Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №127/20533/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/20533/26

Провадження № 2/127/5690/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

27.08.2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Антонюка В. В.,

за участі секретаря - Карпенка А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені з аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені з аліментів.

Заявлені вимоги мотивувала тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04.03.2015 року по справі № 127/681/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 500 грн., які підлягають індексації, щомісячно, починаючи з 17.01.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі вказаного рішення було видано виконавчий лист, який перебуває на примусовому виконанні в Другому відділі державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ВП № 47674692.

Позивачка зазначає, що 05.06.2015 року у зв`язку з укладенням шлюбу, вона змінила своє прізвище на « ОСОБА_5 ».

В подальшому, рішенням Вінницького міського суду від 16.10.2024 року, у справі № 127/20040/24, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/6 частки доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили даним рішенням і до досягнення повноліття дитиною. Виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 500 грн, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області у виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04.03.2015 (справа № 127/681/15-ц), відкликано виконаним з дня набрання законної сили цим рішенням суду.

Таким чином, як зазначає позивачка, з 17.01.2015 року по 15.01.2025 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 500 грн., які підлягали індексації, щомісячно; з 15.01.2025 року до повноліття дитини стягуються з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно. Відповідач ОСОБА_2 аліменти на дитину не сплачує тому виникає постійна заборгованість.

Згідно рішення Вінницького міського суду від 03.03.2025 року у справі № 127/23932/24 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 129 825.85 грн. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, нарахованої за період з 01.02.2023 року по 31.05.2025 року включно.

За період з 17.01.2015 року по 15.01.2025 року утворилась заборгованість, оскільки відповідач не індексував аліменти, а після 15.01.2025 року і до 31.03.2026 року відповідач загалом не сплачує аліменти та утворилася заборгованість у розмірі 43 257,50 грн.

Щодо стягнення заборгованості з підстав не індексування аліментів, то позивачка зазначає, що вимога про індексацію передбачена рішенням суду – визначена рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04.03.2015 року по справі № 127/681/15-ц, яким стягнуто з відповідача аліменти у розмірі 1 500 грн., «які підлягають індексації, щомісячно».

Позивачка зверталась із заявами від 17.07.2023 року та від 17.05.2024 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про розрахунок заборгованості зі сплати аліментів з врахуванням індексації, яка визначена рішенням суду, однак відповіді на дані заяви надано не було. Тому позивачкою зроблено розрахунок самостійно, відповідно до якого заборгованості по аліментах за період з 17.01.2015 року по 15.01.2025 року з підстав не індексації аліментів становить 211 977, 93 грн.

У зв`язку із викладеним позивачка була вимушена звернутися до суду із даним позовом та просити суд стягнути з відповідача заборгованість з підстав не індексування аліментів та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Ухвалою суду від 16.06.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб та призначено до судового засідання.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися. Від представника позивачкинадійшла до суду заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують та просять суд постановити рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився про час, день та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку, причини своєї неявки суду не повідомив, тому суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

Так, судом установлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 26.11.2011 року. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04.03.2015 року по справі № 127/681/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, заявлені вимоги задоволено. Шлюб між сторонами було розірвано та стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 500 грн., які підлягають індексації, щомісячно, починаючи з 17.01.2015 року і до досягнення дитиною повноліття. (а.с.9).

05.06.2015 року позивач ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та змінила своє прізвище з " ОСОБА_7 " на " ОСОБА_5 ", що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 05.06.2015. (а.с.28).

Рішенням Вінницького міського суду від 16.10.2024 року, у справі № 127/20040/24, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/6 частки доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили даним рішенням і до досягнення дитиною повнолітя (а.с.10-11, 13-15).

Згідно рішення Вінницького міського суду від 03.03.2025 року у справі № 127/23932/24 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 129 825.85 грн. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, нараховану за період з 01.02.2025 року по 31.05.2023 року включно. (а.с.16-20).

Позивачка зверталась із заявами від 17.07.2023 року та від 17.05.2024 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про розрахунок заборгованості зі сплати аліментів з врахуванням індексації, як визначена рішенням суду, однак жодної відповіді надано не було. (а.с.21, 22).

Як убачається із Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, починаючи з 15.01.2025 року і станом на 31.03.2026 року, складеного заступником начальника Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України В. Макушинським - відповідач станом на 31.03.2026 року має заборгованість по аліментах у розмірі 43 257,50 грн.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Способи захисту для даних правовідносин передбачені Сімейним Кодексом України.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Щодо стягнення заборгованості з підстав не індексування аліментів, то суд зазначає наступне.

Так, відповідно до рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04.03.2015 року по справі № 127/681/15-ц стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 500 грн., які підлягають індексації, щомісячно, починаючи з 17.01.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно ст.18 ЦПК України, - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ч.4 ст. 194 СК України - заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України, - розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору – судом.

Оскільки державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не надано розрахунку заборгованості з підстав не індексування аліментів, а позивачкою зроблено самостійний розрахунок та перевірено судом, у свою чергу відповідачем не надано свого розрахунку та не спростовано доного розрахунку заборгованості, суд приходить до переконання, що позовна вимога в частині стягнення заборгованості з підстав не індексування аліментів підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 25.04.2018 року у справі № 572/1762/15-ц прийшла до висновку, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилось стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

За змістом ч. 4 ст. 15 СК України невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості неустойка (пеня) за несвоєчасну сплату аліментів становить 43 257,53 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Згідно із п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованості утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасної виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

З урахуванням того, що згідно з положеннями СК України аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, тому за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

Це пов`язано з тим, що відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а за положеннями ч. 2 ст. 550 ЦК України відсотки на неустойку (як повторна пеня) не нараховується. У зв`язку з цим сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певну суму заборгованості. При цьому пеня нараховується не з часу фактичного ухилення від утримання і не з часу подання позовної заяви про стягнення аліментів чи з часу набрання рішенням суду про стягнення аліментів законної сили, а з часу невиконання рішення суду.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Оскільки неустойка у виді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов`язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов`язання окремо.

Отже, з урахуванням правої природи пені як дієвого стимулу належного виконання обов`язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

З урахуванням того, що згідно з положеннями СК України аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісяця, тому за змістом ст.196 СК України нарахування пені обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено сплати певної суми заборгованості.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість зі сплати аліментів за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен з прострочених платежів (за кожен місяць).

Таким чином, загальна сума неустойки (пені) за прострочення ОСОБА_2 сплати аліментів, в період з 15.01.2025 по 31.03.2025 становить 43 257,53 грн., тому позовна вимога в цій частині, також підлягає до задоволення.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати - на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Оскільки між позивачкою ОСОБА_1 та адвокатом Якименком О. О. укладено договір про надання правничої допомоги від 10.06.2026 року та в п.2.1. даного договору зазначено, що вартість допомоги (гонорару) за цим договором становить двадцять тисяч гривень, суд приходить до переконання, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу понесені позивачкою у розмірі 20 000 грн.

Судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 80 - 81, 89, 223, 247, 280, 259, 264, 265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позвоні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені з аліментів - задовольнити.

Визначити заборгованість по аліментах за період з 17 січня 2015 року по 15 січня 2025 року з підстав не індексації аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 211 977 (двісті одинадцять тисяч дев`ятсот сімдесят сім) гривень 93 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по аліментах за період з 17 січня 2015 року по 15 січня 2025 року з підстав не індексації аліментів у розмірі 211 977 (двісті одинадцять тисяч дев`ятсот сімдесят сім) гривень 93 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 15 січня 2025 року по 31 березня 2026 року в розмірі 43 257 (сорок три тисячі двісті п`ятдесят сім) гривень 53 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 28.08.2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя: