Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №757/34820/26-п — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34820/26-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя Соловйов О.Л.,

секретар судового засідання Дарієнко Д.В.,

розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

До Печерського районного суду м. Києва 25 червня 2026 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення стосовно заступника командира батальйону логістики з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 майору ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Формулювання правопорушення

Протягом 2025 року, більш точна дата судовим розглядом не встановлена, у Військовому інституті телекомунікації та інформатизації імені Героїв Крут (далі за текстом «ВІТІ») припущені факти порушення встановлених вимог та заборон, передбачених ст.ст.27,28 Законом України «Про запобігання корупції» (далі за текстом «Закон») , запобігання та виявлення за наказом №149 від 20.03.2025 покладено на заступника командира батальйону з психологічної підтримки персоналу батальйону забезпечення освітнього процесу ОСОБА_1 .

Так, проведеною Центральним відділом з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України позаплановою перевіркою встановлено, що у 2025 році під час тимчасового виконання обов`язків заступника начальника інституту з психологічної підтримки персоналу - начальника відділу психологічної підтримки персоналу ВІТІ майор ОСОБА_2 в супереч вимогам п.п. 1,2,4 ч.1 ст.28 Закону не повідомляла безпосереднього керівника про наявність у неї конфлікту інтересів, пов`язаному зі спільним проходженням служби із близькою особою - чоловіком, молодшим лейтенантом ОСОБА_3 , який був прямо підпорядкований близькій особі, що зумовило виникнення приватного інтересу, заходів до врегулювання якого вжито не було.

Крім того, спільну службу у підрозділі проходять начальник логістики - заступник начальника ВІТІ полковник ОСОБА_4 та старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін факультету лідерства ВІТІ майор ОСОБА_5 , які є близькими особами в розумінні положень Закону, а саме являються чоловіком та дружиною, через що перебувають у потенційному конфлікті інтересів у зв`язку з наявністю приватного інтересу зумовленого сімейними стосунками.

Відповідно до наказу №149 від 20.03.2025 ОСОБА_1 визначено завдання і функції з питань запобігання та виявлення корупції, який всупереч вимогам п.4 ч.6 ст.13-1 Закону не здійснював заходи з виявлення конфлікту інтересів, сприяння його врегулюванню, інформування начальника ВІТІ та НАЗК про виявлення конфлікту інтересів та заходи вжиті для його врегулювання, що призвело до порушень вимог антикорупційного законодавства з боку військових посадових осіб ВІТІ.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії КИ №24, складеному 18.06.2026 старшим офіцером відділення протидії обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів відділу запобігання вчиненню, виявлення і припинення правопорушень військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_6 , «встановлено неналежну організацію роботи визначеною уповноваженою особою ВІТІ майором ОСОБА_1 щодо перевірки факту подання суб`єктами декларування декларацій відповідно до Закону та повідомлення НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, передбаченої відповідним Порядком, затвердженим наказом НАЗК від 20.08.2021 №539/21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.10.2021»

Таким чином зроблено висновок, що заступника командира батальйону логістики з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_1 будучи службовою особою та виконуючи обов`язки уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції, неналежно виконав покладені на нього службові обов`язки уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції, неналежно виконав покладені на нього службові обов`язки щодо організації антикорупційної роботи, виявлення та врегулювання конфлікту інтересів, забезпечення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства та інформування керівництва про виявленні порушення, чим порушив вимоги Закону, пункти 5.9, 7.4-7.7 Положення про організацію системи роботи від 05.02.2024 №81/нм, а також вимоги статей 12 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Внаслідок цього, перебуваючи на території ВІТІ, у період з 20.03.2025 по 19.01.2026, в умовах особливого періоду, майор ОСОБА_1 внаслідок недбалого ставлення до військової служби неналежно виконав службові обов`язки, що призвело до порушень вимог антикорупційного законодавства, тобто вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-15 КУпАП.

Позиції учасників, які брали участь у розгляді справи

В судове засідання ОСОБА_1 не заявився через проходження служби за лінії бойового зіткнення на Харківському напрямку. Надіслав заперечення по справі, за змістом яких свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, не визнав. Зазначив, що неналежне виконання службових обов`язків, яке полягає у не повідомленні про потенційний конфлікт інтересів серед військовослужбовців та відсутність контролю за своєчасністю подання декларацій, обумовлено конфліктом із начальником ВІТІ бригадним генералом ОСОБА_7 , який заборонив доступ до особових справ військовослужбовців, та виключив будь-яку комунікацію, демонструючи бажання звільнення ОСОБА_1 з посади.

Участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за вказаною кваліфікацією правопорушення, відповідно до вимог ч.2 ст.268 КУпАП, не є обов`язковою, через що розгляд провадження здійснено за відсутності ОСОБА_1 із урахуванням наведених заперечень. Вимоги ч.2 ст. 250 КУпАП правопорушення, передбачене ст. 172-15 КУпАП не відносять до виключного переліку справ за якими участь прокурора обов`язкова.

Суддя, перевіривши матеріали справи про адміністративні правопорушення, з`ясувавши правову позицію особи яка притягається до адміністративної відповідальності, дійшов таких висновків.

Положення застосовних нормативно-правових актів

Частина 1 ст.172-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.

Суб`єктом цього правопорушення є військова службова особа. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування (примітка до ст. 172-13 КУпАП).

Особа є службовою не тільки тоді, коли вона здійснює відповідні функції чи виконує обов`язки постійно, а й тоді, коли вона робить це тимчасово або за спеціальним повноваженням, за умови, що зазначені функції чи обов`язки покладені на неї правомочним органом або правомочною службовою особою.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 маючи військове звання майор, відповідно до наказу начальника ВІТІ №149 від 20.03.2025 обіймав посаду заступника командира батальйону з психологічної підтримки персоналу батальйону забезпечення освітнього процесу ВІТІ. Цим же наказом на ОСОБА_1 визначені завдання і функції з питань запобігання та виявлення корупції, а отже відповідно до своїх функціональних обов`язків, наділений організаційно-розпорядчими та адміністративного-господарськими обов`язками.

Таким чином, слід дійти висновку, що майор ОСОБА_1 як заступник командира батальйону з психологічної підтримки персоналу батальйону забезпечення освітнього процесу ВІТІ є суб`єктом відповідальності за ст. 172-15 КУпАП.

Частина 2 ст. 172-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 17.03.2014 року і по теперішній час на території України діють умови особливого періоду.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який діє і на теперішній час.

Із протоколу про адміністративне правопорушення встановлено (і не заперечувалось ОСОБА_1 ), що події, які ставляться у провину останньому відбулись у проміжок часу з 20.03.2025 до 19.01.2026.

Відтак, станом на день вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення у період з 20.03.2025 до 19.01.2026 в Україні діяв особливий період.

Об`єктивною стороною інкримінованого правопорушення, є недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов`язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов`язків характеризує, перш за все, об`єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у своїй постанові від 21.05.2021 (справа № 185/12161/15-к) вказав, що при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 18 червня 2026 року у провину ОСОБА_1 ставиться неналежне виконання обов`язків заступника командира батальйону з психологічної підтримки персоналу батальйону забезпечення освітнього процесу ВІТІ, в частині визначення завдань і функцій з питань запобігання та виявлення корупції.

Вказана норма права є бланкетною, що відповідно вимагає зазначення при викладені суті правопорушення положення спеціального закону, норми якого було порушено.

Так, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до абз. 2 ст. 4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно зі ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції і законів України, Військової присяги та неухильно виконувати накази командирів.

Відповідно до своїх функціональних обов`язків майор ОСОБА_1 , окрім наведених нормативно-правових актів, також зобов`язаний дотримуватися вимог Статутів ЗСУ, Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу ЗСУ, Кодексу честі офіцера та чинного законодавства України з питань запобігання корупції.

Письмові матеріали, які були надані суду

- протокол про адміністративне правопорушення серії КИ №24, складений 18.06.2026 старшим офіцером відділення протидії обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів відділу запобігання вчиненню, виявлення і припинення правопорушень військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_6 , зміст та суть якого детально викладено вище (т. 1, арк. 1-5);

- акт перевірки (позапланова) з питань дотримання вимог антикоруційного законодавства України у ВІТІ, проведеної 12.05.2026 на виконання доручення Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України. За змістом якої виявленні ознаки порушення, пов`язаного з недотриманням вимог та обмежень, передбачених ст.ст.27,28 Закону з боку військових посадових осіб ВІТІ, а також встановлено факти недотримання обов`язку декларування, військовослужбовцями, які підпадають під дію положень, визначених п.1-4 ч.7 ст.45 Закону. (т. 1 арк.16-47);

- витяг з наказу №27 від 25.11.2024 про призначення майора ОСОБА_1 - заступником начальника відділу психологічної підтримки персоналу військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені героїв Крут;

- витяг з наказу №29 від 13.11.2025 про призначення майора ОСОБА_1 - заступником командира батальйону забезпечення освітнього процесу з психологічної підтримки персоналу.;

- довідка про проходження військової служби ОСОБА_1 з 29.01.2015 по теперішній час;

- наказ начальника ВІТІ №149 від 20.03.2025 «Про визначення Уповноважених осіб з питань запобігання та виявлення корупції у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут» за яким майора ОСОБА_1 , заступника начальника відділу психологічної підтримки персоналу, визначено уповноваженою особою, з питань запобігання та виявлення корупції, якай сере іншого доручено: «вживати заходів до виявлення конфлікту інтересів та сприяти його усуненню, контролювати дотримання вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів,..», «проводити у встановленому законодавством порядку перевірку фактів своєчасності подання декларацій, їх перевірку на наявність конфлікту інтересів,…»;

- витяг з наказу №143 від 04.06.2026 за яким ОСОБА_1 призначеного наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №592 від 04.05.2026 заступником командира батальйону логістики з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 , з 04.06.2026 виключено зі списків особового складу інституту та всіх видів забезпечення;

- пояснення ОСОБА_1 наданими 12.06.2026 начальнику групи запобігання і профілактики злочинів та правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дослідження відповідей наданих ОСОБА_1 в межах порушень визначених адміністративним матеріалом, дозволяють зазначити посилання останнього на заборону начальника ВІТІ бригадного генерала ОСОБА_8 до особистих справ військовослужбовців. Обізнаність про наявність конфлікту інтересів при проходженні військової служби подружжям ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , заперечив.

Мотиви суду

Незважаючи на зміст та правове обгрунтування заперечень ОСОБА_1 з приводу обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що його вина в частині неповідомлення про наявність конфлікту інтересів у військовослужбовців родини ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повністю підтверджується доказами, які були долучені до матеріалів справи та дослідженні за результатами судового розгляду.

Судом було встановлено наступне.

За дорученням Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, комісією Центрального відділу з питань запобігання та виявлення корупції, 12.05.2026 складено акт перевірки (позапланової) окремих питань виконання вимог антикорупційного законодавства у ВІТІ. Зі змісту вказаного акту настає, що визначена у 2025 році уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції майор ОСОБА_1 всупереч п.4 ч.6 ст.13-1 Закону не здійснював заходи з виявлення конфлікту інтересів, сприяння його врегулюванню, інформування начальника ВІТІ та НАЗК про виявлення конфлікту інтересів та заходи, вжиті для його врегулювання. У межах перевірки зазначеного питання виявленого ознаки порушення, пов`язаного з недотриманням вимог та обмежень, передбачених статтями 27, 28 Закону з боку військових посадових осіб ВІТІ. На момент перевірки у ВІТІ спільно проходили службу заступник начальника інституту з психологічної підтримки персоналу - начальник відділу психологічної підтримки персоналу ВІТІ майор ОСОБА_2 та начальник навчально-лабораторного комплексу кафедри спеціальних інформаційних систем та роботехнічних комплексів факультету кіберборотьби ВІТІ молодший лейтенант ОСОБА_3 , які в розумінні ст.1 Закону є близькими особами, подружжям. Згідно додатків 1,3 до наказу начальника ВІТІ (з адміністративно-господарської діяльності ) №691 від 02.12.2024 «Про розподіл функціональних обов`язків між заступниками начальника інституту» заступник начальника інституту з психологічної підтримки персоналу - начальник відділу психологічної підтримки персоналу ВІТІ здійснює свої повноваження відповідно до Конституції України, законів України, зокрема ст.ст.72,73 Закону України «Про Статус внутрішньої служби Збройних сил України», наказів та розпоряджень начальника ВІТІ, підпорядковується начальнику інституту та є прямим начальником усього особового складу інституту. За обставин, що склалися в період тимчасового виконання обов`язків майором ОСОБА_2 , за невакантною посадою заступника начальника інституту з психологічної підтримки персоналу - начальника відділу психологічної підтримки персоналу ВІТІ (згідно наказів начальника ВІТІ (по стройовій частині) №282 від 29.09.2025, №322 від 11.11.2025), молодший лейтенант ОСОБА_3 був прямо підпорядкований близькій особі, що зумовило виникнення приватного інтересу у майора ОСОБА_2 , тобто вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.

Окрім того, у ході перевірки виявлено ознаки порушення військовими посадовими особами ВІТІ вимог ст.27 Закону, а саме: заборони мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв`язку з виконанням повноважень близькими особами. Встановлено, що спільну службу в підрозділі ВІТІ проходять: начальник логістики - заступник начальника ВІТІ полковник ОСОБА_4 та старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін факультету лідерства ВІТІ майор ОСОБА_5 , які є близькими особами в розумінні положень Закону, а саме: подружжям. До втрати чинності наказу начальника ВІТІ №691 від 02.12.2024 «Про розподіл функціональних обов`язків між заступниками начальника інституту» ( на підставі наказу начальника ВІТІ (з адміністративно-господарської діяльності) №855 від 28.11.2025), згідно функціональних обов`язків за раніше займаною посадою заступника начальника інституту з озброєння - начальника озброєння ВІТІ полковник ОСОБА_4 являвся прямим начальником для усього особового складу ВІТІ. З огляду на назначене, констатовано факт наявності потенційного конфлікту інтересів у період зайняття посади заступника начальника інституту з озброєння - начальника озброєння ВІТІ полковником ОСОБА_4 , у зв`язку із наявністю приватного інтересу, зумовленого сімейними стосунками із майором ОСОБА_5 .

Питання незабезпечення ОСОБА_1 дотримання вимог фінансового контролю у ВІТІ, судом не досліджується з огляду на відсутність конкретизації правопорушення за змістом протоколу. Зазначення у фабулі інкримінованого правопорушення, що «встановлено неналежну організацію роботи визначеною уповноваженою особою ВІТІ майором ОСОБА_1 , щодо перевірки факту подання суб`єктами декларування декларацій відповідно до Закону та повідомлення НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, передбаченої відповідним Порядком, затвердженим наказом НАЗК від 20.08.2021 №539/21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.10.2021» не дозволяє суду дослідити питання наявності складу адміністративного правопорушення за вказаним фактом.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення КИ №24 від 18.06.2026, є посилання на пояснення ОСОБА_1 , які дублюють його пояснення наданні 12.06.2026 у ІНФОРМАЦІЯ_3 , та збігаються із запереченнями наданими суду, щодо створення умов за яких функціональне виконання обов`язків підчас проходження служби у ВІТІ було неможливо за відсутності інформації через заборони доступу до особових справ. До вказаних тверджень суд ставиться критично оскільки досвід здобутий ОСОБА_1 за понад 10-тирічний термін проходження служби дозволяв на належному рівні організувати виконання посадових обов`язків із подоланням штучних перешкод за їх наявності. До вказаного висновку суд приходить з огляду на очевидність прямого підпорядкування службових осіб перебуваючих у родинних відносинах, оскільки за суворої ієрархічності структури ВІТІ прізвища військовослужбовців начальницького складу збігаються.

При цьому не менш важливими є те, що ОСОБА_1 мав реальну можливість виконати належним чином свої обов`язки за допомогою об`єктивних та суб`єктивних факторів. Наявність такої можливості, доводиться існуванням окремого документу - відповіддю начальника ВІТІ №190/8760 від 03.12.2025, виконавцем якої є ОСОБА_1 . Так, на запит відділу №780/659 від 26.11.2025, останній будучи виконавцем документу, відобразив завідомо недостовірну інформацію, згідно якої фактів порушення вимог Закону в частині спільного проходження служби близькими особами з числа посадових ( службових) осіб у ВІТІ, не виявлено. Наведене, вказує на недбале ставлення ОСОБА_1 до службових обов`язків, шляхом ігнорування очевидних фактів, які зобов`язували останнього до ініціювання заходів спрямованих на дотримання Закону «Про запобігання корупції».

Твердження ОСОБА_1 , що заборона доступу до особових справ унеможливила виявлення фактів проходження служби близькими особами є непереконливим, оскільки належне виконання службових обов`язків не виключає роботу із відкритими джерелами, в тому числі публікаціями НАЗК, щорічних декларацій родини ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , де зазначається коло близьких осіб декларанта.

За результатами судового розгляду, не було встановлено обставин, що ОСОБА_1 як військова службова особа перебував у таких умовах, за яких не мав фактичної можливості належно виконати покладенні на нього службові (посадові) обов`язки щодо «запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень спільної роботи близьких осіб».

Отже, суддя вважає доведеним неналежне виконання ОСОБА_1 службових обов`язків, внаслідок недбалого ставлення до військової служби, що призвело до порушень вимог антикорупційного законодавства, тому за наведених обставин, є доведеним вчинення ОСОБА_1 військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

З огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП , є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 172-15 КУпАП (в редакції Закону України від 05.02.2015 № 158-VIII).

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, обставин, які пом`якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю, що стягнення у виді штрафу в розмірі, що передбачено цією санкцією, відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП і є домірним вчиненому.

Накладення такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

Від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані т резервісти, як призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків (п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»).

Позаяк ОСОБА_1 є військовослужбовцем і вчинене правопорушення пов`язане з проходженням військової служби, то на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» останній від сплати судового збору звільнений.

З урахуванням викладеного та керуючись ч. 2 ст. 172-15, статтями 23, 33, 40-1, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП (в редакції Закону України від 05.02.2015 № 158-VIII), та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Олег Соловйов