Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №484/4684/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/4684/26

Провадження № 2-а/484/84/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.08.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді – Шикері І.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Бабкова Ольга Сергіївна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 03.07.2026 під час блокування рахунків дізнався, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 №248 від 27.02.2026, його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 17000 грн. за те, що 22.12.2025 о 09.00 год., він не прибув по повістці № 5853547, що була направлена за задекларованою адресою засобами поштового зв`язку.

З вказаним правопорушенням ОСОБА_1 не згоден, адже жодної повістки на вказану дату не отримував, від військового обліку не ухилявся, а в зазначений період грудня 2025 року перебував на стаціонарному лікуванні в медичному закладі. Також позивач наголосив, що є особою з інвалідністю та має офіційно підтверджену в системі відстрочку. Посадовими особами відповідача позивачу було запропоновано надати письмові пояснення та медичні документи, що підтверджують поважність причин неявки у грудні 2025 року. Також, 16.02.2026 позивач звернувся із заявою про надання відстрочки через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Під час передачі документів та верифікації військово-облікового документа в електронній формі (ВОД), працівник ЦНАП звернув увагу позивача на наявність у системі відмітки про його перебування «в розшуку». Причини внесення такої відмітки позивачу відомі не були, оскільки він безперервно проживає за своєю фактичною (офіційною) адресою, його актуальний номер телефону внесений до ЄДРПВР «Оберіг», проте жодних сповіщень чи викликів від відповідача він не отримував. Наступного дня в електронному ВОД позивача відобразився статус про діючу законну відстрочку від призову, проте відмітка про розшук залишалась активною. З метою врегулювання цього технічного непорозуміння та приведення свого правового статусу у повну відповідність до вимог закону, 20.02.2026 року позивач особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де дізнався, що підставою для внесення відмітки про розшук стала його нібито неявка за повісткою на 22.12.2025 року. 22.02.2026 року позивач повторно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та передав уповноваженому працівнику відповідача (особі жіночої статі, анкетні дані якої позивачу невідомі) офіційну довідку лікаря, яка належним чином підтверджувала факт його перебування на лікуванні у грудні 2025 року (оригінал довідки було вилучено працівником ТЦК і вона має перебувати в матеріалах справи, які запитувалися позивачем). Працівник Відповідача запевнила, що передасть документи керівництву для їх розгляду та прийняття рішення про зняття розшуку, та запропонувала з`явитися 25.02.2026. Проте, вже впродовж дня 22.02.2026 року позивач виявив, що інформація про перебування «в розшуку» в його електронному ВОД повністю зникла, тому вважав, що відповідач визнав поважність причин неявки за грудень 2025 року, закрив це питання і необхідність повторного візиту 25.02.2026 року, відпала. Натомість, наприкінці дня 25.02.2026 року, на телефон позивача зателефонувала вищевказана працівниця ІНФОРМАЦІЯ_2 та в ультимативній формі почала вимагати пояснень щодо причин його подальшої неявки. На пояснення позивача про те, що статус розшуку вже знято в системі «Резерв+» і конфлікт як він вважає, вичерпано, посадова особа відповідача висловила особисту упередженість та пригрозила притягнути його до максимальної відповідальності. Позивач не надав значення цим деструктивним погрозам, вважаючи себе захищеним законом. Проте, як стало відомо згодом, вже 27.02.2026 року відповідачем за абсолютної відсутності складу правопорушення йому було притягнуто до адміністративної відповідальності. Позивач наголошує, що оскаржувана постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 № 248 від 27.02.2026 року жодному з вказаних законодавчих критеріїв не відповідає, оскільки була винесена відповідачем із прямим та грубим порушенням норм матеріального і процесуального права.

Розгляд даної справи, відповідно до вимог ст.257 КАС України, проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

19.03.2025 від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу суду надійшов відзив у якому представник відповідача, зокрема зазначила, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки протокол № 136 від 20.02.2026 року про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, був складений у його присутності; про день, місце та час розгляду справи, а саме: 27.02.2026 року о 15 год. 00 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , кабінет № 3 Ковалю А.П. було доведено, що підтверджується його підписом, а також відібрано письмові пояснення. Таким чином, позивач достовірно знав, що справа відносно нього буде розглядатися начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 о 15 год 00 хв. 27.02.2026 року. У зв`язку з небажанням ОСОБА_1 бути присутнім при розгляді справи про скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, справа була розглянута без його участі, примірник оскаржуваної постанови у день розгляду справи, у зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 , був за вих. № 1714/1 від 27.02.2026 року надісланий йому поштовим відправленням.

Окрім цього, представник звернула увагу на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду із наданим позовом, адже примірник оскаржуваної постанови № 248 від 27.02.2026 року був надісланий стороною відповідача 11.04.2026 року за вих. № 3112 до Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) разом із заявою про відкриття виконавчого провадження, де державним виконавцем постановою від 18.06.2026 року відносно ОСОБА_1 було відкрито виконавче провадження № 81297448, копії якої державним виконавцем 18.06.2026 року за № 70757/3 були надіслані сторонам виконавчого провадження, у тому числі – ОСОБА_1 , а тому до посилання адвоката Бабкової О.С. про те, що про притягнення до адміністративної відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач дізнався лише 03.07.2026 року після заблокування банківської картки не підтверджується належними та допустимими доказами, а тому є необґрунтованими та безпідставними, до яких слід віднестись вкрай критично, оскільки звернення Позивача до відділу ВДВС, але не спростовує факту того, що він знав та / або міг знати про порушення свої прав набагато раніше. З урахуванням наведеного представник просила відмовити у задоволенні позову, а постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 248 від 27.02.2026 р про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн залишити без змін.

