Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №742/4225/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Суд: Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку провадження господарської діяльності

Дата: 26 серпня 2026 р.

Справа: №742/4225/26

Суддя: ФЕТІСОВА Н. В.

Провадження № 3/742/862/26

Єдиний унікальний № 742/4225/26

Постанова

іменем України

27 серпня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 164 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №941355 від 17 липня 2026 року вбачається, що 17 липня 2026 року о 18 год. 53 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , здійснював господарську діяльність, а саме здійснював реалізацію товарів «тютюн для куріння кальяну» без отримання відповідної ліцензії на право провадження даного виду господарської діяльності, передбаченої законодавством України.

Його дії кваліфіковані за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник адвокат Білобловський С.В. не з`явились, хоча про дату, час та місце судових засідань повідомлялись належним чином. Згідно письмового клопотання захисника просили провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Своє клопотання мотивують тим, що диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП є бланкетною, а тому для встановлення складу адміністративного правопорушення необхідно не лише посилатись на ч.1 ст.164 КУпАП, а зазначити конкретну норму спеціального закону, яка б встановлювала обов`язок отримання відповідної ліцензії, та встановити факт її порушення. Проте, в протоколі така норма відсутня. У протоколі не зазначено та матеріалами справи не доведено обставин, які б підтверджували здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності, а не лише його перебування за відповідною адресою та наявності там товару. Як і не зазначено кому саме було здійснено продаж, у якій кількості та за якою ціною було реалізовано товар, за яких конкретно обставин відбулася реалізація, та якими доказами підтверджується факт такого продажу саме ОСОБА_1 . Матеріалами справи не встановлено тривалість здійснення відповідної діяльності та обставини, які підтверджують її самостійний, ініціативний і систематичний характер, що має значення для встановлення саме господарської діяльності як такої. Не наведено належного обгрунтування щодо статусу ОСОБА_1 як особи, яка є суб`єктом відповідальності, а саме не встановлено в якому статусі він здійснював відповідну діяльність, кому належало місце її здійснення та на кого саме законодавством покладено обов`язок отримання відповідної ліцензії. При цьому, наявність відповідних письмових пояснень ОСОБА_1 не звільняє від обов`язку встановлення вказаних обставин. Необхідно документально підтвердити відсутність відповідної ліцензії саме у суб`єкта господарювання, на якого покладено обов`язок її отримання. Матеріали справи не містять і відеозапис подій та не узгоджуються між собою.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в данному випадку, передбаченого статтею 164КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; вимістить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частина 1 статті 164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Отже, безпосереднім об`єктом правопорушення є встановлений порядок здійснення підприємницької діяльності, порядок ліцензування окремих видів підприємницької діяльності.

Так, одним з основних доказів по справі та одночасно документом, який містить фактичне обвинувачення ОСОБА_1 є протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 941355 від 17.07.2026.

Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №941355 від 17 липня 2026 року вбачається, що 17 липня 2026 року о 18 год. 53 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , здійснював господарську діяльність, а саме здійснював реалізацію товарів «тютюн для куріння кальяну» без отримання відповідної ліцензії на право провадження даного виду господарської діяльності, передбаченої законодавством України.

Його дії кваліфіковані за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.

Відповідно до Акту вилучення від 17.07.2026, у ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 виявлено та вилучено табак, рідини, ароматизатори, підсилювачі міцності..

Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи, суд не має права у будь-який спосіб конкретизувати пред`явлене посадовою особою адміністративне обвинувачення та його змінювати, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, які передбачені ст. 129 Конституції України.,

Суд наголошує, що будучі органом, що здійснює правосуддя, не може брати на себе функцію збирання доказів. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Згідно з усталеною судовою практикою ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyevav. Russia), заява № 36673/04); рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії» (Karelinv. Russia), заява № 926/08) у випадку, «коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагуватиїї, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Так, норма ст. 164 КУпАП носить бланкетний характер, оскільки в наведеній диспозиції відсилає до закону, що регулює певні види господарської діяльності, тому в протоколі про адміністративне правопорушення має зазначатися відповідна норма спеціального закону, який регламентує господарську діяльність, що потребує ліцензування або державну реєстрацію суб`єкта господарювання.

Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального `роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб`єкти господарювання за наявності у них однієї з таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Водночас частиною 2 вказаної статті визначено, що роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах забороняється.

Тобто така діяльність прямо заборонена законом та не підлягає ліцензуванню або видачі відповідного дозволу.

За таких обставин, лише вчинення дій передбачених частиною 1 статті 23 Закону 3817 може мати наслідком притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП.

Проте, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №941355 від 17 липня 2026 року відносно ОСОБА_1 відсутнє будь-яке посилання на норму закону, яка була порушена під час здійснення реалізації тютюнових виробів.

Крім того в супереч обв`язку доказування, передбаченого ст. 251 КУпАП в розпорядження суду не надано жодних належних та достатніх доказів, зокрема даних експертного дослідження про те, що проданий ОСОБА_1 підакцизний товар містить тютюн, а відповідні висновки щодо вмісту даної речовини вочевидь зроблені виключно з написів на пакуванні відповідного товару.

У провину ОСОБА_1 поставлено здійснення торгівлі тютюновими виробами, при цьому більше жодної інформації про склад правопорушення протокол не містить, а саме не зазначено: які тютюнові вироби, їх кількість та кому було здійснено їх продаж, не встановлено осіб, які купували такі товари, не відібрано від них пояснення, не вилучено коштів, тощо, у зв`язку з чим неможливо встановити об`єктивну сторону правопорушення.

Відповідно, без підтвердження факту продажу такого товару, у данному випадку не утворюється склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 25.04.2003 №3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини в сфері господарської діяльності», під господарською діяльністю слід розуміти діяльність фізичних і юридичних осіб, пов`язану з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов`язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.

Під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Таким чином, важливими і обов`язковими ознаками господарської діяльності є її систематичність (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) та її здійснення суб`єктом на власний ризик з метою одержання прибутку.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту того, що дії ОСОБА_1 щодо продажу тютюнових виробів мають систематичний характер.

Суд вважає, що у даному провадженні по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 органом, уповноваженим на складання протоколу не надано суду достатньо належних, допустимих та переконливих доказів доведення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.

Допущені уповноваженою посадовою особою під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення є істотними й позбавляють можливості встановити факт вчинення саме ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та наявність в його діях складу цього правопорушення.

Відтак висновки викладені у протоколі про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними, допустимими та переконливими доказами.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.

У відповідності до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження в справі підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.164, п.1 ст.247, ст.ст.280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП – закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua