Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №469/970/24 — Березанський районний суд Миколаївської області

28.08.26 Справа №469/970/24

2/469/59/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року селище Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Тавлуя В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рогозевич С.О.,

учасники справи:

прокурор - Обращенко Ю. В.,

представник

Миколаївської обласної державної адміністрації - не з`явився,

відповідачка ОСОБА_1 - не з`явилася,

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог

щодо предмета спору – Управління культури, національностей

та релігій Миколаївської обласної державної адміністрації - не з`явився,

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог

щодо предмета спору –

Березанської селищної ради Миколаївської області - не з`явився,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи - Управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної державної адміністрації, Березанська селищна рада Миколаївської області, про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки та витребування земельної ділянки, –

в с т а н о в и в:

Позивач - Заступник керівника Миколаївської окружної прокуратури 21.06.2024 року звернувся до Березанського районного суду з зазначеним позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи - Управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної державної адміністрації, Березанська селищна рада Миколаївської області, у якому, з урахуванням подальшої зміни предмета позову, викладеній у заяві від 12.09.2025 року, прийнятій до розгляду судом Ухвалою суду від 27.01.2026 року, просив:

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 4820955000:20:000:0349 (номер запису про право власності 46466574 від 26.01.2022);

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4820955000:20:000:0349, площею 2,0000 га, за межами населеного пункту в межах території Березанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області;

- витребувати від ОСОБА_1 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації пам`ятки археології – «Курганна група № 3 Андріївка (Курган № 3)» із земельною ділянкою площею 0,1505 га, на якій розташований такий об`єкт, та який має наступні координати поворотних точок:

№1 – відстань: 58,53 м, координати: Х – 5184989,99, Y – 4217601,49;

№2 – відстань: 58,55 м, координати: Х – 5184992,47, Y – 4217609,68;

№3 – відстань: 58,5 м, координати: Х – 5184994,04, Y – 4217617,51;

№4 – відстань: 58,48 м, координати: Х – 5184993,54, Y – 4217623,24;

№5 – відстань: 58,44 м, координати: Х – 5184991,38, Y – 4217627,63;

№6 – відстань: 58,51 м, координати: Х – 5184985,43, Y – 4217631,39;

№7 – відстань: 58,57 м, координати: Х – 5184971,68, Y – 4217634,00;

№8 – відстань: 58,47 м, координати: Х – 5184963,02, Y – 4217633,98;

№9 – відстань: 58,41 м, координати: Х – 5184959,07, Y – 4217632,39;

№10 – відстань: 58,55 м, координати: Х – 5184956,82, Y – 4217629,74;

№11 – відстань: 58,66 м, координати: Х – 5184949,96, Y – 4217613,98;

№12 – відстань: 58,54 м, координати: Х – 5184950,22, Y – 4217602,58;

№13 – відстань: 58,54 м, координати: Х – 5184954,22, Y – 4217597,10;

№14 – відстань: 58,55 м, координати: Х – 5184964,76, Y – 4217592,92;

№15 – відстань: 58,53 м, координати: Х – 5184975,29, Y – 4217592,11;

№16 – відстань: 58,52 м, координати: Х – 5184980,80, Y – 4217593,09;

№17 – відстань: 58,51 м, координати: Х – 5184986,37, Y – 4217596,30.

У обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що Миколаївською окружною прокуратурою під час реалізації повноважень, визначених ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та за наслідками проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023152020000054 від 06.12.2023, встановлені порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини на території Березанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області.

Так, рішенням XXV сесії VIII скликання Березанської селищної ради від 23.12.2021 № 27 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України із земель постійного користування ОСОБА_2 » ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 4820955000:20:000:0349 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту в межах території Березанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області (п.11вказаного рішення).

