Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №338/1096/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1096/26

Провадження №2/338/1061/26

26 серпня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Куценка О. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

02 липня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» Сахарова О. І. звернулася до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №106416579 від 11 травня 2024 року.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 26 527 грн, яка складається із 8 200 грн заборгованості за тілом кредиту та 18 327 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, а також судові витрати, у тому числі судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн. Вимоги про стягнення нарахованих штрафних санкцій у розмірі 4 100 грн позивачем не заявлені.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що 11 травня 2024 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредитної лінії №106416579, на підставі якого відповідачу надано кредитні кошти у сумі 8 200 грн.

Договір укладено шляхом використання інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором FEXM, який було відправлено відповідачу 11 травня 2024 року о 11 год. 52 хв. 29 сек. та введено ним того ж дня о 11 год. 53 хв. 17 сек. У договорі зазначено персональні дані відповідача, його номер телефону, електронну адресу та реквізити кредитного договору. Факт підписання договору одноразовим ідентифікатором підтверджується матеріалами кредитного договору.

Згідно із заявкою на отримання кредиту відповідач просив надати йому 8 200 грн, зазначив фінансовий номер телефону НОМЕР_1 , електронну адресу та платіжну картку № НОМЕР_2 .

На виконання укладеного договору 11 травня 2024 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» здійснило переказ 8 200 грн на ім`я ОСОБА_1 для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується платіжним дорученням, проведеним банком 11 травня 2024 року.

Відповідач належним чином взяті на себе за кредитним договором зобов`язання не виконав, отримані кредитні кошти не повернув та нараховані відповідно до умов договору проценти не сплатив. Будь-яких платежів у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором не здійснював, унаслідок чого виникла заборгованість.

Станом на момент відступлення права вимоги від первісного кредитора 16 липня 2024 року заборгованість відповідача за кредитним договором становила 20 418 грн, з яких 8 200 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 8 118 грн - заборгованість за процентами та 4 100 грн - інші нарахування. Вказані відомості щодо ОСОБА_1 та кредитного договору №106416579 містяться у Реєстрі прав вимоги №293 від 16 липня 2024 року.

16 липня 2024 року на підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року та Реєстру прав вимоги №293 право грошової вимоги за кредитним договором №106416579 перейшло від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс».

Після набуття права вимоги ТОВ «Таліон Плюс» відповідно до умов кредитного договору продовжувало нарахування процентів за користування кредитними коштами. Станом на 07 жовтня 2024 року заборгованість за договором становила 30 627 грн, з яких 8 200 грн - основний борг, 18 327 грн - проценти та 4 100 грн - штрафні санкції. Платежів на погашення заборгованості відповідачем не здійснено.

28 травня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №28/0525-01. На підставі Реєстру прав вимоги №2 від 28 травня 2025 року до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №106416579.

У подальшому, 16 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу №16/07/25-Е, відповідно до умов якого на підставі Реєстру боржників №2 від 16 липня 2025 року та акта приймання-передачі Реєстру боржників до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №106416579 на загальну суму 30 627 грн.

ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» додаткових нарахувань за кредитним договором не здійснювали. Після переходу права вимоги платежі від відповідача на погашення заборгованості не надходили.

Таким чином, на час звернення до суду загальна заборгованість за кредитним договором становила 30 627 грн, з яких 8 200 грн - заборгованість за тілом кредиту, 18 327 грн - заборгованість за процентами та 4 100 грн - штрафні санкції. Разом з тим вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 4 100 грн позивач у цій справі не заявляє, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача 26 527 грн, з яких 8 200 грн - основна сума кредиту та 18 327 грн - проценти за користування кредитом.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 08 липня 2026 року відкрито провадження у справі, визначено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження та задоволено клопотання представника позивача про витребування від АТ КБ «ПриватБанк» інформації щодо належності відповідачу платіжної картки та зарахування на неї кредитних коштів.

Представник позивача просила здійснювати розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не подав, доказів погашення заборгованості або заперечень щодо розміру заявлених вимог суду не надав.

За таких обставин, зважаючи на належне повідомлення відповідача про розгляд справи, його неявку без повідомлення причин, неподання відзиву та відсутність заперечень позивача проти заочного вирішення справи, суд вважає можливим відповідно до статей 280-282 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За положеннями статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття іншою стороною, а електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач пройшов процедуру ідентифікації та акцептував запропоновані кредитодавцем умови шляхом введення одноразового ідентифікатора, у зв`язку із чим кредитний договір №106416579 від 11 травня 2024 року є укладеним у передбаченій законом електронній формі.

За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт виконання первісним кредитором свого обов`язку щодо надання кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням, згідно з яким 11 травня 2024 року 8 200 грн перераховано саме на ім`я відповідача за кредитним договором №106416579.

Умовами договору передбачено, що кредит надається у формі кредитної лінії. Строк кредитування встановлений до 1826 днів, при цьому первинний дисконтний період становить 30 днів.

Пунктом 8.2 договору визначено, що у разі непогашення кредиту протягом дисконтного періоду зобов`язання позичальника зі сплати процентів визначаються шляхом множення базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування кредитом — від дати видачі першого траншу до закінчення строку дії договору чи його дострокового припинення.

Відповідно до пункту 8.3 договору базова процентна ставка на момент укладення договору та отримання першого траншу становила 1,5 відсотка на день від суми залишку кредиту, що відповідає 547,5 відсотка річних. Договором також прямо передбачено застосування до траншів, отриманих у період із 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року, граничної денної процентної ставки 1,5 відсотка, встановленої пунктом 17 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування».

Законодавче обмеження, чинне на час отримання відповідачем кредиту 11 травня 2024 року, не було перевищено. Тимчасовими положеннями Закону України «Про споживче кредитування», запровадженими Законом №3498-IX, протягом другого 120-денного періоду встановлювався максимальний розмір денної процентної ставки 1,5 відсотка. Тому сам по собі погоджений сторонами розмір ставки не суперечив законодавчому обмеженню, чинному на дату укладення договору.

За перші 30 днів кредитодавцем нараховувалося по 123 грн процентів щоденно, що становить 1,5 відсотка від 8 200 грн. Станом на 10 червня 2024 року сума нарахованих процентів становила 3 690 грн.

Надалі, у зв`язку з непогашенням кредиту та відсутністю платежів відповідача, проценти продовжували нараховуватися відповідно до погодженого сторонами порядку.

Станом на 16 липня 2024 року, на момент відступлення права вимоги від первісного кредитора, розмір заборгованості складав 8 200 грн основного боргу, 8 118 грн процентів та 4 100 грн неустойки.

Після переходу права вимоги до ТОВ «Таліон Плюс» проценти за тією самою ставкою 123 грн на день нараховувались до 07 жовтня 2024 року включно. Станом на цю дату загальний розмір заборгованості становив 30 627 грн, у тому числі 8 200 грн основного боргу, 18 327 грн процентів та 4 100 грн штрафних санкцій.

08 жовтня 2024 року ТОВ «Таліон Плюс» повідомило відповідача про дострокове розірвання кредитного договору. Таким чином, заявлені у цій справі договірні проценти нараховані до моменту дострокового припинення договору, а після припинення договору позивачем нових договірних процентів не заявлено.

При цьому суд бере до уваги, що процентна ставка була прямо визначена умовами договору, не перевищувала максимального значення, встановленого спеціальним законом на момент надання кредиту, порядок її застосування був визначений договором, строк дії договору не обмежувався 30 днями, а нарахування процентів припинено у зв`язку з достроковим припиненням договору.

За таких обставин заявлені до стягнення 18 327 грн проценти нараховані в межах строку кредитування без перевищенням встановленої законом максимальної денної процентної ставки, а тому вимоги в цій частині є обгрунтованими.

Щодо переходу права вимоги суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав.

16 липня 2024 року право вимоги за договором №106416579 було передано від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» відповідно до договору факторингу №28/1118-01 та Реєстру прав вимоги №293. У відповідному реєстрі зазначено ОСОБА_1 , договір №106416579, основний борг 8 200 грн, проценти 8 118 грн, інші нарахування 4 100 грн.

28 травня 2025 року право вимоги передано від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на підставі договору факторингу №28/0525-01 та Реєстру прав вимоги №2, а 16 липня 2025 року - від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» на підставі договору факторингу №16/07/25-Е та Реєстру боржників №2. Згідно з останнім реєстром до позивача перейшло право вимоги до відповідача у загальному розмірі 30 627 грн.

Таким чином, позивач належними доказами підтвердив набуття права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №106416579.

Доказів погашення кредитної заборгованості повністю або частково відповідачем не подано. Розрахунок заборгованості ним не спростовано.

За встановлених обставин суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 200 грн основного боргу та 18 327 грн процентів, усього 26 527 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. Оскільки позов задоволено повністю, зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду та акт наданих послуг, відповідно до якого загальна вартість наданої правничої допомоги у цій справі визначена у розмірі 7 000 грн.

З акта наданих послуг убачається, що до складу правничої допомоги включено підготовку позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - 5 000 грн, вивчення матеріалів справи - 1 000 грн, підготовку адвокатського запиту щодо підтвердження перерахування кредитних коштів - 500 грн та підготовку клопотання про витребування доказів - 500 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із того, що відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України такі витрати є складовою судових витрат та за результатами розгляду справи підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає покладенню на відповідача, суд враховує критерії, визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, зокрема пов`язаність відповідних витрат із розглядом справи, їх обґрунтованість та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, а також поведінку учасників справи під час її розгляду.

Суд також враховує характер та складність цієї справи, яка є спором про стягнення заборгованості за кредитним договором, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження та не потребувала від представника позивача участі у значній кількості судових засідань, проведення складних розрахунків чи опрацювання значного обсягу складних або нетипових правових питань.

Зміст позовної заяви свідчить, що значна частина викладених у ній правових положень має загальний характер для спорів про стягнення кредитної заборгованості. Вивчення матеріалів справи за своїм змістом безпосередньо пов`язане з підготовкою позовної заяви, а підготовка адвокатського запиту та клопотання про витребування доказів не становила самостійної правової роботи значної складності.

Суд виходить із того, що при розподілі судових витрат він має оцінювати не лише факт їх документального підтвердження, а й те, чи є покладення заявленої суми витрат у повному обсязі на іншу сторону обґрунтованим та пропорційним з огляду на конкретні обставини справи.

Ураховуючи ціну позову 26 527 грн, категорію та складність справи, характер виконаної адвокатом роботи, обсяг підготовлених процесуальних документів, відсутність необхідності у значному обсязі юридичної та технічної роботи, а також виходячи із засад розумності та пропорційності судових витрат, суд вважає, що покладення на відповідача всієї заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн не відповідатиме критеріям, установленим частиною третьою статті 141 ЦПК України.

За таких обставин суд вважає обґрунтованим покласти на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн, який у цій справі відповідає критеріям реальності, розумності та пропорційності судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279, 280-282 ЦПК України суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», заборгованість за кредитним договором №106416579 від 11 травня 2024 року в загальному розмірі 26 527 (двадцять шість тисяч п`ятсот двадцять сім) грн 00 коп., з яких: 8 200 грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту; 18 327 грн 00 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору та 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, при цьому строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: 02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя