Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №571/189/26 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року м. Рівне

Справа № 571/189/26

Провадження № 33/4815/429/26

Суддя Рівненського апеляційного суду - Збитковська Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від 18 лютого 2026 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 18 лютого 2026 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення - штрафу в розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

З постанови суду слідує, що 14 січня 2026 року о 10 год. 40 хв. в с.Рокитне по вул.Івана Франка Сарненського району Рівненської області ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом марки «Volkswagen Caddy» реєстраційний номер НОМЕР_1 не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме: не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1а ПДР України.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що 21 січня 2026 року було скасовано постанову серії ЕНА №6163979 від 16 листопада 2025 року якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, а, відтак, за відсутності повторності вчинення правопорушення, відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП.

Просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

До початку апеляційного розгляду ОСОБА_1 подав письмову заяву, згідно якої не заперечує проти розгляду апеляційної скарги за його відсутності.

Перевіривши матеріали адміністративної справи й викладене в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає,що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно ч. 9 ст. 15 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року N 3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Відповідно до п. 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

Особа має лише одне посвідчення водія, що підтверджує її право на керування транспортними засобами діючих категорій, зазначених у ньому.

Відповідно до положень п. 1.1 Правил дорожнього руху, ці Правила, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

За п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно п. 2.1 "а" ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, - тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців. Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.ч. 2-4 ст. 126 КУпАП).

Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення ґрунтується на зібраних у справі доказах: даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №566233 від 14.01.2026 року (а.с.2), довідки, складеної інспектором ВОНС в м.Сарни УПП в Рівненській області ДПП лейтенантом поліції Пискаловою Н., згідно якої, відповідно до запиту підсистеми «Адмінпрактика», 16.11.2025 року відносно ОСОБА_1 було винесено адміністративну постанову серії ЕНА №6163979 за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу на суму 3400 гривень, 14.11.2023 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №202216 за ч.1 ст. 130 КУпАП, постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 30.01.2024 року ОСОБА_1 визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, постановою Рівненського апеляційного суду від 28.02.2024 року постанову Рокитніського районного суду залишено без змін. Посвідчення водія згідно бази ІПНП «ГСЦ Посвідчення водія» - статус «Підлягає вилученню»

Покликання апелянта на те, що 21 січня 2026 року було скасовано постанову серії ЕНА№6163979 від 16 листопада 2025 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, а, відтак, за відсутності повторності вчинення правопорушення, відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП, не є переконливими.

З матеріалів справи вбачається, що згідно постанови Рокитнівського районного суду Рівненської області від 30.01.2024 року ОСОБА_1 визнаний винним за вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Постановою Рівненського апеляційного суду від 28.02.2024 року дане рішення залишено без змін.

Покликання на те, що 21 січня 2026 року Рокитнівським районним судом Рівненської області було скасовано постанову серії ЕНА №6163979 від 16 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, не заслуговують на увагу, оскільки дане рішення не набрало законної сили, і згідно відкритих джерел – ЄДРСР постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року рішення місцевого суду від 21 січня 2026 року скасовано.

З урахуванням наведеного місцевий суд правомірно визнав ОСОБА_1 винним за ч.5 ст.126 КУпАП.

Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення відповідає нормі закону і є мінімальним.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И ЛА:

Постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від 18 лютого 2026 рокувідносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського

апеляційного суду Т.І.Збитковська