На підставі вказаного Рішення державним реєстратором Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Морозовим С.А. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.01.2022 вчинено запис №46466574 про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 4820955000:20:000:0349 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 2571406248060),

Позивач вважає, що Рішення Березанської селищної ради від 23.12.2021 № 27 є незаконним в частині надання у власність земельної ділянки з кадастровим номером 4820955000:20:000:0349, оскільки, встановлено, на земельній ділянці з кадастровим номером 4820955000:20:000:0349 розташований об`єкт культурної спадщини - «Курганна група № 3 Андріївка (Курган № 3)», який внесено до Державного списку нерухомих пам`яток археології місцевого значення Миколаївської області (далі - Список), затвердженого розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації від 12.07.2000 № 507-р.

Так, під №121 у Списку рахується пам`ятка археології - Курганна група №3, датована ІІІ тис. до н.е. - І тис. н.е., розташована на відстані 2,4 км на схід від с.Андріївка Березанського району.

Згідно форми анотованого списку на пам`ятник археології, Курган № 3 у селі Андріївка був зафіксований розвідкою експедиції Миколаївського краєзнавчого музею в 1995 році.

Висота даного кургану становить 1 метр, а діаметр - 15 метрів, розташований за наступними координатами 46°52'35,08''С, 31°25'04,02''В, за адресою: Миколаївська область, Березанський (на теперішній час Миколаївський) район, 2,4 км на схід від села Андріївка.

Згідно з Планом топографічної зйомки земельної ділянки (кургану) проведеної під час огляду, курган знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4820955000:20:000:0349, його площа становить 0,1505 га та має 17 поворотних точок з наступними координатами:

- №1 - відстань: 58,53 м, координати: Х - 5184989,99, Y - 4217601,49;

- №2 - відстань: 58,55 м, координати: Х - 5184992,47, Y - 4217609,68;

- №3 - відстань: 58,5 м, координати: Х - 5184994,04 , Y - 4217617,51;

- №4 - відстань: 58,48 м, координати: Х - 5184993,54, Y - 4217623,24;

- №5 - відстань: 58,44 м, координати: Х - 5184991,38, Y - 4217627,63;

- №6 - відстань: 58,51 м, координати: Х - 5184985,43, Y - 4217631,39;

- №7 - відстань: 58,57 м, координати: Х - 5184971,68, Y - 4217634,00;

- №8 - відстань: 58,47 м, координати: Х - 5184963,02, Y - 4217633,98;

- №9 - відстань: 58,41 м, координати: Х - 5184959,07, Y - 4217632,39;

- №10 - відстань: 58,55 м, координати: Х - 5184956,82, Y - 4217629,74;

- №11 - відстань: 58,66 м, координати: Х - 5184949,96, Y - 4217613,98;

- №12 - відстань: 58,54 м, координати: Х - 5184950,22, Y - 4217602,58;

- №13 - відстань: 58,54 м, координати: Х - 5184954,22, Y - 4217597,10;

- №14 - відстань: 58,55 м, координати: Х - 5184964,76, Y - 4217592,92;

- №15 - відстань: 58,53 м, координати: Х - 5184975,29, Y - 4217592,11;

- №16 - відстань: 58,52 м, координати: Х - 5184980,80, Y - 4217593,09;

- №17 - відстань: 58,51 м, координати: Х - 5184986,37, Y - 4217596,30.

На момент огляду пам`ятки археології встановлено, що на всій площі останньої знаходиться сільськогосподарська рослина в стадії росту.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4820955000:20:000:0349, до складу якої ввійшла й земельна ділянка на якій знаходиться пам`ятка археології «Курганна група №3 Андріївка (Курган № 3)», після виявлення та внесення вказаного кургану до Державного списку нерухомих пам`яток археології місцевого значення Миколаївської області.

Посилаючись на положення ч.2 ст.2 Закону України «Про охорону культурної спадщини», згідно якої кургани відносяться до об`єктів культурної спадщини, положення п.«г» ч.1 та ч.2 ст.150 ЗК України згідно якої вилучення земель історико-культурного призначення зі складу земель державної власності для сільськогосподарських потреб не передбачено, позивач вважає, що під час формування та передачі у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 4820955000:20:000:0349, на частині якої площею 0,1505 га розташований курган, фактично проведено незаконну зміну цільового призначення в цій частині земель історико-культурного призначення на землі сільськогосподарського призначення.

У зв`язку з цим, Березанська селищна рада, приймаючи рішення від 23.12.2021 №27 в частині передачі ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 4820955000:20:000:0349, на якій розташований об`єкт культурної спадщини, не врахувала вимог законодавства щодо недопустимості вилучення з державної власності та подальшої передачі у приватну власність земель історико-культурного призначення.

Таким чином, внаслідок прийняття Березанською селищною радою вказаного рішення пам`ятка археології, як неподільна нерухома річ із відповідною земельною ділянкою, незаконно вибула з власності держави.

Посилаючись на наведені обставини позивач просив задовольнити позов.

09 липня 2024 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді Березанського районного суду Миколаївської області від 09 липня 2024 року заяву прокурора про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 4820955000:20:000:0349 площею 2 га, яка розташована в межах території Березанської селищної ради та заборонено органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки (у тому числі, у разі зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки, її поділу чи об`єднання з іншими ділянками, укладання договорів, вчинення інших правочинів щодо неї), заборонено ОСОБА_1 вчиняти із земельною ділянкою кадастровий номер 4820955000:20:000:0349 дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, її поділу, об`єднання з іншими ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.

27 січня 2026 року Ухвалою суду прийнято до розгляду заяву прокурора про зміну предмета позову, у якій позовні вимоги викладені у новій редакції та залучено до участі у справі Березанську селищну раду Миколаївської області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

05 березня 2026 року Ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

04 березня 2026 року на адресу суду від Відповідачки ОСОБА_1 надійшов Відзив на позовну заяву, у якому відповідачка просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі посилаючись на те, що позивачем не доведено факту існування на спірній земельної об`єкта археології, що в Державному земельному кадастрі відсутні будь-які відомості про пам`ятку культурної спадщини, що відсутні встановлені Законом межі, координати та охоронної зони, та що долучені прокурором документи - не є належними та допустими доказами, а гому відсутні правові підстави для скасування права власності та витребування земельної ділянки.

У судовому засіданні прокурор Обращенко Ю.В. заявлені вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 неодноразово повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явилася, не повідомила про причину своєї неявки.

Представники Миколаївської обласної державної адміністрації, третіх осіб - Управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної державної адміністрації, Березанська селищна рада Миколаївської області, у судове засідання не з`явилися. Про дату, місце і час судового засідання повідомлені належним чином.

За таких обставин, суд розглянув справу за відсутності осіб, які не з`явилися у судове зсідання.

Заслухавши пояснення прокурора, та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Як вбачається з дослідженої судом копії Витягу з Рішенням XXV сесії VIII скликання Березанської селищної ради від 23.12.2021 № 27 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України із земель постійного користування ОСОБА_2 », вказаним Рішенням вирішено:

- Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. України гр. України 9 чол. для ведення особистого селянського господарства за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, Березанська селищна рада (за межами населеного пункту) (п.1 Рішення);

- Передати із земель комунальної власності Березанської селищної ради /категорія земель - землі сільськогосподарського призначення/ громадянці України ОСОБА_1 земельну ділянку у власність площею 2,0000 га ріллі кадастровий номер 4820955000:20:000:0349 для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦГІЗД - Секція А 01.03), утвореної в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4820955000:20:000:0315 за межами населенного пункту в межах території Березанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської (п.11 Рішення);

- Рекомендувати громадянам України, вказаним в цьому рішенні, зареєструвати право власності на земельні ділянки, передані їм у власність, у державного реєстратора державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п.14 Рішення) (а.с.25-36).

На підставі вказаного рішення державним реєстратором Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Морозом С.А. 26.01.2022 вчинено запис № 46466574 про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 4820955000:20:000:0349 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 2571406248060), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру з прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №380745176 від 29.05.2024 року (а.с.37).

В той же час за даними Публічної кадастрової карти України на земельній ділянці з кадастровим номером 4820955000:20:000:0349 розташована пам`ятка культурної спадщини, а саме курган - Курганна група №3 Андріївна (Курган №3).

За інформацією Управління культури, національностей та релігії Миколаївської обласної військової адміністрації від 05.12.2023 за №1523/02-13 на підставі інформації, яка наявна в управлінні культури, національностей та релігій Миколаївської облвійськадміністрації, на земельній ділянці з кадастровим номером 4820955000:20:000:0349 знаходиться пам`ятка археології місцевого значення «Курганна група № 3». Зазначений об`єкт культурної спадщини був вперше відкритий в 1995 році під час розвідки Миколаївського краєзнавчого музею та в подальшому взятий на державний облік розпорядженням голови Миколаївської облдержадміністрації від 12.07.2000 № 507-р. (а.с.39-40).

За даними Витягу з розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації від №507-р «Про державний облік і охорону пам`яток археології» Курган N3, який розташований на відстані 2,4 км на схід від с.Анатолівка Березанського району Миколаївської області включено до Державного списку нерухомих пам`яток археології місцевого значення Миколаївської області (п.121 Списку) (а.с.41-42).

З наявної у матеріалах справи Копії форми анотованого списку на пам`ятку археології Курган N3 с.Анатолівка Березанського району Миколаївської області є пам`ятником археології, був зафіксований розвідкою експедиції Миколаївського краєзнавчого музею в 1995 році. Висота даного кургану становить 1 метр, а діаметр - 15 метрів, розташований за наступними координатами 46°52'35,08''С, 31°25'04,02''В, за адресою: Миколаївська область, Березанський (на теперішній час Миколаївський) район, 2,4 км на схід від села Андріївка (а.с.43).

Згідно з Планом топографічної зйомки земельної ділянки (кургану) проведеної під час огляду, курган знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4820955000:20:000:0349, його площа становить 0,1505 га та має 17 поворотних точок з наступними координатами:

- №1 - відстань: 58,53 м, координати: Х - 5184989,99, Y - 4217601,49;

- №2 - відстань: 58,55 м, координати: Х - 5184992,47, Y - 4217609,68;

- №3 - відстань: 58,5 м, координати: Х - 5184994,04 , Y - 4217617,51;

- №4 - відстань: 58,48 м, координати: Х - 5184993,54, Y - 4217623,24;

- №5 - відстань: 58,44 м, координати: Х - 5184991,38, Y - 4217627,63;

- №6 - відстань: 58,51 м, координати: Х - 5184985,43, Y - 4217631,39;

- №7 - відстань: 58,57 м, координати: Х - 5184971,68, Y - 4217634,00;

- №8 - відстань: 58,47 м, координати: Х - 5184963,02, Y - 4217633,98;

- №9 - відстань: 58,41 м, координати: Х - 5184959,07, Y - 4217632,39;

- №10 - відстань: 58,55 м, координати: Х - 5184956,82, Y - 4217629,74;

- №11 - відстань: 58,66 м, координати: Х - 5184949,96, Y - 4217613,98;

- №12 - відстань: 58,54 м, координати: Х - 5184950,22, Y - 4217602,58;

- №13 - відстань: 58,54 м, координати: Х - 5184954,22, Y - 4217597,10;

- №14 - відстань: 58,55 м, координати: Х - 5184964,76, Y - 4217592,92;

- №15 - відстань: 58,53 м, координати: Х - 5184975,29, Y - 4217592,11;

- №16 - відстань: 58,52 м, координати: Х - 5184980,80, Y - 4217593,09;

- №17 - відстань: 58,51 м, координати: Х - 5184986,37, Y - 4217596,30 (а.с.23-24).

Крім того, як вбачається з дослідженого судом даних Протоколу огляду від 30.05.2024 року земельної ділянки з кадастровим номером 4820955000:20:000:0349, розташованої біля смт.Березанка Миколаївського району Миколаївської області, проведенного за участю спеціаліста: інженера-геодезиста у кримінальному провадженні №42023152020000054 від 06.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.298 КК України, у відповідності до ст. ст. 104, 223, 237 КПК України, дозвіл на розголошення даних у якому в порядку ст.222 КПК надано Начальником Березанського відділу Миколаївської окружної прокуратури Коноваловим В. О., який здійснює процесуальне керівництво України у обсязі необхідному для представництва Миколаївською окружною прокуратурою інтересів держави в суді, об`єктом огляду є територія земельної ділянки з кадастровим номером 4820955000:20:000:0349, площею 2 га, яка згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку має цільове призначення: 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, категорія земель: Землі сільськогосподарського призначення, вид користування: Для ведення особистого селянського господарства, форма власності: приватна, площа земельної ділянки 2 га, місце розташування: Миколаївська область, Миколаївський район, Березанська селищна рада.

