Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №285/6502/24 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №285/6502/24 Головуючий у 1-й інст. Помогаєв А. В.

Категорія 23 Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого– судді Галацевич О.М.

суддів: Панкеєвої В.А., Миколайчука П.В.,

з участю секретаря судового засідання: Добровольської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу №285/6502/24 за позовом Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Звягельської міської ради Житомирської області до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна

за апеляційною скаргою заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 19 березня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Помогаєва А.В. у м.Звягелі,

в с т а н о в и в:

У грудні 2024 року виконувач обов`язків керівника Звягельської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Звягельської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю у сумі 3 584 545,02 грн та судового збору в сумі 53 768,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 21 серпня 2009 року ОСОБА_1 став власником об`єктів нерухомості, а саме нежитлових будівель: кормокухні «Є», свинарника «Ддд1», свинарника «Ггг1г11» загальною площею 1337,5 кв. м, розташованих по АДРЕСА_1 .

Рішенням Новоград-Волинської міської ради від 17 грудня 2009 року №590 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку для передачі її в оренду, орієнтовною площею 2,1095 га, розташовану по АДРЕСА_1 .

17 листопада 2011 року між Новоград-Волинською міською радою та ОСОБА_1 укладено попередній договір оренди землі №14. Пунктом 8 цього договору передбачено, що він діє до оформлення технічної документації на земельну ділянку, укладення та реєстрації основного договору оренди.

Рішенням Новоград-Волинської міської ради від 20 березня 2014 року №557 скасовано пункт 4.2 рішення міської ради від 17 грудня 2009 року №590 та розірвано попередній договір оренди землі №14.

Рішенням Новоград-Волинської міської ради від 20 жовтня 2015 року №808 «Про перейменування вулиць та провулків міста» вулицю Пархоменка у місті Новограді-Волинському перейменовано на вулицю Михайла Драгоманова.

11 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до міської ради з клопотанням про затвердження технічної документації із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 1811000000:00:003:0074 площею 2,1094 га з цільовим призначенням «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» (11.02).

Згідно з інформацією Звягельської міської ради від 15 листопада 2024 року №168, наданою Звягельській окружній прокуратурі, за результатами розгляду цього клопотання питання про передачу ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1811000000:00:003:0074 площею 2,1094 га із зазначеним цільовим призначенням суперечило положенням статті 65 Земельного кодексу України, у зв`язку з чим було знято з розгляду на погоджувальній раді (а.с.36 т.1).

Водночас у зазначеній інформації міської ради вказано, що за відсутності у ОСОБА_1 статусу фізичної особи-підприємця та зміни цільового призначення земельної ділянки її використання можливе відповідно до зареєстрованого виду цільового призначення 03.07 «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».

Протоколом №1 засідання комісії з обстеження земельних ділянок, які використовуються без правовстановлюючих документів, від 05 січня 2022 року зафіксовано, що земельна ділянка з кадастровим номером 1811000000:00:003:0074 площею 2,1094 га, розташована по АДРЕСА_1 , огороджена парканом, відомості про неї внесені до Державного земельного кадастру, а право користування земельною ділянкою не зареєстровано.

За результатами засідання комісії ОСОБА_1 рекомендовано звернутися з відповідним клопотанням до міської ради щодо передачі у користування земельної ділянки з кадастровим номером 1811000000:00:003:0074 площею 2,1094 га. Про результати засідання комісії ОСОБА_1 повідомлено листом від 14 січня 2022 року №01/55.

02 травня 2024 року відбулося засідання Комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, на якому розглядалося питання використання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів. За результатами засідання комісією розраховано суму безпідставно збережених ОСОБА_1 коштів у вигляді орендної плати за вказану земельну ділянку за період з 01 травня 2021 року по 02 травня 2024 року у розмірі 3 584 545,02 грн.

Рішенням одноосібного учасника №1 ТОВ «Термінал НВ» від 03 липня 2024 року збільшено статутний капітал товариства, у тому числі за рахунок додаткового внеску ОСОБА_1 на суму 58 500 грн, який внесено у натуральній формі шляхом передачі належного йому майна: кормокухні «Є», свинарника «Ддд1», свинарника «Ггг1г11» загальною площею 1337,5 кв. м. Факт передачі цього майна до статутного капіталу ТОВ «Термінал НВ» засвідчено актом приймання-передачі та грошової оцінки майна від 04 липня 2024 року.

Право власності ТОВ «Термінал НВ» на передане ОСОБА_1 майно зареєстровано 09 липня 2024 року державним реєстратором Чижівської сільської ради Звягельського району Ходоровською О.М.

Прокурор зазначав, що в силу положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» та статей 79-1, 122 Земельного кодексу України земельна ділянка з кадастровим номером 1811000000:00:003:0074 площею 2,1094 га є об`єктом цивільних прав та належить до комунальної власності, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру. Земельна ділянка має цільове призначення «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» та зареєстрована 22 січня 2016 року.

Рішенням Новоград-Волинської міської ради від 07 червня 2018 року №519 «Про справляння плати за землю у місті Новограді-Волинському (регуляторний акт)» зі змінами, внесеними рішенням міської ради від 01 листопада 2018 року №558, затверджено Положення про оренду земельних ділянок у місті Новограді-Волинському та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки. Вказаним Положенням для земельних ділянок із цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» визначено ставку орендної плати у розмірі 10 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Рішенням Новоград-Волинської міської ради від 03 червня 2021 року №200 «Про встановлення ставок і пільг зі сплати земельного податку та розміру орендної плати за землю (регуляторний акт)» прийнято Положення про встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки на території Новоград-Волинської міської територіальної громади, яким для земельних ділянок із цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» також визначено ставку орендної плати у розмірі 10 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Звягельською міською радою за період з 01 травня 2021 року по 02 травня 2024 року здійснено розрахунок безпідставно збережених ОСОБА_1 коштів за використання земельної ділянки комунальної власності площею 2,1094 га без правовстановлюючих документів.

