Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №473/3675/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3675/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

"28" серпня 2026 р. м. Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Усікова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Матвійця Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенську справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 ,

- за ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

У протоколі серія ЕПР1 №712715 від 07.07.2026 року в розділі склад адміністративного правопорушення поліцейським, який склав цей протокол, зазначено, що: «07.07.2026 08:00:00 с. Новогригорівка, вул. Самосенків, 07.07.2026 року о 08:00 год., в с. Новогригорівка по вул. Самосенків, біля буд. 11, водій гр. ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ 2121 днз НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп?яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Огляд на стан сп?яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Drager Alcotest 6820 на місці зупинки. Відповідно до тесту №467, проведеного 07.07.2026 о 08:12 год., газоаналізатором Drager Alcotest 6820, водій дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп?яніння, результат 0,35 проміле. Від проходження медичного огляду на стан сп?яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.9.а. ПДР - Керування ТЗ особами в стані алк., нарк. чи ін. сп?яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції».

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №712721 від 07.07.2026 року, зазначено, що: «07.07.2026 08:00:00 с. Новогригорівка, вул. Самосенків 11, 07.07.2026 року о 08:00 год., в с. Новогригорівка по вул. Самосенків, біля буд. 11, водій гр. ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ 2121 днз НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1.а. ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ».

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, оскільки був повідомлений рекомендованим листом на адресу, що вказана поліцією в протоколі про адміністративне правопорушення, який він отримав. ОСОБА_1 заяв чи клопотань до суду про відкладення слухання справи чи про поважні причини неприбуття не направив.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Однак, положенням ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено вичерпний перелік категорій справ, коли присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 126, 130 КУпАП, у зазначений виключний перелік не входить.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, його поведінку суд вважає свідомим затягуванням розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, та уникнення адміністративної відповідальності.

Отже, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Каракуця проти України, будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.

Дослідивши матеріали справи, зокрема надані відеозаписи з бодікамер працівників поліції, оцінивши докази у їх сукупності за внутрішнім переконанням, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження у справі з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, особа, стосовно якої складався зазначений протокол, на час його складання була неповнолітньою.

Відповідно до п. 17 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року №1376, у разі вчинення адміністративного правопорушення неповнолітньою особою віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років протокол про адміністративне правопорушення складається стосовно цієї особи. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, перелік яких передбачено ч. 2 ст. 13 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. Проведення опитування малолітніх чи неповнолітніх осіб допускається тільки за участі батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 КУпАП інтереси особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Згідно з вимогами п. 7 Мінімальних стандартних правил ООН, що стосуються відправлення здійснення правосуддя щодо неповнолітніх, право мати адвоката та право на присутність батьків є основними процесуальними гарантіями захисту прав неповнолітніх.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Таким чином, забезпечення права на захист неповнолітньої особи при її притягненні до будь - якого виду юридичної відповідальності здійснюється шляхом обов`язкового залучення законного представника.

Однак, уповноважена особа, розуміючи, що ОСОБА_1 є неповнолітнім, не переконалась у тому, що ОСОБА_1 правильно розуміє суть правопорушення, вчинення якого його ставиться у провину, хоча в цьому випадку зобов`язана була такі дії вчинити шляхом повідомлення і залучення до справи захисника або кого-небудь з батьків - законних представників, як того вимагають загальні положення норм права як національного так і міжнародного, зокрема Конвенції ООН про права дитини, що регламентують захист прав дитини, а також особливість порядку притягнення неповнолітніх до відповідальності за вчинення правопорушення.

Крім того, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що уповноважена особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, не ознайомила неповнолітню зі спеціальним правом, визначеним у ст. 270 КУпАП.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 33 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.

Як зафіксовано на відеозаписі з бодікамер працівників поліції, уповноважені особи поліції здійснювали процедуру опитування неповнолітнього ОСОБА_1 та проведення його огляду на стан сп`яніння без присутності батьків або законних представників. Мати неповнолітнього була залучені працівниками поліції в телефонному режимі лише на завершальному етапі, вже після проведення вказаних процесуальних дій. На місці проходження медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння і складання протоколу її не було.

Наведені обставини вказують на істотне порушення права на захист неповнолітнього, що дає підстави дійти висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не можна вважати допустимим доказом за таких обставин.

В силу вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише за наявності всіх елементів складу адміністративного правопорушення: об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту, суб`єктивної сторони.

У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкове не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Таким чином, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126 КУпАП, за відсутності допустимих доказів обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення не доведена, тому провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247, 280, 283-285 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Справи №473/3675/26 та №473/3676/26 об`єднати в одне провадження. Об`єднаній справі присвоїти №473/3675/26.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення.

Суддя О.В. Усіков