Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №466/4740/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 26 серпня 2026 р.

Справа: №466/4740/26

Суддя: Куценко О. О.

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №466/4740/26

Провадження №2/338/1067/26

27 серпня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді - Куценка О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду селища Богородчани цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 323812194 від 22 березня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 22 березня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем укладено договір кредитної лінії № 323812194 на суму 5 000,00 грн у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Перед укладенням договору відповідач за допомогою мережі Інтернет зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, створив особистий кабінет, заповнив заявку із зазначенням персональних даних, номера телефону, електронної адреси та реквізитів платіжної картки, пройшов ідентифікацію і верифікацію, ознайомився з умовами кредитування, правилами надання грошових коштів у позику та умовами договору.

Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора SKMV-4298, отриманого ним на засіб зв`язку, зазначений під час оформлення кредиту. Позивач посилається на те, що використання одноразового ідентифікатора підтверджує акцепт оферти та волевиявлення відповідача на укладення електронного договору.

На виконання договору первісний кредитор 22 березня 2025 року ініціював платіжну операцію на суму 5 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_4, зазначену відповідачем для отримання кредитних коштів.

Позивач зазначив, що відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконав, кредитні кошти та нараховані проценти не повернув.

06 травня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № МВ-ТП/34, відповідно до якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № 323812194.

30 вересня 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 30/0925-01. Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 та акта приймання-передачі реєстру прав вимоги від 30 вересня 2025 року до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 16 671,00 грн.

Згідно з наданими розрахунками загальний розмір заборгованості за кредитним договором становив 16 671,00 грн, із яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9 171,00 грн - заборгованість за процентами, 2 500,00 грн - штрафні санкції. Вимог про стягнення штрафних санкцій у сумі 2 500,00 грн позивач у цьому позові не заявив.

Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» 14 171,00 грн заборгованості за кредитним договором, із яких 5 000,00 грн - тіло кредиту та 9 171,00 грн - проценти за користування кредитом, а також 2 662,40 грн судового збору та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 08 липня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо належності відповідачу платіжної картки і зарахування на неї кредитних коштів.

Представник позивача просив здійснити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позов, заперечень щодо розрахунку заборгованості чи доказів виконання зобов`язання суду не подав.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, у судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, а позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, суд відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 22 березня 2025 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 323812194 в електронній формі.

Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором SKMV-4298. Надані позивачем документи щодо порядку укладення електронних договорів підтверджують, що одноразовий ідентифікатор генерується інформаційно-комунікаційною системою кредитодавця, направляється позичальнику засобами зв`язку та вводиться ним у спеціальному полі особистого кабінету для акцепту умов договору.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі.

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного чи іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626-629, 638 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов, а укладений договір є обов`язковим для виконання. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Статтею 1055 ЦК України передбачено письмову форму кредитного договору. Договір, укладений в електронній формі з дотриманням вимог законодавства, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту, а моментом підписання електронного правочину може бути використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Надані документи у взаємному зв`язку підтверджують, що відповідач здійснив дії, необхідні для укладення договору, та підписав електронний договір передбаченим законом способом. Тому договір кредитної лінії № 323812194 є укладеним і породжує для сторін відповідні права та обов`язки.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у відповіді від 21 липня 2026 року повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , якій відповідає рахунок № НОМЕР_2 , та підтвердило зарахування 22 березня 2025 року на цей рахунок 5 000,00 грн. У банківській виписці за вказану дату відображено зарахування 5 000,00 грн.

Банк також повідомив, що номер телефону НОМЕР_3 не був фінансовим номером за цією карткою та не містився в анкетних даних відповідача в банку. Разом із тим ця обставина сама по собі не спростовує факту використання відповідачем такого номера під час реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, оскільки фінансовий номер банку та контактний номер, зазначений особою в анкеті іншого суб`єкта, не є тотожними за своїм призначенням.

Крім того, довідка первісного кредитора містить дані про ініціювання 22 березня 2025 року платіжної операції на суму 5 000,00 грн саме на картку № НОМЕР_4 , одержувачем зазначено ОСОБА_1 . Ці відомості узгоджуються з відповіддю та випискою банку.

Отже, первісний кредитор виконав зобов`язання з надання кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти.

Щодо переходу права вимоги

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За договором факторингу одна сторона - фактор - передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони - клієнта - за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги до третьої особи. Предметом договору факторингу може бути як наявна, так і майбутня грошова вимога (статті 1077, 1078 ЦК України).

Договором факторингу № МВ-ТП/34 від 06 травня 2025 року, реєстром прав вимоги та документами щодо виконання факторингової операції підтверджено перехід від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги за договором № 323812194.

30 вересня 2025 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали договір факторингу № 30/0925-01. Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 та акта його приймання-передачі від 30 вересня 2025 року до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 16 671,00 грн. Факт виконання фактором обов`язку з фінансування підтверджується платіжною інструкцією від 06 жовтня 2025 року.

Таким чином, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» є належним кредитором у зобов`язанні за договором кредитної лінії № 323812194 та має право вимагати його виконання.

Щодо розміру заборгованості

Згідно зі статтями 509, 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 530, 610, 612 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у встановлений строк, а його невиконання або виконання з порушенням умов є порушенням зобов`язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо не виконав зобов`язання у визначений строк.

