Вирок від 27 серпня 2026 р. у справі №588/1039/26 — Тростянецький районний суд Сумської області

Суд: Тростянецький районний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння

Дата: 27 серпня 2026 р.

Справа: №588/1039/26

Суддя: Лебедь О. В.

справа № 588/1039/26

провадження № 1-кп/588/129/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

за участю: секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурор ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

обвинувачений ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

потерпіла ОСОБА_6 ,

представниця потерпілої ОСОБА_7 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025200540000302 від 07.12.2025 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Хорол Полтавської області, громадянин України, освіта середня спеціальна, одружений, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286-1 КК України,

У С Т А Н О В И В:

06.12.2025 близько 22 год 50хв. ОСОБА_4 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, тим самим позбавивши себе можливості правильно оцінювати дорожню обстановку та координувати свої дії, керування технічно справним автомобілем Hyundai Santafe іноземний реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався проїзною частиною вул. Кузьми Скрябіна, у напрямку від вул. Миру до вул. Кеніга, в м. Тростяець,Охтирського району Сумської області. Перебуваючи в районі буд. 80, в порушення вимог п.п.2.3. б, 2.9.а, 12.1 та 12.4 Правил дорожнього руху України, будучи неуважним та не стеживши за дорожньою обстановкою, не обравши в установлених межах безпечну швидкість руху та не врахувавши дорожню обстановку, перевищуючи максимально допустиму швидкість руху в межах населеного пункту допустив виїзд в межі зустрічної смуги руху, де скоїв зіткнення із зустрічним автомобілем марки Suzuki Jimny державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 30.01.2026 №31 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани лівої скронево-тім`яної ділянки, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я та тілесних ушкоджень у вигляді: забою грудної клітини, закритого перелому 7 ребра зі зміщенням, закритого перелому правої променевої кістки в нижній третині без зміщення, які за ознакою довготривалого розладу здоров`я понад 21 день кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Відповідно до зібраних у кримінальному провадженні доказів та висновку судово-автотехнічної експертизи від 25.05.2026 №СЕ-19/119-26/1965-ІТ водій автомобіля марки Hyundai Santafe іноземний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 повинен був діяти відповідально до вимог п.2.3.б, 12.1 та 12.4 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 введених в дію з 01.01.2002, в діях ОСОБА_4 з технічної точки зору вбачаються невідповідності вимогам п.12.1, 12.4 Правил дорожнього руху, із яких невідповідності вимогам п.12.1 перебувають у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того в діях ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п.2.3.б Правил безпеки дорожнього руху, яка знаходиться в прямому причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

Дії ОСОБА_4 кваліфікуються за частиною 1 статті 286-1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Під час судового розгляду за ініціативою обвинуваченого між сторонами кримінального провадження - потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 була укладена угода про примирення від 28.08.2026 року. За змістом указаної угоди ОСОБА_4 повністю визнав свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286-1 Кримінального кодексу України та добровільно, та в повному обсязі відшкодував ОСОБА_6 завдану матеріальну та моральну шкоду на загальну суму 8500 (вісім тисяч п`ятсот) американських доларів.

Також за умовами угоди про примирення потерпіла підтвердила факт отримання вказаної суми коштів у повному обсязі та не має до обвинуваченого жодних майнових, моральних чи інших претензій у зв`язку з даним ДТП.

Сторони погодились, що за вчинене кримінальне правопорушення (з урахуванням загальних засад призначення покарання Розділ ХІ КК України), враховуючи що обвинувачений беззастережно визнає свою вину у скоєнні кримінального правопорушення за частиною 1 статті 286-1 Кримінального кодексу України, враховуючи особу винного, наявність обставин, які пом`якшують покарання, дійшовши згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за частиною 1 статті 286-1 КК України, із застосуванням частин 1, 2 статті 69 КК України сторони узгодили між собою покарання, яке йому має бути призначено: за частиною 1 статті 286-1 КК України по основному покаранню у вигляді двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, по додатковому покаранню - позбавлення права керувати транспортними засобами на строк три роки.

В угоді передбачені, як наслідки її укладення та затвердження, визначені статтею 473 КПК України, так і наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.

Розглядаючи угоду про примирення, суд враховує таке.

Відповідно до вимог частини 3 статті 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

У судовому засіданні обвинувачений обставин пред`явленого обвинувачення не оспорив, підтримав угоду повністю, визнав свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286-1 КК України та пояснив, що повністю розуміє права, передбачені частиною 5 статті 474 КПК України, надані йому законом, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, погодився на призначення узгодженого покарання, просив затвердити угоду.

Потерпіла ОСОБА_6 підтримала угоду про примирення, вказала, що претензій до ОСОБА_4 не має, наслідки затвердження угоди їй зрозумілі.

Обвинуваченому та потерпілій судом роз`яснено, що у разі затвердження угоди обмежуються їх права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, зокрема, роз`яснено, що вирок обвинувачений може оскаржити лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди.

Також потерпілій роз`яснено, що наслідком укладення та затвердження угоди про примирення є позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за це кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Шляхом опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з частиною 6 статті 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор ОСОБА_3 також підтримала укладену угоду, просила суд її затвердити, та вказала, що узгоджена міра покарання відповідає вимогам закону.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що зміст угоди відповідає вимогам статті 471 КПК України та положенням закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про примирення, зобов`язання взяті за угодою обвинуваченим можуть бути виконані повністю, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені частиною 7 статті 474 КПК України.

Обставинами, які відповідно до статті 66 КК України пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні, також активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.

Щодо обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до статті 67 КК України, то в обвинувальному акті такою обставиною було вказано вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Цю саму обставину сторони погодили в п. 3.1.2 угоди про примирення.

При цьому вчинення правопорушення у стані алкогольного сп`яніння є кваліфікуючою ознакою статті частиною 1 статті 286-1 КК України і ця обставина не потребує повторного її визнання як обставини, яка обтяжує покарання.

Отже, обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до статті 67 КК України, суд не встановив.

Дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, суд встановив, що ОСОБА_4 раніше не судимий, проходить службу в ЗСУ за мобілізацією, є учасником бойових дій, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, добровільно відшкодував завдані збитки.

Ураховуючи викладене, узгоджена сторонами угоди про примирення міра покарання по основному покаранню із застосуванням частини 1 статті 69 КК України у виді двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, по додатковому покаранню - позбавлення права керувати транспортними засобами на строк три роки відповідає закону про кримінальну відповідальність, особі обвинуваченого та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Відтак, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про примирення із призначенням обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.

Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого у порядку визначеному статтею 124 КПК України. А саме, стягнути з ОСОБА_4 витрати пов`язані із залученням експертів:

- за актом №2362 на суму 17811 грн 36 коп.;

- за актом №2361 на суму 12722 грн 40 коп.;

- за актом №2360 на суму 12722 грн 40 коп.;

- та за довідкою до висновку № СЕ-19/119-26/1965-ІТ на суму 4813 грн 60 коп.

на загальну суму 48069 грн 76 коп. (а.с. 75-77).

Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Сумської області від 09.12.2025 у справі № 588/2146/25 (провадження №1-кс/588/406/25) на речові докази у цьому кримінальному провадженні накладено арешт, який на підставі частини 4 статті 174 КПК України слід скасувати.

В судовому засіданні представник потерпілої подала клопотання про відкликання цивільного позову. Судом задоволено клопотання про відкликання цивільного позову заявленого представницею потерпілої ОСОБА_7 до Моторно-транспортного страхового бюро України та ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_6 .

Клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не заявлено.

Керуючись статями 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення від 28 серпня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному 07.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025200540000302, укладену між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Визнати ОСОБА_4 винним у пред`явленому обвинуваченні за частиною 1 статті 286-1 КК України та призначити йому покарання, застосувавши частину 1 статті 69 КК України, у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп., з позбавлення права керування транспортними засобами на строк три роки.

Скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Сумської області від 09.12.2025 у справі № 588/2146/25 (провадження №1-кс/588/406/25).

Речові докази:

- автомобіль марки HYUNDAI SANTAFE, іноземний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що зберігається на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: м. Охтирка, вул. Армійська, 1 повернути власнику ОСОБА_4 ;

- автомобіль марки «Suzuki» номерний знак НОМЕР_2 , що зберігається на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: м. Охтирка, вул. Армійська, 1 повернути власнику ОСОБА_8 ;

- осип з транспортних засобів, який запаковано до спец пакету НПУ №NPU5051999 та зберігається в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з залученням експертів в сумі 48069 (сорок вісім тисяч шістдесят дев`ять) грн 76 коп.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Відповідно до частини 15 статті 615 КПК України після складання та підписання повного тексту вироку оголошено його резолютивну частину.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та потерпілій.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua