Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №127/20166/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/20166/26

Провадження № 3/127/4062/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2026м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іванченко Я.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,–

ВСТАНОВИВ:

22.05.2026 о 10 год 54 хв в м. Вінниця, по вул. Хмельницьке шосе, 17, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, звужена зіниця ока, яка не реагує на яскраві промені світла, відсутня слина в ротовій порожнині. Від проходження медичного огляду на факт вживання наркотичних речовин у встановленому законом порядку на місці зупинки відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоч про дату, час та місце розгляду відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення повідомлявся судом належним чином шляхом направлення судової повістки за номером телефону, зазначеним ним у протоколі про адміністративне правопорушення. Тому, враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, судом постановлено розглядати протокол про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Вказане узгоджується також з практикою Європейського суду з прав людини. Так, в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» зазначено, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В судовому засідання адвокат Рудич Л.О. просила суд закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зазначила, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а просив зачекати його адвоката та пройти огляд за його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до розділу І п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно з п. 9 наказу МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознаками відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зокрема, як вбачається з протоколу про адміністративного правопорушення ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу з метою встановлення стану сп`яніння.

Дані обставини, також, підтверджуються відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського, з якого вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР, а саме керування транспортним засобом без ременя безпеки. Під час спілкування, у водія було виявлено ознаки сп`яніння, про що працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 та пропонують пройти огляд для встановлення стану сп`яніння в медичному закладі. ОСОБА_1 в свою чергу наполягав на проходженні огляду на місці зупинки, однак йому було відмовлено, оскільки у працівників поліції не було з собою приладу для вимірювання стану алкогольного сп`яніння та в нього вбачаються ознаки наркотичного сп`яніння, а такий огляд проводиться лише в медичному закладі. Однак, ОСОБА_1 не погоджувався їхати в медичний заклад з працівниками поліції та зазначив, що поїде лише з адвокатом та просив його зачекати. Працівники поліції неодноразово повідомляли, що водій має проїхати з ними до медичного закладу, а адвокат може під`їхати до них та бути присутнім під час проходження огляду, оскільки вони не можуть так довго чекати. В свою чергу він зазначив, що поїде лише з адвокатом, працівники поліції зазначили, що пройшов вже тривалий час та вони розцінюють його поведінку, як відмову від проходження медичного огляду, після чого роз`яснюють йому наслідки відмови від огляду, після чого складають протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Зі змісту наведених норм слідує, що відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачена також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп`яніння.

Таким чином, відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного чи іншого сп`яніння, є порушенням вимог п. 2.5 ПДР та утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом №672480 від 22.05.2026, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення сп`яніння та дослідженими відеозаписами.

Крім того, в письмових поясненнях захисник зазначила, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, однак як вбачається з дослідженого відеозапису на неодноразові вимоги працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння він не погоджувався та лише затягував час.

Таку поведінку ОСОБА_1 суд розцінює лише, як намагання уникнути відповідальності, тому що працівники поліції неодноразово повідомили йому, як причину зупинки, так і підставу для огляду. Крім того, після зупинки транспортного засобу водій спілкувався з захисником.

Так, сам термін згода означає позитивну відповідь або дозвіл на що-небудь, а також взаємну домовленість, порозуміння, одностайність чи спільність поглядів. У ширшому сенсі це може бути вияв бажання щось робити, підтвердження чогось.

Відмова ж, означає негативну відповідь на прохання, наказ або запит, що свідчить про небажання або неможливість щось зробити.

Зважаючи на досліджений судом відеозапис, згоди на огляд від ОСОБА_1 зафіксовано не було, а його дії повністю підпадають під термін «відмова», оскільки він на численні вимоги працівників поліції, своєю поведінкою висловлював небажання проходити огляд на визначення стану сп`яніння в медичному закладі.

Також, ОСОБА_1 мав можливість самостійно пройти огляд та надати суду відповідні документи, щоб спростувати обставини викладені у протоколі з якими він не згоден, але цього зроблено не було, що свідчить про відсутність у нього заперечень з приводу подій, які мали місце.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази в сукупності, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Суд, звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним, як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність та приходить до переконання, що з метою попередження вчинення ним аналогічних правопорушень у майбутньому до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави Україна підлягає стягненню судовий збір, сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 23, 40-1, 130, 247, 283, 284 КУпАП, суд–

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. на користь держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: