Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №344/8808/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8808/26

Провадження № 2/344/5424/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Устинської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить суд визнати за ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1 ) в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 (одну другу) частку квартири двокімнатна загальною площею (кв.м): 70.1, житлова площа (кв.м): 35.5, за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 (ідент. код НОМЕР_2 ) в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 (одну другу) частку квартири двокімнатна загальною площею (кв.м): 70.1, житлова площа (кв.м): 35.5, за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов мотивує тим, що 31 серпня 2013 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , місце державної реєстрації відділ державної реєстрації актів громадського стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №1291 (свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 від 03 січня 2023 року).

Від спільного шлюбу мають троє дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

20.04.2026 року ОСОБА_2 подав позов до Івано-Франківського міського суду про розірвання шлюбу. Проте виник спір, щодо майна набутого у шлюбі, а саме квартира двокімнатна загальною площею (кв.м): 70.1, житлова площа (кв.м): 35.5 Адреса: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що спірну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 набуто сторонами за час шлюбу, майно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, хоч і право власності на вказане майно зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 , оскільки сам по собі факт реєстрації спірного нерухомого майна на ім`я одного з подружжя (відповідача) не означає, що воно належить лише цій особі (а.с.1-4).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.35).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.06.2026 року заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт із забороною відчуження на квартиру двокімнатну загальною площею (кв.м): 70.1, житлова площа (кв.м): 35.5 Адреса: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_2 (а.с.41-42).

14.08.2026 року відповідачем ОСОБА_2 подано заяву про визнання позову в частині: визнати за ОСОБА_2 (ідент. код НОМЕР_2 ) в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 (одну другу) частку квартири двокімнатна загальною площею (кв.м): 70.1, житлова площа (кв.м): 35.5, за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1 ) в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 (одну другу) частку квартири двокімнатна загальною площею (кв.м): 70.1, житлова площа (кв.м): 35.5, за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати, які складаються зі сплаченого позивачкою судового збору у розмірі 6165,50 грн. просить розподілити між сторонами у рівних частках.

Відповідач зазначає, що таке визнання позову є добровільним, усвідомленим та не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

У той же час відповідач не погоджується з вимогою позивачки про стягнення з нього судового збору у повному обсязі, просить розділити судові витрати між сторонами у рівних частках. Розгляд справи просить здійснювати без його участі.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, просить на підставі ч.3 ст.200 ЦПК України у зв`язку з визнанням позову відповідачем позов в частині поділу майна задоволити у повному обсязі, судові витрати розділити між сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справа або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено судом, 31 серпня 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб у відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що складено актовий запис №1291. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_7 » (свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 від 03 січня 2023 року) (а.с.10).

Від спільного шлюбу мають троє дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_6 (а.с.13-15).

Згідно звіту про оцінку майна, вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1 становить 1 233 000 (один мільйон, двісті тридцять три тисячі) грн. (а.с.16-31).

Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №441653523 від 01.09.2025 року квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.2 ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст.61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 ст.69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частинами 1 та 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшення, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11).

Зі змісту п.п.23, 24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Відповідно до п.30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК.

Частинами 1 та 2 статті 364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

У частині другій статті 89 ЦПК України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Згідно із положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким, чином, враховуючи, що квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , набута сторонами в період шлюбу, ведення спільного господарства за спільні кошти є об`єктом, спільної сумісної власності подружжя, що також визнається відповідачем, а тому суд вважає за можливе в порядку поділу майна подружжя,

- визнати за ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1 ) в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 (одну другу) частку квартири двокімнатна загальною площею (кв.м): 70.1, житлова площа (кв.м): 35.5, за адресою: АДРЕСА_1

- визнати за ОСОБА_2 (ідент. код НОМЕР_2 ) в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 (одну другу) частку квартири двокімнатна загальною площею (кв.м): 70.1, житлова площа (кв.м): 35.5, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.1. ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Зважаючи на визнання позову відповідачем суд вважає за можливе повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору у сумі 3082,75 грн., сплаченого при поданні позову.

Решту судового збору за подання позову у розмірі 3082,75 грн. за домовленістю сторін слід покласти на них порівну, стягнувши з відповідача 1541,38 грн. судового збору на користь позивача та залишивши 1541,38 грн. судового збору сплаченого позивачем у доході держави.

Крім того, позивачем сплачено 665,60 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову, за домовленістю сторін про рівний поділ судових витрат, слід стягнути з відповідача 332,80 грн. судового збору на користь позивача та залишивши 332,80 грн. судового збору сплаченого позивачем у дохід держави.

Керуючись ст.60, 63, 70, 71 Сімейного кодексу України, ст. 331, 376 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України,суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 , в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 (одну другу) частку квартири двокімнатна загальною площею (кв.м): 70.1, житлова площа (кв.м): 35.5, за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 (одну другу) частку квартири двокімнатна загальною площею (кв.м): 70.1, житлова площа (кв.м): 35.5, за адресою: АДРЕСА_2 .

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 3082 (три тисячі вісімдесят дві) грн. 75 коп. відповідно до квитанції АТ «ТАСКОМБАНК» №5608-8609-9879-6237 від 06.05.2026 13:22:26.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 судовий збір у розмірі 1541 (одна тисяча п`ятсот сорок одна)грн. 38 коп. за подання позову та 332 (триста тридцять дві) грн. 80 коп. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову у виді накладення арешту із забороною відчуження на квартиру двокімнатну загальною площею (кв.м): 70.1, житлова площа (кв.м): 35.5 Адреса: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_2 продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 28.08.2026 року.

Суддя Пастернак І.А.