Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №145/259/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 145/259/26

Провадження № 22-ц/801/1960/2026

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Патраманський І. І.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 рокуСправа № 145/259/26м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Матківської М.В., Міхасішина І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 29 травня 2026 року, ухвалене суддею Патраманським І.І., повне рішення складено 29 травня 2026 року, в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі – ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №2443023 від 26 травня 2020 року в розмірі 43 271,05 грн.

В обґрунтування позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зазначило, що 26 травня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі – ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №2443023 в електронній формі.

Відповідно до умов договору відповідачу надано грошові кошти в розмірі 15 000 грн на умовах, встановлених договором, який останній зобов`язався повернути, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначені договором.

Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору.

26 лютого 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення ККАУ-26022021, відповідно до якого позивач набув статус нового кредитору.

Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 43 271,05 грн, а саме: 13 523,54 грн – заборгованість за тілом кредиту; 29 747,51 грн – заборгованість за процентами.

Вказане стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 29 травня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором від 26.05.2020 №2443023 у розмірі 20145 (двадцять тисяч сто сорок п`ять) гривень 55 копійок.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» судові витрати на сплату судового збору в сумі 1239 (одна тисяча двісті тридцять дев`ять) гривень 61 копійка, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 3724 (три тисячі сімсот двадцять чотири) гривні 80 копійок.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції про часткове задоволення та прийняти постанову про задоволення позовної заяви у повному обсязі.

У скарзі зазначає, що за змістом пункту 1.4 кредитного договору №2443023 від 26 травня 2020 року, строк кредиту становить 30 днів. Відповідно до пункту 1.5.2 договору, стандартна процентна ставка 1,90 % в день від суми кредиту застосовується у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2. част. 1 статті 1048 ЦК України. У зв`язку з простроченням виконання зобов`язань за кредитним договором, відбулось нарахування відсотків включно до 23 вересня 2020 року. Після відступлення права вимоги за Договором відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021 від 26 лютого 2021 року відсотки за кредитним договором не нараховувались

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведені норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 травня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №2443023 (а.с. 21-23).

Договір про надання споживчого кредиту №2443023 від 26 травня 2020 року був укладений в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитний договір, додаток № 1 до нього та паспорт споживчого кредиту підписано відповідачкою електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора С558654.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з умовами п. 1.3., 1.4. кредитного договору: сума кредиту складає 15000 грн; строк кредиту 30 днів.

Відповідно до п. 1.5. кредитного договору тип процентної ставки - фіксована; знижена процентна ставка - 1,62% в день від суми кредиту застосовується у межах строку, визначеного в п. 1.4. договору, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку; стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. цього договору, якщо споживач не виконав умови, зазначені в п.п. 1.5.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.1-4.6. цього договору; у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення.

Відповідно до п. 1.7. договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за зниженою ставкою 591,09% річних, за стандартною ставкою 695,40% річних.

Згідно з п. 1.8. договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за зниженою ставкою 22 267,50 грн, за стандартною ставкою 23 550,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Згідно з п. 3.1. кредитного договору, нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Пунктом 4.1. кредитного договору передбачено, що строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначених в п. 1.4. договору, якщо сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп. 4.2-4.5 Договору.

Згідно з п. 4.2. кредитного договору споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п. 4.3 Договору.

Відповідно до п. 4.3. пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем.

Відповідно до п. 4.4 договору товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені Споживачем Товариству в Особистому кабінеті/зазначені в Договорі.

Згідно з п. 4.5. договору у випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) Споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення Споживачем дій, зазначених в п.4.3 Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Пунктом 4.6. визначено, що вказаний в цьому розділі порядок внесення змін до договору щодо продовження строку кредиту сторони вважають таким, що вчинений в письмовій формі.

Згідно з довідкою ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» №6515-ВП від 16 грудня 2025 року, відповідно до договору ВП-200417 від 20 квітня 2017 року було здійснено за дорученням ТОВ «Авентус Україна», зокрема 26 травня 2020 року успішний переказ коштів на суму 15 000 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції - creditplus-7788031 (а.с.25).

Відповідно до відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №20.1.0.0.0/7-260307/3167-БТ від 11 березня 2026 року на ухвалу суду, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку було зарахування коштів на суму 15 000 грн 26 травня 2020 року.

26 лютого 2021 року ТОВ «Авентус Україна» та позивач уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-26022021, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Авентус Україна» (а.с.32 - 35).

Відповідно до витягу з реєстру договорів, прав вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» від ТОВ «Авентус Україна» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2443023 від 26 травня 2020 року в сумі 43 271,05 грн (а.с. 36).

Відповідно до картки обліку договору (розрахунку заборгованості), заборгованість за договором №2443023 від 26 травня 2020 року станом на 25 лютого 2021 року склала 43 271,05 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту – 13 523,54 грн, заборгованість за процентами – 29 747,51 грн (а.с. 26-31).

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов укладеного договору, ТОВ «Кредит-Капітал», як новий кредитор, звернулося до суду із вказаним позовом.

Частиною першою статті 15 ЦК України, частиною першою статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, відповідач зобов`язаний виконувати умови кредитних договорів у відповідності до їх умов та вимог законодавства.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України), обґрунтування вимог учасників справи та обставин, які мають значення для справи, повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів (ст. 76-79 ЦПК України).

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи встановив, що між первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна», правонаступником якого відповідно до договору про відступлення прав вимоги є позивач, та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту, який відповідає вимогам цивільного законодавства, що висуваються до договорів такого типу, на виконання умов укладеного договору кредитодавцем здійснено перерахування коштів на рахунок позичальника. Таким чином, кредитний договір є укладеним. Первісним кредитодавцем виконано свої зобов`язання за умовами кредитного договору, натомість відповідач свої зобов`язання за умовами договору в повному обсязі не виконав. Враховуючи викладене, ТОВ «Авентус Україна» відступило права вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до укладеного договору про відступлення прав вимоги. Укладений договір про відступлення прав вимоги відповідає вимогам цивільного законодавства. Таким чином, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є новим кредитором по відношенню до боржника ОСОБА_1 за укладеним 26 травня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 кредитним договором №2443023.

Водночас, суд не погодився із заявленим позивачем до стягнення розміром заборгованості за процентами, оскільки встановив, що в період з 25 червня 2020 року по 23 вересня 2020 року за кредитним договором нараховано проценти відповідно до абз. 3 п. 1.5.2., п. 3.1. договору за понадстрокове користування кредитом у межах 90-денного періоду прострочення.

Суд першої інстанції вважав, що визначені вказаними пунктами умови кредитного договору щодо нарахування процентів у межах 90-денного періоду прострочення, тобто за понадстрокове користування кредитом, є узгодженою сторонами мірою відповідальності за неналежне виконання зобов`язання.

Водночас, 24 грудня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», за змістом якого нараховані за період з 25 червня 2020 року по 23 вересня 2020 року за понадстрокове користування кредитом проценти в розмірі 23 125,50 грн підлягають списанню кредитодавцем, а в даному випадку позивачем, як його правонаступником.

Враховуючи викладене, з урахуванням сплачених відповідачкою 26 травня 2020 року та 30 травня 2020 року платежів в загальній сумі 2 600 грн, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму 20 145,55 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту складає 13 523,54 грн, заборгваність за процентами – 6 622,01 грн.

За змістом ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зазначає про те, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині стягнення процентів є незаконним та необґрунтованим.

Першочергово ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в апеляційній скарзі наводить обґрунтування на підтвердження факту визнання кредитного договору.

Разом з тим, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду, суд першої інстанції вважав доведеним факт укладення 26 травня 2020 року між ТОВ «Авентус Украна» та ОСОБА_1 кредитного договору №№2443023, отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 15 000 гривень, здійснення нею часткового погашення заборгованості та невиконання зобов`язань у повному обсязі.

А відтак, незрозумілим є наведення вказаних мотивів в апеляційній скарзі.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в апеляційній скарзі визнало, що кредитний договір було укладено 26 травня 2020 року строком на 30 днів, тобто до 25 червня 2020 року. У зв`язку з простроченням виконання зобов`язань за кредитним договором відбулось нарахування відсотків включно до 23 вересня 2020 року.

Вказані обставини також були встановлені і судом першої інстанції.

Відмовляючи у стягненні процентів за період з 25 червня 2020 року по 23 вересня 2020 року, тобто за понадстрокове користування кредитом, у розмірі 23 125,50 грн суд першої навів відповідне обґрунтування.

Суд вважав, що вказані проценти підлягають списанню, виходячи з положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» та Закону України «Про споживче кредитування», а тому підстав для стягнення процентів за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань не має.

Тобто суд першої інстанції мотивував свій висновок в цій частині.

Апеляційна скарга не містить доводів на спростування вказаного висновку суду.

Зі змісту п. 5 ч. 2 ст. 356 ЦПК України слідує, що саме особа, яка подає апеляційну скаргу повинна зазначити в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо).

Отже особа, яка подає апеляційну скаргу, повинна не лише вказати про незаконність судового рішення, але у неї є обов`язок вказати в чому саме полягає незаконність рішення, тобто вона повинна спростувати висновки суду першої інстанції, чого скаржником зроблено не було.

А відтак суд апеляційної інстанції позбавлений можливості самостійно, на власний розсуд, за відсутності відповідних доводів в апеляційній скарзі встановлювати в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість оскаржуваного рішення суду.

Підсумовуючи, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки воно ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» залишити без задоволення.

Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 29 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді І.В. Міхасішин

М.В. Матківська