Відповідно до розрахунку сума безпідставно збережених ОСОБА_1 коштів становить 3 584 545,02 грн, у тому числі: за період з 01 травня по 31 грудня 2021 року – 443 125,40 грн; з 01 січня по 31 грудня 2022 року – 1 236 957,27 грн; з 01 січня по 31 грудня 2023 року – 1 422 500,86 грн; з 01 січня по 02 травня 2024 року – 481 961,49 грн.

З метою сплати ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів у добровільному порядку Звягельською міською радою 05 листопада 2024 року направлено лист із вимогою про сплату коштів та відповідними розрахунками, який вручено адресату 08 листопада 2024 року. Станом на 13 грудня 2024 року кошти до місцевого бюджету не сплачено.

Прокурор вважав, що ОСОБА_1 у період з 01 травня 2021 року по 02 травня 2024 року не мав прав ні власника, ні землекористувача спірної земельної ділянки та користувався нею без оформлення права користування у встановленому законом порядку.

Відповідно до інформації Звягельської міської ради від 23 жовтня 2024 року №04/2145 за період з 01 травня 2021 року по 04 липня 2024 року від власника об`єктів нерухомості ОСОБА_1 орендна плата за зазначену земельну ділянку не надходила.

На думку прокурора, ОСОБА_1 , не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди, збільшив вартість власного майна, а Звягельською міською радою втрачено належне їй майно - кошти від орендної плати, на отримання яких позивач розраховував.

Посилаючись на положення Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України та судову практику, прокурор просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Звягельської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю в сумі 3 584 545,02 грн та судові витрати.

Рішенням Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 19 березня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, заступник керівника Житомирської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої інстанції положень статей 14, 19 Конституції України, статей 2, 4, 263 ЦПК України, статей 125, 126, 206 Земельного кодексу України, статей 15, 20 Закону України «Про оренду землі», статей 635, 1212 ЦК України.

Зокрема, вказує, що єдиним можливим законним способом набуття ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1811000000:00:003:0074 площею 2,1094 га було укладення зі Звягельською міською радою договору оренди землі.

Звертає увагу, що попередній договір оренди землі від 17 листопада 2011 року не надавав сторонам прав та не створював обов`язків орендаря та орендодавця, оскільки на час його укладення законодавством не було передбачено можливості набуття права оренди землі на підставі попереднього договору оренди.

Матеріали справи не містять відомостей про укладення та державну реєстрацію у встановленому законом порядку основного договору оренди зазначеної земельної ділянки між Звягельською міською радою та ОСОБА_1 , що, на думку прокурора, свідчить про відсутність між ними орендних правовідносин. У зв`язку з цим вважає помилковим висновок суду першої інстанції про передачу відповідачу земельної ділянки в оренду та існування між сторонами відносин щодо оренди землі.

Зазначає, що за відсутності укладеного договору оренди землі ОСОБА_1 у період з 01 травня 2021 року по 02 травня 2024 року користувався земельною ділянкою комунальної власності без достатніх правових підстав та, не сплачуючи орендну плату у встановленому законодавством розмірі, збільшив вартість власного майна на 3 584 545,02 грн, тоді як Звягельською міською радою було втрачено належне їй майно – кошти від орендної плати, на отримання яких вона розраховувала.

Також вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо зміни Новоград-Волинською міською радою цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1811000000:00:003:0074.

Посилається на те, що категорія та вид цільового призначення земельної ділянки не змінювалися з часу її формування. У 2008 році ОСОБА_2 було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо цієї земельної ділянки, а у подальшому ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21 серпня 2009 року придбав у ОСОБА_2 об`єкти нерухомості, які вже знаходилися на сформованій земельній ділянці.

Посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, зазначає, що з дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна його власник стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, та з цього часу у нього виникає обов`язок сплачувати кошти за користування земельною ділянкою.

Враховуючи, що ОСОБА_1 у спірний період був власником розташованих на земельній ділянці об`єктів нерухомого майна та фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1811000000:00:003:0074, вважає помилковими висновки суду першої інстанції про недоведеність використання відповідачем спірної земельної ділянки.

У відзиві на апеляційну скаргу, поданому 09 червня 2026 року, представник ОСОБА_1 – адвокат Висіцька І.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Доводи апеляційної скарги вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Зазначає, що попередній договір відповідно до закону є самостійним цивільно-правовим зобов`язанням, яке породжує для його сторін взаємні права та обов`язки, спрямовані на укладення основного договору в майбутньому, а відсутність основного договору не свідчить про відсутність будь-яких договірних правовідносин між сторонами.

Вказує, що матеріали справи підтверджують існування між Звягельською міською радою та ОСОБА_1 договірних зобов`язальних правовідносин щодо оформлення права користування земельною ділянкою та укладення основного договору оренди.

Крім того, зазначає, що основний договір оренди землі не був укладений унаслідок дій самої міської ради, яка не завершила процедуру оформлення права оренди після вчинення відповідачем необхідних для цього дій.

Заперечує також проти доводів апеляційної скарги щодо фактичного користування відповідачем усією земельною ділянкою площею 2,1094 га. Посилається на те, що ОСОБА_1 набув у власність нежитлові будівлі загальною площею 1337,5 кв. м, а площа капітальної забудови на земельній ділянці становить 0,1768 га, що майже у дванадцять разів менше від площі земельної ділянки, за користування якою здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів.

Також представник відповідача посилається на те, що належні ОСОБА_1 свинарники та кормокухня є виробничими приміщеннями, а спірна земельна ділянка розташована у зоні виробничих підприємств та в межах санітарно-захисної зони. Зазначає, що відповідно до технічної документації із землеустрою 2008 та 2013 років земельна ділянка була призначена для розміщення та експлуатації виробничих будівель і мала відповідний вид цільового використання, у зв`язку з чим вважає необґрунтованим визначення для неї виду цільового призначення 03.07 «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» та застосування ставки орендної плати, встановленої для земельних ділянок з таким видом цільового призначення.

Також вважає, що доводи апеляційної скарги щодо правильності розрахунку безпідставно збережених коштів не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки, на думку представника відповідача, через дії міської ради ОСОБА_1 не повинен нести негативних майнових наслідків у вигляді стягнення з нього безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою.

Посилаючись на статті 133, 137 ЦПК України, представник відповідача зазначила, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу становить 15 750 грн.

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу, поданій 15 червня 2026 року, Звягельська міська рада просить апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Зазначає, що погоджується з доводами та висновками, викладеними в апеляційній скарзі, вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а доводи відзиву на апеляційну скаргу – безпідставними.

Зокрема, Звягельська міська рада заперечує доводи відповідача щодо цільового призначення спірної земельної ділянки та зазначає, що під час визначення розміру безпідставно збережених коштів використовувала офіційні відомості Державного земельного кадастру, відповідно до яких земельна ділянка з кадастровим номером 1811000000:00:003:0074 має вид цільового призначення 03.07 «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі». Також звертає увагу, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про сформованість та площу земельної ділянки, не ініціював її поділу чи визначення меншої площі, необхідної для обслуговування належних йому об`єктів нерухомого майна, натомість звертався щодо оформлення права користування земельною ділянкою площею 2,1095 га.

Прокурор апеляційну скаргу підтримав з наведених у ній доводів, представник відповідача апеляційну скаргу не визнала, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник Звягельської міської ради у судове засідання не з`явився. До апеляційного суду надійшла заява міської ради про розгляд справи без участі її представника, у якій також просила врахувати при вирішенні справи доводи, викладені у відповіді на відзив на апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 21 серпня 2009 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_1 набув у власність нежитлові будівлі: кормокухню «Є» площею 287,1 кв.м, свинарник «Ггг1г11» площею 550,0 кв.м та свинарник «Ддд1» площею 500,4 кв.м, загальною площею 1337,5 кв.м, розташовані по АДРЕСА_1 (а.с.18-19 т.1).

Пунктом 4.2 рішення Новоград-Волинської міської ради від 17 грудня 2009 року №590 «Про передачу у власність та надання в користування земельних ділянок та інші питання земельних відносин» ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для передачі її в оренду, орієнтовною площею 2,1095 га по АДРЕСА_1 (а.с.21 т.1).

17 листопада 2011 року між Новоград-Волинською міською радою та ОСОБА_1 укладено попередній договір оренди землі №14 щодо передачі у строкове платне користування земельної ділянки орієнтовною площею 2,1095 га по АДРЕСА_1 . Договором визначено орендну плату у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а строк його дії - до оформлення технічної документації на земельну ділянку та державної реєстрації основного договору оренди землі (а.с.22-24 т.1).

У 2013 році на замовлення ОСОБА_1 ТОВ «Геозвягель+» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж у натурі земельної ділянки кадастровий номер 1811000000:00:003:0074 площею 2,1094 га по АДРЕСА_1 , яка передавалася в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (а.с.11-31 т. 2).

Пунктом 25 рішення Новоград-Волинської міської ради від 20 березня 2014 року №557 скасовано пункт 4.2 рішення міської ради від 17 грудня 2009 року №590 щодо надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, розірвано попередній договір оренди землі №14 від 17 листопада 2011 року та зараховано земельну ділянку до земель запасу житлової та громадської забудови (а.с.25 т.1).

Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 01 липня 2015 року у справі №285/2343/14-а, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року та постановою Верховного Суду від 16 вересня 2020 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Новоград-Волинської міської ради під час підготовки та прийняття рішення №557 від 20 березня 2014 року в частині скасування пункту 4.2 рішення міської ради №590 від 17 грудня 2009 року та визнано недійсним пункт 25 рішення міської ради №557 у цій частині (а.с.173-181 т.1).

Рішенням Новоград-Волинської міської ради від 20 жовтня 2015 року №808 «Про перейменування вулиць та провулків міста» вул. Пархоменка перейменовано на вул. Михайла Драгоманова (а.с.28-30 т.1).

Згідно з відомостями Державного земельного кадастру земельна ділянка площею 2,1094 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1811000000:00:003:0074, сформована та зареєстрована 22 січня 2016 року, віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови, вид цільового призначення 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (а.с.72-74 т.1).

11 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Новоград-Волинської міської ради з клопотанням про затвердження технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки площею 2,1094 га, кадастровий номер 1811000000:00:003:0074, та передачу її в оренду з цільовим призначенням 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (а.с.32 т.1).

З відповіді Управління містобудування, архітектури та земельних відносин Звягельської міської ради від 15 листопада 2024 року вбачається, що питання передачі цієї земельної ділянки ОСОБА_1 як фізичній особі з таким видом цільового призначення було знято з розгляду погоджувальної ради у зв`язку з положеннями статті 65 ЗК України та відсутністю у ОСОБА_1 статусу фізичної особи-підприємця. Водночас у цій відповіді зазначено про можливість використання земельної ділянки з цільовим призначенням 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (а.с.36 т.1).

Згідно з протоколом №1 засідання комісії з обстеження земельних ділянок, які використовуються без правовстановлюючих документів, від 05 січня 2022 року за результатами виїзду та обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 встановлено, що земельна ділянка площею 2,1094 га, кадастровий номер 1811000000:00:003:0074, огороджена, відомості про неї внесені до Державного земельного кадастру, однак право користування не зареєстровано. ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до міської ради з відповідним клопотанням щодо передачі земельної ділянки в оренду (а.с.37-39 т.1).

Листом Новоград-Волинської міської ради від 14 січня 2022 року №01/55 ОСОБА_1 повідомлено про необхідність звернутися до міської ради із заявою щодо передачі земельної ділянки площею 2,1094 га, кадастровий номер 1811000000:00:003:0074, в оренду, а у разі невиконання відповідного рішення матеріали буде передано на розгляд комісії з визначення та відшкодування збитків (а.с.40 т.1).

Листом Звягельської міської ради від 18 квітня 2024 року ОСОБА_1 повідомлено про використання ним без правовстановлюючих документів земельної ділянки площею 2,1094 га, кадастровий номер 1811000000:00:003:0074, та запрошено на засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, призначене на 02 травня 2024 року (а.с.52 т.1).

З витягу з протоколу №2 засідання зазначеної комісії від 02 травня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 використовується земельна ділянка по АДРЕСА_1 , площею 2,1094 га, кадастровий номер 1811000000:00:003:0074, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07), договір оренди земельної ділянки не укладався. Комісією визначено розмір безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою за 2021-2024 роки у сумі 3 584 545,02 грн (а.с.53-54 т.1).

Згідно з розрахунками, долученими до матеріалів справи, розмір безпідставно збережених коштів визначено за період з 01 травня 2021 року по 02 травня 2024 року виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та ставки орендної плати 10 %.

Так, за період з 01 травня по 31 грудня 2021 року при нормативній грошовій оцінці земельної ділянки 6 646 881,02 грн розмір безпідставно збережених коштів визначено у сумі 443 125,40 грн.

За 2022 рік нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 12 369 572,73 грн, а розмір безпідставно збережених коштів — 1 236 957,27 грн.

За 2023 рік з урахуванням відповідного коефіцієнта індексації розмір безпідставно збережених коштів визначено у сумі 1 422 500,86 грн.

За період з 01 січня по 02 травня 2024 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 14 950 484,08 грн, а розмір безпідставно збережених коштів — 481 961,49 грн.

Загальна сума безпідставно збережених коштів за період з 01 травня 2021 року по 02 травня 2024 року становить 3 584 545,02 грн (а.с.45-48 т.1).

При цьому нормативна грошова оцінка земель міста, яка застосовувалася до 01 січня 2022 року, була затверджена рішенням Новоград-Волинської міської ради від 16 червня 2015 року №764 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Новограда-Волинського» (а.с.83-84 т.1).

Рішенням Новоград-Волинської міської ради від 03 червня 2021 року №208 затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Новограда-Волинського, середню базову вартість одного квадратного метра земель у розмірі 300,97 грн та визначено, що нові розміри плати за землю вводяться з 01 січня 2022 року. Цим же рішенням з 01 січня 2022 року рішення міської ради від 16 червня 2015 року №764 визнано таким, що втратило чинність (а.с.85-86 т.1).

Рішенням Новоград-Волинської міської ради від 07 червня 2018 року №519 «Про справляння плати за землю у місті Новограді-Волинському», яке набрало чинності з 01 січня 2019 року, затверджено Положення про оренду земельних ділянок та порядок встановлення розмірів орендної плати (а.с.87-98 т.1).

Рішенням міської ради від 01 листопада 2018 року №558 внесено зміни до додатка 2 до рішення №519 та для земельних ділянок з цільовим призначенням «будівництво та обслуговування будівель торгівлі» встановлено ставку орендної плати 10 % від нормативної грошової оцінки; відповідні зміни набрали чинності з 01 січня 2020 року (а.с.99 т.1).

Рішенням Новоград-Волинської міської ради від 03 червня 2021 року №200 «Про встановлення ставок і пільг зі сплати земельного податку та розміру орендної плати за землю» затверджено, зокрема, Положення про встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки на території Новоград-Волинської міської територіальної громади (Додаток 3 до рішення). Відповідно до додатка до зазначеного Положення «Ставки орендної плати» для земельних ділянок з видом цільового призначення 03.07 «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» встановлено ставку орендної плати у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.100-111 т.1).

Крім того, матеріали справи містять кадастровий план та експлікацію земельних угідь земельної ділянки з кадастровим номером 1811000000:00:003:0074. Із експлікації вбачається, що загальна площа земельної ділянки становить 2,1094 га, з яких 0,1768 га припадає на капітальну забудову, а інша частина земельної ділянки, зокрема 0,1458 га, 0,1336 га та 1,6533 га, віднесена до земель під проїздами, проходами та площадками (а.с.82 т.1).

Листом Звягельської міської ради від 14 травня 2024 року №229/01 ОСОБА_1 повідомлено про визначену суму безпідставно збережених коштів - 3 584 545,02 грн та запропоновано погасити заборгованість і звернутися із заявою щодо оформлення права оренди земельної ділянки (а.с.55 т.1).

03 липня 2024 року рішенням одноосібного учасника №1 ТОВ «Термінал НВ» збільшено статутний капітал товариства за рахунок, зокрема, додаткового вкладу ОСОБА_1 у сумі 58 500 грн, внесеного у натуральній формі шляхом передачі належних йому нежитлових будівель по АДРЕСА_1 .

Актом приймання-передачі та грошової оцінки майна від 04 липня 2024 року зазначені нежитлові будівлі передано до статутного капіталу ТОВ «Термінал НВ» (а.с.66-68 т.1).

З інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 09 липня 2024 року право власності ОСОБА_1 на зазначені нежитлові будівлі припинено у зв`язку з їх повним відчуженням, а право власності на майно зареєстровано за ТОВ «Термінал НВ» (а.с.69-70 т.1).

Заявлені у цій справі вимоги стосуються стягнення безпідставно збережених коштів за період з 01 травня 2021 року по 02 травня 2024 року, тобто до набуття ТОВ «Термінал НВ» права власності на зазначені об`єкти нерухомого майна, тому ухвалене у справі судове рішення не впливає на права та обов`язки цього товариства щодо спірних правовідносин.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що у спірний період з 01 травня 2021 року по 02 травня 2024 року між сторонами існували договірні правовідносини, які виникли на підставі попереднього договору оренди землі від 17 листопада 2011 року, а цивільно-правовий спір щодо укладення основного договору оренди виник унаслідок односторонніх дій Звягельської міської ради, яка відмовилася затвердити виготовлену відповідачем технічну документацію із землеустрою та передати земельну ділянку в оренду.

Суд врахував, що ОСОБА_1 після набуття у 2009 році права власності на розташовані на спірній земельній ділянці нежитлові будівлі вчиняв дії, спрямовані на оформлення права користування земельною ділянкою: отримав дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, уклав із міською радою попередній договір оренди землі, замовив та отримав технічну документацію, а після визнання у судовому порядку протиправними дій міської ради та недійсним пункту 25 рішення від 20 березня 2014 року №557 повторно звернувся до міської ради із клопотанням про затвердження технічної документації та передачу земельної ділянки в оренду.

Місцевий суд зазначив, що міська рада відмовилася передати ОСОБА_1 земельну ділянку в оренду із цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, пославшись на відсутність у нього статусу фізичної особи-підприємця, та вказала на можливість використання земельної ділянки з іншим цільовим призначенням - 03.07 «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».

