Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №563/1738/24 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року м. Рівне

Справа № 563/1738/24

Провадження № 33/4815/955/26

Суддя Рівненського апеляційного суду – Полюхович О.І., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Погрібної Т.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Корецького районного Рівненської області від 30 грудня 2024 року, –

ВСТАНОВИВ:

Постановою Корецького районного Рівненської області від 30 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Не погодившись із постановою суду, захисник Погрібна Т.С. в інтересах ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження подані через систему «Електронний суд» 31 липня 2026 року.

У поданій апеляційній скарзі захисник Погрібна Т.С. вказала, що просить розглянути подану нею апеляційну скаргу без виклику учасників справи.

Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, апеляційний суд прийшов до висновку про відмову в його задоволенні.

Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Норми діючого КУпАП не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку оскарження постанови суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судового рішення, що набрало законної сили, лише з метою його скасування.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин його пропуску не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд з прав людини звертав увагу, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (рішення ЄСПЛ «Чірікоста і Віола проти Італії»).

За правовим змістом зазначених норм, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений скаржнику виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об`єктивно позбавляли останнього реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення.

Клопотання про поновлення строку не може носити формальний характер, а наведені у ньому обставини повинні доводитися заявником належними та допустимими доказами.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова винесена 30 грудня 2024 року.

Натомість, апеляційна скарга подана захисником Погрібною Т.С. 31 липня 2026 року, тобто з очевидним пропуском строку встановленим для її подання.

Клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 лише в липні 2026 року дізнався про зміст зазначеної постанови після ознайомлення з інформацією, розміщеною в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Разом з цим, наведені захисником Погрібною Т.С. обставини пропуску строку апеляційного оскарження спростовуються матеріалами справи, які містять оригінали квитанцій про сплату ОСОБА_1 штрафу та судового збору в січні 2025 року (а.с. 21-22).

Крім того, для отримання інформації щодо стану розгляду судових справ і прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал "Судова влада України" і "Єдиний державний реєстр судових рішень", за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, стадії її розгляду.

З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржувана постанова Корецького районного суду Рівненської області від 30 грудня 2024 року була оприлюднена у реєстрі 01 січня 2025 року.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що Демедюку Ф.М. було об`єктивно відомо про постанову суду першої інстанції значно раніше, ніж захисник Погрібна Т.С. зазначає у клопотанні.

Зокрема, наявність у матеріалах справи квитанцій про сплату штрафу та судового збору в січні 2025 року свідчить про те, що після ухвалення постанови від 30 грудня 2024 року ОСОБА_2 вчиняв дії, пов`язані з її виконанням, а тому твердження про те, що про зміст постанови він дізнався лише у липні 2026 року є необґрунтованим.

Крім того, сам факт тривалого невчинення ОСОБА_1 будь-яких дій щодо оскарження постанови, яка була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень ще 01 січня 2025 року, не може бути визнаний об`єктивною та непереборною обставиною, яка перешкоджала реалізації права на апеляційне оскарження.

Отже, наведені у клопотанні обставини не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження, а тому підстави для його поновлення відсутні.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання захисника Погрібної Т.С. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Корецького районного суду Рівненської області від 30 грудня 2024 року задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

На підставі наведеного та керуючись ст. 6 ЄКПЛ, ст. 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити захиснику ОСОБА_1 –адвокату Погрібній Тетяні Сергіївні у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Корецького районного суду Рівненської області від 30 грудня 2024 року.

Апеляційну скаргу повернути особі, що її подала, разом з доданими до неї документами.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович