Вирок від 27 серпня 2026 р. у справі №759/4489/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/4489/26

пр. № 1-кп/759/975/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

секретар судового засідання - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження за №12026100080000370 від 07.02.2026, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка Донецької обл., громадянина України, який здобув середньо-спеціальну освіту, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживачого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 07.02.2017 Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на 4 роки; 03.07.2019 Менським районним судом Чернігівської області замінено невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі на обмеження волі строком на 1 рік 9 міс. 7 днів;

- 06.05.2020 Новобузьким районним судом Миколаївської області за ч.1 ст. 309 КК України на підставі ч.1 ст. 71, ч.1 ст. 72 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 5 міс., 11.11.2021 звільнений по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 4 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 07.02.2026 о 13 год. 55 хв. увійшов до приміщення відділення Нової пошти № 162, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Михайла Котельникова, 3, підійшов до касової зони та побачив на столі термінал збору даних/смартфон Zebra TC 26, після чого в нього виник умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, з метою незаконного збагачення.

3 метою виконання свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, останній продовжуючи знаходитись в касовій зоні відділення Нової пошти № 162, користуючись тим, що його дії не викликають підозри в оточуючих, взяв зі столу термінал збору даних/смартфон Zebra TC 26, що належить ТОВ «Нова Пошта».

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 помістив свої посилки на термінал збору даних та впевнившись в тому, що за його діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, діючи умисно та повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи що в країні введено воєнний стан, розуміючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді заподіяння майнової шкоди товариству, викрав термінал збору даних/смартфон Zebra TC 26.

Після чого, 07.02.2026 о 13 годині 57 хвилин ОСОБА_3 , з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Нова Пошта» майнової шкоди на загальну суму 14708 грн. 00 коп. (чотирнадцять тисяч сімсот вісім).

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. Просив його суворо не карати та не позбавляти волі.

Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ним таємного викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, в умовах воєнного стану, та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному розкаянні;обставину, яка пом`якшує та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він неодружений, неофіційно працює, має постійне місце проживання та реєстрації, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, що свідчить про його осудність; раніше судимий, покарання відбув повністю.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами є призначення покарання ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, не вбачаючи підстав для призначення іншого виду покарання.

При цьому, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, фактичних обставин справи та характеру злочинного діяння, а саме відсутність настання тяжких наслідків, зважаючи на ту обставину, що шкода заподіяна злочином відшкодована шляхом повернення майна, з огляду на особу винного, наявність обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що його обтяжують, приймаючі до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, який обіцяв в судовому засіданні не допускати в подальшому протиправної поведінки та просив надати йому шанс стати на шлях виправлення без позбавлення волі, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_3 зможе довести своє виправлення без реального відбування покарання, і тому вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов`язків, встановлених ст. 76 КК України.

Питання про судові витрати та речові докази необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п?ять) років.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов?язки, а саме: періодично з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

- термінал збору даних/смартфон "Zebra" ТС 26 чорного кольору, IMEI НОМЕР_1 , переданий на зберігання до кімнати збереження речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві, квитанція №6125 - повернути власнику.

На підставі ст.124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на користь держави на відшкодування судових витрат за проведення експертизи №СЕ-19/111-26/6838-ТВ від 12.02.2026 в сумі 2228 грн. 50 коп.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1