Водночас суд дійшов висновку, що визначення міською радою такого цільового призначення земельної ділянки не відповідало її фактичному використанню, оскільки належні ОСОБА_1 свинарники та кормокухня є виробничими приміщеннями, а земельна ділянка розташована у зоні виробничих підприємств та в межах санітарно-захисної зони. Суд також виходив із того, що на час придбання ОСОБА_1 у 2009 році розташованих на земельній ділянці будівель вона належала до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а її цільове призначення при передачі будівель у власність відповідача не змінювалося.

З огляду на це суд першої інстанції вважав, що Звягельською міською радою не було дотримано встановленого законом порядку зміни цільового призначення земельної ділянки, а визначення для неї виду цільового призначення 03.07 «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» не відповідає тому цільовому призначенню, яке було визначене для цієї землі раніше. Відповідно, місцевий суд визнав необґрунтованим застосування при розрахунку безпідставно збережених коштів ставки орендної плати у розмірі 10 відсотків нормативної грошової оцінки, установленої саме для земельних ділянок із цільовим призначенням 03.07.

Крім того, суд першої інстанції визнав недоведеним фактичне користування ОСОБА_1 усією земельною ділянкою площею 2,1094 га. Суд виходив із того, що належні відповідачу нежитлові будівлі займають лише 0,1768 га земельної ділянки, а інших належних, допустимих та достатніх доказів використання ним усієї площі земельної ділянки позивачем не надано. При цьому суд критично оцінив акти обстеження земельної ділянки, зазначивши, що з них неможливо встановити, яким саме чином ОСОБА_1 використовував усю земельну ділянку площею 2,1094 га, хто та коли встановив огорожу по її межі, а сам факт розташування на частині ділянки належних відповідачу будівель не підтверджує користування ним усією площею земельної ділянки.

Суд також зазначив, що позивачем не доведено здійснення ОСОБА_1 будь-якої господарської діяльності з використанням належних йому будівель та пов`язаної з ними земельної ділянки.

Окремо місцевий суд урахував поведінку сторін при оформленні права користування земельною ділянкою. Суд виходив із того, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу намагався оформити право користування земельною ділянкою під належним йому нерухомим майном, натомість міська рада перешкоджала оформленню такого права, спочатку скасувавши своє рішення та розірвавши попередній договір оренди, а згодом не затвердивши технічну документацію та не передавши земельну ділянку в оренду.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що через неправомірні дії органу місцевого самоврядування ОСОБА_1 не повинен нести негативні наслідки у вигляді стягнення з нього безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою.

Урахувавши наведене, місцевий суд вважав недоведеними як фактичне користування ОСОБА_1 всією земельною ділянкою площею 2,1094 га у заявлений період, так і правильність визначення розміру заявлених до стягнення коштів із застосуванням ставки орендної плати 10 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у зв`язку з чим дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом положень глави 83 ЦК України для виникнення кондикційного зобов`язання визначальним є набуття або збереження майна однією особою за рахунок іншої без достатньої правової підстави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 травня 2018 року у справі №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18) виходила з того, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення відповідного права та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати за своїм змістом є кондикційними.

Аналогічний правовий висновок Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17 (провадження №12-182гс18), зазначивши, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

При цьому Велика Палата Верховного Суду розмежувала деліктні та кондикційні зобов`язання та вказала, що, на відміну від деліктних зобов`язань, для виникнення яких має значення вина заподіювача шкоди, для кондикційних зобов`язань вина особи значення не має; визначальним є сам факт безпідставного набуття або збереження майна однією особою за рахунок іншої.

Такий підхід послідовно застосовується Верховним Судом.

У постанові від 02 червня 2021 року у справі №201/2956/19 (провадження №61-2105св20) Верховний Суд зазначив, що предметом такого спору є не стягнення орендної плати за договором оренди, а стягнення суми, яка відповідає її еквіваленту та яку фактичний користувач мав сплатити за користування земельною ділянкою. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок її власника зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування землею, зобов`язаний повернути їх власнику на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

У постанові від 02 липня 2024 року у справі №644/8837/19 Верховний Суд, посилаючись, зокрема, на наведені висновки Великої Палати Верховного Суду, повторно наголосив, що у спорах про стягнення коштів за користування земельною ділянкою до моменту оформлення права користування нею власник має право на отримання безпідставно збережених коштів у порядку статті 1212 ЦК України, а доведення вини особи для виникнення такого кондикційного зобов`язання значення не має.

Отже, для правильного вирішення цього спору підлягало встановленню, чи була спірна земельна ділянка сформованим об`єктом цивільних прав у заявлений до стягнення період; чи користувався нею ОСОБА_1 ; чи мав він у цей період належну правову підставу для такого користування; а за відсутності такої підстави - який розмір коштів він зберіг у себе за рахунок власника земельної ділянки внаслідок несплати за користування нею.

Натомість місцевий суд, вирішуючи спір, надав визначального значення обставинам, пов`язаним із причинами неукладення між сторонами основного договору оренди земельної ділянки, зокрема діям органу місцевого самоврядування під час оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою.

Проте наведені обставини не спростовують того, що у спірний період право оренди земельної ділянки за ОСОБА_1 у встановленому законом порядку зареєстроване не було, тоді як земельною ділянкою він фактично користувався без внесення плати за таке користування.

Посилання відповідача на відсутність у нього статусу фізичної особи-підприємця не свідчить про юридичну неможливість оформлення права користування спірною земельною ділянкою взагалі, оскільки орган місцевого самоврядування, відмовляючи у передачі ділянки для використання за видом цільового призначення 11.02, водночас вказував на можливість її використання відповідно до зареєстрованого у Державному земельному кадастрі виду цільового призначення 03.07.

Для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, наявність вини особи, яка без достатньої правової підстави набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи, не є визначальною, оскільки положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи стало безпідставне набуття або збереження майна результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Тому та обставина, з чиєї вини та з яких причин право оренди земельної ділянки не було оформлено, не виключає обов`язку фактичного користувача повернути власнику земельної ділянки кошти, збережені внаслідок користування нею без достатньої правової підстави.

