Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №738/1440/26 — Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/1440/26

№ провадження 2/738/707/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року м. Мена

Менський районний суд Чернігівської області в складі:

судді - Волошиної Н.В.

з участю секретаря судового засідання – Іванько А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Менської міської ради Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Менська державна нотаріальна контора Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

У червні 2026 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до Менської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Менська державна нотаріальна контора про визнання за ОСОБА_1 права власності на частку, а за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за кожним на частку житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 .

Позовна заява мотивована тим, що вказаний будинок станом на 15 квітня 1991 року мав статус колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_4 , а членами двору: його дружина – ОСОБА_1 , син – ОСОБА_2 та дочка – ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі і на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , яка належала йому за життя як члену колгоспного двору. Позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємиця за законом, звернулася до Менської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спірний будинок, проте у видачі такого свідоцтва нотаріусом їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на нього. У зв`язку з чим позивачка ОСОБА_1 позбавлена можливості оформити спадщину на частку у спірному будинку після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .. Окрім того, позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зазначають, що на даний час вони також позбавлені можливості в іншому, аніж в судовому порядку, зареєструвати свої частки, належні їм як членам колишнього колгоспного двору, в нерухомому майні.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 01 липня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання на 28 липня 2026 року.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 28 липня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 28 серпня 2026 року.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Позивачі просили розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.

Представник відповідача до суду надав заяву про розгляд справи без його участі, при ухваленні рішення у даній справі поклався на розсуд суду.

Представник третьої особи подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що відповідно до інформаційної довідки, житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , станом на 15 квітня 1991 року мав статус колгоспного двору, головою якого був - ОСОБА_4 , членами двору – його дружина ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_3 (а.с.28).

Таким чином, житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 належав на праві власності в рівних частках ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по частці кожному.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Мена Корюківського району Чернігівської області помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.21).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі і на частку у житловому будинку з надвірними будівлями, розташованому по АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №1931/2025, заведеної за заявою ОСОБА_1 , остання, як спадкоємиця за законом, звернулася до Менської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Спадкоємці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовилися від спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 на користь дружини померлого ОСОБА_1 , про що свідчать в матеріалах спадкової справи їх письмові заяви.

16 січня 2026 року нотаріусом були видані ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, які належали спадкодавцю ОСОБА_4 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04 травня 2026 року №461/02-31, державним нотаріусом Менської державної нотаріальної контори Петрикей К.І. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказаний житловий будинок (а.с. 22).

З технічного паспорту на житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_1 вбачається, що дана садиба складається з житлового будинку А-1, веранди а-1, ганку а1, погребу Б, сараїв В,в, гаражу Г, літньої кухні г, хвіртки № 1, огорожі №2, №4, воріт з хвірткою № 3. Жодних відміток про наявність самочинного будівництва у садибі технічний паспорт не містить.

Відповідно до звіту про оцінку майна, проведеного ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського облавного бюро технічної інвентаризації» 07 травня 2026 року, вартість житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованих по АДРЕСА_1 , складає 120 927,00 грн.

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Частиною першою статті 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статей 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Стаття 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Відповідно до вимог ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 22.05.1995 р. № 15 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (з наступними змінами) роз`яснив, що до правовідносин, що виникли до 15 квітня 1991 року, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, що було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, які регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні, розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних (п. 6).

Так, відповідно до ст. 120 ЦК УРСР в редакції 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Частиною 2 ст. 123 даного кодексу визначено, що розмір часток члена колгоспного двору встановлюється виходячи із рівності часток всіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до положень Закону УРСР "Про сільську Раду народних депутатів трудящих УРСР" (від 02.06.1968 року) кожна сільська рада вела погосподарські книги. В заглавній частині особистого рахунку записувались прізвище, ім`я по батькові глави сім`ї, на ім`я якого відкрито особовий рахунок, він і був власником будинку, іншим чином реєстрація власності в сільській місцевості передбачена не була за виключенням договорів дарування, міни, купівлі-продажу, пожиттєвого утримування, спадкування. З введенням в дію Закону України "Про власність" 1991 року та ЦК України 2003 року будь-якого іншого порядку реєстрації збудованих до 15 квітня 1991 року в сільській місцевості домоволодінь або їх перереєстрації не передбачається, самовільно збудованими вони також не являються так як будувалися і реєструвались згідно діючого на той час законодавства.

Таким чином, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 належало у рівних частках ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , тобто по 1/4 частці кожному.

Після смерті ОСОБА_4 позивачка ОСОБА_1 успадкувала належну за життя чоловіку 1/4 частку у житловому будинку з надвірними будівлями, розташованому по АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим її частка у спірному будинку збільшилась до .

Відповідно до положень статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи, що право на частку у спірному будинку за позивачами та спадкодавцем ОСОБА_4 підтверджено належними доказами, спірний будинок з господарськими будівлями є об`єктом права власності.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про необхідність судового захисту позивачів шляхом задоволення їх позовних вимог у повному обсязі та визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права власності на частку за кожним та за ОСОБА_1 на частку у житловому будинку з надвірними будівлями, розташованому по АДРЕСА_1 у порядку спадкування та як за членами колишнього колгоспного двору.

Керуючись статтями 120, 123 ЦК Української РСР в редакції 1963 року, статтями 15, 16, 316, 317, 319, 321, 328 ЦК України, статтями 4, 12, 13, 76-80, 247, 258, 259, 263 – 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Менської міської ради Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Менська державна нотаріальна контора Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку у житловому будинку з надвірними будівлями, розташованому по АДРЕСА_1 .

Визнати з ОСОБА_2 право власності на частку у житловому будинку з надвірними будівлями, розташованому по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на частку у житловому будинку з надвірними будівлями, розташованому по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачі:

ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 .

Відповідач:

Менська міська рада, місцезнаходження: вул. Героїв АТО, 6 м. Мена Чернігівська область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 04061777.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:

Менська державна нотаріальна контора Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: вул. Армійська, 1 м. Мена Корюківський район Чернігівська область.

Суддя Н.В. Волошина