Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №211/2396/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/2396/26

Провадження № 2/211/3498/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 серпня 2026 року

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Костенко Є.К.,

за участю секретаря судового засідання – Гоєнко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір №75314224 (далі – кредитний договір) відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 12629,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути кошти згідно умов договору. 04.01.2022 року між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» було укладено договір факторингу №025-040122, відповідно до умов якого, Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. 05.12.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» було укладено договір факторингу №05/12/25-01, відповідно до умов якого, Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 року, право вимоги щодо заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №75314224 від 18.08.2021 року перейшло до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП». Відповідно до Реєстру прав вимог №05/12/25 від 05.12.2025 до договору факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 42787,72 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу 12629,00 грн.; заборгованість по процентам 30158,72 грн. Посилаючись на вказані обставини, представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №75314224 від 18.08.2021 року у розмірі 42787,72 грн. та судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

Ухвалою суду від 13.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачем було скеровано відзив на позовну заяву в якому вона зазначає, що оскільки вона є дружиною військовослужбовця, на підставі п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», просить відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення відсотків за користування кредитом, однак не заперечує щодо сплати заборгованості за тілом кредиту.

Представником позивача до суду скеровано відповідь на відзив на позовну заяву в якому він зазначає, що відповідач відповідно до п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не має права на пільги, оскільки її чоловік перебуває на військовій службі за контрактом та не має статусу мобілізованого. Зважаючи на зазначене, вважає, що не має відстав для часткового задоволення позовних вимог та просить задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши фактичні обставини справи, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та письмові докази у їх сукупності дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 18.08.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №75314224, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 12629,00 грн. строком на 30 днів (з 18.08.2021 по 17.09.2021), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 1,99% яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 1MbINtd3sR, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №75314224 від 18.08.2021 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 12629.00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ФК Фінекспрес» діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку Кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий, що підтверджується електронною платіжною інструкцією від 18.08.2021 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі.

04.01.2022 року між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» було укладено договір факторингу №025-040122, відповідно до умов якого, Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

05.12.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» було укладено договір факторингу №05/12/25-01, відповідно до умов якого, Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 року, право вимоги щодо заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №75314224 від 18.08.2021 року перейшло до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП».

Відповідно до Реєстру прав вимог №05/12/25 від 05.12.2025 до договору факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складала 42787,72 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу 12629,00 грн.; заборгованість по процентам 30158,72 грн.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять право первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи досліджені докази, а також встановлені обставини, суд вважає доведеним, що ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору №75314224, що був укладений 18.08.2021 року між ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, під час підписання кредитного договору сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).

Частина 8 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Так, відповідно до п. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», набувши статусу нового кредитора у кредитному договорі №75314224 від 18.08.2021 року, отримало право пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 про погашення наявної в неї заборгованості за вказаним договором.

Щодо заперечень відповідача проти стягнення з неї заборгованості за процентами за вказаним кредитним договором, посилаючись на положення ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" та те, що вона є дружиною військовослужбовця, суд зазначає наступне.

На підтвердження вказаних обставин відповідач разом з відзивом 01.06.2026 на адресу суду надіслала підтверджуючі документи, а саме копію довідки Форми 5, за №2096 від 01.04.2025, з якої вбачається, що солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 з 31.08.2022 по теперішній час.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що проценти за користування кредитом є платою за користування грошовими коштами, а не штрафною санкцією, і підлягають стягненню, якщо вони нараховані відповідно до умов договору в межах погодженого сторонами періоду.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У статті 1, 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

В ч. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" (в редакції на дату укладення кредитного договору - 18.08.2021) визначено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Вищевказаний пункт Закону є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Судом встановлено, що кредитний договір №75314224 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено 18 серпня 2021 року.

Згідно з довідкою форми № 5 за вих. №2096 від 01.04.2025, чоловік відповідачки перебуває на військовій службі за контрактом з 31.08.2022.

Посилаючись на положення ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей", відповідач заперечує проти стягнення процентів.

Однак суд зазначає, що дія вказаної норми не має зворотної дії в часі. На момент виникнення спірних правовідносин, а саме 18.08.2021, коли було укладено кредитний договір, редакція п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" не передбачала, що дружини військовослужбовців також мали пільги щодо сплати відсотків за кредитними зобов`язаннями. Зміни до вищезазначеної норми закону щодо пільг дружинам військовослужбовців набрали чинності лише 18.05.2024.

Крім того, згідно наданим позивачем розрахунком заборгованості вбачається, що нарахування відсотків здійснювалося лише первісним кредитором у період з 18.08.2021 по 14.01.2022.

Таким чином, нарахування процентів у даному випадку здійснено до початку проходження чоловіком відповідача військової служби - 31.08.2022, тобто за період з 18.08.2021 по 14.01.2022, а тому підстав для застосування положень ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" суд не вбачає, тому відхиляє доводи відповідача.

Разом з тим, умови укладеного 18.08.2021 кредитного договору №75314224 сторонами не оспорювалися та є дійсними. При цьому, п. 2.2, 2.3 цього договору вказує, що строк кредиту 30 днів, останній день 17.09.2021. Умовами кредитного договору №75314224 від 18.08.2021 не передбачено пролонгацію кредитного договору.

Доказів того, що відповідач підпусувала та була ознайомлена з правилами надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів", у редакції, яка була долучена позивачем до позовної заяви, суду надано не було.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 зроблено висновок, що "припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання".

З огляду на невиконання умов кредитного договору відповідачем, позивачем належно застосовано стандартну процентну ставку, однак така застосовується на 30 днів кредитного періоду та у межах періоду прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, що становить період з 18.08.2021 по 17.09.2021, тобто 30 календарних днів кредитування. Однак, позивач вийшов за межі цього періоду, нарахувавши відсотки за період по 14.01.2022, що не відповідає умовам кредитного договору. А відтак, обгрунтованим є розмір відсотків, нарахованих за 30 календарних днів з дня кредитування, що становить 200,30 грн., оскільки 16.09.2021 відповідачем було здійснено заходи щодо погашення заборгованості по відсоткам в сумі 2915,37 грн., що підтверджено наданим позивачем розрахунком.

Отже, вимоги позивача про стягнення заборгованості за процентами підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 200,30 грн.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором №75314224 від 18.08.2021 в сумі 12829,30 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу – 12629,00 грн.; процентах – 200,30 грн.

Щодо вимоги про стягнення правової допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за частиною 3 статі 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом статті 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами статті 141 ЦПК України визначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.

Частиною 3 статті 141 ЦПК України закріплено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 4500,00. підтверджуються: договором №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025; витягом з Акту №5-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги від 02.01.2026; ордером; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю виданим на ім`я Ткаченко Ю.О.

Отже, з огляду на зазначені норми права, правову позицію Великої Палати Верховного Суду та встановлені обставин справи, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу підлягають часткову задоволенню, оскільки вони пов`язані з розглядом справи, дотримані критерії розумності їх вартості, але позов задоволено часткоо, тому стягненню з відповдача підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судового збору у розмірі 2662,40 грн., сплаченого при подачі позовної заяви, однак оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати у розмірі 798,28 грн. (12829,30 грн. (сума боргу, стягнута судом) х 2662,40 (сума судового збору, сплачена позивачем) / 42787,72 грн. (сума боргу, заявлена до стягнення).

Керуючись ст.ст. 89, 141, 247, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 6, 509, 512, 526, 536, 625, 626, 629, 638, 1050, 1054 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження за адресою: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд.31/33, офіс 40/3) заборгованість за кредитним договором №75314224 від 18.08.2021 у розмірі 12829 (дванадцять тисяч вісімсот двадцять дев`ять) гривень 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження за адресою: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд.31/33, офіс 40/3) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження за адресою: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд.31/33, офіс 40/3) судовий збір у розмірі 798 (сімсот дев`яносто вісім) гривень 28 коп.

Рішення суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи,якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 28.08.2026.

Суддя Костенко Є. К