Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №161/13186/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/13186/26 Провадження №33/802/822/26 Головуючий у 1 інстанції:Кихтюк Р. М.

Доповідач: Подолюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю особи, щодо якої складено протокол – ОСОБА_1 та його захисника Михалевича О.А., розглянувши апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол – ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 7 (семи) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев`ятнадцять) гривень.

Так, ОСОБА_1 визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 05.06.2026 року о 15.30 год., перебуваючи за адресою: м. Луцьк, майдан Привокзальний, 1, виражався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , шарпав за одяг та образливо чіплявся до останньої, чим порушував громадський порядок та спокій громадян, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП.

Не погоджуючись із такою постановою судді ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на її незаконність, просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушеннями вимог ч.2 ст. 254 КУпАП, оскільки подія мала місце 05.06.2026 року, працівникам поліції його особа була відома одразу. Однак протокол про адміністративне правопорушення складено лише 16.06.2026 року, що є грубим порушенням процесуальних норм дільничним офіцером поліції. Звертає увагу, що у протоколі зазначено, що він нібито відмовився від надання пояснень та підпису. Однак на думку апелянта одноособовий запис поліцейського про «відмову» без завірення свідками свідчить про незаконне позбавлення його можливості викласти власну версію подій під час складання документа та обмеження його права на захист. Зазначає і про те, що у протоколі не вказано жодного стороннього свідка чи очевидця. Факт протиправної поведінки на Привокзальному майдані нічим не підтверджений. Притягнення його до відповідальності на підставі виключно слів однієї зацікавленої сторони (потерпілої) без її допиту в суді є неприпустимим.

Крім цього, в поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, так як вважає його пропущеним з поважних на те причин.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Михалевича О.А., які підтримали апеляцію у повному обсязі та просили її задовольнити з підстав викладених в ній, доходжу до наступного висновку.

Перш за все, враховуючи доводи ОСОБА_1 та матеріали справи, вважаю, що йому слід поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення від 07.07.2026 року, оскільки він пропущений з поважних на те причин.

Частиною 7 ст. 294 КУпАП встановлено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо.

Суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, належним чином не перевірив процедуру складання протоколу та законність отримання доказів його вини.

Як вбачається з матеріалів справи, подія, що інкримінується ОСОБА_1 , мала місце 05.06.2026 року, і особа правопорушника була відома працівникам поліції одразу. Однак протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №207074 було складено лише 16.06.2026 року (тобто через 11 днів).

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності..

Недотримання уповноваженою посадовою особою встановленого законом 24-годинного строку для складання протоколу за умови, що особа правопорушника була відома одразу, є суттєвим порушенням процесуальних норм. Це нівелює легітимність початкового етапу притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Обов`язковою ознакою цього правопорушення є вчинення дій саме у громадському місці та наявність наслідків у вигляді порушення спокою сторонніх громадян.

Проте, як вбачається з матеріалів справи: у протоколі не зазначено жодного свідка чи очевидця події; матеріали справи не містять допитів сторонніх осіб, які б підтвердили факт нецензурної лайки чи порушення ОСОБА_1 громадського порядку.

Потерпіла особа в судовому засіданні суду першої інстанції допитана не була, а її письмові пояснення заперечуються апелянтом.

Стаття 62 Конституції України встановлює, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Притягнення особи до відповідальності виключно на підставі заяви однієї зацікавленої сторони (потерпілої), без належного процесуального закріплення інших доказів, є неприпустимим.

За таких обставин, апеляційний суд констатує, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі — закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити особі, щодо якої складено протокол – ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2026 року в даній справі.

Апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол – ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2026 року в даній справі скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк