Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №487/3072/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3072/26

Провадження № 2/487/2492/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

28.08.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судових засідань Янковець Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики

ВСТАНОВИВ:

22.04.2026 року представник ТОВ «Фінпром Маркет» - Гедзь О.В., шляхом формування у системі «Електронний суд», звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовною заявою, у якій просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, укладеним між відповідачем та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 20.09.2025 року, у розмірі 14184,47 грн., з яких: 4167 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1183,43 грн. - сума заборгованості за процентами, 8834,04 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою. Окрім того, просила стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 4500 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 20.09.2025 року, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики №71134538, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 4500,00 грн..

Крім того, 17.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №15997285 до Договору Позики №71134538 за умовами якого сторони домовились про пролонгацію строку кредитування на 28 днів та змінено денну процентну ставку на 1%.

В подальшому, 25.02.2026 року між ТОВ «Фінпром Маркет» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» було укладено Договір факторингу №25/02/26, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Фінпром Маркет» права грошової вимоги за кредитними договорами, у т.ч. за договором позики №71134538. Згідно реєстру прав вимоги №2 від 25.02.2026 до «Фінпром Маркет» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за договором позики №71134538 у розмірі 14184,47 грн..

Заборгованість за вищевказаним договором відповідачем не погашається. Посилаючись на вищенаведене, представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 14184,47 грн..

Ухвалою суду від 28.04.2026 року відкрито провадження у справі в спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Одночасно, за клопотанням представника позивача витребувано докази щодо належності платіжної картки ОСОБА_1 зарахування грошових коштів на його рахунок.

30.04.2026 року від АТ «Універсал Банк» надійшла відповідь, щодо належності карткового рахунку відповідачу та виписка з рахунку.

Представник позивача до судового засідання не з`явилася, надіслала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги просила задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

У відповідності до положень ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Згідно статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За нормами ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин 1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За нормами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 20.09.2025 року, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики №71134538, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 45000,00 грн. строком на 30 дні (п.2.2 Договору). За користування кредитом клієнт сплачує товариству 0,200% (фіксовану) процентну ставку, на день, яка діє протягом Строку Договору визначеного п.п. 2.2.2 Договору. Денна процентна ставка складає 0,700%. Комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданоо кредиту (що у грошовому виразу складає 675 грн.)

Відповідач підписав договір 20.09.2025 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 76167.

Цього ж дня ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 76167 Заявку-опитувальник клієнта на отримання фінансового кредиту та інформаційне повідомлення

Крім того, 17.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №15997285 до Договору Позики №71134538 за умовами якого сторони домовились про пролонгацію строку кредитування на 28 днів та змінено денну процентну ставку на 1%.

Відповідач підписав додаткову угоду 17.10.2025 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 08600.

Згідно довідки про ідентифікацію, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» ідентифікувало ОСОБА_1 під час укладення договору №71134538 одноразовим ідентифікатором 76167 та договору №15997285 одноразовим ідентифікатором 08600 який був відправлений на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 /

Крім того, з наявної в матеріалах справи копії платіжної інструкції АТ «Таскомбанк» вбачається що на номер картки № НОМЕР_1 , 20.09.2025 року - 4500 грн..

Також, з інформації наданої АТ «УніверсалБанк», встановлено що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 та згідно виписки по картковому ранку за період з 20.09.2025 по 23.09.2025 року на його платіжну картку 20.09.2025 року було зараховано платіж у сумі 4500 грн.

Згідно розрахунку заборгованості складеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»», заборгованість ОСОБА_1 складає 14184,47 грн.

Відповідач, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув.

Вподальшому, 25.02.2026 року між ТОВ «Фінпром Маркет» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» було укладено Договір факторингу №25/02/26, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Фінпром Маркет» права грошової вимоги за кредитними договорами, у т.ч. за договором позики №71134538.

Згідно реєстру прав вимоги №2 від 25.02.2026 до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за договором позики №71134538 у розмірі 14184,47 грн..

Згідно доданих до позову розрахунків заборгованості, складених ТОВ «Фінпром маркет», заборгованість відповідача складає 14184,47 грн., з яких: 4167 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1183,43 грн. - сума заборгованості за процентами, 8834,04 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» в частині позовних вимог про стягнення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за пенею/неустойкою в сумі 8834,04 грн., суд зазначає наступне.

Так, п. 18 Перехідних положень ЦК України, передбачає що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, суд вважає, що нарахування пені/неустойки є неправомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені/неустойки в сумі 8834,04 грн. слід відмовити.

Приймаючи до уваги вищевикладене позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 5350,43 грн., з яких: 4167 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1183,43 грн. - сума заборгованості за процентами.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Верховного Суду від 04 червня 2021 року по справі №380/887/20).

У позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 4500 грн. та 2662,40 грн. сплаченого судового збору.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду Договір про надання правової допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025 року, укладений між ТОВ «Фінпром Маркет» та Адвокатом «Ткаченко Юлією Сергіївною»; Акт приймання передачі справ на надання правничої допомоги, витяг з акту №10ФП від 029.03.2026, платіжну інструкцію кредитного переказу коштів, ордер серіїАХ №1287257 від 03.09.2025 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльнісстю серії ПТ №2099.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача, щодо стягнення правничої допомоги у розмірі 4500 грн. підлягають задоволенню.

На підставі статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1004,27 грн. (5350,43 грн. / 14184,47 грн. х 2662,40 грн.).

Керуючись ст.ст.141, 258, 259, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики №71134538 у сумі 5350,43 грн., з яких: 4167 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1183,43 грн. - сума заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1004,27 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» витрати на правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, код ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Головуючий суддя: І.О. Притуляк