Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №740/4375/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4375/26

Провадження № 3/740/855/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючої судді Роздайбіда О.В., при секретарі Дьоміній Н.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли з Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, працюючого,

за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

До Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області вчергове надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП.

Згідно з протоколом серії ВАД № 774718 від 10.08.2026,10.08.2026 року о 20:50 год за адресою: м. Ніжин, вул. Незалежності, буд. 46, гр. ОСОБА_1 не виконав неодноразове законне розпорядження та вимогу про припинення правопорушення, шарпав працівника поліції, поводив себе зухвало та нахабно.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 185 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що викликав поліцію, оскільки дружина забрала маленьку донечку та не сказала йому, де перебуває, а він хвилювався. Коли приїхала поліція, то вони уточнили у дружини , де та знаходиться , а на нього хотіли скласти протокол за хибний виклик. Він був обурений і заперечував проти цього і тоді поліцейські намагалися на нього надіти кайданки, без причинно. Забрали у відділок, тримали 3 години, а потім відпустили. Жодних розпоряджень, які б вказували на не виконання, не було.

Суд, вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та додані матеріали справи, зробив наступні висновки.

У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Зазначені завдання реалізуються шляхом вчинення низки процесуальних дій органами (посадовими особами), уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення. Передусім це з`ясування наявності факту вчинення правопорушення, установлення особи, що вчинила правопорушення, чи винна ця особа і чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Стаття 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку. Відповідно до коментаря даної статті, злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторних законних вимог чи розпоряджень поліцейського при виконанні ним службових обов`язків або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Тобто слово «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної законної вимоги поліцейського.

Таким чином, вказане правопорушення обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції. Вимоги працівника поліції та розпорядження акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані. При цьому суд звертає увагу, що злісну непокору законному розпорядженню або вимозі необхідно відрізняти від захисту особою своїх прав. Відповідно до ст. 185 КУпАП підставою для притягнення до адміністративної відповідальності повинна бути злісна непокора лише законному розпорядженню або вимозі працівника поліції. Отже, непокора розпорядженню або вимозі, що суперечать закону або не передбачені ним, не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Водночас суд звертає увагу, що у протоколі не конкретизовано зміст вимоги (розпорядження), яку було пред`явлено ОСОБА_1 , ким саме та за яких обставин її було висловлено, не зазначено правової підстави такої вимоги, а також не наведено конкретних обставин, які б характеризували невиконання такої вимоги саме як злісну непокору.

З оглянутого у судовому засіданні відео убачається, що поліцейський висловлюється до ОСОБА_1 : «виражайся нормально» та «веди себе як людина», які в розумінні законної розпорядження або вимоги працівника не можуть бути достатньою підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП.

Саме по собі посилання у протоколі на те, що особа «не припиняла вчиняти правопорушення», «лізла в бійку» та «агресивно себе поводила», без конкретизації законної вимоги поліцейського та характеру умисної відмови від її виконання не є достатнім для встановлення всіх обов`язкових ознак об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Суд не вправі самостійно конкретизувати фабулу адміністративного правопорушення, встановлювати замість органу, який склав протокол, зміст законної вимоги поліцейського чи доповнювати обвинувачення обставинами, які у протоколі не зазначені, оскільки це суперечило б принципам змагальності, неупередженості суду та праву особи знати, у вчиненні якого саме правопорушення її обвинувачують.

За таких обставин сукупність досліджених судом доказів не підтверджує наявності в діях ОСОБА_1 усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, а всі сумніви щодо доведеності його вини підлягають тлумаченню на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Також в справі «Пол іОдрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

На підставі ст. 252 КУпАП, оцінивши надані суду докази, послуговуючись своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, відповідальність, за яке передбачена ст. 185 КУпАП, що ставиться у вину ОСОБА_1 .

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з викладеним, провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. 185, 247, 266, 283-284, 287-291 КУпАП, суд -

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 185 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О. В. Роздайбіда