На момент огляду на всій площі земельної ділянки з кадастровим номером 4820955000:20:000:0349, площею 2 га, розташованої біля смт. Березанка, Миколаївського (Березанського) району, Миколаївської області, знаходиться сільськогосподарська рослина в стадії росту (а.с.22-23).

На земельній ділянці, яка оглядається виявлено курган діаметром 15 метрів, висотою 0,40 метрів, площею 0,1505 га, який в верхній частині практично повністю розпаханий, та на всій площі якого на момент огляду знаходиться сільськогосподарська рослина пшениці в стадії росту (а.с.23).

За встановлених обставин, вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову суд виходить з наступного.

Згідно ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

За положеннями ч.1 ст.53 ЗК України до земель історико-культурного призначення належать земельні ділянки, призначені для збереження та обслуговування пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб.

За змістом ст.1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об`єктом культурної спадщини є визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність (абз.3 ст.1 Закону).

Нерухомим об`єктом культурної спадщини є об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності (абз.4 ст.1 Закону).

Пам`яткою культурної спадщини є об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (абз.6 ст.1 Закону).

За положеннями абз.1 ч.2 ст.2 Закону кургани відносяться до об`єктів культурної спадщини.

Судом встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 4820955000:20:000:0349 розташована пам`ятка культурної спадщини, а саме курган - Курганна група №3 Андріївна (Курган №3).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається не те, що Березанська селищна рада, приймаючи рішення від 23.12.2021 №27 в частині передачі ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 4820955000:20:000:0349, на якій розташований об`єкт культурної спадщини, не врахувала вимог законодавства щодо недопустимості вилучення з державної власності та подальшої передачі у приватну власність земель історико-культурного призначення.

Таким чином, внаслідок прийняття Березанською селищною радою вказаного рішення пам`ятка археології, як неподільна нерухома річ із відповідною земельною ділянкою, незаконно вибула з власності держави.

Відповідно до положень ч.2 ст.17 ст.1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю. Такі рухомі предмети підлягають віднесенню до державної частини Музейного фонду України, обліку та збереженню у порядку, визначеному законодавством.

За положеннями ч.1 ст.18 вказаного об`єкти культурної спадщини, що є пам`ятками (за винятком пам`яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Згідно правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.03.2024 у справі № 927/1206/21 пам`ятки археології зазвичай розміщенні безпосередньо в глибині земної поверхні, у зв`язку із чим нерозривно по`вязані із земельними ділянками, на яких вони розташовані. Правовий режим земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, не має відрізнятися від правового режиму самої пам`ятки, яка згідно із Законом України «Про охорону культурної спадщини» не може перебувати в приватній чи комунальній власності.

Також, в силу положень п. «г» ч. 1 та ч. 2 ст. 150 ЗК України землі історико- культурного призначення віднесено до особливо цінних земель. Вилучення такої категорії земель зі складу земель державної власності для сільськогосподарських потреб на законодавчому рівня не передбачено, тобто, кургани та земельні ділянки, на яких вони розташовані, в силу закону можуть перебувати виключно у державній власності та не підлягають відчуженню.

За встановлених обставин справи, суд вважає, що у даній справі має місце порушення інтересів держави, оскільки спірну земельну ділянку було передано у власність відповідачки з державної власності за відсутності відповідних законних підстав.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки вони ґрунтуються на вимогах закону, заявлені з метою захисту інтересів держави та у спосіб, який найбільш ефективно сприяє поновленню порушених прав держави.

