Вирок від 26 серпня 2026 р. у справі №126/1989/26 — Бершадський районний суд Вінницької області

В И Р О К

іменем України

Справа № 126/1989/26

Провадження № 1-кп/126/356/2026

"27" серпня 2026 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

із секретарем ОСОБА_2

розглянувши без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026025100000064 від 15.08.2026 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бирлівка Бершадського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше судимого вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 08.12.2025 за ст. 126-1 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на два роки шість місяців,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи засудженим вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 08.12.2025 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком 2 роки 6 місяців, 22.01.2026 поставлено на облік до Гайсинського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області, ухилився від відбування вказаного покарання. Вироком суду на ОСОБА_3 покладено обов`язки, передбачені ст. 59-1 КК України, а також роз`яснено порядок та умови відбування покарання у вигляді пробаційного нагляду. Разом з тим, ОСОБА_3 , будучи обізнаний про встановлення щодо нього порядку та умов відбування покарання у вигляді пробаційного нагляду, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, не виконав умови відбування призначеного судом покарання у виді пробаційного нагляду. Відповідно до ст. 49-3 Кримінального-виконавчого кодексу України ухиленням від відбування покарання у виді пробаційного нагляду є, зокрема, систематичне вчинення адміністративних правопорушень засудженим, тобто вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень. Так, ОСОБА_3 , якого 22.01.2026 ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду, роз`яснено вимоги ст. 49-3 КВК України та ст. 389 КК України, про що він особисто підписав підписку, з метою ухилення від призначеного судом покарання 06.03.2026 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за що його постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 25.03.2026 визнано винним та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 10 діб. Крім того, 28.04.2026 на підставі ст. 49-3 КВК України ОСОБА_3 попереджено, що у разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання, він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 389 КК України, про що він особисто підписався, однак з метою ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, вчинив 4 адміністративні правопорушення, за які був притягнений до адміністративної відповідальності. Зокрема, постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 18.06.2026 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні ним 25.04.2026 та 08.05.2026 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 гривень. Також постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 09.07.2026 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні ним 04.05.2026 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51 гривня. Таким чином, ОСОБА_3 ухилився від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, призначеного йому вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 08.12.2025.

Таким чином ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 3 ст. 389 КК України – ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Зазначені обставини були встановлені органом досудового розслідування, учасниками судового провадження не оспорюються, про що подані відповідні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 за участю захисника адвоката ОСОБА_4 , в якій обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України та повідомив, що ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження. Крім того, обвинувачений та захисник не заперечували та надали згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувальний акт розглядається у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 КК України цей Кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Частиною 1 статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до частини 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначанні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком, раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Обставиною, яка згідно ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка згідно ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_3 суд визнає рецидив кримінальних правопорушень.

З урахуванням обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , який негативно характеризується по місцю проживання, суд вважає, що ОСОБА_3 відповідно до принципу індивідуалізації покарання необхідно призначити покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 3 ст. 389 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, викладеним у ст. 65 КК України та є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень відповідно до вимог ст. 50 КК України.

Також, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 389 КК України під час відбування покарання у виді пробаційного нагляду призначеного за вироком Бершадського районного суду від 08.12.2025 року.

А тому, згідно ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити остаточне покарання шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 08.12.2025 року.

У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено.

Речові докази та процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід не обирався, підстави для його обрання до набрання вироком законної сили відсутні.

Керуючись ст. ст. 374, 381, 382 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком приєднати частково невідбуте покарання за вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 08.12.2025 із застосуванням положень п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді трьох років обмеження волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше наступного дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасниками кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1