Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №135/830/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 135/830/26

Провадження № 22-ц/801/1855/2026

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Нікандрова С. О.

Доповідач:Копаничук С. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 рокуСправа № 135/830/26м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач),

суддів: Голоти Л.О., Оніщука В.В.,

за участі секретаря судового засідання: Ходакової М.Г.

скаржник: ОСОБА_1

особа, дії якої оскаржуються : Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ладижинського міського суду Вінницької області від 20.05.2026 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича , -

встановив:

19.05.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука В.В. в порядку ст.447 ЦПК України. Вказувала, що 14.04.2026 ПриватБанк надіслав їй сповіщення про накладення арешту на її грошові кошти на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука В.В. від 06.04.2026 року у виконавчому провадженні №80678782. До моменту блокування банківського рахунку ОСОБА_1 не отримувала жодних процесуальних документів від приватного виконавця, копій судових рішень чи виконавчих документів, а тому не могла знати про існування відкритого виконавчого провадження. З метою реалізації свої процесуальних прав вона невідкладно звернулася до приватного виконавця та 21.04.2026 направила на його адресу письмову заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та надання копій постанов. 08.05.2026 року поштовим зв`язком (трекінг R067161160498) вона отримала від приватного виконавця оскаржувані постанови, тобто саме з цього часу почався відлік десятиденного строку для звернення до суду. Окрім того, приватний виконавець незаконно відкрив виконавче провадження, оскільки виконавчий лист мав суперечливі відомості щодо сум заборгованості ОСОБА_1 , які ОСОБА_2 самостійно відкорегував та вчинив інші порушення під час відкриття викоавчого провадження, у звязку із чим, ОСОБА_1 просила

- визнати поважними причини неотримання первинного поштового відправлення від 06.04.2026 (штрихкодовий ідентифікатор №R067141124363) та зафіксувати, що строк на судове оскарження дій та постанов приватного виконавця обчислюється з дати фактичного вручення повного пакета документів боржнику, а саме з 08.05.2026 (згідно з трекером Укрпошти №R8067161160498), у зв`язку з чим процесуальний строк на подачу цієї скарги не є пропущеним;

- визнати протиправними дії приватного виконавця Тимощука В.В. щодо прийняття до виконання дефектного виконавчого листа Ладижинського міського суду Вінницької області №135/1688/25 від 25.02.2026, який містить очевидні арифметичні суперечності, та безпідставного відкриття виконавчого провадження №80678782;

- визнати протиправною та скасувати Постанову приватного виконавця Тимощука В.В. про відкриття виконавчого провадження №80678782 від 06.04.2026;

- визнати протиправною та скасувати Постанову приватного виконавця Тимощука В.В. про стягнення основної винагороди від 06.04.2026 у виконавчому провадженні №80678782 у розмірі 2 257,80 грн;

- визнати протиправною та скасувати Постанову приватного виконавця Тимощука В.В. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 06.04.2026 у виконавчому провадженні №80678782 у розмірі 569,00 грн;

- визнати протиправними дії приватного виконавця Тимощука В.В. щодо самовільного перерахунку структури заборгованості, штучного збільшення суми стягнення та накладення арешту «одним сліпим масивом» без надання деталізованого калькуляційного розрахунку та до фактичного ознайомлення боржника з матеріалами справи;

- визнати протиправною та скасувати Постанову приватного виконавця Тимощука В.В. про арешт коштів боржника від 14.04.2026 у виконавчому провадженні №80678782 на загальну суму 28 052,78 грн;

- зобов`язати приватного виконавця Тимощука В.В. негайно зняти арешт з усіх банківських рахунків Скаржника (боржника), накладений на підставі скасованої Постанови про арешт коштів від 14.04.2026, та направити відповідне повідомлення про зняття арешту до банківських установ.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 20.05.2026 року скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначену ухвалу скасувати через порушення судом норм матеріального та процесуального права ,а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вказала, що суд безпідставно дійшов висновку про відсутність клопотання про поновлення строку, не надавши оцінки прохальній частині скарги, в якій скаржниця просила визнати поважними причини його пропуску, чим фактично порушив питання про поновлення процесуального строку.

У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець Тимощук В.В. вважає ухвалу законною та обгрунтованою, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Заслухавши доповідача, осіб, що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, оскаржувану ухвалу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає ,що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Залишаючи скаргу ОСОБА_1 без розгляду, суд виходив із того, що скаржниця звернулася до суду після спливу встановленого ч.1 ст. 449 ЦПК України десятиденного строку, оскільки про порушення своїх прав дізналася 08.05.2026 року, а скаргу подала 19.05.2026 року. При цьому суд зазначив, що ОСОБА_1 не порушувала питання про поновлення пропущеного процесуального строку та не наводила об`єктивних перешкод, які унеможливлювали звернення до суду у встановлений законом строк.

Колегія суддів із вказаним висновком погоджується, так як суд при постановленні ухвали правильно застосував норми процесуального права і дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для залишення скарги без розгляду.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно дійшов висновку про відсутність клопотання про поновлення строку, не надавши оцінки прохальній частині скарги, в якій скаржниця просила визнати поважними причини його пропуску, чим фактично порушив питання про поновлення процесуального строку, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

У відповідності дост. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

За змістом ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У постанові від 21 червня 2022 року у справі № 2610/16140/2012, Верховний Суд дійшов висновку ,що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

Крім того, у постанові від 07 липня 2022 року у справі № 712/12377/17 Верховний Суд зазначив, що згідно з ч. 5 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Системний аналіз вказаних процесуальних норм свідчить про те, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод. За загальним правилом строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, або відсутні докази поважності причин пропуску такого строку, скарга залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому, заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Посилання в прохальній частині скарги на необхідність визнання поважними причин неотримання первинного поштового відправлення та обчислення строку звернення до суду з моменту отримання постанов приватного виконавця саме по собі не свідчить про звернення із заявою про поновлення процесуального строку в розумінні ст. 127 ЦПК України. Таке прохання було спрямоване на обґрунтування того, що строк, на думку скаржниці, взагалі не був пропущений, а не на вирішення питання про його поновлення у разі встановлення судом факту пропуску. Враховуючи, що процесуальний закон та усталена практика Верховного Суду пов`язують можливість поновлення пропущеного строку з наявністю відповідної заяви (клопотання) учасника справи та наведенням ним поважних причин пропуску, суд першої інстанції не мав правових підстав самостійно вирішувати питання про поновлення такого строку. За відсутності клопотання про поновлення процесуального строку суд обґрунтовано застосував наслідки, передбачені ст. 449 ЦПК України, та залишив скаргу без розгляду.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про залишення скарги без розгляду, оскільки ОСОБА_1 звернулася до суду після спливу десятиденного строку, встановленого ч.1 ст. 449 ЦПК України, при цьому не заявила клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, не свідчать про неправильне застосування ним норм процесуального права та не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а оскаржувана ухвала - без змін.

Відповідно до п.п. «в» п. 4 ч.1ст. 382 ЦПК України, ст. 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, судові витрати в суді апеляційної інстанції залишаються за апелянтом.

Керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382-384, ЦПК України, -

Постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Ладижинського міського суду Вінницької області від 20.05.2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач С. Г. Копаничук

судді: Л.О. Голота

В.В. Оніщук