Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №154/2508/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 154/2508/26 Провадження №33/802/842/26 Головуючий у 1 інстанції:Лященко О. В.

Доповідач: Подолюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., за участю іншого учасника ДТП ОСОБА_1 , його представників – адвокатів Жуковського В.В., Нечая Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Жуковського Віталія Валентиновича на постанову судді Володимирського міського суду Волинської області від 15 липня 2026 року щодо ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

Вказаною постановою судді провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №691428 від 12.06.2026 зазначено, що ОСОБА_2 12 червня 2026 року о 07:50 в м.Володимир по вул.Соборна (Прикордонна), 13, керуючи автомобілем марки «Фольксваген Т5», номерний знак НОМЕР_1 у м.Володимир по вул.Ковельській не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу та здійснив зіткнення з ТЗ «Івеко», номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП автомобілі зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками, чим порушив п.13.1 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.

Не погоджуючись із вказаною постановою судді, представник іншого учасника ДТП ОСОБА_1 (водій автомобіля марки «Івеко», номерний знак НОМЕР_2 ) – адвокат Жуковський В.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність через порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати та постановити нову, якою визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Зазначає про те, що висновок судді місцевого суду про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП є необґрунтованим. Так, судом безпідставно не було взято до уваги того, що коли ОСОБА_1 керував автомобілем, то його було зупинено на блокпосту поблизу міста Володимир. Після перевірки документів у ОСОБА_1 , у тому числі військово-облікових, працівники ТЦК та СП, одягнувши балаклави, застосували відносно нього газовий балон і, при цьому, однин з працівників ТЦК та СП дістав биту та направився до кабіни водія, а інший – ножем порізав шину правого колеса автомобіля ОСОБА_1 . Побачивши неправомірні дії працівників ТЦК та СП, ОСОБА_1 розуміючи, що він знятий з військового обліку та бачачи загрозливі його життю і здоров`ю дії, розпочав рух своїм автомобілем у напрямку міста Володимир. Через порізану шину в автомобілі його швидкість не перевищувала 50 км/год. (при ДТП до 25 км/год). Один з працівників ТЦК та СП ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «Фольксваген Т5» здійснив навмисне зіткнення своїм транспортним засобом автомобіля марки «Івеко», яким керував ОСОБА_1 з метою повної зупинки останнього. Надалі ОСОБА_1 було незаконно затримано працівниками ТЦК та СП, про що на даний час до ЄРДР внесено відповідні відомості. Такі обставини підтверджуються відеозаписом з телефону одного з працівників ТЦК та СП, отриманого потерпілою стороною. Тому, апелянт вважає, що саме дії ОСОБА_2 у порушенні ПДР лежать у прямому причинно-наслідковому зв`язку із виникнення ДТП, однак місцевий суд на такі обставини належної уваги не звернув, що й потягнуто постановлення незаконного і необґрунтованого судового рішення.

Окрім того, апелянт подав письмове клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке мотивоване тим, що ОСОБА_1 у день постановлення судом постанови, не отримав її копії та не був ознайомлений з мотивами її прийняття. Копію такого рішення він отримав лише 27.08.2026 після написання відповідної заяви до суду. Тому апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено було з поважних на те причин.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 подав до суду клопотання, де просить відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Жуковського В.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки вважає, що поважних причин для поновлення такого строку немає.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 будучи належним чином обізнаним про час та місце апеляційного розгляду, до суду не з`явився. Водночас, він у поданому клопотанні просить апеляційний розгляд справи проводити у його відсутності через перебування на стаціонарному лікуванні.

Перевіривши доводи поданого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаного судового рішення, заперечень на нього, наряду з матеріалами справи в цій частині, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представників – адвокатів Жуковського В.В., Нечая Ю.М., які подане клопотання підтримали з підстав викладених у ньому, апеляційний суд приходить до висновку, що воно до задоволення не підлягає з огляду на таке.