Розрахунок первісного кредитора свідчить, що відповідачу 22 березня 2025 року видано 5 000,00 грн, а станом на 06 травня 2025 року нараховано 2 115,00 грн процентів та 2 500,00 грн неустойки. Розрахунок ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» містить подальше щоденне нарахування процентів по 49,00 грн, а станом на 30 вересня 2025 року загальний розмір процентів становив 9 171,00 грн.

Нарахування 49,00 грн за день відповідає 0,98 відсотка від суми неповернутого кредиту 5 000,00 грн. Розрахунки первісного та наступного кредиторів є послідовними, узгоджуються між собою, а відповідач їх не спростував і контррозрахунку не подав.

Відповідач доказів повернення отриманих 5 000,00 грн або сплати нарахованих процентів суду не надав.

Перевіряючи обґрунтованість заявленої до стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом, суд виходить з такого.

Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100 %, де ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом, ЗРК - загальний розмір кредиту, t - строк кредитування у днях. Частиною п`ятою цієї статті встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 відсотка.

Як убачається з кредитного договору № 323812194 від 22 березня 2025 року, загальний розмір наданого відповідачу кредиту становить 5000 грн. Умовами договору встановлено базову процентну ставку у розмірі 0,98 % на день від суми залишку кредиту, що становить 357,70 % річних. При цьому у самому договорі денну процентну ставку відповідно до методики, передбаченої частиною четвертою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», визначено у розмірі 0,98 % на день.

За умовами договору у перші 10 днів Дисконтного періоду, за умови дотримання позичальником передбачених договором умов, передбачалася можливість застосування зниженої процентної ставки у розмірі 0,01 % на день, тоді як у визначених договором випадках проценти підлягали нарахуванню за базовою ставкою 0,98 % на день. У разі користування кредитом після спливу передбаченого договором пільгового строку відповідні знижки на процентну ставку не застосовувалися.

При цьому зазначений у договорі 10-денний Дисконтний період не є строком кредитування в цілому. Відповідно до Паспорта споживчого кредиту строк кредитування становить до 1826 днів, а пунктом 7.3 кредитного договору кінцеву дату повернення кредиту визначено 21 квітня 2030 року. Договором також передбачено, що після закінчення Дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати проценти щоденно.

Крім того, пунктом 8.10 договору передбачено, що проценти нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня надання траншу та до дня закінчення строку дії договору. Таким чином, сам по собі сплив первісного 10-денного Дисконтного періоду не припиняв нарахування договірних процентів за фактичне користування кредитними коштами.

Із наданого первісним кредитором розрахунку вбачається, що станом на 06 травня 2025 року заборгованість за процентами становила 2115 грн. Після переходу права вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» продовжило нарахування процентів на залишок тіла кредиту 5000 грн за погодженою сторонами базовою ставкою 0,98 % на день, що становить 49 грн за кожен день користування кредитом.

За період з 07 травня 2025 року по 27 вересня 2025 року включно, тобто протягом 144 днів, сума процентів становить 7056 грн (5000 грн * 0,98 % * 144 дні). Відтак загальний розмір процентів за кредитним договором становить 9171 грн (2115 грн + 7056 грн), що відповідає розрахунку заборгованості та виписці з особового рахунку, в якій окремо зазначено 5000 грн заборгованості за тілом кредиту, 9171 грн заборгованості за процентами та 2500 грн штрафних санкцій.

28 вересня 2025 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» повідомило відповідача про дострокове розірвання кредитного договору з 28 вересня 2025 року та необхідність погашення заборгованості. При цьому останнє нарахування процентів, включене позивачем до заявленої суми 9171 грн, здійснено за 27 вересня 2025 року, тобто до дострокового припинення договору. Отже, заявлені до стягнення проценти не містять нарахувань за період після припинення дії кредитного договору.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 14 171,00 грн, із яких 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 9 171,00 грн - заборгованість за процентами.

Щодо судових витрат

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову позивачем сплачено 2 662,40 грн судового збору. Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості задовольняються у повному обсязі, зазначена сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статей 133, 137 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Їх розмір визначається на підставі договору, доказів обсягу наданих послуг та їх вартості, з урахуванням складності справи, витраченого часу, обсягу виконаних робіт і значення справи для сторони.

Позивач просив стягнути 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, зазначаючи, що вони складаються з вивчення матеріалів справи - 1 000,00 грн, складання позовної заяви - 5 000,00 грн, підготовки адвокатського запиту - 500,00 грн та підготовки клопотань - 500,00 грн.

Суд враховує, що справа не є складною, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, спір ґрунтується на стандартному кредитному договорі та типовому пакеті доказів, відзив і заперечення відповідачем не подавалися, судові засідання не потребували участі представника позивача. Зміст позову та процесуальних документів значною мірою складається зі стандартних правових положень, що застосовуються позивачем у цій категорії справ.

З огляду на критерії реальності, необхідності, розумності та співмірності суд вважає обґрунтованим розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії № 323812194 від 22 березня 2025 року в розмірі 14 171 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят одна) гривня 00 копійок, із яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 9 171,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору та 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення. Строк може бути поновлений також у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування, ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повний текст судового рішення складено 27 серпня 2026 року.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua