Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №127/27864/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/27864/25

Провадження № 22-ц/801/1901/2026

№ 22-ц/801/2085/2026

Категорія: 21

Головуючий у суді 1-ї інстанції Венгрин О. О.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 рокуСправа № 127/27864/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Голоти Л.О., Панасюка О.С., секретар Канахівська М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 травня 2026 року, повне рішення складено 18 травня 2026 року, та на додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 червня 2026 року, повне додаткове рішення складено 10 червня 2026 року, ухваленні суддею Венгрин О.О., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сімейний 38 Б» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди,

встановив:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила:

- усунути їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що є прибудинковою територією багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сімейний 38Б» (далі - ОСББ «Сімейний 38Б») надання їй портативних пристроїв (пультів), які здійснюють дистанційне увімкнення шлагбауму, встановленого для забезпечення проїзду на вказану прибудинкову територію у кількості 5 (п`яти) штук;

- стягнути з ОСББ «Сімейний 38Б» на її користь грошове відшкодування за заподіяну моральну шкоду у сумі 30 000 гривень.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що вона є співвласником багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 - власником квартири в цьому будинку.

Відповідно до п. 16 рішення Вінницької міської ради №2189 від 28 лютого 2020 року ОСББ «Сімейний 38Б» передано у власність земельну ділянку площею 1,2204 га, кадастровий номер 0510100000:01:051:0033, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за вказаною вище адресою.

Нещодавно, близько місяця тому, від інших співвласників будинку позивачу стало відомо, що на прибудинкову територію буде обмежено доступ автомобілів шляхом встановлення шлагбауму з можливістю його дистанційного увімкнення за допомогою пульту, який надаватиметься правлінням ОСББ. При цьому, об`єднанням було прийнято рішення щодо надання пультів за плату, з певним обмеженням для окремих категорій мешканців та з обмеженою кількістю на одного співвласника. Жодних рішень з цього приводу у встановленому законом порядку до її відома не доводилося, з жодним рішенням вона не ознайомлена.

На звернення позивача щодо надання пультів для відмикання шлагбауму у підсумку було відмовлено та повідомлено, що вона не має права їх отримати через наявну заборгованість по оплаті за утримання будинку. Хто і на яких підставах прийняв таке рішення їй не відомо. Боргу за утримання будинку у позивача не має, щомісячні платежі сплачуються своєчасно.

Позивач вважає, що обмеження її посадовими особами ОСББ «Сімейний 38Б» у можливості отримання пульту для дистанційного увімкнення шлагбауму, що дозволяє заїзд на прибудинкову територію, є свавільним і безпідставним. Обмеження у користуванні земельною ділянкою, яка відведена для обслуговування багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , а також обмеження у доступі до території співвласників не ґрунтується на чинному законодавстві та Статуті ОСББ «Сімейний 38Б».

Також вважає, що протиправними рішеннями відповідача їй було завдано моральну шкоду, яка полягає у глибоких душевних стражданнях, відчутті страху і тривоги за можливість мати безпечний доступ до території будинку, особливо в умовах війни. Незаконне позбавлення її можливості належно використовувати територію, в тому числі для розміщення транспортного засобу, який використовує вона та її родичі, породило у неї відчуття страху та невпевненості, а також хвилювання за збереження майна, можливість безперешкодно здійснювати проїзд до будинку на таксі, доставку вантажів і техніки, необхідних у користуванні належною їй квартирою. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в 30 000 гривень.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 травня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 червня 2026 року відмовлено ОСОБА_1 у стягненні судових витрат з ОСББ «Сімейний 38Б» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Сімейний 38Б» 5 000 гривень витрат на правничу допомогу. В стягненні решти витрат а правничу допомогу відмовлено.

Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подала апеляційні скарги, в яких просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Також просить скасувати додаткове рішення та ухвалити рішення щодо розподілу судових витрат у порядку ч. 13 ст. 141 ЦПК України. Стягнути судові витрати, понесені позивачем, із відповідача у повному обсязі у зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі. Зменшити розмір судових витрат, які заявлені відповідачем, у зв`язку з їх неспівмірністю.

У скарзі зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не надано оцінку тому, що всупереч вимогам ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. 42 ЗК України, ст. 369 ЦК України посадовими особами ОСББ було ухвало рішення (у бездокументарній формі) щодо встановлення засобу обмеження проїзду на територію земельної ділянки, що використовується для власності всіх співвласників багатоквартирного будинку та є об`єктом спільної сумісної власності всіх співвласників будинку - шлагбауму із можливістю дистанційного відкриття. Судом помилково тлумачиться зміст правовідносин між сторонами, як спір про право на отримання пультів від шлагбауму. Обраним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача усунути їй перешкоди у користуванні земельної ділянкою шляхом надання співвласнику багатоквартирного будинку портативних пристроїв, які дозволяють дистанційне увімкнення шлагбауму. Судом безпідставно прийнято до уваги на підтвердження правомірності дій відповідача копію Протоколу №8 загальних зобів співвласників ОСББ «Сімейний 38Б» від 16 грудня 2017 року. Також судом безпідставно взято до уваги і інші надані відповідачем докази, які не стосуються предмету доказування. Суд безпідставно не взяв до уваги докази звернення до ОСББ «Сімейний 38Б» із вимогою у строк до 01 вересня 2025 року надати їй пульти від шлагбауму на загальних з іншими співвласниками умовах. Судом безпідставно та необґрунтовано відхиллено доводи позивача щодо заподіяння їй моральної шкоди внаслідок порушення її майнових прав співвласника. Що стосується додаткового рішення суду, то вважає, що судом неправильно надано оцінку обставинам справи, зокрема і щодо співмірності витрат, заявлених відповідачем.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСББ «Сімейний 38Б» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Також просить стягнути судові витрати на правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, в розмірі 5 000 гривень.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Інформаційна довідка №63365834 від 13 липня 2016 року (а.с.7-9).

Відповідно до пункту 16 Додатку до рішення Вінницької міської ради від 28 лютого 2020 року №2189, ОСББ «Сімейний 38Б» (ЄДРПОУ 40374115, м.Вінниця, вул. Максима Шимка, 38 Б, корп. 1) передано у власність земельну ділянку площею 1,2204 га, кадастровий номер 0510100000:01:051:0033, для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за рахунок земель комунальної власності (а.с.10-16).

21 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до ОСББ «Сімейний 38Б» (вул. Максима Шимка, буд. 38 Б, м. Вінниця) із вимогою про усунення порушень законодавства, у якій вимагала в ОСББ «Сімейний 38Б» усунення порушення її прав співвласника шляхом надання пультів від шлагбауму для в`їзду на територію багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 у кількості двох штук до 01 вересня 2025 року на загальних умовах з іншими співвласниками, в тому числі щодо розміру плати за один пульт (а.с.17-18).

ОСОБА_1 , вважаючи, що посадові особи правління ОСББ «Сімейний 38Б» обмежили її у можливості отримання пульту для дистанційного увімкнення шлагбауму, що дозволяє заїзд на прибудинкову територію, і таке обмеження не ґрунтується на нормах чинного законодавства та Статуту ОСББ, звернулася до суду із вказаним позовом.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Гарантоване ст. 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому при захисті такого права необхідним є обґрунтування такого порушення. Порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право - конкретизоване у законах України.

Аналогічні положення закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 13 Конвенції визначає, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

За змістом статі 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними 9ч. 1 ст. 369 ЦК України).

У ч. 2 ст. 382 ЦК України зазначено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є, зокрема, права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Поняття прибудинкової території визначено у статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а саме нею є територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

У статті 42 ЗК України закріплено особливості правового регулювання використання земельних ділянок багатоквартирних будинків.

Вказаною нормою Закону (частини друга-третя) передбачено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи встановив, що у прохальній частині позову ОСОБА_1 просить усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що є прибудинковою територією багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 шляхом надання їй портативних пристроїв (пультів), які здійснюють дистанційне увімкнення шлагбауму, встановленого для забезпечення проїзду на прибудинкову територію, у кількості 5 штук. Натомість, позовна заява не містить обґрунтування вимоги щодо кількості необхідних позивачу пультів від шлагбаума - п`яти. У вимозі позивача про усунення порушень законодавства від 21 серпня 2025 року позивач вимагала надання їй відповідачем пультів в кількості 2 штук, саме таку кількість пультів позивач оплатила і отримала. Крім того, представник відповідача зазначає, що власники будинку не обмежені у кількості пультів. Необхідну кількість пультів потрібно замовити, оплатити і отримати. Щодо отримання 5 пультів до шлагбаума позивач до відповідача не зверталась.

Відтак суд першої інстанції не вбачав порушення права позивача відповідачем в користуванні прибудинковою територією (земельною ділянкою) шляхом ненадання позивачу 5 пультів від шлагбаума, у зв`язку з чим дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з підстав необґрунтованості такої вимоги.

Оскільки вимога позивача про відшкодування моральної шкоди пов`язана з вимогою про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, яка задоволенню не підлягає, суд першої інстанції також не вбачав підстав для задоволення позову в цій частині.

У ч. 1 ст. 367 ЦПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про те, що судом першої інстанції було повністю проігноровано приписи ст. 19 Конституції України. При зверненні до суду із даним позовом вона посилалася на те, що сукупністю дій та рішень відповідача їй було створено перешкоди для користування земельною ділянкою, що використовується для обслуговування будинку, зокрема шляхом встановлення фізичної перешкоди на в`їзді на територію будинку - шлагбауму з механізмом дистанційного відкриття. В ході судового розгляду було встановлено, що рішення посадових осіб ОСББ «Сімейний 38Б» про обмеження доступу до прибудинкової території, встановлення та експлуатацію механічного засобу було прийнято без відповідних повноважень та всупереч визначеному законом способу.

Розглядаючи вказані доводи апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною першою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів (постанова Верховного Суду від 02 червня 2022 року у справі № 602/1455/20).

У даній справі ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про усунення їй перешкод у користуванні земельною ділянкою, що є прибудинковою територією багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСББ «Сімейний 38Б» надати їй портативні пристрої (пульти), які здійснюють дистанційне увімкнення шлагбауму, встановленого для забезпечення проїзду на вказану прибудинкову територію у кількості 5 (п`яти) штук.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала наявністю обмежень зі сторони посадових осіб правління ОСББ «Сімейний 38Б» у можливості отримання нею пульту для дистанційного увімкнення шлагбауму, що дозволяє заїзд на територію. Вказане, на її думку, унеможливлює вільний та безперешкодний доступ до території будинку.

Тобто, під час розгляду справи суду слід встановити, чи зверталася ОСОБА_1 із вимогою до ОСББ «Сімейний 38Б» щодо отримання портативних пристроїв (пультів), у якій кількості, чи була отримана ця вимога ОСББ «Сімейний 38Б» та чи були з його сторони перешкоди в їх отриманні.

Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є юридичною особою, яка створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

За змістом статті 10 Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», органами управління об`єднання є загальні збори об`єднання, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Рішення загальних зборів об`єднання доводяться до відома співвласників ініціатором загальних зборів у порядку, визначеному частиною двадцять шостою статті 6 цього Закону, або в іншому порядку, визначеному загальними зборами об`єднання.

Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії.

Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

До виключної компетенції загальних зборів об`єднання відноситься, зокрема: питання про використання спільного майна; визначення обмежень на користування спільним майном.

Натомість, рішення загальних зборів ОСББ «Сімейний 38Б», зокрема, щодо обмеження доступу до прибудинкової території, встановлення та експлуатації механічного засобу не є предметом даного спору.

ОСОБА_1 не позбавлена права на звернення до суду із позовом про оскарження рішення загальних зборів, якщо вважає їх незаконними.

Тому доводи апеляційної скарги в цій частини не заслуговують на увагу.

Також ОСОБА_1 стверджує, що судом першої інстанції помилково тлумачиться зміст правовідносин між сторонами, як спір про право на отримання пультів від шлагбауму. Обраним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача усунути їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що є прибудинковою територією багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , шляхом надання співвласнику багатоквартирного будинку портативних пристроїв (пультів), які дозволяють дистанційне увімкнення шлагбауму. Надання пультів у кількості 5 штук є саме обраним позивачем способом захисту порушеного права.

До позовної заяви ОСОБА_1 було додано копію письмової вимоги про усунення порушень законодавства від 21 серпня 2025 року, у якій вона вимагала в ОСББ «Сімейний 38Б» надати їй пульти від шлагбауму для в`їзду на територію багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 у кількості 2 штук до 01 вересня 2025 року на загальних умовах з іншими співвласниками, в тому числі щодо розміру плати за один пульт.

Вказана вимога адресована ОСББ «Сімейний 38Б» за адресою: АДРЕСА_1 .

Подаючи відзив на позов ОСББ «Сімейний 38Б» заперечило факт отримання вказаної вимоги, вказавши, що до 31 грудня 2025 року юридична адреса відповідача була інша: АДРЕСА_1 .

З позовом до суду ОСОБА_1 звернулася 02 вересня 2025 року.

Доказів на підтвердження факту вручення вказаної вимоги ОСББ «Сімейний 38Б» на момент звернення до суду із вказаним позовом ОСОБА_1 надано не було, і отримання такої вимоги під час розгляду справи судом першої інстанції заперечувалося відповідачем.

ОСББ «Сімейний 38Б» у відзиві на позов стверджувало, що ОСОБА_1 не чиниться жодних перешкод у доступі до прибудинкової території. З 28 серпня 2025 року шлагбаум працював у тестовому режимі, а його повноцінне функціонування розпочато 16 вересня 2025 року. Пульт не є обов`язковим і єдиним пристроєм, за допомогою якого можна відкрити шлагбаум та потрапити до прибудинкової території. Автомобіль ОСОБА_1 та її номер телефону містяться в базі даних, а відтак шлагбаум автоматично відкривається при під`їзді автомобіля позивача до нього. Крім того, ОСОБА_1 у вересні 2025 року оплатила і отримала 2 примірники пультів (брелоків) до шлагбаума.

З доданих до відзиву на позов документів вбачається, що 14 серпня 2025 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСББ «Сімейний 38Б» укладено договір №01/08-1 на ремонт та налаштування роботи шлагбаума автоматично (а.с.67).

Відповідно до листа, наданого ФОП ОСОБА_2 26 січня 2026 року за №13/26, у дворі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 на прибудинковій території, яка є об`єктом права власності ОСББ «Сімейний 38Б», встановлено шлагбаум для обмеження в`їзду транспортних засобів. Повноцінне функціонування шлагбаума розпочато 16 вересня 2025 року. Формування бази даних номерів мобільних телефонів та державних номерних знаків транспортних засобів здійснювалося окремо та було завершено 28 серпня 2025 року, після чого відповідні відомості внесено до системи. Шлагбаум обладнано відеокамерою, яка забезпечує зчитування державних номерних знаків транспортних засобів. У разі розпізнавання номерного знака, внесеного до бази даних, шлагбаум відкривається в автоматичному режимі. Крім того, для відкриття шлагбаума використовується мобільний блок із вбудованою SIM-картою, до якого додано всі мобільні номери телефонів, внесені до бази даних Це надає можливість відкриття шлагбаума шляхом здійснення телефонного дзвінка на відповідний номер. На виїзді з прибудинкової території передбачено встановлення магнітної стрічки, яка при наїзді транспортного засобу на спеціально визначене місце забезпечує автоматичне відкриття шлагбаума. Зокрема, до бази даних шлагбаума внесено такі відомості: абонент - ОСОБА_1 , контактний номер телефону: НОМЕР_1 ; державний номерний знак транспортного засобу: НОМЕР_2 (а.с.70).

Крім того, як з`ясувалось в судовому зсіданні при перегляді справи, відповідно до Протоколу №8 Загальних зборів співвласників ОСББ «Сімейний 38Б» від 16 грудня 2017 року, загальними зборами прийнято рішення найняти охорону будинку та прибудинкової території з оплатою за рахунок внесків співвласників на утримання будинку та прибудинкової території (а.с.57-59).

Також встановлено, що перед зверненням до суду з позовом між ОСББ «Сімейний 38Б» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір №01/08-1 на ремонт та налаштування роботи шлагбаума автоматично (а.с.67).

Предметом даного договору є проведення ремонтних робіт та налаштування роботи шлагбаума автоматично за адресою: АДРЕСА_1 .

Як пояснив представник відповідача, шлагбаум на час звернення ОСОБА_1 до суду не працював і була потреба у його ремонті та налаштуванні.

Поки відбувався ремонт вирішувались усі питання щодо подальшого користування шлагбаумом.

Шлагбаум запрацював на повну силу після укладання з ФОП ОСОБА_2 договору про надання послуг з віддаленого моніторингу та технічного обслуговування систем відеоспостереження.

Відповідно до договору №01/10-1 про надання послуг з віддаленого моніторингу та технічного обслуговування систем відеоспостереження, укладеного між ОСББ «Сімейний 38Б» та ФОП ОСОБА_2 , предметом договору є надання послуг віддаленого моніторингу та технічного обслуговування систем відеоспостереження, ремонт обладнання (а.с.68-69).

Тобто, позивач, яка не приймала участі в судовому засіданні ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції, не спростувала пояснення відповідача, і взагалі, на думку колегії суддів, не довела, що відповідач чинив їй перешкоди у заїзді на прибудинкову територію.

ОСОБА_1 отримала два примірники пультів від шлагбауму (про що вона і просила у вимозі від 21 серпня 2025 року).

Доказів того, що ОСОБА_1 зверталася до ОСББ «Сімейний 38Б» із вимогою про отримання п`яти пультів, позивачем надано не було.

Відтак, не зрозумілим є, в чому саме полягало на момент звернення ОСОБА_1 до суду із даним позовом порушення її прав з боку ОСББ «Сімейний 38Б».

Звернення до суду можливе у тому випадку, коли наявний спір не можливо вирішити іншим шляхом. І суд може задовольнити позов лише у тому випадку, коли дійде висновку, що права позивача були порушені.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (постанова Верховного Суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21).

Оскільки відсутні підстави для задоволення вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, оцінка доводам апеляційної скарги з приводу моральної школи не надається, адже така вимога є похідною від первісної позовної вимоги.

Решта доводів апеляційної скарги не впливають на висновки суду першої інстанції та не є підставою для скасування рішення суду.

Також ОСОБА_1 оскаржує і додаткове рішення, яким стягнуто з неї на користь ОСББ «Сімейний 38Б» витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції.

В основному за своїм змістом апеляційна скарга ОСОБА_1 містить наведення норм права та практики Верховного Суду, без проектування їх на обставини даної справи та висновки суду першої інстанції за результатами вирішення питання стягнення витрат на правничу допомогу.

ОСББ «Сімейний 38Б» просило стягнути з ОСОБА_1 16 000 гривень витрат на правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції.

Суд першої інстанції, встановивши, що заявлений розмір витрат сторони відповідача на правничу допомогу не є співмірними із складністю справи та виконаній адвокатом роботі (наданим послугам), стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Сімейний 38Б» 5 000 гривень, обґрунтувавши свою позицію в цій частині. Вказаний висновок не спростований скаржником.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційні скарги без задоволення, а судові рішення без змін.

У ч. 2 ст. 141 ЦПК України зазначено, що інші судові витрати (крім судового збору) пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСББ «Сімейний 38Б» просило стягнути судові витрат на правову допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, в розмірі 5 000 гривень.

На підтвердження витрат на правничу допомогу заявником було надано:

- ордер на надання правничої допомоги серії АВ №1314675 від 29 червня 2026 року, відповідно до якого ОСББ «Сімейний 38Б» на підставі договору про надання правничої допомоги №171/26 від 26 червня 2026 року уповноважило адвоката Мишковську Т.М. представляти його інтереси у Вінницькому апеляційному суді;

- договір про надання правничої допомоги №171/6 від 26 червня 2026 року, у якому сторони в п. 4.1 погодили, що клієнт сплачує адвокату за надання послуги з правової допомоги плату у формі гонорару в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень;

- опис виконаних робіт по справі №127/27864/25.

У ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України зазначено, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з обставин даної справи та зважаючи на неконструктивні заперечення ОСОБА_1 щодо розміру витрат на правничу допомогу (містять загальних характер), колегія суддів дійшла висновку, що витрати на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, слід визначити у розмірі 5 000 гривень.

Керуючись ст. 137, 141, 367, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 травня 2026 року та додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 червня 2026 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сімейний 38 Б» (ЄДРПОУ 40374115) витрати на правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28 серпня 2026 року.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді Л.О. Голота

О.С. Панасюк