Представник позивача направила до суду відповідь на відзив, у якому, зокрема, зазначила, що позивач не був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки повістка не була вручена ОСОБА_1 особисто, і він жодним чином не був поінформований про необхідність прибуття. Факт неотримання повістки виключає будь-яку протиправність та вину у діях позивача, оскільки обов`язок явки виникає виключно після належного та фактичного вручення військовозобов`язаному мобілізаційного документа під особистий підпис (або складання акта відмови від отримання). Оскільки самого факту оповіщення не відбулося, у діях Позивача повністю відсутні подія та склад адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Задля притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: по-перше, направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, та відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою, чого відповідачем не доведено. В той же час, відомості, які містяться в матеріалах справи щодо позивача, чітко вказують на добросовісний характер його поведінки стосовно виконання військового обов`язку та повну відсутність наміру ухилятися від відвідування ТЦК та СП. З урахуванням наведеного, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заяви сторін у справі, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст.55 Конституції України, кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з ч.1 ст. 5 КАСУ, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що 20.02.2025 уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 було складено протокол № 136 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КпАП України за порушення вимог абз.1 п.1 ст.22, абз.7 п.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв`язку з неприбуттям за повісткою № 5853547 до ІНФОРМАЦІЯ_2 22.12.2025 о 09.00 год., яка була направлена за раніше задекларованою адресою: АДРЕСА_1 , через поштову службу «Укрпошта» (а.с.42 зворотній бік).

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № 248 від 27.02.2026 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 17000 грн. (а.с.44).

Так, ч.3 ст.210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, а саме за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Вказана норма є бланкетною, тому в постанові повинно бути зазначено норму нормативно-правового акта, яку порушила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Як вбачається із оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкриміноване порушення вимог абз. 1 ч.1 ст.22, абз. 7 ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до абз. 1 ч.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

За вимогами абз. 7 ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до абзаців 8-12 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; місце, день і час явки за викликом; підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки. Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв`язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.

Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов`язані назвати свої прізвища, ім`я та по батькові, посади, а також пред`явити службові посвідчення.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

З наданих суду доказів вбачається, що посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 в оскаржуваній постанові позивачу інкриміновано неявку до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою № 5853547, 22.12.2025 о 09.00 год., яка була направлена за раніше задекларованою адресою: АДРЕСА_1 , через поштову службу «Укрпошта».

З матеріалів справи, зокрема й з оскаржуваної постанови, вбачається, що виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 був здійснений засобами поштового зв`язку через АТ «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням 067058511681, яке було повернуте на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 без вручення, з відміткою «адресат відсутній» (а.с.41 зворотній бік).

Таким чином, доказів того, що ОСОБА_1 отримав повістку № 5853547, яка була направлена йому засобами поштового зв`язку, матеріали справи не містять.

Окрім цього, 20.02.2026, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 надав відповідачу письмові пояснення щодо поважності причин неявки 22.12.2025 о 09.00 год. - перебування на стаціонарному лікуванні та відповідні докази цьому, а саме довідку сімейного лікаря ОСОБА_4 про те, що у період з 18 по 26 грудня 2025 знаходився на лікуванні в АЗПМС с. Катеринка КП «Первомайський РЦПМСД» Кам`яномостівської сільської ради, з діагнозом: «Гіпертонічна хвороба, криз ускладнений, енцефалапатія, цефалгічний вестибулярний синдроми» (а.с.43 зворотній бік, а.с.48).

Разом з тим, не дивлячись на наявність доказів поважності причин неприбуття ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці № 5853547 22.12.2025 о 09.00 год., які підтверджені відповідними документами, відповідач притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та наклав стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 17000 грн.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно зі ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Суд наголошує, що згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Частиною 3 статті 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідачем не надано до суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, викладені в адміністративному позові, та які б дозволили вказати на достовірність обставин, викладених у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а тому будь-які сумніви з приводу наявності вини трактуються на користь особи, відносно якої винесена постанова.

Таким чином, враховуючи, що в ході розгляду справи відповідачем, на якого у даному випадку покладено обов`язок щодо доказування, не доведено правомірності прийнятого стосовно позивача оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку необхідність скасування оскаржуваної постанови із закриттям провадження в справі про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Твердження представника відповідача щодо пропуску позивачем строку для звернення до суду з адміністративним позовом суд відхиляє, адже судом вже було вирішене вказане питання, про що постановлено ухвалу від 17.07.2026.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що за результатом судового розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати понесені позивачем на сплату судового збору, в розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. 241-243, 246, 286 КАС України

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Бабкова Ольга Сергіївна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення– задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № 248 від 27.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу, в сумі 17000 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу, в сумі 17000 грн – закрити у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення.

Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 28.08.2026.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача - адвокат Бабкова Ольга Сергіївна, місцезнаходження за адресою: вул. Театральна, 21, м. Первомайськ, Миколаївська область.

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 , код НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддя: І.А.ШИКЕРЯ