Доводи відповідачки ОСОБА_1 в частині того, що позивачем не доведено факту існування на спірній земельної об`єкта археології, що в Державному земельному кадастрі відсутні будь-які відомості про пам`ятку культурної спадщини, що відсутні встановлені Законом межі, координати та охоронної зони, та що долучені прокурором документи - не є належними та допустимими доказами, а тому відсутні правові підстави для скасування права власності та витребування земельної ділянки, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу при прийнятті рішення по суті спору, оскільки спростовуються встановленими судом обставинами виходячи з наступного.

Так, факт існування на спірній земельної об`єкта археології підтверджено сукупністю досліджених судом доказів, зокрема: Інформацією Управління культури, національностей та релігії Миколаївської обласної військової адміністрації від 05.12.2023 за №1523/02-13, Витягу з розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації від №507-р «Про державний облік і охорону пам`яток археології» та Копії форми анотованого списку на пам`ятку археології Курган N3 с.Андріївка Березанського району Миколаївської області, які містять інформацію, яка, на думку суду, є достатньою для висновку про доведеність даного факту (а.с.39-40, 41-42, 43).

Посилання відповідачки на відсутність встановлені Законом меж, координат та охоронної зони, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки за даними Копії форми анотованого списку на пам`ятку археології висота Кургану N3 становить 1 метр, а діаметр - 15 метрів, розташований за наступними координатами 46°52'35,08''С, 31°25'04,02''В, за адресою: Миколаївська область, Березанський (на теперішній час Миколаївський) район, 2,4 км на схід від села Андріївка, а Згідно з Планом топографічної зйомки земельної ділянки (кургану) проведеної під час огляду, курган знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4820955000:20:000:0349, його площа становить 0,1505 га та має 17 поворотних точок з відповідними координатами.

Вказані докази суд вважає належним та допустимими, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування (ст.77 ЦПК України), а будь-яких аргументів, що такі докази одержані з порушенням закону (ст.78 ЦПК України), відповідачкою не наведеною.

Таким чином, суд вважає вказані доводи відповідачки безпідставними і такими, що не можуть бути враховані при прийнятті рішення по суті спору.

Вирішуючи питання щодо порушень прав власника земельної ділянки суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява N 29979/04), "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява N 43768/07)).

Заволодіння приватними особами земельною ділянкою водного фонду всупереч чинному законодавству, без законного дозволу уповноваженого на те органу може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і конституційними правами всіх інших осіб на безпечне довкілля, непогіршення екологічної ситуації та використання власності не на шкоду суспільству.

Встановлення справедливого балансу між приватним і суспільним інтересом передбачає оцінку не лише поведінки органу місцевого самоврядування, але й дій і бездіяльності осіб, зацікавлених у набутті у приватну власність земельної ділянки, зокрема, щодо їхньої обізнаності з неможливістю набуття земельної ділянки.

Згідно правової позиціїї, викладеної Верховним Судом у постанові від 09.02.2023 року у справі №483/2263/19 у подібних правовідносинах, втручання держави у право власності є виправданим, оскільки порушення чітко визначеного порядку надання земельних ділянок порушує суспільний інтерес на законний обіг земель, як національного багатства, та положення законодавства України про зобов`язання органів влади діяти у межах своїх повноважень та у порядку передбаченому законом. Недотримання такого порядку тягне за собою свавілля та знищення правового порядку у державі.

У даному випадку суспільний інтерес спрямований на задоволення відновлення законного становища пам`ятки археології місцевого значення «Курганна група № 3», який знаходиться на спірній земельній ділянці, яке існувало до її передачі у власність відповідачки.

Отже, загальний інтерес у контролі за використанням спірних земельних ділянок, необхідність приведення їх у належний стан (демонтажу об`єкту) безумовно, переважає приватний інтерес однієї особи у збереженні незаконно оформленого права власності на тимчасову споруду, установлену без дозвільних та оформлену без правовстановлюючих документів.

Також для розкриття критерію пропорційності втручання у право власності відповідача на спірне нерухоме майно, вагоме значення має визначення добросовісності/недобросовісності набувача майна.