Частина 2 ст.294 КУпАП передбачає, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

В апеляційній скарзі як на підставу поважності пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення апелянт посилається на те, що хоча ОСОБА_1 та його представники і були в судовому засіданні 15.07.2026, коли постановлено судове рішення, однак його копію у день його постановлення не отримали. Їх стороною копію судового рішення отримано після написання заяви до суду про його видачу, тобто 28.07.2026. Тому апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження було пропущено з поважних на те причин.

Проте, такі твердження на увагу суду не заслуговують через наступне.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова суддею Володимирського міського суду Волинської області постановлена 15 липня 2026 року та за участі ОСОБА_1 і його представників – адвокатів Жуковського В.В., Нечая Ю.М., які приймали безпосередню участь в судовому засіданні в якому було проголошено судове рішення і, зокрема було роз`яснено порядок та строк апеляційного оскарження, що визначений у ч.2 ст.294 КУпАП.

А тому, апеляційний суд вважає, що оскільки ОСОБА_1 та його представники 15 липня 2026 року були присутні на розгляді справи та при проголошенні судового рішення, то вони фактично ознайомилися з порядком та строком його апеляційного оскарження, про що зазначено в резолютивній частині.

Таким чином, в даному випадку саме з 15 липня 2026 року почався перебіг десятиденного строку апеляційного оскарження постанови судді Володимирського суду Волинської області від 15.07.2026, який з урахуванням вихідних днів (субота, неділя) фактично припадав на 27 липня 2026 року. Однак, апеляційна скарга до суду подана лише 07 серпня 2026 року, тобто після спливу передбаченого законом десятиденного строку на апеляційне оскарження.

При цьому той факт, що ОСОБА_1 копія судового рішення отримана 28.07.2026 після написання ним відповідної заяви про його видачу, жодним чином не свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки положення ч.2 ст.294 КУпАП перебіг строку апеляційного оскарження пов`язують саме з датою постановлення постанови, а не з будь-якою іншою, у тому числі й датою отримання тексту судового рішення. Окрім того, ОСОБА_1 та його представники – адвокати Жуковський В.В., Нечай Ю.М., які є фахівцями у галузі права, будучи ознайомленими із порядком та строком апеляційного оскарження судового рішення ще 15.07.2026, могли його оскаржити у строк передбачений ч.2 ст.294 КУпАП.

Водночас, слід зазначити, що ОСОБА_1 або його представники мали право у строк, який передбачений для апеляційного оскарження судового рішення в адміністративній справі, тобто в період з 15.07.2026 по 27.07.2026, звернутись до суду із заявою про видачу копії тексту судового рішення, аби ознайомитись з мотивами його поставлення та у разі незгоди з ними, оскаржити у цей строк його до апеляційної інстанції. Проте, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 за отриманням копії судового рішення звернувся лише 28.07.2026, тобто вже після строку, який був передбачений для його оскарження.

Тому наведену апелянтом обставину не можна вважати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення та відповідно такою, що дає підстави для його поновлення.

Дослідивши дані обставини апеляційний суд вважає, що за наведених у заявленому клопотанні підстав, строк апеляційного оскарження поновленню не підлягає.

Будь-яких інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження стороною захисту наведено не було.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання апелянта про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення до задоволення не підлягає, оскільки не було наведено поважних підстав пропуску такого строку у зв`язку з чим він міг бути поновлений судом.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» вказано, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Оскільки апеляційна скарга подана після закінчення передбаченого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення, і при цьому, у заявленому клопотанні не було наведено поважних підстав для поновлення такого строку, то в задоволенні клопотання слід відмовити, а апеляційну скаргу, - повернути особі, яка її подала на підставі ч.2 ст.294 КУпАП.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити представнику ОСОБА_1 – адвокату Жуковському Віталію Валентиновичу у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Володимирського міського суду Волинської області від 15 липня 2026 року щодо ОСОБА_2 .

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Жуковського Віталія Валентиновича на постанову судді Володимирського міського суду Волинської області від 15 липня 2026 року, якою провадження у справі щодо ОСОБА_2 , закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, - повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.А. Подолюк