Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №214/6806/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6806/26

2-о/214/165/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 серпня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді - Гриня Н.Г.,

присяжних - Фурса Т.Ж., Шатило І.В.,

з участю секретаря - Гайдученко С.О.,

заявника – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Кривого Рогу, в порядку окремого позовного провадження, заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_2 про оголошення фізичної особи померлою,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулась до суду із зазначеною заявою, в якій просить оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовця ЗСУ - загиблим (померлим) ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання військового обов`язку в районі населеного пункту Яковлівка, Донецької області, зазначивши дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В обґрунтування заяви зазначено, що заявник є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який відповідно до Витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій службі) №168 від 17.06.2023 року було призначено наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 14.06.2023 року №176-РС на посаду стрільця-санітара 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , ВОС-878658/915А, який прибув з військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 ), з 17.06.2023 року зарахований до списків особового складу, на всі види забезпечення, а на продовольче забезпечення з 18.06.2023 року, вважати таким, що з 17.06.2023 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадови окладом 2730 грн на місяць шпк «солдат».

12.07.2023 року заявник отримала сповіщення за №К/7335/271 від ІНФОРМАЦІЯ_6 про те, що її брат, солдат ОСОБА_2 , 25.06.2023 року зник безвісти, виконуючи бойове завдання із забезпечення національної безпки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в районі населеного пункту Яковлівка Бахмутського району Донецької області.

Так, станом на дату надіслання сповіщення, солдат ОСОБА_2 обліковувався у військовій частині як зниклий безвісти.

За даним фактом, враховуючи відсутність будь-яких даних про місцезнаходження ОСОБА_2 , заявником було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення та 12.07.2023 року. Відділенням поліції №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області було відкрито кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12023041750000891 та розпочато досудове розслідування.

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №ВГ/В-20251124-89 ОСОБА_2 16.05.2024 року набув статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

Так, станом на дату подання цієї заяви документального підтвердженої інформації про місце перебування солдата ОСОБА_2 , зміни в його службовому становищі згідно даних обліку військової частини НОМЕР_1 , результати пошукових дій, результати службового розслідування, на адресу заявника не надходило.

Оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлим заявниці необхідно для державної реєстрації факту його смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану.

Заявник у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_6 у судове засідання не з`явився, про час і місце його проведення повідомлявся належим чином, причини неявки не повідомив, письмових пояснень не надав. На виконання ухвали суду від 16.06.2026 року направив заяву про виконання ухвали суду про витребування доказів.

Представник Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України у судове засідання не з`явилися, про час і місце його проведення повідомлялись належним чином. Письмові пояснення не надали.

Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, що підтверджується свідоцтвами про народження НОМЕР_5 від 17.02.1976 року (а.с.12) та НОМЕР_6 від 01.06.1980 року (а.с.13), де в графі «батьки» в обох свідоцтвах зазначені «батько» ОСОБА_3 та «мати» ОСОБА_4 .

В подальшому прізвище заявниці змінилося на « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_7 від 21.01.1994 року (а.с.11).

Відповідно до Витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій службі) №168 від 17.06.2023 року було призначено наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 14.06.2023 року №176-РС на посаду стрільця-санітара 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , ВОС-878658/915А, який прибув з військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 ), з 17.06.2023 року зарахований до списків особового складу, на всі види забезпечення, а на продовольче забезпечення з 18.06.2023 року, вважати таким, що з 17.06.2023 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов?язків за посадови окладом 2730 грн на місяць шпк «солдат» (а.с.6).

12.07.2023 року заявниця отримала сповіщення за №К/7335/271 від ІНФОРМАЦІЯ_6 про те, що її брат, солдат ОСОБА_2 , 25.06.2023 року зник безвісти, виконуючи бойове завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в районі населеного пункту Яковлівка Бахмутського району Донецької області.

Відповідно до Акту службового розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_6 , вбачається, що 25.06.2023 року в період часу з 03:50 по 05:00 під час штурмових дій противника на позиції відділення «ОЧІ», поблизку населеного пункту Яковлівка, Донецької області, зникли безвісти військовослужбовці 8 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону, а саме стрілець-санітар 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону солдат ОСОБА_7 . На момент бойових дій 25.06.2023 солдат ОСОБА_7 знаходився в засобах індивідуального захисту (бронежилеті та кевларовому шоломі) та не перебував у стані алкогольного або наркотичного сп`яніння. З 03:50 по 05:00, зі сторони противника, розпочалися штурмові наступальні дії, які супроводжувалися обстрілами з різних видів озброєння. В ході тривалого та запеклого обстрілу з артилерійських систем та танків противника по передових позиціях відділення «ОЧІ», військовослужбовець, а саме солдат ОСОБА_7 перестав виходити на зв`язок. У зв`язку з активними бойовими діями солдата ОСОБА_6 знайти не вдалося. Зв`язок за вказаним військовослужбовцем був відсутній місцезнаходження військовослужбовця невідоме. Проведена перевірка особового складу після завершення бою виявила, що серед неушкоджених, поранених або вбитих солдата ОСОБА_6 знайдено не було. Провести додаткові пошукові заходи не вбачалося за можливе, у зв`язку з активними бойовими діями поблизу населеного пункту Яковлівка, Донецької області. На момент бойових дій 25.06.2023 солдат ОСОБА_7 знаходився в засобах індивідуального захисту (бронежилеті та кевларовому шоломі) та не перебував у стані алкогольного бо наркотичного сп`яніння (а.с.40-49).