При цьому, ст.1 Першого протоколу до Конвенції гарантовано захист права на мирне володіння майном тільки тій особі, яка законним шляхом, добросовісно набула його у власність, у зв`язку з чим для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення особи майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність. Тобто виправданість втручання у право власності особи напряму корелюється із законністю набуття нею майна, поведінкою під час його придбання та наявністю суспільного інтересу, з метою задоволення якого таке втручання здійснюється.

За Висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц недобросовісне заволодіння чужим майном не відповідає критерію мирного володіння майном. Натомість таке заволодіння є порушенням мирного володіння інших осіб. Отже, зобов`язання недобросовісного набувача, який порушує права територіальної громади на земельну ділянку, ухиляється від процедури отримання дозвільних документів на будівництво, та введення в експлуатацію, незаконно реєструє права власності, тощо не є порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Отже, правовідносини, пов`язані з усуненням перешкод у користуванні державою спірною земельною ділянкою, становлять «суспільний», «публічний» інтерес.

Враховуючи викладене та обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачка ОСОБА_1 усвідомлювала ризики отримання земельної ділянки, на якій знаходиться курган, і проявивши розумну обачність, могла знати, що набуття права власності на земельну ділянку у цій частині є незаконним.

У зв`язку з цим, суд вважає, що відповідачка ОСОБА_1 не у повній мірі є добросовісним власником земельної ділянки з кадастровим номером 4820955000:20:000:0349.

Враховуючи викладене та обставини справи, суд дійшов висновку, що задоволення позовних вимог у спосіб, заявлений прокурором, не є в даному випадку порушенням ст.1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до ст.ст.133, 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь прокурора сплачений ним судовий збір

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву Заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи - Управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної державної адміністрації, Березанська селищна рада Миколаївської області, про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки та витребування земельної ділянки, задовольнити у повному обсязі.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 4820955000:20:000:0349 (номер запису про право власності 46466574 від 26.01.2022).

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4820955000:20:000:0349, площею 2,0000 га, за межами населеного пункту в межах території Березанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області.

Витребувати від ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022579) пам`ятки археології – «Курганна група № 3 Андріївка (Курган № 3)» із земельною ділянкою площею 0,1505 га, на якій розташований такий об`єкт, та який має наступні координати поворотних точок

№1 – відстань: 58,53 м, координати: Х – 5184989,99, Y – 4217601,49;

№2 – відстань: 58,55 м, координати: Х – 5184992,47, Y – 4217609,68;

№3 – відстань: 58,5 м, координати: Х – 5184994,04, Y – 4217617,51;

№4 – відстань: 58,48 м, координати: Х – 5184993,54, Y – 4217623,24;

№5 – відстань: 58,44 м, координати: Х – 5184991,38, Y – 4217627,63;

№6 – відстань: 58,51 м, координати: Х – 5184985,43, Y – 4217631,39;

№7 – відстань: 58,57 м, координати: Х – 5184971,68, Y – 4217634,00;

№8 – відстань: 58,47 м, координати: Х – 5184963,02, Y – 4217633,98;

№9 – відстань: 58,41 м, координати: Х – 5184959,07, Y – 4217632,39;

№10 – відстань: 58,55 м, координати: Х – 5184956,82, Y – 4217629,74;

№11 – відстань: 58,66 м, координати: Х – 5184949,96, Y – 4217613,98;

№12 – відстань: 58,54 м, координати: Х – 5184950,22, Y – 4217602,58;

№13 – відстань: 58,54 м, координати: Х – 5184954,22, Y – 4217597,10;

№14 – відстань: 58,55 м, координати: Х – 5184964,76, Y – 4217592,92;

№15 – відстань: 58,53 м, координати: Х – 5184975,29, Y – 4217592,11;

№16 – відстань: 58,52 м, координати: Х – 5184980,80, Y – 4217593,09;

№17 – відстань: 58,51 м, координати: Х – 5184986,37, Y – 4217596,30.

На підставі ст.133, ст.141 ЦПК України стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Миколаївської обласної прокуратури, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м.Києва, р/р НОМЕР_3 , сплачений судовий збір у сумі 8478,4 грн.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28 серпня 2026 року.

Суддя: