Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №490/6365/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

490/6365/26 від27.08.2026

н\п 3/490/1737/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Лященко В.Л., при секретарі Ведмеденко А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Головного управління ДПС у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , директора ТОВ «АРСТАН»

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу №439 від 09.07.2026, при проведенні документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АРСТАН» (код ЄДРПОУ 45921488), за адресою: м. Миколаїв, вул. Вадима Благовісного, буд. 47, корп. літ. А-4, кв.1, встановлено, що посадова особа ОСОБА_1 , яка на момент вчинення правопорушення перебувала на посаді директора ТОВ АРСТАН» порушила п.190.1 ст.190, п.200.1, п.п. «в» п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2026 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 74 248 грн, за рахунок заниження податкових зобов`язань на суму ПДВ 74 248 грн, внаслідок заниження бази оподаткування по операціям з постачання ТМЦ на адресу контрагентів – покупців нижче балансової вартості (митної) вартості, не складено та не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на обсяг постачання (без ПДВ) 371 240,43 грн, крім того, ПДВ 74 248,09 грн, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином. Надав заперечення, в яких просив справу закрити, оскільки із висновками перевірки не погодився та подав заперечення до ГУ ДПС у Миколаївській області, які на даний час не розглянуті.

Дослідивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов наступних висновків.

З протоколу про адміністративне правопорушення №439 від 09.07.2026 вбачається, що в провину ОСОБА_1 ставиться те, що посадова особа, перебуваючи на посаді директора ТОВ АРСТАН» порушила п.190.1 ст.190, п.200.1, п.п. «в» п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2026 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 74 248 грн, за рахунок заниження податкових зобов`язань на суму ПДВ 74248 грн, внаслідок заниження бази оподаткування по операціям з постачання ТМЦ на адресу контрагентів – покупців нижче балансової вартості (митної) вартості, не складено та не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на обсяг постачання (без ПДВ) 371 240,43 грн, крім того, ПДВ 74 248,09 грн, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Однак, протокол не містить суті правопорушення, тобто відсутнє викладення тих обставин, дій та бездіяльності, що на думку особи, яка складає протокол, утворює склад адміністративного правопорушення, та обґрунтовує дії (бездіяльність) які призвели до порушення ведення податкового обліку. Матеріали справи не містять інших доказів, крім протоколу та акту перевірки, які б підтверджували вину ОСОБА_1 .

При цьому в матеріалах справи відсутні відомості щодо того чи було після складення акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу, чи було воно оскаржено суб`єктом господарської діяльності, а також чи є суми, вказані податковим органом в акті №11862/14-29-07-03/45921488 від 09.07.2026, узгодженими, згідно податкового законодавства (п.п.56.17, 56.18 Податкового кодексу України), оскільки сам по собі акт документальної перевірки є ненормативним правовим актом, який не породжує певні правові наслідки, не створює юридичний стан і не спрямований на регулювання суспільних відносин.

Більше того, з поданих ОСОБА_1 заперечень вбачається, що ним було подано заперечення на Акт перевірки.

Відповідно до змісту п.86.1.ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Відповідно до практики Верховного Суду, згідно з якою неодноразово наголошувалось на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, який фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. В силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню. Зазначена правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14.

Таким чином, відповідно до матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення ґрунтується на акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки, висновки якого самі по собі не можуть бути достатньою підставою для вирішення справи по суті без їх належної перевірки та підтвердження іншими доказами.

Згідно зі статтею 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а тому суд не може виконувати одночасно функцію дізнання, обвинувачення і правосуддя.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Аналогічного роду положення закріплено і уст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Зокрема, у справі «Barbera, Messegu and Jabardov. Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Отже, вищевказані недоліки, наявні в протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути усунуті судом.

Особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення формально підійшла до з`ясування всіх істотних обставин у справі, а тому наведені вище обставини позбавляють суд можливості всебічно і повно з`ясувати обставини справи, а відтак вирішити справу у точній відповідності із законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Проаналізувавши викладені обставини та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з причини відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 222, 245, 256, 278 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя В.Л.Лященко