 з діагнозом “травматична ерозія рогівки лівого ока”. При цьому, встановлено, що ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні не перебував, його було оглянуто амбулаторно. У поясненні від 08.08.2026 року ОСОБА_2 вказала, що з метою надання медичної допомоги її сину вона, шляхом телефонного дзвінка, отримала усну консультацію педіатра ОСОБА_5 дитячої поліклініки “Nobi nobi”. Також, ОСОБА_2 не повідомляла КП “Міська ритуальна служба” чи орган пробації про причину відсутності можливості відпрацювання громадських робіт в КП “Міська ритуальна служба”.

Станом на 11.07.2026 року засуджена ОСОБА_2 відпрацювала 32 години із визначених судом 240 годин.

Таким чином, не зважаючи на попередження про недопущення порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт та зобов`язання відбувати вказане покарання, ОСОБА_2 , не маючи наміру виконувати громадські роботи, усвідомлюючи протиправний характер своєї умисної бездіяльності, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи цього, без поважних на те причин ухилялась від відбування покарання, не виконала покладені на неї обов`язки у встановлені дні та час для відбування громадських робіт.

Обвинувальний акт надійшов до суду з клопотанням прокурора про розгляд його у спрощеному провадженні.

Відповідно до ст.302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні також додано: письмову заяву підозрюваної, складену в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваною своєї винуватості.

Згідно із ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

За таких обставин, суд вважає, що є всі правові підстави розглянути даний обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, у спрощеному провадженні - без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового розгляду.

Суд, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього письмові докази в їх сукупності, прийшов до переконання, що дії ОСОБА_2 за ч.2 ст.389 КК України, як ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, кваліфіковано вірно, оскільки така кваліфікація ґрунтується на зазначених вище обставинах вчинення кримінального правопорушення та відповідно до ч.3 ст.349 КПК України при визнанні обвинуваченою своєї вини не потребує підтвердження іншими доказами.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_2 , суд, відповідно до вимог ст.ст. 61, 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу винної, її вік, утримання малолітньої дитини, стан здоров`я та майновий стан, а саме: що вона не працює, раніше судима, покарання за попереднім вироком відбула частково, на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання, є рецидив злочинів.

Враховуючи всі вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити їй покарання в межах санкції ч.2 ст.389 КК України у вигляді пробаційного нагляду, оскільки таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для виправлення обвинуваченої, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

При цьому правила складання покарань визначені положеннями ст.72 КК України.

Відповідно до ч.1 цієї статті при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення:

1) одному дню позбавлення волі відповідають: а) один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту; а-1) два дні пробаційного нагляду; б) два дні обмеження волі; в) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; г) вісім годин громадських робіт;

2) одному дню тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту відповідають: а) два дні обмеження волі; б) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; в) два дні пробаційного нагляду;

3) одному дню обмеження волі відповідають: три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт;

4) одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт;

5) одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

Крім цього, положеннями ч.3 ст.72 КК України передбачено, що основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Таким чином, положення ст.72 КК України прямо не передбачають можливості переведення покарання у виді громадських робіт в покарання у виді пробаційного нагляду, а також не передбачають можливості їх самостійного виконання.

Суд, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_2 покарання за сукупністю вироків, виходить з того, що за правилами ст.72 КК України одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт, й при цьому одночасно одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

Тому з урахуванням викладеного, одному дню пробаційного нагляду відповідають вісім годин громадських робіт, адже кожна з цих величин відповідає одному дню обмеження волі.

Вищенаведене узгоджується із позицією, наведеною Верховним Судом у постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 12 травня 2025 року по справі № 638/7426/24, провадження № 51-5317 км 24.

Невідбута ОСОБА_2 частина покарання становить 208 годин громадських робіт, що буде становити 26 днів пробаційного нагляду (208 годин громадських робіт / 8 годин громадських робіт = 26 днів пробаційного нагляду).

На підставі ст.71 КК України, слід приєднати невідбуту частину покарання за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.10.2024 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, яке замінено ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.05.2026 року та призначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю вироків у вигляді пробаційного нагляду.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_2 не обирався.

Речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382, 394 Кримінального процесуального кодексу України, суд, –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України та призначити покарання — 1 (один) рік пробаційного нагляду.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання приєднати невідбуту частину покарання за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.10.2024 року, яке замінено ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.05.2026 року та призначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю вироків — 1 (один) рік 26 (двадцять шість) днів пробаційного нагляду.

На підставі ч.2 ст.59-1 КК України, зобов`язати ОСОБА_2 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених у ч.1 ст.394 КПК України, а саме: даний вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_6