Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №161/12223/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/12223/26 Провадження №33/802/787/26 Головуючий у 1 інстанції:Рудська С. М.

Доповідач: Подолюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., за участю ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Нечая Ю.М., потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Нечая Юрія Миколайовича на постанову судді Луцького міськрайонного судуВолинської області від 15 липня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , директора ТОВ «Трапер Україна», визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП, та на підставі ч.2 ст.36 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.

В дохід держави із ОСОБА_1 стягнуто 665,60 грн. судового збору.

Так, як вбачається із судового рішення, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що:

- 31.05.2026 року близько 22.19 год., він перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме - виражався на її адресу нецензурною лайкою, висловлював погрози, давав стусани та штовхав, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

- крім того, 31.05.2026 року близько 22.19 год., він перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , в присутності малолітніх дітей – доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме - виражався на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою, висловлював погрози, давав стусани та штовхав, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю малолітніх дітей, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Не погодившись із таким рішенням, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Нечай Ю.М. подав апеляційну скаргу в якій вважає його незаконним і необґрунтованим, що відповідно тягне його скасування. Зазначає про те, що образи та докори не формують собою домашнього насильства, а утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі словесні образи, погрози, приниження спрямовані на обмеження волевиявлення особи, викликають у постраждалої особи побоювання за свою поведінку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Однак, цього місцевим судом встановлено не було. Фактично протоколи про адміністративне правопорушення складено лише зі слів потерпілої, пояснення якої містяться в матеріалах справи, а будь-які інші докази, які б вказували на винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного проступку, матеріали справи не містять. З долученого до матеріалів справи відеозапису не вбачається ознак вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства. При цьому, такий відеозапис не є додатком до протоколів про адміністративне правопорушення. Лише сам протокол про адміністративне правопорушення не може свідчити про винуватість особи. Тому захисник вважає, що матеріали справи не містять доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП, у зв`язку з чим просить скасувати оскаржувану постанову судді та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Нечая Ю.М., які скаргу підтримали із наведених у ній підстав, потерпілу ОСОБА_2 з приводу апеляційних доводів, яка вважала їх обґрунтованими та просила задовольнити скаргу, апеляційний сул приходить до наступного висновку.

За положеннями ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всупереч цьому, судом першої інстанції не вжито всіх необхідних заходів, передбачених КУпАП для з`ясування питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є передчасним і фактично не відповідає вимогам ст.280 КУпАП.

Оскаржувана постанова судді підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, як це передбачено п.2 ч.8 ст.294 КУпАП з огляду на таке.

За протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №847673 від 31.05.2026, ОСОБА_1 ставиться у провину, те що він 31.05.2026 року близько 22:19 год., перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме - виражався на її адресу нецензурною лайкою, висловлював погрози, давав стусани та штовхав, чим завдав шкоди психологічному та фізичному здоров`ю потерпілої.

Такі дії ОСОБА_1 у вказаному протоколі кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

За протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №847674 від 31.05.2026, ОСОБА_1 ставиться у провину, те що він 31.05.2026 року близько 22:19 год., перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , в присутності малолітніх дітей – доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме - виражався на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою, висловлював погрози, давав стусани та штовхав, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю малолітніх дітей.

Такі дії ОСОБА_1 у вказаному протоколі кваліфіковані за ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП, суд першої інстанції, як вбачається зі змісту судового рішення, послався на письмові докази та відеозаписи з нагрудної камери поліцейського.

Водночас, суд відхилив пояснення самої потерпілої ОСОБА_2 , які вона надала в судовому засіданні про те, що її чоловік до неї домашнє насильство не застосовував. А оскільки їй було образливо через виниклий між ними конфлікт, то вона викликала працівників поліції. Які пояснення вона надала у час їх приїзду, не пам`ятає.

Сторона захисту в апеляційній скарзі вказує про відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів, які б підтверджували в діях ОСОБА_1 склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП, у зв`язку з чим просить закрити провадження в справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП. При цьому, у самому ж протоколі не міститься чіткого формулювання складу адміністративного правопорушення, конкретних насильницьких дій та наслідків, що фактично робить неможливим встановлення наявності складу правопорушення.

Такі доводи сторони захисту знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи з огляду на таке.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. При цьому, суб`єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначає Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

У ст.1 цього Закону передбачено, що домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Економічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство – це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Потерпіла ОСОБА_2 в ході апеляційного розгляду справи пояснила, що її чоловік ОСОБА_2 у час та місці зазначені у протоколах про адміністративне правопорушення, не вчиняв будь-якого домашнього насильства щодо її або ж дітей, двоє з яких у той вечірній час спали, а третій перебував у батьків чоловіка. Нецензурної лайки та будь-яких погроз чи фізичного насильства (стусанів) з боку чоловіка в її сторону, не було. При цьому, між ними мав місце побутовий конфлікт, дорікання один одному з приводу певних сімейних обставин. Тому, оскільки їй було образливо через виниклий конфлікт між ними, то вона й викликала працівників поліції. Які пояснення вона надавала працівникам поліції під час їх приїзду, не пам`ятає.

Отже, апеляційний суд з урахуванням встановлених обставин, а також вказаних норм законодавства, приходить до висновку, що існування конфліктної ситуації між чоловіком та дружиною, які спільно проживають, про що підтвердила потерпіла, не може свідчити в даному випадку про вчинення ОСОБА_1 психологічного та фізичного насильства відносно ОСОБА_2 в розумінні ст.173-2 КУпАП.

Водночас, апеляційний суд зазначає, що місцевий суд прийшов до невірного висновку про відхилення при розгляді справи пояснень потерпілої ОСОБА_2 в тій частині, що відносно неї не було вчинено дій, які б підпадали під кваліфікацію ст.173-2 КУпАП, оскільки між ними фактично встановлено побутовий сімейний конфлікт.

Суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про доведеність матеріалами справи в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП, оскільки в даному випадку в діях ОСОБА_1 відсутній склад таких проступків.

Згідно із ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що оскаржувана постанова судді про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення за санкціями цих статей та на підставі ст.36 КУпАП, не може вважатися законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки з урахування встановлених в судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованих йому адміністративних правопорушень, то провадження в справі щодо нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 173-2 КУпАП.

Таким чином, апеляційна скарга сторони захисту підлягає до задоволення.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 294, 247 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Нечая Юрія Миколайовича задовольнити.

Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2026 року скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.А. Подолюк