Відповідно до Витягу з підсумкового бойового донесення командира НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 від 28.06.2023: «Уточнення за 25.06.2023»: «зниклі безвісти», у тому числі солдат ОСОБА_7 , стрілець-санітар 1 механізованого відділення 2 механізовного взводу 8 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону. Зник безвісти 25.06.2023 в період часу з 03:50 по 05:00 під час штурмових дій противника на позиції відділення «ОЧІ» поблизку населеного пункту Яковілвка, Донецької області (а.с.50-55).

Відповідно до Акту службового розслідування в діях солдата ОСОБА_6 не встановлено фактів вчинення злочину чи адміністративного правопорушення та вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння. Вказана подія не пов`язана з необережністю, порушенням техніки безпеки чи неналежним виконанням обов`язків, з вчиненням солдатом ОСОБА_7 кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень. Вина вйськовослужбовця відсутня.

За даним фактом, враховуючи відсутність будь-яких даних про місцезнаходження ОСОБА_2 , заявником було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення та 12.07.2023 року Відділенням поліції №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області було відкрито кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12023041750000891 та розпочато досудове розслідування (а.с.14).

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №ВГ/В-20251124-89 ОСОБА_2 16.05.2024 року набув статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин (а.с.8-9).

Відповідно ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

Як роз`яснено у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті. Громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим, у разі неможливості встановлення факту його смерті, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце за певний час та за певних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Так, у ч. 1 ст. 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У ч. 2 ст. 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців».

Відповідно, у ситуації, коли внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

Приписи ч. 2 ст. 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є відповідний Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений відповідним нормативно-правовим актом.

Таким нормативно-правовим актом на час розгляду даної справи є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786, в якому міститься інформація про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 року у справі №755/11021/22 вказала, що мета досліджуваного припису речення другого ч. 2 ст. 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» полягає у забезпеченні балансу між правовою визначеністю та захистом прав зниклої особи. З одного боку, законодавець хоче запобігти поспішному оголошенню особи померлою, оскільки це може спричинити значні правові наслідки, як-от відкриття спадщини. З іншого - потреба у відновленні правової визначеності стає особливо актуальною у випадках зникнення в умовах активних бойових дій, коли значно зростає ризик загибелі.

Також в цій Постанові вказано, що ч. 2 ст. 46 ЦК України потрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родин і суспільства загалом.

Так, у вказаній постанові виснувано, що строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи (з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, що відповідає меті законодавчого регулювання - забезпеченню справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених сторін у таких суспільних відносинах. Обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому ч. 2 ст. 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій - правовій визначеності та було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.

Також зазначено, що не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій. У такому випадку, у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв`язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376 та зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786, населений пункт Яковлівка (Бахмутський район, Донецька область, Соледарська міська територіальна громада є територією на якій з 24 лютого 2022 року велись бойові дії, датою завершення яких визначено 06 серпня 2024 року. Окрім того, зазначений населений пункт з 22 січня 2023 року є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

У постанові від 29.04.2026 року у справі №615/129/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що якщо територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця, на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім окупована супротивником, то перебіг строку, визначеного ч. 2 ст. 46 ЦК України, розпочинається після завершення активних бойових дійна цій території. На переконання колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, розширювальне тлумачення ч. 2 ст. 46 ЦК України, за якого відлік строку, після спливу якого фізична особа може бути оголошена померлою, ставиться у залежність від можливості отримання підтверджень із території, що після завершення активних бойових дій набула статусу тимчасово окупованої, призводить до позбавлення заявників передбаченого законом механізму захисту його прав, оскільки наведена норма не пов`язує перебіг відповідних строків з такими подіями.

Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.05.2026 року по справі №644/1726/25.

Отже, оскільки за встановленими у цій справі обставинами територія, на якій солдат ОСОБА_2 , 25.06.2023 року зник безвісти під час несення військової служби в зоні бойових дій під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації, з 22.01.2023 року перебуває в тимчасовій окупації російської федерації, а заявник із даною заявою про оголошення її рідного брата померлим звернулась до суду у червні 2026 року, тобто після спливу понад трьох років від дня завершення активних бойових дій на цій території та враховуючи відсутність до даного часу будь-яких даних про військовослужбовця, суд приходить до висновку, що встановлені обставини надають підстави припускати настання смерті солдата ОСОБА_2 , у зв`язку з чим, керуючись положеннями ст. 46 ЦК України, вважає за можливе оголосити померлим ОСОБА_2 , який загинув під час виконання військового обов`язку по захисту держави України від дня вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , визначивши місце його смерті населений пункт Яковлівка Бахмутського району Донецької області.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

Водночас, суд також зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦК України якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Крім того, суд зазначає, що оголошення фізичної особи померлою у цьому випадку не пов`язується із наступним вирішенням спору про право враховуючи, що заявником не заявлено вимог майнового характеру, а також не свідчить про наявність спору про право і те, що в результаті вирішення цієї заяви заявник може отримати виплати, гарантовані законом, або спадщину.

Так, згідно з ч. 1, 2 ст. 16 Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби

Відповідно до ч. 4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно зі ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.

Отже, дружина, батьки та діти військовослужбовця у разі його загибелі мають передбачене законом право на отримання одноразової грошової допомоги, а тому оголошення особи померлою не породжує спору про право, а є належним способом захисту та реалізації гарантованих державою прав членів сім`ї загиблого військовослужбовця.

Питання кола спадкоємців та їх право на отримання одноразової грошової виплати у зв`язку з оголошенням ОСОБА_2 померлим не є предметом розгляду цієї справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 46 ЦК України, ст. ст. 293, 305 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_2 про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 військовослужбовця ЗСУ – загиблим (померлим) ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання військового обов`язку по захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в районі населеного пункту Яковлівка, Бахмутського району, Донецької області, зазначивши дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28.08.2026 року.

Суддя Н.Г. Гринь

Присяжні: Т.Ж. Фурса

І.В. Шатило