Застосовуючи наведені положення закону та правові висновки Верховного Суду до спірних правовідносин, колегія суддів виходить із того, що у період, за який прокурором заявлено вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів, ОСОБА_1 був власником об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці комунальної власності кадастровий номер 1811000000:00:003:0074, площею 2,1094 га, однак право оренди цієї земельної ділянки за ним у встановленому законом порядку зареєстроване не було.

Попередній договір оренди землі від 17 листопада 2011 року не є договором оренди земельної ділянки та не спричинив виникнення у ОСОБА_1 речового права користування цією земельною ділянкою.

За змістом цього договору сторони передбачили необхідність подальшого виготовлення технічної документації та укладення основного договору оренди землі. Отже, попередній договір визначав дії сторін, спрямовані на укладення у майбутньому основного договору, та породжував відповідні зобов`язання щодо його укладення, однак не встановлював у ОСОБА_1 речового права оренди земельної ділянки і не був правовою підставою для користування нею у спірний період на умовах договору оренди.

Тому висновок суду першої інстанції про існування у спірний період між сторонами таких договірних правовідносин, які виключали б застосування до них положень статті 1212 ЦК України, є помилковим.

Не свідчать про наявність у ОСОБА_1 оформленого права оренди спірної земельної ділянки й обставини, встановлені судовими рішеннями в адміністративній справі №285/2343/14-а, якими визнано протиправними дії міської ради та недійсним пункт 25 рішення від 20 березня 2014 року №557 у частині скасування пункту 4.2 рішення міської ради від 17 грудня 2009 року №590.

Зазначеними судовими рішеннями вирішувалося питання правомірності дій органу місцевого самоврядування щодо скасування раніше прийнятого рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою. Водночас цими судовими рішеннями не було встановлено обов`язку міської ради укласти з ОСОБА_1 договір оренди спірної земельної ділянки на визначених умовах та не встановлено виникнення у нього права оренди цієї земельної ділянки.

Отже, наявність попереднього договору, виготовлення відповідачем технічної документації із землеустрою, його звернення до міської ради щодо оформлення права користування земельною ділянкою, а також судове оскарження ним рішень органу місцевого самоврядування свідчать про вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на оформлення такого права, однак не підтверджують наявності у нього у спірний період належної правової підстави для користування земельною ділянкою без внесення плати за її використання.

Безпідставним є також висновок суду першої інстанції про недоведеність фактичного користування ОСОБА_1 всією земельною ділянкою площею 2,1094 га.

Спірна земельна ділянка є сформованою земельною ділянкою з кадастровим номером 1811000000:00:003:0074 та визначеною площею 2,1094 га.

Матеріалами справи підтверджено, що саме на цю земельну ділянку ОСОБА_1 оформлював землевпорядну документацію та саме всю земельну ділянку такої площі просив передати йому в оренду. Зокрема, рішенням міської ради від 17 грудня 2009 року №590 йому надавався дозвіл на виготовлення технічної документації щодо земельної ділянки орієнтовною площею 2,1095 га, попередній договір оренди від 17 листопада 2011 року також стосувався земельної ділянки такої площі, а 11 січня 2021 року ОСОБА_1 повторно звернувся до міської ради із клопотанням про затвердження технічної документації та передачу йому в оренду сформованої земельної ділянки площею 2,1094 га.

При цьому після набуття права власності на розташовані на земельній ділянці об`єкти нерухомого майна ОСОБА_1 не порушував перед органом місцевого самоврядування питання про поділ сформованої земельної ділянки чи визначення меншої площі, необхідної для обслуговування належних йому будівель, натомість його звернення щодо оформлення права користування стосувалися земельної ділянки площею 2,1095 га, а після її формування - 2,1094 га.

Крім того, під час обстеження земельної ділянки 05 січня 2022 року комісією встановлено, що земельна ділянка площею 2,1094 га, на якій розташовані належні ОСОБА_1 об`єкти нерухомого майна, огороджена, внесена до Державного земельного кадастру, а право користування нею не зареєстроване, що підтверджується відповідним актом обстеження від 05 січня 2022 року (а.с.37-39 т. 1)

Посилання відповідача на те, що з акта обстеження неможливо встановити, ким та коли було встановлено огорожу по межі земельної ділянки, не спростовують наведених обставин. Для вирішення цього спору визначальним є не встановлення особи, яка здійснила огородження земельної ділянки, а з`ясування факту та площі її фактичного використання ОСОБА_1 у заявлений прокурором період. Відомості акта обстеження від 05 січня 2022 року про огородження сформованої земельної ділянки площею 2,1094 га підлягають оцінці не ізольовано, а у сукупності з іншими доказами у справі, зокрема землевпорядною документацією, неодноразовими зверненнями ОСОБА_1 щодо оформлення права користування земельною ділянкою саме такої площі та експлікацією земельних угідь.

Наведені відомості узгоджуються з експлікацією земельних угідь, відповідно до якої площа капітальної забудови становить 0,1768 га, тоді як решта земельної ділянки віднесена до інших видів угідь, пов`язаних з її використанням, зокрема під проїздами, проходами та площадками.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що площа фактичного користування земельною ділянкою має визначатися лише площею, безпосередньо зайнятою належними ОСОБА_1 будівлями, є помилковим. Та обставина, що площа капітальної забудови становить 0,1768 га та є меншою за загальну площу сформованої земельної ділянки, не спростовує фактичного користування земельною ділянкою площею 2,1094 га, оскільки її використання не обмежується виключно площею під будівлями, а охоплює також територію, необхідну для доступу до них, їх обслуговування та використання.

Посилання відповідача на акт обстеження земельної ділянки від 21 листопада 2013 року, яким, зокрема, зафіксовано стан земельної ділянки на той час, її огородження та самовільне зайняття частини території орієнтовною площею 0,10 га, не має визначального значення для вирішення цього спору, оскільки зазначений акт складено до початку спірного періоду з 01 травня 2021 року по 02 травня 2024 року та не містить відомостей про фактичне користування земельною ділянкою у цей період (а.с.26–27 т.1).

Також є помилковим висновок місцевого суду про те, що прокурором не доведено здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності у належних йому приміщеннях.

