Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №135/502/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 135/502/26

Провадження № 22-ц/801/1956/2026

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Нікандрова С. О.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 рокуСправа № 135/502/26м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Голоти Л.О., Панасюка О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 01 червня 2026 року, ухвалене суддею Нікандровою С.О., в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі – ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором №895134 від 18 липня 2020 року в розмірі 32 799 грн.

В обґрунтування позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зазначило, що 18 липня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі – ТОВ «Лінеура Україна») та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №895134 в електронній формі. Сума кредиту становить 10 000 гривень.

Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору.

24 березня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу ККЛУ-24032021, відповідно до якого позивач набув статус нового кредитору.

Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 32 799 грн, а саме: 10 000 грн – заборгованість за тілом кредиту; 22 799 грн – заборгованість за процентами.

Вказане стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 01 червня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором №895134 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.07.2020 в розмірі 15 700 (п`ятнадцять тисяч сімсот) гривень, в тому числі: 10 000 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 5 700 грн. - заборгованість за процентами.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» судовий збір в сумі 1274,49 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 393,50 грн, а всього 3 667 (три тисячі шістсот шістдесят сім) гривень 99 копійок.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції про часткове задоволення та прийняти постанову про задоволення позовної заяви у повному обсязі.

У скарзі зазначає, що товариством надано достатньо доказів того, що саме ОСОБА_1 самостійно уклала кредитний договір №895134. Оскільки станом на 16 серпня 2020 року відповідач не виконав зобов`язання в повному обсязі, відповідно п. 3.1. договору нарахування процентів здійснювалося на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення. Умовами кредитного договору сторони передбачили порядок нарахування процентів за кожен день користування кредитом, з моменту виникнення прострочення, які нараховуються відповідно до статті 625 ЦК України, як наслідок неправомірної поведінки боржника.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведені норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 липня 2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений Договір №895134 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а.с.12-17).

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації позичальника на веб-сайті в мережі Інтернет https://credit7.ua/ та підписання договору електронним підписом використанням одноразового ідентифікатора Н039, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_1 , який зазначений в п.10 Кредитного договору, реквізити та підписи сторін.

Відповідно до п.1.1. договору, його укладання здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства (Інформаційно-телекомунікаційна система Товариства), доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, даний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету.

Згідно п.1.2 Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту складає 10 000 грн.

Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.

Відповідно до п.1.4. Договору процентна ставка за користування кредитом залежить від фактичного виконання Клієнтом умов Договору і становить:

1.4.1. Знижена процентна ставка становить 1,90% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (693,50 процентів річних), застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору, якщо в цей строк Клієнт здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою повернення кредиту, що вказана в Графіку платежів.

1.4.2. Стандартна процентна ставка складає 1,90% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (693,50 процентів річних), застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору, якщо Клієнт не виконав умови зазначені в пп.1.4.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки.

Згідно п.2.1. Договору кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку Клієнта, зазначену ним в Особистому кабінеті, що має наступні реквізити № НОМЕР_2 .

Згідно з п.3.1 Договору нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто методом «факт/факт».

Відповідно до п.4.1. Договору у випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі у встановлений термін та за умови, що заборгованість за кредитом складає не менше 400,00 гривень (включно) Клієнт може ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту, шляхом укладення Додаткової угоди до Договору.

Згідно п.4.4. Договору Додатковий договір вважається укладеним з моменту одержання Товариством грошових коштів згідно з підпунктом 4.5 Договору та підписання його Клієнтом електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало останній кредит в сумі 10 000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_3 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» (а.с.18 зворот), а також інформацією АТ «Універсал Банк», яка надана на підставі ухвали суду від 31 березня 2026 року, про те, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано банківську картку № НОМЕР_4 , 18 липня 2020 року на цю платіжну картку успішно зараховано платіж в сумі 10 000 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором позики, відповідно до розрахунків проведених ТОВ «Лінеура Україна», у відповідача ОСОБА_1 за Договором №895134 від 18 липня 2020 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 23 березня 2021 року утворилася заборгованість в сумі 32 799 грн, з яких: 10 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 22 799 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом (а.с.19-21).

24 березня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №ККЛУ-24032021, за умовами якого позивач набув право вимоги грошових коштів від відповідача за Кредитним договором №895134 від 18 липня 2020 року (а.с.21 зворот-25).

Згідно витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу №ККЛУ-24032021 від 24 березня 2021, до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», як нового кредитора перейшло право грошової вимоги за договором №895134 від 18 липня 2020 року до боржника ОСОБА_1 на суму 32 799 грн, з яких: 10 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 700 грн - залишок по відсотках; 17 099 грн - залишок по прострочених відсотках.

Таким чином, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 , згідно зазначеного договору факторингу, оскільки відбулось процесуальне правонаступництво у зв`язку із зміною кредитора.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов укладеного договору, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», як новий кредитор, звернулося до суду із вказаним позовом.

Частиною першою статті 15 ЦК України, частиною першою статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, відповідач зобов`язаний виконувати умови кредитних договорів у відповідності до їх умов та вимог законодавства.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України), обґрунтування вимог учасників справи та обставин, які мають значення для справи, повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів (ст. 76-79 ЦПК України).

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи встановив, що станом на день звернення до суду заборгованість за кредитним договором в частині повернення тіла кредиту відповідачем ОСОБА_1 у добровільному порядку не сплачена, а тому позовні вимоги про стягнення із відповідача на користь позивача тіла кредиту в сумі 10 000 грн підлягають задоволенню.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог в частині заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 22 799 грн суд першої інстанції виходив з того, що за розрахунком заборгованості первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» проведено нарахування процентів за користування кредитом за період з 18 липня 2020 року по 15 листопада 2020 року – 120 днів за ставкою 1,90% в день.

Як вбачається з Договору №895134 від 18 липня 2020 року, строк кредиту становить 30 днів, датою повернення позики та сплати нарахованих процентів є 17 серпня 2020 року. При цьому, договором передбачена можливість ініціювання продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту, шляхом укладення додаткової угоди до договору. Доказів того, що в відповідачем було ініційовано продовження строку дії користування кредитом і укладання ним додаткової угоди до кредитного договору матеріали справи не містять.

Тому суд вважав, що позивач, відповідно до ст. 1048 ЦК України, має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто за 30 днів з 18 липня 2020 року (дата укладання договору) до 17 серпня 2020 року (останній день повернення позики) в сумі 5 700 грн (10 000 грн*1,90%/100*30 днів).

Оскільки сторони узгодили строк кредитування (строк виконання зобов`язання), нарахування первинним кредитором відсотків поза межами узгодженого сторонами строку кредитування за період з 18 серпня 2020 року по 15 листопада 2020 року є неправомірним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості в розмірі 15 700 грн: 10 000 грн – заборгованість за тілом кредиту; 5 700 грн - заборгованість за процентами.

У ч. 1 ст. 367 ЦПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зі змісту апеляційної скарги слідує, що рішення суду в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту не оскаржується, а відтак рішення суду в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту апеляційним судом в силу ч.1 ст.367 ЦПК України не переглядається.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не погоджується із висновком суду першої інстанції про неправомірність нарахування процентів за період з 17 серпня 2020 року по 15 листопада 2020 року та зазначає, що необхідність їх сплати визначена п.3.1 кредитного договору. Тобто умовами кредитного договору сторони передбачили порядок нарахування процентів за кожен день користування кредитом, з моменту виникнення прострочення, які нараховуються відповідно до статті 625 ЦК України, як наслідок неправомірної поведінки боржника.

Апеляційний суд виходить з того, що за змістом частини першої статті 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки сформульовані Верховним Судом, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 19 травня 2020 року у справі №910/23028/17 та постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 361/4563/16-ц, від 15 липня 2020 року у справі № 176/3645/14-ц.

За змістом п.1.3 кредитного договору від 18 липня 2020 року, строк кредиту становить 30 днів.

Згідно Графіку платежів, кредит має бути повернутий до 17 серпня 2020 року.

Умови пролонгації визначені розділом 4 кредитного договору.

У п.5.1 договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, а у випадку якщо відбулося продовження строку користування кредитом – не пізніше дня, що є новою датою повернення кредиту, що вказано в додатковому договорі та відображається клієнту в особистому кабінеті.

Як встановлено з розрахунку заборгованості, проценти нараховані з 18 липня 2020 року по 15 листопада 2020 року.

Обґрунтовуючи свою позицію щодо правомірності нарахування процентів після 17 серпня 2020 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в апеляційній скарзі посилається на п.3.1 договору: нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто методом «факт/факт».

При цьому вказує, що такі проценти нараховувалися відповідно до ст. 625 ЦК України, як наслідок неправомірної поведінки відповідача.

Із наведеного слідує, що за позицією позивача, проценти у розмірі 22 799 грн складаються як із процентів, нарахування яких здійснено в межах строку кредитування, так і процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами, нарахування яких передбачено ст. 625 ЦПК України.

Разом з тим, як слідує із позовної заяви, вимог про стягнення процентів, як відповідальності за порушення грошового зобов`язання, позивач не заявляв.

У тексті позовної заяви міститься лише посилання на ст. 625 ЦК України, однак без проектування (застосування) її до обставин даної справи.

Таким чином, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не спростувало висновок суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки воно ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» залишити без задоволення.

Рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 01 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді Л.О. Голота

О.С. Панасюк