Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №537/7589/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/7589/25 Номер провадження 33/814/875/26Головуючий у 1-й інстанції МАХАНЬКОВ О. В. Доповідач ап. інст. Нізельковська Л. В.

ПОСТАНОВА

ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Нізельковська Л.В., із секретарем Плаксюк І.Ю.,

за участі

захисника – адвоката Варавіна С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Крюківського районного суду м.Кременчук Полтавської області від 15 грудня 2025 року,

в с т а н о в и в :

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ,

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-1 КпАП України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді виконання суспільно корисних робіт строком на 120 годин.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн. в дохід держави.

Постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що за період з 04.10.2024 року до досягнення дитиною 23-річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснив несплату аліментів на утримання дитини, відповідно до виконавчого листа (справа №524/11581/24) від 20.01.2025 року, виданого Автозаводським районним судом м.Кременчук Полтавської області, що призвело до утворення заборгованості, сукупний розмір якої становить 46 644 грн., що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання. Своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.183-1 КпАП України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Суддею не взято до уваги, що ОСОБА_1 сплачував аліменти до досягнення сином ОСОБА_2 повнолітнього віку. Про те, що його син продовжує навчання обізнаний не був, як і не був обізнаний про розгляд місцевим судом справи про стягнення аліментів та відкриття за його наслідками виконавчого провадження. Тобто, умислу на несплату аліментів він не мав.

На вказану апеляційну скаргу ОСОБА_3 внесла свої заперечення (відзив), в яких просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернути у зв`язку із пропуском строку на апеляційне оскарження або відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а постанову судді залишити без змін.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час слухання, в судове засідання не з`явився. Про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомив.

Заслухавши захисника Варавіна С.Д., який підтримав подану апеляційну скаргу перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.

Відповідно до ч.2 ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З огляду на те, що справу про адміністративне правопорушення було розглянуто суддею за відсутності правопорушника, а копію постанови ОСОБА_1 отримав лише 29.07.2026 року, строк на апеляційне оскарження постанови пропущено з поважних причин і тому його необхідно поновити.

Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя місцевого суду вказаних вимог закону не дотримався та дійшов помилкового висновку про наявність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КпАП України.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 здійснив несплату аліментів на утримання дитини, що призвело до утворення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

На підтвердження факту, викладеного у протоколі, додано копію виконавчого листа (справа №524/11581/24) від 20.01.2025 року, виданого Автозаводським районним судом м.Кременчук Полтавської області, копії постанов старшого державного виконавця Автозаводського ВДВС у м.Кременчук Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 11.03.2025 року, про арешт коштів боржника від 18.06.2025 року, про розшук майна боржника від 18.06.2025 року, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, у праві полювання, у праві керування транспортними засобами від 02.07.2025 року, про арешт майна боржника від 21.07.2025 року, повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників.

Будь-яких інших доказів матеріали справи не містять.

Диспозиція ч.1 ст.183-1 КпАП України передбачає відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу чи необережності.

Відповідно до ст.10 КпАП України адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно зі ст.11 КпАП України адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 провини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає. Вказує, що про розгляд місцевим судом справи про стягнення аліментів та відкриття за його наслідками виконавчого провадження обізнаний не був. Тобто, умислу на несплату аліментів він не мав.

Так, постановою старшого державного виконавця Автозаводського ВДВС у м.Кременчук Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ВП №77476333) від 11.03.2025 року, на підставі виконавчого листа (справа №524/11581/24) від 20.01.2025 року, виданого Автозаводським районним судом м.Кременчук Полтавської області, відкрито виконавче провадження про стягнення аліментів із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_2 у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно до досягнення дитиною 23-річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, старшим державним виконавцем Автозаводського ВДВС у м.Кременчук Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанови про арешт коштів боржника від 18.06.2025 року, про розшук майна боржника від 18.06.2025 року, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, у праві полювання, у праві керування транспортними засобами від 02.07.2025 року, про арешт майна боржника від 21.07.2025 року, повідомлено боржника про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників.

При цьому, старшим державним виконавцем Автозаводського ВДВС у м.Кременчук Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 12.09.2025 року та 12.11.2025 року за адресою реєстрації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) надсилались виклики про явку до органу ВДВС з метою складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КпАП України.

Однак, ОСОБА_1 за місцем реєстрації не проживає, а фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Як вбачається з наявних у матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, виклики державного виконавця Козачку О.Г. вручено не було, а поштові відправлення були повернуті до ВДВС за закінченням терміну зберігання.

Крім того, повідомлення суду про місце, дату та час слухання цивільної справи про стягнення аліментів із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не отримав, а справу розглянуто місцевим судом за його відсутності.

Тобто, докази того, що ОСОБА_1 знав про розгляд місцевим судом справи про стягнення аліментів та відкриття за його наслідками виконавчого провадження у матеріалах справи відсутні.

Отже, суду не надано належних та допустимих доказів, що доводили б, що ОСОБА_1 умисно не сплачував аліменти протягом шести місяців чи передбачав або повинен був і міг передбачити наслідки своїх дій, суду не надано, а тому не доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КпАП України.

Згідно з вимогами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КпАП України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Керуючись ст.ст. 247, 284, 294 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Крюківського районного суду м.Кременчук Полтавської області від 15 грудня 2025 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Крюківського районного суду м.Кременчук Полтавської області від 15 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КпАП України в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КпАП України.

Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Л.В. Нізельковська