Здійснення відповідачем підприємницької чи іншої господарської діяльності не є визначальною обставиною для вирішення цього спору, оскільки предметом доказування є фактичне користування земельною ділянкою без належно оформленого права користування та збереження коштів, які мали бути сплачені її власнику за таке користування.

Верховний Суд у постанові від 05 серпня 2022 року у справі №922/2060/20 зазначив, що для вирішення спору про стягнення безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою необхідно встановити фактичного користувача земельної ділянки або наявність у нього правової підстави для її використання, площу земельної ділянки, суму, яку мав би отримати її власник за звичайних умов, та період користування земельною ділянкою без належної правової підстави.

У цій справі зазначені обставини підтверджені належними та взаємопов`язаними доказами.

Помилковим є і висновок суду першої інстанції щодо неправильності визначення розміру безпідставно збережених коштів із застосуванням ставки орендної плати, установленої для земельних ділянок з видом цільового призначення 03.07 «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».

Як вбачається з відомостей Державного земельного кадастру, земельна ділянка кадастровий номер 1811000000:00:003:0074, площею 2,1094 га, зареєстрована у Державному земельному кадастрі 22 січня 2016 року, належить до земель житлової та громадської забудови, вид цільового призначення — 03.07 «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».

Відомостей про зміну у спірний період зазначеного виду цільового призначення земельної ділянки або внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру матеріали справи не містять.

Та обставина, що раніше земельна ділянка та розташовані на ній об`єкти нерухомості використовувалися для інших цілей, а ОСОБА_1 у січні 2021 року звертався до міської ради із клопотанням про передачу земельної ділянки в оренду з видом цільового призначення 11.02 «для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості», не свідчить про зміну зареєстрованого у Державному земельному кадастрі виду цільового призначення земельної ділянки.

Звернення особи з клопотанням про передачу земельної ділянки з іншим видом цільового призначення не змінює відомостей Державного земельного кадастру та не є підставою для обчислення плати за землю виходячи з виду цільового призначення, який у кадастрі щодо цієї земельної ділянки не зареєстрований.

Посилання відповідача на функціональне призначення належних йому свинарників та кормокухні як виробничих приміщень, а також на розташування спірної земельної ділянки відповідно до містобудівної документації у зоні виробничих підприємств та санітарно-захисній зоні не спростовують відомостей Державного земельного кадастру, відповідно до яких у спірний період земельна ділянка кадастровий номер 1811000000:00:003:0074 належала до земель житлової та громадської забудови та мала вид цільового призначення 03.07 «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі». Відомостей про зміну у встановленому законом порядку зазначеного виду цільового призначення земельної ділянки у спірний період матеріали справи не містять.

Не спростовують зазначених відомостей Державного земельного кадастру й доводи відповідача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу з посиланням на технічну документацію із землеустрою 2008 та 2013 років, у якій земельна ділянка характеризувалася як така, що призначена для розміщення та експлуатації виробничих будівель, а також зазначався відповідний вид її цільового використання. При цьому сформована земельна ділянка кадастровий номер 1811000000:00:003:0074 була зареєстрована 22 січня 2016 року як земельна ділянка категорії земель житлової та громадської забудови з видом цільового призначення 03.07 «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі». Матеріали справи не містять відомостей про скасування державної реєстрації цієї земельної ділянки, внесення у встановленому порядку змін до зазначених відомостей Державного земельного кадастру або судового рішення, яким такі відомості визнано протиправними чи недостовірними.

Тому суд першої інстанції, виходячи з фактичного характеру розташованих на земельній ділянці будівель та їх попереднього використання, безпідставно не врахував чинні у спірний період відомості Державного земельного кадастру про вид цільового призначення сформованої земельної ділянки - 03.07 «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».

Відповідно до рішення Новоград-Волинської міської ради від 07 червня 2018 року №519 «Про справляння плати за землю у місті Новограді-Волинському (регуляторний акт)», з урахуванням змін, внесених рішенням міської ради від 01 листопада 2018 року №558, для земельних ділянок з видом цільового призначення 03.07 «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» встановлено ставку орендної плати у розмірі 10 відсотків нормативної грошової оцінки.

Рішенням Новоград-Волинської міської ради від 03 червня 2021 року №200 «Про встановлення ставок і пільг зі сплати земельного податку та розміру орендної плати за землю» затверджено Положення про встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки на території Новоград-Волинської міської територіальної громади, Додатком 3 до якого для земельних ділянок з видом цільового призначення 03.07 також установлено ставку орендної плати у розмірі 10 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Посилання відповідача на те, що для земельних ділянок з видом цільового призначення 11.02 «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» рішеннями органу місцевого самоврядування була передбачена інша ставка орендної плати, не впливає на правильність проведеного у цій справі розрахунку. У спірний період у Державному земельному кадастрі щодо сформованої земельної ділянки кадастровий номер 1811000000:00:003:0074 був зареєстрований вид цільового призначення 03.07 «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі». Відомостей про встановлення щодо цієї земельної ділянки у спірний період виду цільового призначення 11.02 матеріали справи не містять. Отже, передбачена для земель іншого виду цільового призначення ставка орендної плати не підлягає застосуванню при визначенні розміру коштів, безпідставно збережених за користування спірною земельною ділянкою.

Отже, застосування при визначенні розміру безпідставно збережених ОСОБА_1 коштів ставки орендної плати 10 відсотків відповідає виду цільового призначення спірної земельної ділянки, зареєстрованому у Державному земельному кадастрі, та рішенням органу місцевого самоврядування, чинним у відповідні періоди.

Матеріали справи не містять доказів сплати ОСОБА_1 у спірний період земельного податку за земельну ділянку кадастровий номер 1811000000:00:003:0074.

Розмір безпідставно збережених коштів визначено виходячи з нормативної грошової оцінки сформованої земельної ділянки площею 2,1094 га за відповідні роки та встановленої ставки орендної плати 10 відсотків.

Згідно з наявними у матеріалах справи розрахунками за період з 01 травня по 31 грудня 2021 року розмір безпідставно збережених коштів становить 443 125,40 грн, за 2022 рік - 1 236 957,27 грн, за 2023 рік - 1 422 500,86 грн, за період з 01 січня по 02 травня 2024 року - 481 961,49 грн, а всього - 3 584 545,02 грн.

Наведені розрахунки ґрунтуються на документально підтверджених відомостях про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки та встановлених органом місцевого самоврядування ставках орендної плати.

Так, відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18 листопада 2020 року №721 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1811000000:00:003:0074, площею 2,1094 га, становила 6 646 881,02 грн (а.с.112 т.1).

Відомостями Державного земельного кадастру підтверджується нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки у розмірі 12 369 572,73 грн станом на 13 грудня 2022 року (а.с.49 т.1).

З урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2022 рік — 1,15 нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2023 році становила 14 225 008,64 грн (а.с.132 т.1)

З урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік — 1,051 нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2024 році становила 14 950 484,08 грн, що також підтверджується відомостями Державного земельного кадастру станом на 28 травня 2024 року (а.с. 60 т.1).

З витягу з протоколу №2 засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 02 травня 2024 року вбачається, що при визначенні розміру безпідставно збережених коштів комісією враховано нормативну грошову оцінку земельної ділянки: за період з 01 травня по 31 грудня 2021 року - 6 646 881,02 грн, за 2022 рік - 12 369 572,73 грн, за 2023 рік - 14 225 008,64 грн, за період з 01 січня по 02 травня 2024 року - 14 950 484,08 грн, та застосовано ставку орендної плати 10 відсотків. Розмір плати за відповідні періоди визначено у сумах 443 125,40 грн, 1 236 957,27 грн, 1 422 500,86 грн та 481 961,49 грн відповідно, а загальний розмір безпідставно збережених коштів становить 3 584 545,02 грн (а.с.53–54 т.1).

Рішенням Новоград-Волинської міської ради від 16 червня 2015 року №764 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Новограда-Волинського, яка застосовувалася до 01 січня 2022 року, а рішенням міської ради від 03 червня 2021 року №208 затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель Новоград-Волинської міської територіальної громади, що застосовується з 01 січня 2022 року (а.с.83–86 т.1).

Рішенням Новоград-Волинської міської ради від 07 червня 2018 року №519, з урахуванням змін, внесених рішенням від 01 листопада 2018 року №558, а надалі рішенням міської ради від 03 червня 2021 року №200, зокрема Додатком 3 до нього, для земельних ділянок з видом цільового призначення 03.07 «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» установлено ставку орендної плати у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки (а.с.87–100, 107–109 т.1).

Розрахунки безпідставно збережених коштів за 2021-2024 роки містяться на а.с.45-48 т.1 та здійснені із застосуванням зазначених показників нормативної грошової оцінки земельної ділянки і ставки орендної плати 10 відсотків.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що у період з 01 травня 2021 року по 02 травня 2024 року ОСОБА_1 , будучи власником розташованих на спірній земельній ділянці об`єктів нерухомого майна та фактичним користувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності площею 2,1094 га, користувався нею за відсутності зареєстрованого права оренди та не вносив плату за таке користування.

Унаслідок цього ОСОБА_1 зберіг у себе кошти, які за звичайних умов мав би сплатити власнику земельної ділянки за користування нею, а територіальна громада в особі Звягельської міської ради не отримала відповідних коштів у розмірі 3 584 545,02 грн.

Зазначені обставини свідчать про наявність передбачених статтею 1212 ЦК України підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Звягельської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі 3 584 545,02 грн.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу про існування між сторонами договірних правовідносин на підставі попереднього договору оренди землі від 17 листопада 2011 року, вчинення ОСОБА_1 усіх залежних від нього дій для оформлення права оренди, неправомірність дій органу місцевого самоврядування, недоведеність користування усією площею земельної ділянки та необґрунтованість визначеного прокурором розміру безпідставно збережених коштів наведених висновків апеляційного суду не спростовують та з викладених вище підстав відхиляються.

Отже, доводи апеляційної скарги заступника керівника Житомирської обласної прокуратури про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, помилкову правову кваліфікацію відносин сторін, неврахування правової природи кондикційного зобов`язання, а також неправильну оцінку доказів щодо площі фактичного користування земельною ділянкою, її цільового призначення та розміру безпідставно збережених коштів є обґрунтованими.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права.

У цій справі суд першої інстанції неправильно визначив правову природу спірних правовідносин, надавши вирішального значення існуванню між сторонами попереднього договору оренди землі та причинам неукладення основного договору, тоді як право оренди спірної земельної ділянки у відповідача у встановленому законом порядку не виникло і не було зареєстроване.

Крім того, висновки місцевого суду про недоведеність користування ОСОБА_1 усією площею сформованої земельної ділянки, неправомірність застосування виду цільового призначення 03.07 та ставки орендної плати 10 відсотків не відповідають установленим обставинам справи та наявним у матеріалах доказам.

Натомість сукупністю досліджених доказів підтверджено фактичне користування ОСОБА_1 у заявлений період земельною ділянкою комунальної власності площею 2,1094 га без зареєстрованого права оренди та без внесення плати за користування нею, а також розмір безпідставно збережених коштів, який становить 3 584 545,02 грн.

За таких обставин доводи апеляційної скарги заступника керівника Житомирської обласної прокуратури є обґрунтованими, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь Звягельської міської ради Житомирської області 3 584 545,02 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю.

Відповідно до частин першої, тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційну скаргу задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі, з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної прокуратури підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, у розмірі 53 768,18 грн та за подання апеляційної скарги - у розмірі 80 652,27 грн.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури задовольнити.

Рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 19 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов виконувача обов`язків керівника Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Звягельської міської ради Житомирської області до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Звягельської міської ради Житомирської області безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю в сумі 3 584 545 (три мільйони п`ятсот вісімдесят чотири тисячі п`ятсот сорок п`ять) гривень 02 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної прокуратури судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, у розмірі 53 768 (п`ятдесят три тисячі сімсот шістдесят вісім) гривень 18 копійок та за подання апеляційної скарги у розмірі 80 652 (вісімдесят тисяч шістсот п`ятдесят дві) гривні 27 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді:

Дата складення повного судового рішення 28 серпня 2026 року.